Вступ
Актуальність теми дослідження дуже висока і полягає в тому, що валютне регулювання – діяльність держави, яка спрямована на регламентування розрахунків і порядку здійснення операцій з валютними цінностями. Необхідність валютного регулювання полягає у наполегливості країн та банків мінімізувати валютні ризики.
Ціллю даної роботи, є вивчення та розглядання такої ланки валютних відносин, як валютний рахунок та операції за ним. На перший погляд, валютний рахунок не є дуже складним кроком у напрямку до зовнішньоекономічних відносин, але він, у роботі клієнта з банками – є початковим. Перед тим, як здійснити будь-яку операцію за рахунком клієнта в іноземній валюті, банк повинен ознайомитися та провести валютний контроль за нею, виявити її відповідність до чинного законодавства України. Допомогти клієнту розібратися у всіх деталях, та забезпечити використання рахунків у іноземній валюті у відповідності до діючого законодавства – є завданням банків.
У теоретичній частині даної роботи буде розглядено нормативну базу, якою керується банк при здійсненні валютних операцій, також будуть розглядені вимоги щодо відкриття рахунку, оформлення операцій за рахунком, здійснення операцій з готівкою за рахунком. Також буде розлядена економічна сутність та види валютних операцій банків. Значна увага буде приділятися обліку операцій за рахунками в іноземній валюті, це знову ж таки операції з готівкою, купівля/ продаж іноземної валюти, та інші безготівкові операції.
У практичній частині буде розглянуто приклад з досвіду ВАТ «ХК Банк». Для розв’язання задачі буде застосовано інформацію, яка йдеться в теоретичній частині, як щодо законодавчих нормативів так і до нормативів обліку.
У третій частині подаються шляхи підвищення ефективності валютних операцій вітчизняних банків.
Об’єктом дослідження є ВАТ «ХК Банк».
Предметом дослідження є валютні операції ВАТ «ХК Банк».
За останні роки в нашій країні створилася нова економічна ситуація, яка характеризується низкою відмінних рис, до яких, насамперед, слід віднести ріст кількості недержавних економічних структур.
Приватизація, прийняття нових законодавчих актів про статус підприємства, про власність, про валютне регулювання та інше, надасть змогу перейти до іншого якісного та нового етапу розвитку банківської системи.
Відбуваються зміни в банківському законодавстві, у тому рахунку у напрямі розширення міжнародної діяльності комерційних банків. Слід зазначити, що комерційні банки в України почали створювати в Україні у 1989 р., але минуло лише 20 років, а банківська система України перетерпіла значних змін: розвинулася та продовжує розвиватися назустріч європейській співдружності. Сьогодні на банківському ринку України пропонує свої послуги 27 банків з іноземними інвестиціями, 7 з яких знаходяться у 100%‑й власності нерезидентів. Серед них такі всесвітньовідомі банки, як: американський банк – «Сітібанк Україна», австрійський банк – «Райффайзенбанк Україна», голландський банк – «ІНГ Банк Україна», німецький – «ХФБ Україна», французький – «Креді-Ліоне», російські банки «Альфа-Банк» та «Петрокомерцбанк Україна». Можна очікувати, що у майбутньому на банківському ринку України кількість іноземних банків зросте, це пов’язано с тим, що вийде в світ постанова, яка надасть право іноземним банкам відкривати філії в межах України.
Значні зміни у сфері банківського ринку пов’язані, як було зазначено вище, із збільшенням кількості недержавних установ, та як наслідок з поліпшенням інвестиційного клімату в Україні. На даний момент, зі стабілізацією політичної ситуації в Україні, іноземні інвестори виявили готовність робити інвестиції у вітчизняний ринок.
Поширюються міжнародні зв’язки, збільшуються об’єми імпорту та експорту, відкриваються іноземні представництва, все це штовхає банківський ринок України вперед, призводить до необхідності вивчення та використання досвіду іноземних банків в сфері валютного регулювання.
Валютні операції – операції, пов'язані з використанням як засобу платежу іноземної валюти і платіжних документів в іноземній валюті, а також з покладанням виконання зобов'язань в інвалюті на третю особу.
Під іноземною валютою слід розуміти:
• іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законними платіжним засобом на території відповідної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають у обігу;
• кошти у грошових одиницях інших держав і міжнародних розрахункових одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських або інших фінансово-кредитних установ за межами України;
• платіжні документи та інші цінні папери, виражені в іноземні валюті або монетарних металах;
• монетарні метали. [8, c. 14]
Валютні операції здійснюються уповноваженими банками.
Уповноважений банк – банк, який має ліцензію НБУ на здійснення цих операцій, і виконує функції агента валютного контролю за операціями своїх клієнтів.
Суб'єктами операцій банків з іноземною валютою можуть бути як резиденти, так і нерезиденти.
Резидентами є:
♦ фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України (не менше 1 року і має намір проживання на території України протягом необмеженого строку);
♦ юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності без статусу юридичної особи з місцезнаходженням на території України;
♦ дипломатичні, консульські, торгівельні та інші офіційні представництва України за кордоном, а також філії та представництва підприємств і організації України за кордоном, що не ведуть підприємницької діяльності.
Нерезидентами є:
♦ фізичні особи, які мають постійне місце проживання за межами України;
♦ юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності без статусу юридичної особи з постійним місцезнаходженням за межами України;
♦ розташовані на території України інші дипломатичні, консульські, торгівельні та інші офіційні представництва, міжнародні організації та їхні філії, які не здійснюють підприємницьку діяльність на підставі законів України.
Валютні операції банків включають:
• операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності за винятком операцій між резидентами у валюті України.
Валютні цінності – це валюта України, а також вся іноземна валюта;
• операції, пов'язані з використанням валютних цінностей у міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності;
• операції, пов'язані із ввезенням, переказуванням і пересиланням на території України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей.
Класифікація валютних операцій комерційних банків за ступенем складності і ризику подано на рис. 1.1
| Ведення валютних рахунків клієнтів | Операції із залучення та розміщення валютних коштів на міжнародних ринках (здійснюються з нерезидентами) |
| Неторговельні операції | |
| Операції з торгівлі іноземною валютою на внутрішньому ринку | |
| Установлення прямих кореспондентських зв'язків з іншими банками та проведення міжнародних торгівельних розрахунків | |
| Операції з монетарними металами на внутрішньому та зовнішніх ринках | |
| Валютні операції на міжнародних грошових ринках | |
| Конверсійні операції |
Рис. 1.1 Види операцій банків з іноземною валютою [8, c. 24]
Зупинимося докладніше на операціях банків з ведення валютних рахунків клієнтів.
Банківські рахунки в іноземній валюті поділяються на поточні і депозитні (вкладні) і можуть відкриватися юридичним та фізичним особам як резидентам, так і нерезидентам. Розглянемо порядок відкриття та ведення таких рахунків.
Поточний рахунок в іноземній валюті – відкривається підприємству-юридичній особі для проведення розрахунків у межах чинного законодавства України в безготівковій та готівковій іноземній валюті при здійсненні поточних операцій, визначених чинним законодавством України, та для погашення заборгованості за кредитами в іноземній валюті.
Юридичні особи-резиденти можуть мати більше, ніж один рахунок в іноземній валюті в уповноважених банках. Для відкриття поточного рахунку в іноземній валюті підприємство-резидент (особисто керівник чи головний бухгалтер) подає уповноваженому банку ті самі документи, що і для відкриття поточного рахунку в національній валюті.
У разі відкриття (закриття) або зміни номерів усіх видів рахунків (крім рахунків фізичних осіб та офіційних представництв) установа банку зобов'язана повідомити про це податковий орган за місцем реєстрації власника рахунку протягом 3‑х робочих днів з дати відкриття або закриття рахунку, а також надіслати повідомлення про відкриття (закриття, або зміну) рахунку до НБУ для включення до зведеного реєстру власників рахунків.
Ведення рахунку передбачає готівкове та безготівкове його обслуговування банком, зарахування та здійснення видатків відповідних коштів.
Так, на поточні рахунки в іноземній валюті юридичних осіб-резидентів зараховуються такі кошти:
а) через розподільні рахунки:
• готівка з каси від нерезидентів за економічними угодами;
• ввезена готівка уповноваженими особами, які надають послуги за межами України;
• державне мито, митні збори у готівковій формі;
• невикористана іноземна валюта у готівці, що отримана в уповноважених банках чи закордоном на відрядження, експлуатаційні витрати, представницькі витрати;
• благодійні внески нерезидентів на основі прибутково-касового ордера;