Робота вчителя початкових класів з батьками (стр. 3 из 6)

· Групові: (Батьки можуть поєднуватися в групи по освіті, педагогічній культурі, по поведінці і показникам успішності їхніх дітей). Тут виділяються: взаємна робота вчителя і батьків на уроках, коли батьки допомагають вчителю вести урок; і робота з активом.

· Колективні: класні збори, загальношкільні батьківські збори, батьківські конференції по обміну досвідом виховання, консультації, вечори питань і відповідей, спільні позакласні заходи і т.д.

Зміст усіх форм роботи школи з родиною полягає в організації активної виховної їхньої взаємодії, спрямованого на всебічний розвиток підростаючого покоління." (23, 63-64)

І.В. Гребєнщиков пише: "Батьки повинні мати педагогічну культуру. Під педагогічною культурою розуміється такий рівень педагогічної підготовленості батьків, що відбиває ступінь їхньої зрілості як вихователів і виявляється в процесі сімейного і суспільного виховання дітей. Важливий компонент педагогічної культури батьків – їх сугубо педагогічна підготовленість: визначена сума психолого-педагогічних, фізіолого-гігієнічних і правових знань, а також вироблені в процесі практики навички по вихованню дітей.

Основна роль у підвищенні педагогічної культури належить цілеспрямованій науково-педагогічній освіті, якою займається той же класний керівник або вчитель". (25, 12,15)

Педагоги виділяють наступний зміст загальної педагогічної освіти батьків:

1. Мета, задачі і методи освіти і виховання молодого покоління.

2. Психологічні, фізіологічні і педагогічні основи виховання дітей у родині, особливості дітей у різному віці.

3. Обов'язку членів родини, зміст, форми, методи, труднощі, недоліки і помилки сімейного виховання.

4. Взаємини дітей і батьків, способи регулювання відношення між школою і родиною.

5. Проблеми вільного часу і зайнятості дітей, пропаганда здоров'я і здорового способу життя.

Виділяються наступні форми педагогічної освіти:

Традиційні:

· Батьківські збори

· Лекції

· Вечори питань – відповідей

· Диспути

· Дні відкритих дверей

Нетрадиційні:

· Ділові ігри

· Регламентовані дискусії (5, 22-32)

На питання, на яких же основах повинні складатися відносини вчителя і родини, щоб мати успіх у вихованні, – відповідає В.А. Сухомлинський. "Якнайменше викликів у школу матерів і батьків для моральних нотацій дітям, і якнайбільше духовного спілкування дітей з батьками, що приносить радість матерям і батькам". (33, 38)

Працюючи з батьками важливо досягти пізнання і розуміння, створити умови батькам познайомитися не тільки з вчителем, але і між собою, зі школою і шкільною адміністрацією, подати якнайбільше інформації про школу, про навчання, виховання й інших цікавлячих батьків питаннях. Обов'язково потрібно дати батькам висловитися.

Робота класного керівника з батьками дуже складна. Їх вплив має величезне значення для дитини, однак у більшості випадків даний вплив стихійний. Часто оцінка батьками поводження їх дітей не збігається з оцінкою вчителів учасників, а також з оцінкою самих учнів. Тому вчитель повинний шукати шлях до серця батьків, щоб дати їм позитивний напрямок. Взаємини з батьками зміцнюються, коли:

· вчитель батькам намагається дати те, що потрібно і від них (вислуховує їх проблеми, висловлює розуміння і доброзичливість стосовно їх дітей);

· вчитель не забуває, що батьки повинні дивитися на школу очима дітей спочатку встановлює контакт із дітьми, а потім з їхніми батьками);

· вчитель прагне розкрити здібності батьків в окремих областях виховання дітей;

· вчитель пам'ятає, що не можна батькам указувати, а тим більше лаяти їх дітей;

· вчитель сподівається на перемогу добра в душі дитини;

· вчитель поділяється накопиченим педагогічним досвідом і т.д.

Для успішної виховної роботи вчитель повинний мати педагогічну майстерність:

1. Добре знати і любити свого вихованця і свою роботу.

2. Свідомо прагнути досягти поставлених виховних цілей і задач.

3. Ефективно застосовувати виховні форми, методи і способи.

4. Уміти спілкуватися і взаємодіяти з родиною вихованця.

5. Піднімати авторитет батьків в очах учнів.

6. Передавати батькам наукові (педагогічні, психологічні, юридичні й інші) знання і педагогічний досвід.

7. Розвивати свої здібності і педагогічну майстерність. (5, 17)

Від тих зв'язків і взаємин, що виникнуть у першому класі, у початковий період, буде багато в чому залежати і вся наступна робота.

На думку В.Н. Ібрагимової зміст роботи вчителя з батьками першокласників визначається "трьома основними задачами:

1. Ознайомлення з досвідом сімейного виховання дітей з метою вивчення рівня підготовленості першокласників до школи; дотримання наступності між дошкільним сімейним і шкільним вихованням і перебування індивідуального підходу до кожної дитини.

2. Керування вихованням школярів у родині, надання допомоги батькам у правильній організації навчальної і творчої діяльності першокласника і його відпочинку.

3. Залучення батьків до організації виховної роботи в школі, у класі". (26, 57)

Педагог С. Дапкене пропонує вчителям наступні методи пізнання родини:

· Спостереження

· Бесіда

· Анкетування

· Метод творів

· Думка інших. (5, 13-16)

Дану тему продовжує І.В. Гребєнщиков: "Учителю першого класу особливо необхідно за короткий термін вивчити учнів, познайомитися з батьками.

Рекомендується провести для батьків бесіди на цікавлячі їх питання. Наприклад: "Про організацію навчання першокласника"; "Навчальна робота першокласників і задачі батьків"; "Молодший школяр: вік і його особливості"; "Як допомагати першокласнику у виконанні домашніх завдань?"; "Виховання свідомої дисципліни в дітей у родині" і інші". (25, 44)

У першому – другому класі важливо заохочувати батьків познайомитися між собою, обмінятися адресами і телефонами. Вчитель повинний обговорити випадки, коли батьки незадоволені дружбою дітей. Робота відбувається краще, якщо вона ґрунтується на індивідуальних бесідах. Варто більше організовувати спільних свят, і інших заходів. Дуже важливо вислухати батьків, дозволити їм говорити, висловити свої претензії школі, вчителю, керівникам школи.

Звичайно батьки, що приходять до школи поділяються на дві групи:

1. Ті, котрі знають, що їхня дитина в школі оцінюється позитивно, вони чекають похвали.

2. Ті, котрі знають про труднощі у дітей, але бояться про це говорити, уникають вчителя, і не знають, як допомогти дитині. Такі батьки віддають перевагу узагалі не ходити до школи, обмежитися лише телефонними розговором, чи приходити до школи лише по виклику вчителя. Часто їх лякають і можливі докори з боку інших батьків. На цю групу батьків вчитель повинний звернути особливу увагу.

Ради за рішенням проблем взаємовідношення між батьками, вчителем і учнями пропонують деякі педагоги: "Влучне слово вчителя, розумна і тактовна аргументація, слушна порада часто вирішують тривалі, болісні конфлікти.

Для батьків учнів початкових класів характерний більш високий рівень виховної активності і потреби у взаємодії зі школою. Вони часто приходять у школу, цікавляться своїми дітьми. І ці інтереси вчитель зобов'язаний задовольняти і давати батькам більше інформації, чим їх цікавить.

Можна виділити наступні важливі аспекти спілкування вчителя з батьками в початкових класах:

· Починати розмову не з проблем дітей, а з загальних приємних питань, не поспішати вирішувати проблеми;

· Показувати увагу батькам, цікавитися їхньою роботою, домом;

· Обговорити емоції, що виникають через школу, вчителів, дітей;

· Уважно слухати і приймати те, що говорять батьки, не критикувати їхню думку, а намагатися зрозуміти, що дозволяє їм так думати;

· Домовитися про загальні цілі і на батьківських зборах говорити про те, що важливо усім;

· Приділяти стільки часу, скільки потрібно;

· Мотивувати аргументи тим, що те про що ви говорите важливо усім і більшість вас підтримують;

· Інформувати батьків особисто, за допомогою листів або індивідуальних бесід. Інформацію, призначену для батьків, не передавати через дітей або інших людей.

Деякі вчителі складають програму роботи з батьками, у яку входить так зване навчання батьків. Для батьків проводяться курси, читаються лекції. Програма передбачає освіту лише батьків першокласників. У школах проводяться батьківські вечори поезії, виставки, батьки пишуть побажання своїм дітям.

Педагоги багатьох шкіл шукають рішення проблем, розуміючи й усвідомлюючи, що взаємини вчителів, батьків і учнів – це замкнутий трикутник.

І якщо сторони трикутника збігаються, то це міцна фігура, а розбіжності приводять до погіршення взаємодії і взаєморозуміння всіх "сторін". Тому якщо школа обвинувачує батьків, отже вона сама допускає помилки і навпаки". (12, 54)

Педагоги помітили, що батьки першокласників не готують дітей до школи, тому освіту педагоги почали з батьків п'яти-шестирічних дітей.

Отже: і батьки потрібні школі і вона потрібна сьогодні родині. Вчитель є єднальною ланкою між школою і родинами учнів. Спілкування з батьками своїх учнів вчителю необхідно, тому що без цього він виявляється позбавленим дуже важливої інформації. У педагогів і родини загальні цілі. Без їхньої взаємодії життя дитини стає бідніше. (32, 20)

Школа дає дитині наукові знання і виховує в нього свідоме відношення до дійсності. Родина забезпечує практичний життєвий досвід, виховує уміння переживати за іншу людину, почувати його стан. Для гармонійного розвитку особистості необхідно і те й інше. (30, 165)

Розділ 3. Дослідження взаємин вчителів, учнів і батьків

Як було сказано вище, школа і родина повинні працювати спільно, тому що в них єдина мета – виховання особистості. Від взаємин вчителів, учнів і їхніх батьків залежить успішність навчання і виховання дитини. Велику роль у даному ланцюгу взаємин грають відносини між вчителем і батьками. З метою з'ясувати особливості роботи вчителя з батьками в початкових класах, проводилося анкетування вчителів у середній школі № 32 міста Чернігова.