4. Мене турбує те, що я став гірше вчитися (менш продуктивно, не якісно, повільніше).
5. Теплота взаємодії з однокласниками дуже залежить від мого настрою - хорошого або поганого.
6. Від мене як однокласника мало залежить благополуччя класу.
7. Коли я приходжу зі школи додому, то деякий час мені хочеться побути на самоті, щоб зі мною ніхто не спілкувався.
8. Коли я відчуваю втому або напругу, то намагаюся скоріше вирішити проблеми однокласника («згорнути» взаємодію).
9. Мені здається, що емоційно я не можу дати людям того, що вони просять від мене.
10. Моє навчання притуплює емоції.
11. Я відверто втомився від проблем, з якими доводиться мати справу в школі.
12. Буває, я погано засинаю (сплю) через переживання, пов'язаниі з навчанням.
13. Взаємодія з однокласниками і вчителями вимагає від мене великої напруги.
14. Спілкування з людьми приносить все менше задоволення.
15. Я б змінив місце навчання.
16. Мене часто засмучує те, що я не можу належним чином підійти до вивчення матеріалу.
17. Мені завжди вдається запобігти впливу поганого настрою на навчання і спілкування.
18. Мене дуже засмучує, якщо щось не ладиться у відносинах з вчителями.
19. Я настільки втомлююся в школі, що вдома намагаюся спілкуватися якнайменше.
20. Через брак часу, втому або напругу часто приділяю увагу заняттям менше, ніж належить.
21. Іноді самі звичайні ситуації спілкування в школі викликають роздратування.
22. Я спокійно сприймаю обгрунтовані претензії вчителів.
23. Спілкування з однокласниками спонукало мене цуратися людей.
24. При згадці про деяких однокласників або вчителів у мене псується настрій.
25. Конфлікти або розбіжності з однокласниками забирають багато сил та емоцій.
26. Мені все важче встановлювати або підтримувати контакти з однокласниками і вчителями.
27. Обстановка в класі мені здається дуже важкою, складною.
28. У мене часто виникають тривожні очікування, пов'язані зі школою: щось має статися, як би не допустити помилки, чи зможу зробити все, як треба і т. п.
29. Якщо однокласник мені неприємний, я намагаюся обмежити час спілкування з ним або менше приділяти йому уваги.
30. У спілкуванні на роботі я дотримуюся принципу: «Не роби людям добра, не отримаєш зла».
31. Я охоче розповідаю домашнім про своє навчання.
32. Бувають дні, коли мій емоційний стан погано позначається на результатах навчання.
33. Часом я відчуваю, що треба проявити до однокласника емоційну чуйність, але не можу.
34. Я дуже переживаю за своє навчання.
35. Учителям та однокласникам віддаєш уваги і турботи більше, ніж отримуєш від них вдячності.
36. При думці про школу мені зазвичай стає не по собі: починає колоти в області серця, підвищується тиск, з'являється головний біль.
37. У мене хороші (цілком задовільні) відносини з вчителями.
38. Я часто радію, бачучи, що моє навчання приносить користь.
39. Останнім часом (чи як завжди) мене переслідують невдачі в школі.
40. Деякі сторони (факти) мого шкільного життя викликають глибоке розчарування, вводять у смуток.
41. Бувають дні, коли контакти з однокласниками складаються гірше, ніж зазвичай.
42. Я розрізняю людей гірше, ніж зазвичай.
43. Втома від навчання призводить до того, що я намагаюся скоротити спілкування з друзями і знайомими.
44. Я звичайно виявляю цікавість до особистості людини крім того, що стосується справи.
45. Зазвичай я приходжу до школи відпочивши, зі свіжими силами, у гарному настрої.
46. Я іноді ловлю себе на тому, що спілкуюся з однокласниками автоматично, без душі.
47. У школі зустрічаються настільки неприємні люди, що мимоволі бажаєш їм чого-небудь поганого.
48. Після спілкування з неприємними людьми у мене буває погіршення фізичного або психічного самопочуття.
49. У школі я відчуваю постійні фізичні або психологічні перевантаження.
50. Успіхи в школі надихають мене.
51. Ситуація в школі, в якій я опинився, здається безвихідною (майже безвихідною).
52. Я втратив спокій через навчання.
53. Протягом останнього року була скарга (були скарги) на мою адресу з боку однокласників і вчителів.
54. Мені вдається берегти нерви завдяки тому, що багато чого з того, що відбувається з однокласниками я не приймаю близько до серця.
55. Я часто зі школи приношу додому негативні емоції.
56. Я часто вчуся через силу.
57. Раніше я був більш чуйним і уважним до однокласників, ніж тепер.
58. У спілкуванні з людьми керуюся принципом: «Не витрачай нерви, бережи здоров'я».
59. Іноді йду до школи з важким почуттям: як все набридло, нікого б не бачити і не чути.
60. Після напруженого навчального дня я відчуваю нездужання.
61. Контингент людей, з якими я повинен спілкуватися, дуже важкий.
62. Іноді мені здається, що результати мого навчання не варті тих зусиль, які я витрачаю.
63. Якби мені пощастило з вибором школи, я був би більш щасливий.
64. Я в розпачі через те, що в школі в мене серйозні проблеми.
65. Іноді я роблю зі своїми однокласниками так, як не хотів би, щоб чинили зі мною.
66. Я засуджую однокласників, які розраховують на особливу поблажливість, увагу з боку вчителів.
67. Найчастіше після навчального дня у мене немає сил займатися домашніми справами.
68. Зазвичай я кваплю час: скоріше б навчальний день скінчився.
69. Стани, прохання, потреби однокласників звичайно мене щиро хвилюють.
70. Спілкуючись з людьми, я зазвичай як би ставлю екран, який захищає від чужих страждань і негативних емоцій.
71. Спілкування з людьми дуже розчарувало мене.
72. Щоб відновити сили, я часто приймаю ліки.
73. Як правило, мій навчальний день проходить спокійно і легко.
74. Мої вимоги до виконуваної роботи вище, ніж те, чого я досягаю в силу обставин.
75. Моє навчання склалося вдало.
76. Я дуже нервую через усе, що пов'язане зі школою.
77. Деяких з своїх однокласників і вчителів я не хотів би бачити і чути.
78. Я схвалюю однокласників, які повністю присвячують себе навчанню, майже забуваючи про інші інтереси.
79. Моя втома в школі зазвичай мало позначається (ніяк не позначається) у спілкуванні з домашніми та друзями.
80. Якщо надається випадок, я приділяю заняттям менше уваги, але так, щоб вчитель цього не помітив.
81. Мене часто підводять нерви в спілкуванні з людьми.
82. До всього (майже до всього), що відбувається в школі, я втратив інтерес, живе почуття.
83. Спілкування з людьми погано вплинуло на мене - розлютило, зробило нервовим, притупило емоції.
84. Великі навантаження в школі явно підривають моє здоров'я.
Відповідно до «ключа» здійснюються такі підрахунки:
1) визначається сума балів роздільно для кожного з 12 симптомів «вигоряння»,
2) підраховується сума показників симптомів для кожної з 3-х фаз формування «вигорання»,
3) підбивається підсумковий показник синдрому «емоційного вигорання» - сума показників усіх 12-ти симптомів.
«НАПРУГА»
1. Переживання психотравмуючих обставин:
+1 (2), +13 (3), +25 (2), -37 (3), +49 (10). +61 (5). -73 (5)
2. Незадоволеність собою:
-2 (3), +14 (2), +26 (2), -38 (10), -50 (5), +62 (5). +74 (3)
3. «Загнаність у клітку»:
+3 (10), +15 (5), +27 (2), +39 (2), +51 (5). +63 (1), -75 (5)
4. Тривога і депресія:
+4 (2), +16 (3), +28 (5), +40 (5), +52 (10), +64 (2), +76 (3)
«РЕЗИСТЕНЦІЯ»
1. Неадекватне виборче емоційне реагування:
+5 (5), -17 (3), +29 (10), +41 (2), +53 (2), +65 (3), +77 (5)
2. Емоційно-моральна дезорієнтація:
+6 (10). -18 (3), +30 (3), +42 (5), +54 (2), +66 (2), -78 (5)
3. Розширення сфери економії емоції:
+7 (2). +19 (10), -31 (2), +43 (5). +55 (3), +67 (3), -79 (5)
4. Редукція професійних обов'язків:
+8 (5). +20 (5), +32 (2). -44 (2), +56 (3), +68 (3), +80 (10)
«ВИСНАЖЕННЯ»
1. Емоційний дефіцит:
+9 (3), +21 (2), +33 (5), -45 (5), +57 (3), -69 (10), +81 (2)
2. Емоційна відстороненість:
+10 (2), +22 (3), -34 (2). +46 (3). +58 (5), +70 (5), +82 (10)
3. Особистісна відстороненість (деперсоналізація):
+11 (5), +23 (3). +35 (3), +47 (5), +59 (5), +72 (2), +83 (10)
4. Психосоматичні і психовегетативні порушення:
+12 (3), +24 (2), +36 (5), +48 (3), +60 (2), +72 (10), +84 (5)
Інтерпретація результатів. Запропонована методика дає докладну картину синдрому «емоційного вигорання». Перш за все треба звернути увагу на окремо взяті симптоми. Показник вираженості кожного симптому коливається в межах від 0 до 30 балів:
9 і менше балів - не сформований симптом,
10-15 балів - складаний симптом,
16 і більше - сформований.
Оцінка показників фаз розвитку стресу - «напруга», «резистенция» і «виснаження». У кожній з них оцінка можлива в межах від 0 до 120 балів.
36 і менше балів - фаза не сформувалася;
37 - 60 балів - фаза в стадії формування;
61 і більше балів - сформована фаза.