Декількома принципами підприємницької діяльності є: « самостійне здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд; право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом». [5, c. 2] Це означає, що суб’єкт господарювання на свій власний розсуд обирає напрями своєї діяльності (крім випадків, що передбачені законом) у тому рахунку й зовнішньоекономічні стосунки. Тому банки повинні бути готові до задоволення потреб клієнта у сфері валютних відносин. Українське законодавство спрямовано на те, щоб допомогти банкам та клієнтам розібратися в зовнішньоекономічних відносинах та застерегти від помилок, які можуть виникнути в процесі роботи.
Одним з найважливіших законодавчих документів є Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність « від 19.02.1992 р. Цей закон містить ряд принципів, на яких базується організація зовнішньоекономічної діяльності України. Одним з таких принципів, є принцип, який надає право підприємцям мати стосунки з іноземними партнерами. Це принцип свободи зовнішньоекономічного підприємництва, що полягає у:
– праві суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності добровільно вступати у зовнішньоекономічні зв'язки;
– праві суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснювати її в будь-яких формах, які прямо не заборонені чинними законами України;
– обов'язку додержувати при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності порядку, встановленого законами України;
– виключному праві власності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності на всі одержані ними результати зовнішньоекономічної діяльності.
Також цей закон визначає які напрямки зовнішньоекономічної діяльності дозволені в Україні, основні критерії, щодо складання зовнішньоекономічного договору
Іншим нормативним документом є Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.2003 р. Згідно цього документу валютними операціями в Украіні визнаються, операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України; операції пов'язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності; операції, пов'язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей.
Зокрема документ містить норми, щодо отримання ліцензій Національного банку України, використання надходжень в іноземній валюті, продажу іноземної валюти. Визначає повноваження Національного банку України та Кабінету міністрів України в сфері валютного регулювання.
При відкритті рахунків в іноземній валюті та в подальшому при використанні рахунків банк керується інструкцією «Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах» затвердженою Постановою Національного банку України №492 від 12.11.2003 р.
Постанова Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року №136 «Про затвердження Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями»: регламентує порядок розрахунків між суб’єктами господарювання при експортно-імпортних операціях. Також постанова визначає норми контролю за своєчасністю розрахунків за експортними, імпортними та лізинговими операціями клієнтів банку.
За цією постановою Банки зобов'язані при перерахуванні резидентом коштів на користь нерезидента, при надходженні від нерезидента коштів на користь резидента або – якщо резидент зазначений у реєстрі вантажної митної декларації (далі по тексту ВДМ), вимагати від останнього (залежно від виду операції) копії: договору з нерезидентом, ВМД, актів та інших документів, що підтверджують здійснення експорту (імпорту) продукції, виконання робіт (надання або отримання послуг), здійснення експорту прав інтелектуальної власності, та інших документів, що необхідні банку для здійснення контролю за своєчасністю розрахунків за експортними, імпортними та лізинговими операціями його клієнтів. «Копії цих документів підлягають збереженню у справі клієнта протягом строку, визначеного в Переліку документів Національного банку України, установ і організацій його системи, акціонерно-комерційних та комерційних банків України із зазначенням строків зберігання, затвердженому постановою Правління Національного банку України від 23.12.96 №327, реєстраційний №406.» [2, c. 4]
Вантажна митна декларація – письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів.
Постанова Правління Національного банку України від 5 березня 2003 року №82 «Про затвердження Положення про оформлення та подання клієнтами платіжних доручень в іноземній валюті або банківських металах, заяв про купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів до уповноважених банків і інших фінансових установ та порядок їх виконання» встановлює «загальні вимоги Національного банку України до оформлення та подання клієнтами платіжних доручень в іноземній валюті або банківських металах для здійснення транскордонних переказів (крім банківських металів) і переказів у межах України, заяв про купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів до уповноважених банків і інших фінансових установ (далі – уповноважені банки) та порядку їх виконання….». [3, c. 4]
Постанова Правління Національного банку України від 4 вересня 1998 року №349 «Про введення обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті на користь резидентів» визначає норму 50% обов’язкового продажу іноземної валюти, яка надійшла на користь резидентів (юридичних осіб та фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності), крім випадків, які передбачені цією ж постановою.
Постанова Правління Національного банку України від 18 березня 1999 року №127 «Про затвердження Правил здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України» визначає порядок та умови торгівлі іноземною валютою, порядок підготовки та контролю за документами, на підставі яких здійснюються на міжбанківському валютному ринку України операції купівлі-продажу іноземної валюти за гривні. Також постанова передбачає відповідальність уповноважених банків, за порушення цих правил.
Зокрема існує багато інших нормативних документів, до яких звертається банк при наданні послуг клієнтам, які є учасниками зовнішньоекономічних відносин, а саме: Постанова Правління Національного банку України від 30.12.2003 р. №597 «Про переказування у національній та іноземній валюті на користь нерезидентів за деякими операціями.», Закон України «Про інвестиційну діяльність», Наказ Державної митної служби України «Про затвердження Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів і транспортних засобів із застосуванням вантажної митної декларації», Постанова №574 від 09.06.1997 р. Кабінету міністрів України «Про затвердження Положення про вантажну митну декларацію», Постанова №515 від 03.12.2003 р. Правління Національного банку України «Про затвердження положення про зупинення операцій, арешт та примусове списання коштів в іноземних валютах та банківських металів», Постанова №135 від 11.04.2000 р. Правління Національного банку України «Про застосування іноземної валюти в страховій діяльності», Постанова Правління Національного банку України №49 від 08.02.2000 р. «Про затвердження Положення про валютний контроль», Розпорядження Кабінету міністрів України №77‑р від 24.02.2003 р. «Про перелік офшорних зон», Постанова Правління Національного банку України №555 від 17.11.2004., яка затверджує інструкції з бухгалтерського обліку операцій в іноземній валюті та банківських металах у банках України.
Найменування банку – ЗАКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ХОУМ КРЕДІТ БАНК».
Місцезнаходження – Україна, м. Дніпропетровськ, вул. Курсантська, 24.
Організаційно-правова форма банку – закрите акціонерне товариство
Загальна інформація про діяльність банку
Згідно з банківською ліцензією та письмовим дозволом ВАТ «ХК БАНК» має право на здійснення наступних банківських операцій:
1. приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб;
2. відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них;
3. розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик;
4. надання гарантій і поручительств та інших зобов’язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі;
5. придбання права вимоги на виконання зобов’язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, беручи на себе ризик виконання таких вимог та приймання платежів (факторинг);
6. лізинг;
7. послуги з відповідального зберігання та надання в оренду сейфів для зберігання цінностей та документів;
8. випуск, купівлю, продаж і обслуговування чеків, векселів та інших оборотних платіжних інструментів;