Зміст
Вступ
1. Теоретичні основи побудови обліку і аудиту фінансових результатів та використання прибутку в ринкових умовах
1.1 Історія розвитку бухгалтерського обліку фінансових результатів та використання прибутку
1.2 Сутність прибутку, його економічний зміст та значення
1.3 Загальна фінансово-економічна характеристика ДП «Трансгарант-Україна»
2. методика обліку і аудиту фінансових результатів та використання прибутку підприємства (на прикладі ДП «Трансгарант-Україна»
2.1 Особливості обліку фінансових результатів в сучасних умовах
2.2 Методика проведення аудиту фінансових результатів
2.3 Формування інформації про фінансові результати в умовах застосування інформаційних систем обліку
Висновки
Список використаних джерел
Додатки
Вступ
Фінансовий результат являє собою універсальну економічну категорію, яка враховує два чинники основної мети підприємницької діяльності - доходи та витрати. Формування інформації про доходи і витрати здійснюється послідовно та безперервно за допомогою системи бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік, звітність та господарський контроль існують в економічному середовищі та мають здатність постійно пристосовуватись до зростаючих потреб суспільства.
Економічний розвиток супроводжується змінами законодавства, що регулює підприємницьку, інвестиційну діяльність, податкову політику. На жаль, в Україні розвиток нормативної та методичної бази за різними напрямами здійснюється без відповідної узгодженості, що призвело до значних відмінностей у методиці обліку доходів витрат, визначення фінансових результатів діяльності та відображення їх у звітності для використання різними групами користувачів. Тому питання бухгалтерського обліку доходів і витрат, методики визначення фінансових результатів, оподатковуваного прибутку та контролю за їх формуванням і відображенням у звітності є досить актуальними, досліджуються як науковцями, так і практикуючими бухгалтерами, аудиторами, менеджерами.
Проблеми обліку фінансових результатів в сучасних умовах розглядаються у працях вітчизняних вчених Білухи М.Т., Дем’яненка М.Я., Гайдуцького П.І., Гарасима П.М., Кірейцева Г.Г., Кужельного М.В., Лінника В.Г., Осадчого Ю.І., Пархоменка В.М., Пушкаря М.С., Саблука П.Т., Швеця В.Г., Шпичака О.М. та інших. Питаннями аудиту формування фінансових результатів та відображення їх у звітності займаються Бутинець Ф.Ф., Голов С.Ф., Єфименко В., Зубілевич С.Я., Петрик О.А., Редько О.Ю., Сопко В.В. Вони роблять значний внесок у розвиток обліку, підходячи до нього з точки зору стандартизації звітності. Але ряд проблем залишаються не вирішеними, оскільки стандартизація обліку і звітності, становлення нормативної бази, теоретичного обґрунтування даних процесів знаходиться на стадії формування та розвитку. Особливою проблемою є неузгодженість методик обліку та визначення фінансових результатів діяльності підприємств для цілей оподаткування та формування фінансової звітності.
Відсутність науково обґрунтованої та уніфікованої методики визначення фінансових результатів на основі даних бухгалтерського обліку для відображення їх у звітності та використання різними групами користувачів гальмує розвиток обліку, послаблює роль звітності, породжує нерозуміння та недовіру до аудиту фінансової звітності.
Необхідність розробки науково-обґрунтованих підходів до формування інформації про фінансові результати у бухгалтерському обліку та відображення їх у звітності в умовах її стандартизації, з урахуванням напрацювань вітчизняної школи бухгалтерського обліку та господарського контролю визначили актуальність випускної роботи.
Метою випускної роботи є розвиток теоретичних положень та розробка практичних рекомендацій з бухгалтерського обліку та аудиту фінансових результатів та використання прибутку підприємства в ринкових умовах.
Для досягнення поставленої мети в роботі визначені наступні завдання:
визначити зміст фінансових результатів та використання прибутку підприємств в історичному аспекті з урахуванням факторів формування та функцій, що вони виконують в процесі сучасного економічного розвитку;
дослідити основні аспекти облікової політики щодо формування інформації про фінансові результати у звітності підприємств;
проаналізувавши досвід розвитку методики бухгалтерського обліку доходів, витрат та фінансових результатів, визначити шляхи її вдосконалення;
вдосконалити методику аудиту фінансових результатів діяльності підприємства у складі аудиту фінансової звітності.
Об’єктом дослідження є організація бухгалтерського обліку і аудиту та методика визначення і відображення у звітності фінансових результатів діяльності підприємств.
Предметом дослідження є сукупність методологічних підходів та методичних положень щодо бухгалтерського обліку, звітності та аудиту фінансових результатів.
При виконанні дослідження автором застосовувались загальні і спеціальні методи дослідження. У дослідженні застосовувались прийоми групування, статистичних порівнянь, спостереження, узагальнення. Використовувались законодавчі акти України, нормативні документи, бухгалтерські документи, праці провідних учених-економістів, матеріали періодичної преси.
Базою дослідження є ДП «Трансгарант-Україна». ДП «Трансгарант-Україна» — один з лідерів українського транспортного ринку. Компанія надає послуги з перевезення залізничним транспортом вантажів промислового призначення. Одним з важливих стратегічних завдань фірми є зміцнення відносин з клієнтами за допомогою комплексного вирішення існуючих транспортних проблем.
Компанія експлуатує понад 10 300 одиниць рухомого складу, 60% яких складають власні вагони.
Об'єми перевезень компанії «Трансгарант» мають постійну тенденцію до зростання. За 2005 рік середньомісячні об'єми перевезення досягли рівня 1,7 млн. тонн.
1. Теоретичні основи побудови обліку і аудиту фінансових результатів та використання прибутку в ринкових умовах
1.1 Історія розвитку бухгалтерського обліку фінансових результатів та використання прибутку
Бухгалтерський облік, як й багато інших наук, пройшов у своєму розвитку ряд стадій. За багаторічну історію було визначено категорії, сформовано принципи, методи та методологія обліку, які складають основу сучасного бухгалтерського обліку. Вивчення історії бухгалтерського обліку дає змогу не втратити, більш того, продовжити та розвити ті надбання, які збирались багатьма поколіннями обліковців.
Бухгалтерський облік як наука має свою історію та традиції, і ми зобов’язані їх вивчати. Вивчення історії бухгалтерського обліку дозволяє розкрити динаміку перетворення практичної діяльності в систему наукових знань про методи, принципи і способи відображення фактів господарської діяльності, визначення фінансових результатів; ознайомитися з еволюцією формування основних категорій та елементів методу бухгалтерського обліку, виявити зв’язки та закономірності між ними; простежити зміну загальних концепцій; освоїти техніку наукового передбачення.
Людина, яка знає історію бухгалтерського обліку, вміє ширше міркувати, знаходити у повсякденній роботі оптимальні рішення, передбачувати шляхи розвитку організації, любити свою професію та пишатися нею.
Розвиток обліку фінансових результатів нерозривно пов'язаний з історією розвитку усього бухгалтерського обліку, оскільки протягом усього періоду розвитку бухгалтерського обліку визначення результату діяльності було одним з найважливіших об'єктів бухгалтерського обліку.
Спочатку бухгалтерський облік виникнув лише як практична діяльність (рахівництво). Становлення ж бухгалтерського обліку, як науки, пов'язане з ім'ям італійського математика Луки Пачолі (1445-1515 рр.) [25]. Саме ним був введений основний елемент бухгалтерського обліку - подвійний запис, докладний опис і переваги використання якого Лука Пачолі зробив у своїй книзі, виданій ще в 1494 р.
У середні віки бухгалтерський облік вівся виключно в книгах, звідси і походить сучасна назва професії бухгалтер [BuchHalter] з німецького "держатель книг" [25]. У цей період бухгалтерський облік розглядався здебільшого як галузь адміністративного права і тому предметом бухгалтерський обліку вважалося практична реалізація адміністративних функцій будь-якої організації.
З початку 19 століття відбулося становлення методологічних основ бухгалтерського обліку, як науки, при цьому однією з найголовніших задач обліку вважалося забезпечення ефективності діяльності, тобто її фінансових результатів. Так, один з засновників наукової методології бухгалтерського обліку, Франчесько Віллі (1801-1844 рр.) вважав, що: "Мета бухгалтерського обліку - це контроль організації господарства і майна. Контроль же призначений для збереження цінностей і ефективного їх використання, розкриття резервів, забезпечення максимальних результатів при мінімальних витратах" [25].
У кінці 19 столітті сталося повне розділення теорії і практики бухгалтерського обліку, з'явилися перші обчислювальні апарати, посилилися економічні аспекти обліку, бухгалтерський облік зблизився зі статистикою.
У 19 столітті в Російській Імперії, до складу якої в той час входила Україна, бухгалтерський облік також отримав активний розвиток. Велика увага приділялася різним обліковим регістрам, на основі яких робився аналіз. Сукупність цих регістрів складала форму рахівництва. У цей час баланс ставав об'єктом економічного аналізу. Сам же бухгалтерський облік визначався К. І. Арнольдом (один з фундаторів науки про бухгалтерській облік в Росії) як наука, що займається об'єктивним звіренням приходу та витрат, що підкреслювало виключно важливу роль обліку фінансових результатів в системі бухгалтерського обліку ще в ті часи [25].