Проект бурякозбирального комбайна з конструктивною розробкою вібраційного лемішного копача (стр. 6 из 10)
3.2 Обґрунтування принципової схеми
Коренезбиральна машина складається з самохідного шасі і навішеного коренезабірника (лист 4 графічної частини). Шасі в свою чергу складається з рами, яка спирається на мости ведучих і ведених коліс, силового агрегату, варіатора площадки водія з кабіною, а також електричної і гідравлічної систем.
Коробка передач в поєднанні з варіатором приводу ходової частини забезпечує безступінчату зміну швидкості.
Частина вузлів коренезабірника змонтована безпосередньо на рамі грудкоподрібнювач, бункер і поздовжній елеватор), друга частина (копачі, шнековий очисник) – на окремій рамі, приєднаній на несучій рамі шасі. В робочому положенні, коли копачі заглиблені в ґрунт рама опирається на міст ведучих коліс, а в транспортному – утримується гідроциліндром.
Машина обладнана автоматичною системою, яка контролює роботу основних вузлів, а також автоматом водіння. Машина оснащена зовнішніми освітлювальними пристроями для роботи в нічний час \ русі по дорогам.
3.3 Обґрунтування кінематичної схеми
Крутний момент передається від двигуна СМД – 64 потужністю 110 кВт через клинопасову передачу на вал з частотою обертання 945 об/хв, на якому знаходиться ведуча зірочка Оо 200 мм, закріплена за допомогою шпонкового з'єднання і кріпильного болта. Ведуча зірочка через ланцюг ГТР–8–460 з кроком р = 8 мм передає на ведену зірочку Ø210 мм крутний момент навал з частотою обертання 900 об./хв, на якому містяться ексцентрики.
За допомогою ексцентрикового механізму закріпленого шпонкою, приводиться в рух шатун, що примушує копач здійснювати коливальні рухи. На одному валі ексцентрики розвернуті на 180° один відносно одного. Це забезпечує коливання копачів в протифазі.
Три пари валів з'єднуються пів муфтами 125–30–2-УЗ ГОСТ 20284–82.
З центрального розподільчого редуктора через ланцюгову передачу крутний момент передається на шнековий очисник, частота обертання якого 500 об./хв. і на елеватор.
4. Розробка конструкції збірних одиниць і деталей
У відповідності з проектованими рішеннями розробляємо конструкцію складальних одиниць і деталей Заключним етапом створення графічної частини дипломного проекту, а також завершення роботи конструктора над виконанням вимог технічного завдання є розробка робочих креслень конструкцій складальних одиниць і деталей. Всі складальні одиниці і деталі встановлюються на окремій рамі комбайна.
Викопуючий пристрій призначений для викопування коренеплодів і подачі їх на шнековий очисник, складається з двох частин: передньою частиною леміш розрихлює ґрунт, а задня частина захоплює коренеплід і витягує його.
Коренезабірний пристрій складається з двох лемешів до яких приварюються кронштейни та кріплення, двох шатунів, ексцентриків, трьох валів, на яких встановлені, шість підшипникових вузлів, дві півмуфти і кріпиться ведена зірочка, яка приводить в рух коренезабірний пристрій. Привід коренезабірного пристрою здійснюється за допомогою ланцюга ПР-8–460 з кроком р = 19,5, діаметр ролика для якого d=2,31 мм.
Число зубців ведучої зірочки приводу коренезабірного пристрою Zl=25;
діаметр ділильного кола dDi=64 mm;
діаметр кола виступів Del=68,21 mm;
діаметр кола впадин Dn=63,09 mm.
Зірочка посаджена на валу за допомогою шпонки h-b=12–8 ГОСТ 23360–78.
Число зубців веденої зірочки приводу коренезабірного пристрою Z2=27;
діаметр кола впадин Dі2=67,04 мм;
діаметр кола виступів De2=73,33 мм;
діаметр ділильного кола dd2=68,9 мм.
Зірочка посаджена на валу за допомогою шпонки h·b = 10–8 ГОСТ 23360–78.
Ведуча і ведена зірочки розміщені на постійній відстані одна від одної. Півмуфта посаджена також на шпонку h· b = 10–8 ГОСТ 23360–78 і фіксується гвинтом АМ6–8 ГОСТ 17475–80.
Вал, як складальна одиниця кріпиться до рами за допомогою двох підшипникових вузлів. Діаметр вала під підшипник Ø30 кб. Вал виготовляється із сталі 45 ГОСТ 1050–74.
Підшипниковий вузол складається із кулькового радіального однорядного підшипника dxDх В = 30 х 55 х 13 ГОСТ 8338–75. підшипник знаходиться у корпусі, який виливається з чавуну С415 ГОСТ 1412–79.Корпус підшипника з'єднується за допомогою різьбового з'єднання. На вал напресовується ексцентрик з підшипником. Внутрішнє кільце підшипника фіксує прижимна втулка, яка одягається на вал. На підшипник одягається шатун, після чого з обох боків фіксується кришками і шплінтами. Зовнішнє кільце підшипника фіксується також кришкою.
З обох сторін вала є отвори для гвинтів, які фіксують положення з одного боку муфти з другого – зірочки.
На валу просвердлено два отвори о8 мм для шплінтів, які фіксують положення шатуна.
Є три пари валів, які з'єднуються між собою півмуфтами.
До лемеша приварене кріплення до якого за допомогою пальця кріпиться шатун з впресованим підшипником dхDxB = 45x75xl6.
ГОСТ 8338–75. Для регулювання ширини міжрядь на пальці з обох боків є три регулювальні пластини. їх можна переміщувати з одного боку в інший. Завдяки шатунам лемеші набувають коливальних рухів.
В передній частині лемеша приварене кріплення, через яке проходить вал, який кріпиться до рами. На валу з обох боків містяться чотири регулювальні пластини для регулювання ширини міжряддя.
Лемеші виготовляються з листової сталі Ст. 45. Передня частина лемешів заточується під кутом 18°.
5. Організація робіт з застосуванням розроблюваної техніки
5.1 Експлуатація розроблюваної машини
Експлуатація бурякозбирального комбайна – це процес, що включає в себе використання машини по своєму призначенню, підтримання її робото здатності (технічне обслуговування) і забезпечення її функціонування (підготовка до використання і технічного обслуговування, технічне обслуговування, зберігання транспортування та ін.).
Для зниження затрат ручної праці, збільшення продуктивності, і скорочення термінів збирання цукрових буряків розробимо технологічну схему збирання цукрових буряків. Проектована машина працює в комплексі з гичкозбиральною машиною БМ-6А, навантажувачем СПС – 4,2 та транспортними засобами для відвезення основного і допоміжного урожаю.
Гичкозбиральна машина зрізує гичку і завантажує в транспортні засоби, які відвозять їх до місць силосування.
Після цього бурякозбиральний комбайн викопує корені і завантажує в транспортні засоби, які відвозять їх на край поля у бурти або прямо на цукровий завод в залежності від кількості транспортних засобів і чистоти коренів. Корені, вивезені на край поля, завантажуються у транспортні засоби за допомогою навантажувача СПС – 4,2 і відвозяться на цукровий завод.
В комплекс робіт по підготовці розробленого бурякозбирального комбайна до експлуатації входять:
1. дозбирання;
2. монтаж допоміжних агрегатів;
3. регулювання робочих органів;
4. заправка,
Дозбирання комбайна проводити в такій послідовності:
1. встановити перила, драбини, провести монтаж енергетичного засобу на раму комбайна;
2. провести монтаж вивантажувального пристрою;
3. встановити демонтовані клинові паси;
4. провести монтаж електрообладнання (фар, підфарників, фонарів, звукового сигналу, акумуляторної батареї) дзеркал заднього виду;
5. встановити термос, аптечку і проти пожежні засоби (вогнегасник, лопати);
6. відновити пошкоджені при транспортуванні, завантажувально-розвантажувальних роботах або до збиральні лакові і фарбовані покриття.
Технологічні регулювання робочих органів здійснюються з ціллю попереднього налагодження комбайна на збирання певних видів культур і при певних умовах. Регулювання основних робочих органів здійснюється з кабіни за допомогою відповідних рукояток і важелів.
Заправку комбайна паливом, робочими рідинами і мастильними матеріалами проводити у відповідності з правилами «Технічного обслуговування». Якщо в процесі експлуатації комбайна мають місце випадки підтікання мастильних матеріалів, тому несправні механізми, то до усунення неполадок змащування потрібно проводити частіше ніж вказано у відповідних операціях технічного обслуговування з метою забезпечення робото здатності комбайна і попередження поломок механізмів.
Запуск двигуна, його випробування і обкатку провести у відповідності з інструкцією по експлуатації двигуна.
5.2 Організація технічного обслуговування
Технічне обслуговування – це комплекс планово-попереджувальних робіт, направлених на підтримання довготривалої робото придатності комбайна. В систему технічного обслуговування входять:
1. технічне обслуговування при підготовці до роботи;
2. щозмінне технічне обслуговування (ЩТО, через 8-10мотогод.);
3. перше технічне обслуговування (ТОЇ, проводиться через 60 мотогод.);
4. друге технічне обслуговування (ТО-2, при напрацюванні комбайна не менше 240 мотогод., співпадає з технічним обслуговуванням при зберіганні).
Кількість ремонтів і обслуговувань визначаємо залежно від запланованого напрацювання на одну машину.
Кількість капітальних ремонтів визначаємо за формулою:
(5.1)де Нр =150 га– заплановане річне напрацювання на одну машину;
N=1 – кількість машин даної марки в господарстві;
Мкр= 900 га – міжремонтне напрацювання машини від останнього капітального ремонту.
Отже,
.Кількість поточних ремонтів розрахуємо за формулою:
(5.2.)Кількість періодичних ТО-1 буде рівною:
де Мn=300 га– напрацювання машини від останнього капітального або поточного ремонту.