Ой, вербе, вербе, вербице
Час тобі, вербице, розвиться!
Побажання українцям «Будь високим, як верба, а багатим, як земля», а також традицію вербної неділі.
Спостерігаючи за проведенням «Свята маминої світлиці», «Свята народних ремесел», «Свято фольклору, бесід», «Українська хата», «Про рушник», ігри – розваги: казкова пошта, ми звернули увагу на регіональні народні традиції, обрядовість народного календаря використовують фрагментарно.
Науковий фонд з проблеми, аналіз масового педагогічного досвіду та спостереження дали можливість визначити критерії та рівні вихованості на основі використання народних традицій.
До критеріїв вихованості віднесемо:
1. Любов до Батьківщини.
Знання традицій свого народу, дбайливе ставлення до народних надбань.
2. Гуманність.
Доброзичливе ставлення до ровесників, старших людей, турбота про них, допомога, чуйність.
3. Чесність.
Правдивість, щирість, виконання обов’язків.
4. Ставлення до праці.
Потреба і звичка до праці, сумлінність і старанність у праці, зацікавленість у позитивних результатах праці.
5. Любов до прекрасного.
Властивість помічати красу, бажання творити красу.
Відповідно до показників, ми визначили рівні вихованості.
Високий рівень – наявність усіх критерії.
Середній рівень – половина чи більша половина показників.
Низький – майже повна відсутність ознак.
Для того, щоб визначити рівень сформованості вихованості молодших школярів з використанням українських народних традицій, ми застосовували спостереження, анкетування, інтерв’ювання, тестування, бесіду.
Наведемо приклад анкети.
1. Які обряди здійснювались у селі (місті) на свята?
2. Чи брали участь учні?
3. Які обрядові дійства виконували діти та дорослі?
4. Чи існували обряди під час робіт?
5. Як це робилося?
6. Чи хочеш ти брати у них участь?
Результати дослідження представлені у таблиці 2.1.
Таблиця 2.1. Рівні сформованості.
| Клас | Всього учнів | Високий рівень | Середній рівень | Низький рівень |
| 3-А | 31 | 19% | 28% | 53% |
| 3-Б | 29 | 17% | 29% | 54% |
Дані таблиці засвідчують те, що високий рівень мають 19% експериментального і 17% контрольного класів, середній – відповідно 28; та 29% і низький -53% і 54%. Як бачимо, у результатах констатуючого експерименту щодо контрольного та експериментального класів майже не існує істотної відмінності. Крім того, вищеподані результати вказують на те, що переважають діти з середнім та низьким рівнем вихованості у досліджуваному аспекті.
Результати проведеного констатуючого експерименту дозволили зробити наступні висновки:
- третьокласники необізнані достатньо з народознавчим матеріалом;
- вчителі не враховують педагогічні умови використання національних традицій у вихованні учнів початкових класів;
- недостатньо ознайомлені з методами та формами цієї роботи;
- високий рівень вихованості школярів визначаються не лише поєднанням виховання з основними народознавчим матеріалом, але й з врахуванням вікових та індивідуальних особливостей дітей.
З метою підвищення якості виховання молодших школярів засобами народних традицій нами проводилися формувальний експеримент, як уже зазначалося у 3-А експериментальному та 3-Б контрольному класах Бродівської школи І-ІІІ ступенів Львівської області.
Експериментальне дослідження базувалося на дотриманні основних педагогічних умінь виховання з використанням народних традицій охарактеризованих нами у п. 2.1.
Завданнями експерименту було перевірити:
- вплив основних педагогічних умов на рівень вихованості учнів початкових класів у досліджуваному аспекті;
- ефективність комплексного використання засобів народознавства в екологічному вихованні молодших школярів;
- усвідомлення школярами ролі екологічної культури у житті українського народу;
- оволодіння учнями основними правилами поведінки у навколишньому середовищі.
На даному етапі дослідно – експериментальної роботи ми використовували бесіду, спостереження, анкетування, інтерв’ювання, тестування, гру, кількісний і якісний аналіз експериментальних даних.
Експериментальна методика використання національних традицій у вихованні молодших школярів базувалася на оптимальному поєднанні методів прийомів, засобів та форм виховної роботи. Зупинимося на змістовому компоненті.
Учням експериментального класу наголошувалось, що народні звичаї тісно пов’язані з сільськогосподарською працею та побутом селянина з церковним календарем. Народ визначав день якогось святого для організації трудових справ чи способу життя.
Крім того, були визначені дні, які впливали на поведінку людини, на її моральне обличчя.
Існували звичаї, які притаманні кожній порі року. Зокрема, весна: веснянки, зустрічі птахів, прокладання першої борозни. Ми звертали увагу дітей, що ці звичаї, фольклорна обрядованість готують людям до сільськогосподарських робіт, утверджуються у свідомій і практичній діяльності, зокрема хліборобські традиції. Літо: Зелена неділя, проводи русалок, зажинки, обжинки. Ми наголошували, що ці традиції поетизують розквіт і красу нашого «зеленого дому» догляд за врожаєм. Осінь –це пора завершення сільськогосподарських робіт, турбота про збереження вирощуваного врожаю, що відображено у таких традиціях: свято врожаю, свято першої паляниці та інші.
Зимові звичаї спрямовані на прославлення життя, його вічне оновлення, утвердження. Це відзначення свята Миколая, Нового і старого Року і Різдва Христового.
Зазначимо, що в процесі ознайомлення дітей з цим народознавчим матеріалом, ми брали до уваги і регіональний варіант.
У зв’язку з цим, нами поводився цикл бесід : «Народний календар», «Місяцелік», «Релігійні та народні свята», «Українські обереги», «Звичаї та обряди весняного циклу календаря».
Для полегшення сприймання та запам’ятовування інформації, про українські народні традиції, нами був розроблений і застосований народознавчий словник-довідник, де учні фіксували короткий зміст, - та значення основних понять, наприклад, народний календар, церковний календар, обряд свято, церемонія, ритуали, оберіг, народні прикмети тощо. Це дало змогу активізувати пам'ять, увагу дітей, розвивати пізнавальну активність, інтерес та повагу до звичаїв та традицій українського народу, виховувати патріотичні почуття.
Крім того, у експериментальному класі ми використовували значно більший об’єм ігор та розваг («Сієм мак», «Кабаки», «Просо», «Ягілочка», «Ой вилися огірочки», «Подоляночка», «Ходить гарбуз по городу»), приказок, прислів’їв, загадок, закличок, примовлянок, народних прикмет, гаївок, які згідно зазначеної педагогічної умови ми застосовували комплексно.
Наведемо приклад.
Гра «Ой, вилися огірочки».
Діти побравшись за руки, простягаються вздовж та й в’ють танок: передня пара завертає до задньої, що піднімає вгору руки. Всі ідуть попід руки та в’ючись співають:
Ой вийтеся, огірочки,
Та в землі пуп’яночки.
Грай, жучку, грай
Тут тобі край.
Ходить жучок по чужині,
А жучина по деревині,
Грвй, жучку, грай –
Тут тобі край.
Дайте, хлопці, околота,
Повезем жучка до болота.
Грай, жучку, грай, -
Тут тобі край
Жучок плаче у болоті,
Дівки скачуть у золоті
Грай, жучку, грай –
Тут тобі край.
Чи ти, жучку, писка не маєш,
Що ти жучку, різко не граєш.
Грай, жучку, грай, -
Тут тобі край
Ці ігри найдавніші за походженням, колись були частиною весняного календарного обряду (осіннього, літнього), в яких і в словах і в пластиці рухів відтворюються елементи землеробської праці. У багатьох з них спостерігається наслідування трудових операцій дорослих, участь у них сприяє вихованню товаристськості, єдності, взаємодопомоги.
Веснянка «Куку, куку – чути в ліску».
«Куку, куку – чути в ліску.
Радо співаймо, радо вітаймо.
Ранню, ранню, ранню весну.
Куку, куку, пташко мила.
Ти нам кувала, правду сказала:
Щезла, щезла зима.
Куку, куку – голос гуде
Гажм, лісочком, бором, поточком.
Голос, голос, голос гуде.
Примовка «Ой вітре, вітроньку»
Ой вітре, вітроньку
Прижени хмароньоку,
Полий теплим дощиком,
встели землю килимком.
Прислів’я та приказки:
«Без праці нічого не зробиш»
«Відкладену роботу снігом замете»
«Правда кривду переможе»
«Вовків боятися – в ліс не ходити»
Робота по тлумаченню приказок і прислів’їв розвивала мислення дітей, сприяла їх моральному становищу.
Народні прикмети.
«Літо дощове – зима сніжна»
«Холодна весна – градобійне літо»
«Хмари пливуть проти вітру перед снігом»
«Грім у вересні – на тривалу осінь»
Організуючи спостереження, перевірили народну мудрість.
В процесі дослідно – експерементальної роботи ми залучили сім’ю.
Завдання для батьків.
1. Допомогти дітям скласти календар господарських справ на городі, вдома.
2. Вивчити з дітьми історію походження назв календарних місяців, днів тижнів на Україні.
3. Заохочувати школярів до практичної роботи у підготовці та проведенні сімейних свят та обрядів.
З метою посилення виховного процесу у початковій школі використанням українських народних традицій нами проводилися цікаві і змістовні заходи.
Свято «Крашана писанка»
Це свято проводилося з метою розширення та поглиблення знань дітей про народну традиційну символіку, виховання поваги до народних традицій та звичаїв, формування естетичних смаків.