Таблиця 3 – Журнал господарських операцій підприємства АТЗТ «Херсонська кондитерська фабрика» за травень 2008 року
А тепер відобразимо схему рахунка 20 «Виробничі запаси»
Рис. 2. Схема рахунку 20 «Виробничі запаси»
Дебетовий оборот показує фактичну собівартість придбаних виробничих запасів (650 грн.). Кредитовий оборот – запаси, відпущені для виробничих потреб підприємства (390 грн.).
2. Облік запасів ведеться за купівельними цінами з виділенням транспортно-заготівельних витрат (ТЗВ).
ТЗВ обліковуються за двома варіантами:
– прямо включаються до собівартості придбаних запасів (якщо, звичайно, таке можливо);
– відображаються на окремому субрахунку рахунків обліку запасів і щомісячно розподіляються між залишками не реалізованих і проданих за місяць запасів. Сума ТЗВ, що належить до реалізованих товарів, щомісячно списується у кореспонденції, аналогічній відображенню вибуття (списання) запасів.
Протягом місяця ТЗВ обліковуються на окремому субрахунку. В кінці місяця визначається сума ТЗВ, що підлягає списанню. Вона розраховується як добуток середнього відсотка ТЗВ і вартості запасів, що вибули. Середній відсоток визначається діленням суми ТЗВ на початок місяця та їх величини за звітний місяць на суму залишку запасів на початок того ж місяця плюс вартість запасів, що надійшли за місяць.
Порядок оформлення розрахунку транспортно-заготівельних витрат розглянемо за допомогою прикладу.
Протягом червня місяця 2008р. АТЗТ «Херсонська кондитерська фабрика» придбала сировину і матеріали на суму 200 грн., паливо на суму 320 грн., запасні частини – 180 грн., МШП – 100 грн. витрати на транспортування і вантажно-розвантажувальні роботи склали 300 грн. В кінці місяця придбані запаси були використані для господарських потреб в повному обсязі.
Відобразимо розрахунок транспортно – заготівельних витрат за червень 2008 року.
Рис. 3. Зразок розрахунку транспортно – заготівельних витрат за червень 2008 р.
Операції по списанню запасів оформлено наступними проводками:
1. Д-т 23 К-т 201 на суму 275-00 грн.
2. Д-т 93 К-т 203 на суму 440-00 грн.
3. Д-т 91 К-т 207 на суму 247-50 грн.
4. Д-т 92 К-т 22 на суму 137-50 грн.
Бухгалтер Коваленко К.О.
" 30 " червня 2008 р.
3. Облік запасів ведеться за обліковими цінами з виділенням відхилень.
Pax. 20 «Виробничі запаси» розбивається на 2 субрахунки:
20/обл. та 20/вих. Нехай облікова ціна придбаних матеріалів - 600 грн.
Відобразимо операції по рахунках 20, 20/обл. та 20/вих.
Рис. 4. Схеми рахунків 20, 20/обл. та 20 вих
Дебетовий оборот показує фактичну собівартість придбаних виробничих запасів (650 грн.).
Операції зі списання запасів відображаються наступним чином:
1. Відпуск запасів для:
- виробництва продукції основних та допоміжних цехів:
Д-т pax. 23 "Виробництво", К-т pax. 20-28;
- утримання та ремонту обладнання:
Д-т pax. 91 "Загальновиробничі витрати", К-т pax. 20-28;
- загальновиробничих та адміністративних потреб:
Д-т pax. 91 "Загальновиробничі витрати", 92 "Адміністративні витрати", К-т pax. 20-28;
- виправлення виробничого браку:
Д-т pax. 24 "Брак у виробництві", К-т pax. 20-28.
2. Списання запасів для інших потреб підприємства:
Д-т pax. 93, 94, К-т pax. 20-28.
3. Внесення запасів до статутного капіталу іншого підприємства:
Д-т pax. 14 "Довгострокові фінансові інвестиції", К-т pax. 20-28.
4. Безоплатна передача запасів іншому підприємству:
Д-т pax. 949 "Інші витрати операційної діяльності", К-т pax. 20-28.
Запаси, призначені для продажу, відпускаються зі складу покупцям тільки за довіреністю одержувача. Тому для отримання запасів на складі постачальника матеріально відповідальній особі видається довіреність, підписана керівником і головним бухгалтером підприємства-покупця.
Перелік цінностей, які належить отримати по довіреності, приводиться в ній з обов'язковим зазначенням назви і кількості, незалежно від того, чи є такі відомості в документах на відпуск (наряді, рахунку, договорі, замовленні тощо) запасів.
Для обліку руху матеріальних цінностей на підприємстві та їх відпуску підрозділам свого підприємства використовується накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (форма № М-11).
У разі відпуску матеріальних цінностей господарствам свого підприємства, розташованим за межами його території накладну-вимогу виписують на підставі договорів, нарядів та інших відповідних документів/
В балансі запаси відображаються за найменшою з двох оцінок:
– собівартістю;
– чистою вартістю реалізації.
Під чистою вартістю реалізації запасів розуміють очікувану ціну їх реалізації в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію.
На відміну від попереднього варіанта журнально-ордерної форми обліку, де Журнал-ордер № 6 було об'єднано з відомістю аналітичного обліку, оскільки в ньому відображували також дебетові обороти, тепер ці регістри роз'єднані. Це зумовлює певні особливості запису операцій у цих регістрах. Зокрема, щодо обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками, то особливістю записів операцій є те, що спочатку їх виконують у Відомості 3.3, а вже підсумки граф 13-19 (рядок "Усього за рахунком 63") з неї переносять до графи 10 розділу І Журналу 3, хоч загальний принцип ведення регістрів цієї форми передбачає, що журнали і відомості аналітичного обліку складають здебільшого одночасно.
Аналітичний облік розрахунків ведуть у розрізі постачальників і підрядників за кожним документом про отримання матеріалів, робіт, послуг та оплату за них у Відомості 3.3 аналітичного обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками (до рахунку 63). Це означає, що такий спосіб відображення операцій потребує запису у графі 2 окремих документів, а тому для одного постачальника доведеться відводити кілька рядків – залежно від кількості документів, за якими провадились розрахунки у поточному місяці. До того ж заздалегідь не можна визначити, скільки операцій за розрахунками з постачальниками буде здійснено впродовж місяця, отже, неможливо передбачити необхідну кількість рядків для відображення даних кожного документа окремо. Тому передбачений у Методичних рекомендаціях по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2000 p. № 356 спосіб запису операцій за кожним документом може бути прийнятним лише за умови, що протягом місяця конкретним постачальником (підрядником) було здійснено незначну кількість операцій. Вказані регістри розраховані для застосування на невеликих за обсягом діяльності з незначним документооборотом підприємствах [18].
За значної кількості операцій на великих підприємствах робити це безпосередньо на основі первинних документів недоцільно. Записи у Відомості 3.3 зручніше робити позиційним способом, відводячи для кожного постачальника в ній лише один рядок. Тому необхідне попереднє групування первинних документів з використанням аркушів-розшифровок.
Вважаємо, що й тепер доцільно застосування таких регістрів накопичення і групування даних товарно-транспортних накладних, актів на виконані роботи, виписок банку для наступного перенесення до Журналу 3 з використанням у регістрі потрібних реквізитів, виготовлених друкарським способом.
Витрати на створення запасів та їх зберігання (транспортно-заготівельні) на практиці організовуються трьома методами:
– на окремому субрахунку, який відкривають на балансовому рахунку 20 «Виробничі запаси» окремо до кожного субрахунку;
– на резервному рахунку 29 «Заготівля та придбання матеріальних цінностей» з виділенням субрахунків за окремими видами матеріальних цінностей;
– збираються загальною сумою на рахунку 20 «Виробничі запаси» чи 29 «Заготівля та придбання матеріальних цінностей».
Стандартом бухгалтерського обліку 9 «Запаси» [5] передбачено отримані з різних джерел матеріальні цінності (від постачальників, прийняті без оплати, виявлені при інвентаризації, від ліквідації необоротних активів і малоцінних та швидкозношуваних предметів, виготовлені в своєму виробництві, подаровані тощо) оцінювати за первинною вартістю. Отримані за плату запаси оприбутковуються за собівартістю, яка складається з таких статей: