Смекни!
smekni.com

Сімейне виховання (освітній тренінг для батьків) (стр. 13 из 22)

Хід проведення

Тренер пропонує усім учасникам висловитися, окремо зупинившись на тих моментах освітньої програми, які справили особливе враження і які спонукають до практичних дій. Особливо важливо звернути увагу на тих конкретних кроках, які планує кожен зробити у відповідності до набутих знань, умінь і навичок.

Після цього учасники заповнюють підсумкові анкети, а потім тренери урочисто вручають їм сертифікати.

Додаток 1

АНКЕТА УЧАСНИКА ТРЕНІНГУ

Прізвище, ім’я, по батькові
Дата народження
Повна домашня адреса
Контактні телефони Робочий 8(___) Домашній 8(___) Мобільний 8(___)
Повна назва організації, яку Ви представляєте, Ваша посада
З якими цільовими групами Ви переважно працюєте?
Ваша базова освіта
На яких семінарах, курсах, тренінгах, в яких Ви брали участь, розглядалися питання батьківства?

Додаток 2

БЛАНК ДО ВПРАВИ НА ЗНАЙОМСТВО „ІНТЕРВ’Ю”

Інтерв’ю

__________________________

Ім’я

__________________________

____________________________________________

Відомості про сім’ю

_______________________________________________________

Три речі, які Ви найбільше любите в житті

______________________________________________________

Життєве кредо

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Найцікавіший спогад з дитинства

Додаток 3

МІНІ-ЛЕКЦІЯ „ТРИ ШЛЯХИ У ВИХОВАННІ”[21]

Батьки у всьому світі, виховуючи своїх дітей, можуть іти одним з трьох шляхів: влади, поступливості або діалогу. Ось коротка характеристика цих шляхів.

ВЛАДА

Цей шлях опирається на переконання дорослого, що батьки завжди краще знають і мають рацію, демонструють дитині, хто головний. Дитина повинна підкорятися їхній волі, найкраще без дискусії. Батьки найчастіше виступають у ролі контролера, екзекутора, судді, володаря, поліцейського, а іноді й ката. Такий образ батьків викликає у дитини почуття страху, злості, гніву, жалю, несправедливості, кривди, приниження, сорому. У дитини з’являється переконання, що батьки її не розуміють, можливо, не люблять.

У поведінці дитини може з’явитися опір, брехня, покора, агресія, ворожість, бунт або лицемірство. Дитина може думати: „ніхто не прислухається до моєї думки, а, значить, мої думки дурні та нічого не варті. Я ні на що не здатна, якщо мене треба постійно контролювати, слідкувати за мною, перевіряти. Тільки батьки знають, що добре для мене”

Можливі наслідки для дитини – відсутність бажання змінюватися, залежність від думки та оцінок інших, нездатність творчо мислити, самостійно вирішувати проблеми, занижена самооцінка, відсутність віри у власні можливості. Можливі наслідки для батьків – почуття безсилля, нездатності вплинути на ситуацію, що посилюють незадоволення дитиною та собою як батьками. Наслідки для родини – холодність, неприязнь, емоційна відчуженість, ворожість, конфлікти. Родина перетворюється на поле битви.

ПОСТУПЛИВІСТЬ

На цьому шляху батьки заради „святого спокою” поступаються дитині, хоча це суперечить їхнім відчуттям і потребам. Вони підкоряються волі дитини, щоб уникнути конфронтації. Постать батьків поступлива, але наелектризована злістю, роздратуванням щодо „самолюбивої, сповненої бажань і претензій” дитини.

Дитина почувається у виграші - „Я перемогла”. Це породжує змішані почуття: тріумф, почуття провини, невпевненість, викликані відсутністю опору з боку дорослого. Вона може думати: „Всі повинні мені підкорятися”, „Найважливіші мої почуття і потреби”, „Батьки все зроблять заради мене, варто тільки бути впертою”. Свою волю дитина диктує за допомогою крику, плачу, шантажу, тиску. Можливі наслідки для дитини – відсутність почуття безпеки через своєрідну зміну ролей – батьки виявляються „слабкими”, а дитина „сильною”. У дитини може розвинутися імпульсивний спосіб реагування, егоїзм, нездатність підпорядковуватися авторитетові, суспільним та етичним нормам, а також працювати в колективі (виникають проблеми в школі, з ровесниками).Можливі наслідки для батьків – неприязнь до дитини, безсилля, незадоволення собою як батьками, незадоволення з приводу постійних поступок дитині всупереч своїм потребам та почуттям. Наслідки для родини – відчуженість, холодність, неприязнь (батьки не можуть витримувати поведінку своєї дитини, їм не подобається бути з нею).

ДІАЛОГ

На шляху діалогу батьки передають дитині важливі для них цінності, враховуючи почуття та потреби дитини, а в ситуації конфлікту шукають спільне рішення, яке б задовольняло всіх зацікавлених. Батьки поважають почуття, потреби та думки дитини. Допомагають дитині розкривати свої можливості, сприяють ставленню її адекватної самооцінки. Також батьки поважають свої потреби та почуття, можуть твердо сказати „ні”, коли ситуація вимагає цього. Тому дитина може бути задоволена сама собою, відчувати повагу до власної думки та думки батьків (вчителів, інших людей), мати високе почуття власної вартості та відповідальності за свої вчинки. Дитина може думати: „Я можу сама приймати рішення, я можу бути відповідальною, я здатна багато на що і хочу спробувати свої сили, а якщо в мене не вийде, - спробую ще раз”.

Можливі наслідки для дитини – бажання співпрацювати з батьками, їй подобається бути з ними. У дитини розвивається впевненість у собі, повага до потреб і почуттів інших.Можливі наслідки для батьків – задоволення собою як батьками, почуття близькості, радість від перебування разом з дитиною, приязні стосунки з нею. Можливість виразити своє незадоволення (гнів, розчарування, злість), не ображаючи дитину.Наслідки для родини – менше конфліктів, бо вони вирішуються вчасно і за допомогою діалогу. Дитина вчиться самостійності та відповідальності. Розвивається конструктивні діалогічні стосунки між батьками та дітьми, формуються міцні емоційні зв’язки та вміння виявляти взаємну турботу та повагу.

Додаток 4

ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ ДИТИНИ

Віковий період

Соціальна ситуація розвитку

Провідна діяльність

Основні новоутворення

Центральне

новоутворення

Інші важливі новоутворення

Період новонародження

(до 2 міс.)

Повна біологічна залежність від матері

-

-

Комплекс пожвавлення

Період немовлят

(до 1 року)

Спільне життя дитини з ма-тір’ю (ситуа-ція „Ми”)

Безпосередньо

емоційне спіл-кування з матір’ю

Потреба у спілкуванні з дорослим

Розвиток сенсорно-перцептивної сфери різних модальностей

Психомоторний роз-виток. Почуття емо-ційної безпеки Емо-ційна прив’язаність до близького дорослого

Раннє ди-тинство (1-3 роки)

Пізнання сві-ту оточуючих речей, спільна діяльність з дорослим.

Предметно-маніпулятивна діяльність

Усвідомлення самого себе як суб’єкта дій (“Я сам “)

Активний мовленнє-вий розвиток.Наочно-дійове мислення.Піз-навальна активність

Дошкіль

не дити-нство (3-6 років)

Пізнання світу людських стосунків та їх імітація

Сюжетно-рольова гра

Підпорядкування мотивів

Наочно-образне мис-лення.Творча уява

Етичні інстанції (що добре, а що погано)

Децентрація мотивів

Потреба у соціально-значущій діяльності

Молод

ший шкі-льний вік (6-11р.)

Соціальний статус школяра (ситуація навчання)

Учбова діяльність

Уміння вчитися

Словесно-логічне мислення( з опорою на наочність).Довільні пізнавальні процеси Довільна увага.Дові-льна поведінка Адек-ватна самооцінка Рефлексія

Підлітковий вік (11-15 років)

Емансипація від дорослих та групування

Інтимно-осо-бистісне спілкування з однолітками

Почуття дорос-лості (молод-ший підлітковий вік).„Я-концеп-ція” (старший підлітковий вік)

Теоретичне рефлекс-сивне мислення.Осо-бистісна рефлексіяГі-пертрофована потреба в спілкуванні з ровес-никами. Потреби у соціальному визнан-ні,самоствердженні

Старший шкільний вік (16-17 років)

Первинний вибір життєвого шляху

Учбово-професійна діяльність

Самовизначення

Диференціація здіб-ностей. Орієнтація на майбутнє Світогляд

Моральна стійкість

Додаток 5

Тренувальна ВПРАВА „ЯК звертатися до ДИТИНи”[21]

А Говорите з жахом: „Залиш! Не чіпай цей молоток! Це чоловіча справа!

В Говорите спокійно та доброзичливо: „О! Я бачу, ти хочеш забити цей цвях. Подивись, молоток треба тримати так, а цвях отак...”

А Дитина хоче допомогти Вам скласти пазли. Ви сердитеся, відкидаєте її руки і кажете: „Залиш! Ти їх зіпсуєш! Якщо ти знищиш пазли, я буду змушена за них заплатити!!! Іди робити уроки!”