4. Виділення речень за ознаками.
а) Прочитай. Поміркуй, які рядки слів не можна вважати реченнями.
Назарко й Іванко товаришували
Купив він там
Притих ліс
Петрику, іди сюди
Чому це комах майже
б) Випиши тільки речення. Не забувай ставити в кінці потрібний розділовий знак.
в) Усно заверши незакінчені речення. Які вони за метою висловлювання?
Серед пропонованих вище є ряди слів, які ще реченнями назвати не можна, оскільки в них не виражено закінченої думки. А тому інтонація цих неповних висловлювань також буде незавершеною. Показовою може бути інтонація передостанньої структури, яка при завершені має стати питальним реченням. Цю відмінність між неповними і незавершеними реченнями учні повинні усвідомити з метою формування поняття про завершеність речення.
5. Розрізнення речення за метою висловлювань.
а) Прочитай речення з відповідною інтонацією. Які вони за метою висловлювання?
Оленка намалювала гарну картину.
А ти вмієш малювати?
Петрику, позич мені олівець.
б) Знайди окличні речення. Якими є решта речень за інтонацією?
Вчора я прочитав цікаву книгу.
Який красивий метелик!
Я так і знав!
Взимку холодно.
Петрику, іди сюди!
Такі вправи мають не тільки суто граматичне значення, а й мовленнєве. Вони сприяють логічному мисленню молодих школярів, розвитку мовного і мовленнєвого аналізу. Виконання такої вправи дає змогу учням свідомо сприймати речення, різні за метою висловлювання та інтонацією на основі їх функціонувальних ознак, удосконалює граматичний лад мовлення, створює надійну основу для усвідомленого сприйняття змісту тексту.
6. Поставте потрібний розділовий знак.
Хто любить читати казки
Казки люблять усі
Чим же цікаві казки
Там різні чудеса
Які саме казки полюбляєте
Це завдання було доцільним при перевірці знань учнів про типи речень за метою висловлювання та за інтонацією. Мета його не поля у перевірці уміння школярів ставити розділовий знак: після розповідного та спонукального - крапку, після питального - знак запитання, у кінці окличного - знак оклику. Завдання вимагало від дітей визначення, яке це речення за метою висловлювання та інтонацією. Тип учні повинні були встановити, опираючись на значення про особливості його будови, логічного наголосу.
7. Трансформація розповідних речень у спонукальні.
а) Прочитай розповідні речення. Перебудуй їх за зразком так, щоб вони стали спонукальними.
Зразок:
Діти шанують кожну крихту хліба.
Діти, шанують кожну крихту хліба.
Діти не забувають мити руки перед їдою. Діти пам'ятають, що бавитьсь з сірниками - небезпечно для життя.
Вправи такого характеру допомагають учням диференціювати речення на розповідні і спонукальні, з якими вони часто мають труднощі.
8. Підбір відповідної форми слів.
а) Поділи текст на речення змінюючи форму слова в дужках.
Дерева стоять в білому (іній) за ніч на них виросли (маленькі), немов пташиний пух (листочки) я підійшла до (верба) доторкнулась до (гілочок) - й на мене посипались легенькі (пушинка) “я не доторкнусь до тебе, вербо, красуйся в своєму чарівному (вбрання)”.
Дана вправа сприяє покращенню вміння пов'язувати слова в реченні та диференціювати типи зв'язку в реченні, що в свою чергу, допомагає учням засвоїти поняття простого речення.
Результати експерименту подано у таблицях.
Таблиця 1
| № | Назва вправи | Контрольний клас(16 учнів) | Експериментальний клас (8 учнів) |
| 1 | Конструювання речень з розрізнених слів | 13 учнів - 81% | 7 учнів - 87% |
| 2 | Поділ речення на слова | 12 учнів - 75% | 8 учнгів - 100% |
| 3 | Поділ тексту на окремі речення | 14 учнів - 87% | 7 учнів - 87% |
| 4 | Виділення речень за ознаками | 13 учнів - 81% | 8 учнів - 100% |
З вищевивединих результатів зрозуміло, що рівень знань учнів експериментального класу значно підвищився на 12,5%. Учні засвоїли основні ознаки речення та різницю між ними та іншими синтаксичними одиницями.
Таблиця 2
| № | Назва вправи | Контрольний клас (16 учнів) | Експериментальний клас (8 учнів) |
| 1 | Розрізнення речень за метою висловлення та інтонацією | 12 учнів - 75% | 7 учнів -- 87% |
| 2 | Добір розділових знаків | 13 учнів - 81% | 8 учнів - 100% |
| 3 | Трансформація розповідних речень у спонукальні | 12 учнів - 75% | 7 учнів - 87% |
Як бачимо, подані вправи сприяли покращенню розрізнення типів речень за метою висловлювання і за інтонацією на 14,3%, що допомогло учням подолати чимало труднощів під час написання зв'язних розповідей та усвідомити роль розділового знаку в реченні.
Таблиця 3
| № | Назва вправи | Контрольний клас(16 учнів) | Експериментальний клас (8 учнів) |
| 1 | Добір відповідної форми слів | 12 учнів - 75% | 7 учнів - 87% |
Останнє завдання на 12% підвищило знання учнів про те, що слова в реченні зв'язані граматично, а, отже, покращило усвідомлення самого поняття речення.
Таким чином, навчальні завдання виявились ефективними у процесі формування у учнів поняття простого речення з дотриманням принципів наступності і перспективності. Результати експерименту показали, що успішність засвоєння синтаксичних понять в експериментальному класі підвищилась. Учні почали краще усвідомлювати поняття простого речення, знизився рівень кількості помилок у письмових завданнях з розвитку мовлення, пробудився інтерес до навчального процесу та уроків рідної мови зокрема.
Висновки
1. Зважаючи на складність розгляду поняття речення як основної одиниці синтаксису, сформульоване таке визначення: речення – це основна граматично оформлена, інтонаційно завершена, комунікативна мовна одиниця, в якій формується й виражається відносно самостійна думка, що відображає частину реальної дійсності і показує різні відношення повідомлюваного змісту до буття.
Виділяють такі основні ознаки речення:
предикативність,
модальність,
змістова й інтонаційна завершеність,
наявність головних членів.
2. З'ясовано, що в основі формування поняття простого речення в учнів початкових класів лежить комунікативне спрямування навчання, органічний зв'язок засвоєння теоретичних відомостей з практичним використанням їх у мовленнєвій діяльності, відповідність лінгвістичним уявленням про мовні факти, накопичення знань за спіралевидним принципом.
3. Формування поняття простого речення здійснюється по таких етапах:
I. Практичні спостереження за синтаксичною будовою та інтонаційним оформленням речень.
Формування поняття речення як мовленнєвої одиниці.
Узагальнення набутих знань та умінь.
II. Поглиблення знань про просте речення та практичне їх застосування.
4. Дотримуючись принципу наступності і перспективності, розроблено ефективну систему вправ для формування поняття простого речення в учнів початкових класів.
В результаті учні стали краще усвідомлювати суть поняття простого речення, знизився рівень кількості помилок у письмових завданнях, підвищилася мотивація до навчання.
Таким чином, мету даного дослідження досягнуто: розроблено методику наступності і перспективності у формуванні в учнів початкових класів поняття простого речення.
Список використаної літератури
1. Білецька М.А., Вашуленко М.С.Рідна мова: Підручник для 2 класу чотирирічної початкової школи. - К.: Освіта, 1995. - 272 с.
2. Білецька М.А. Українська мова в 2 класі чотирирічної початкової школи: Посібник для вчителів. - К.: Радянська школа, 1987. - 127 с.
3. Вашуленко М., Ґудзик І., Прищепа О. Українська мова (4 клас)// Початкова школа. - 2003. - №1. - с.21-25
Вашуленко М. Методичні рекомендації до роботи за підручником «Рідна мова», 3 клас та орієнтоване календарне планування уроків// Початкова школа. - 2003. - №8. - с. 16-22.
4. Вашуленко М. Навчання української мови в 2 класі// Початкова школа. -2003.-№1.-с.42-46.
5. Вашуленко М.С., Мельничайко О.І. Рідна мова: Підручник для 3 класу. 4. - К.: Освіта, 2003. - 126 с.
6. Вашуленко М.С.Перспективність і наступність у навчанні української мови в початковій і середній школі// Українська мова і література в школі.- 1991.-№8.-сі 5-20.
7. Вашуленко М.С. Рідна мова: Підручник для 3 класу. 4.2. - К.: Освіта, 2003-110с.
8. Вивчення української мови в 2-3 класах/ За ред. О.Н. Хорошковської. -К.: Радянська школа, 1984. - 104 с.
10. Городенська К.Г., Грищенко А.П. Граматика
української мови. - К: Радянська школа, 1982. - 208с.
11. Воскресенська Н.О., Свашенко А.О., Хорошковська О.Н. Українська мова в 4 класі чотирирічної початкової школи. Посібник для вчителів. - Радянська школа, 1989. - 128с.
12. Гамалій А.Т. Ігри та цікаві вправи з української мови для 1-3 класів. - К.: Радянська школа, 1980. - 112с.
13. Гордуз Н. Нестандартні форми навчання молодших школярів на уроках рідної мови// Початкова школа. - 2003. - №4. - с. 1-4.
14. Горяний В.Д. Синтаксис односкладних речень. - К.: Радянська школа, 1984. - 128 с.
15. 3агнітко А.П. Теоретична граматика української мови: Синтаксис. – Донецьк: ДонНУ, 2001. - 662 с.
16. Іваницька Н.Л. Вивчення членів речення у 4-8 класах. - К: Радянська школа, 1982. - 144 с.
17. Каранська М. Синтаксис сучасної української мови: Навчальний посібник. - К.: Либідь, 1995. - 312с.
18. Кващук А.Г. Синтаксис складного речення: Посібник для вчителів. - К: Радянська школа, 1986. - 106 с.
19. Луцик Д.В. Буквар. 1 клас. - Львів: Світ, 2004. - 160 с.
20. Медушевський А.П. Методичні розробки з граматики української мови: Синтаксис простого речення. - К.: Радянська школа, 1954. - 164 с.
21. Мельничайко В.Я. Творчі роботи на уроках української мови: Конструювання. Редагування. Переклад. - К.: Радянська школа, 1984. - 223 с.