Платник податку може прийняти рішення про застосування інших норм амортизації, що не перевищують встановлені. Зазначене рішення приймає платник податку до початку звітного податкового року, і його не може бути змінено протягом такого року, а також воно доводиться до відома податкового органу разом із поданням декларації за перший квартал такого звітного податкового року.
Для платників податку, визнаних монополістами згідно із законом, сума амортизаційних відрахувань не є обов'язковою складовою тарифів, інших видів цін на їх послуги.
Сума амортизаційних відрахувань звітного періоду визначається як сума амортизаційних відрахувань, нарахованих для кожного із календарних кварталів, що входять до такого звітного періоду. Сума амортизаційних відрахувань кварталу, щодо якого проводяться розрахунки (розрахунковий квартал), визначаються шляхом застосування норм амортизації до балансової вартості груп основних фондів на початок такого розрахункового кварталу. Суми амортизаційних відрахувань вилученню до бюджету не підлягають, а також не можуть бути базою для нарахування будь-яких податків, зборів (обов'язкових платежів).
Прибуток платників податку, включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, оподатковується за ставкою 25 відсотків.
Від оподаткування звільняються певні доходи неприбуткових організацій, визначені у підпунктах 7.11.2—7.11.7 ст. 7 зазначеного Закону. Такі доходи можуть бути отримані у вигляді:
—коштів або майна, що надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань;
—пасивних доходів;
—коштів або майна, що надходять неприбутковим організаціям від проведення їх основної діяльності;
—разових або періодичних внесків засновників і членів неприбуткових організацій;
—коштів або майна, які надходять неприбутковим організаціям як компенсація вартості отриманих державних послуг;коштів, які надходять до кредитних спілок та пенсійних фондів у вигляді внесків на додаткове пенсійне забезпечення або внесків на інші потреби, передбачені законодавством;
—дотацій або субсидій, отриманих з державного або місцевого бюджетів, державних цільових фондів або у межах благодійної, у тому числі гуманітарної допомоги чи технічної допомоги, що надаються таким неприбутковим організаціям відповідно до умов міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, крім дотацій на регулювання цін на платні послуги, які надаються таким неприбутковим організаціям або через них їх отримувачам згідно із законодавством, з метою зниження рівня таких цін;
—доходів від надання культових послуг.
Облік отриманих доходів і здійснених витрат веде платник податків самостійно з метою визначення об'єкта оподаткування. Платник податків має право обрати і використовувати будь-який з таких двох методів: метод нарахувань або касовий метод ведення податкового обліку. Передбачається обов'язкове інформування податкового органу про обраний платником метод обліку.
При використанні методу нарахувань облік доходів і витрат платник податків проводить, виходячи з часу придбання платником податків права на ці доходи або визнання за ним цих витрат, незалежно від часу фактичного одержання доходів чи здійснення платежів.
Використання касового методу припускає облік платником податків доходів і витрат, виходячи з часу відповідно вступу платника податків у право власності цих доходів чи визнання за ним цих витрат.
Платник податків, що використовує метод нарахувань, отримує можливість використання податкового дисконту — поправки, на яку з метою оподаткування необхідно збільшити отримані платником податків доходи. Його застосовують, якщо платник податків одержує додаткову й обумовлену виключно цим методом обліку вигоду від того, що момент здійснення витрат передує хоча б одному з таких моментів:
а) моменту їхнього визнання доходами другого учасника угоди, якщо останній не є фізичною особою чи іноземною юридичною особою і використовує касовий метод у податковому обліку;
б) моменту фактичного здійснення таких витрат, якщо платник здобуває товари у фізичної особи чи іноземної юридичної особи, незалежно від використовуваного ним методу податкового обліку. Моментом фактичного здійснення таких витрат є момент відповідної фактичної виплати коштів чи момент фактичної передачі майна.
Основним звітним документом для нарахування та сплати податку на прибуток є Декларація з податку на прибуток. Дана декларація та додатки до неї подає підприємство незалежно від того, чи виникло податкове зобов’язання з даного податку чи ні.
Податок на прибуток за квартал, півріччя, три квартали та рік розраховується за правилами, установленими п.11.1 ст.11 і п.16.4 ст.16 Закону №334, наростаючим підсумком з початку звітного календарного року.
2. Комунальний податок. Порядок нарахування та сплати комунального податку самостійно встановлюється органами місцевого самоврядування тієї територіальної громади, де цей податок справляється (ст. 18 Декрету N 56-93, пп. 24 п. 1 ст. 26 Закону N 280).
Як правило, міська (сільська) рада розробляє та затверджує своїм рішенням Положення (порядок) про комунальний податок (далі – Положення). У ньому зазначаються ставка податку, пільги щодо окремих категорій платників, порядок нарахування податку, терміни подання звітності (базовий податковий (звітний) період) та терміни сплати податку.
Платниками комунального податку є юридичні особи, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств. Виняток складають також юридичні особи – платники єдиного податку (ст. 6 Указу N 746).
Об'єктом оподаткування є річний фонд оплати праці, обчислений виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Гранична ставка комунального податку не повинна перевищувати 10% від об'єкта оподаткування.
Форму Розрахунку затверджено Наказом N 625. Розрахунок складається за звітний період і надається до органу ДПС у терміни, визначені в Положенні (таблиця 2.1).
Таблиця 2.1 – Порядок заповнення розрахунку по комунальному податку
| Показники | Код рядка | Примітка |
| Кількісний склад працівників за базовий податковий (звітний) період | 01 | Цей показник установлюється міською (сільською) радою в Положенні. На думку ДПА, у цьому рядку має зазначатися показник середньооблікової кількості штатних працівників, визначений відповідно до розд. 3 Інструкції N 286. Проте якщо в Положенні зазначено, що кількісний склад працівників визначається, наприклад, як середня кількість працівників підприємства або середня кількість працівників в еквіваленті повної зайнятості, то платники відповідно до Інструкції N 286 мають розраховувати саме ці показники. Якщо в Положенні визначено базовим податковим (звітним) періодом календарний місяць, то зазначені показники чисельності розраховуються за місяць, якщо календарний квартал (півріччя, рік) — то слід визначати загальну суму показників чисельності, розрахованих за кожний місяць таких кварталу (півріччя, року) |
| Неоподатковуваний мінімум доходів громадян | 02 | Проставляється розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, який на сьогодні дорівнює 17 грн. (п. 22.5 Закону N 889) |
| Річний фонд оплати праці (р. 01 х р. 02) | 03 | Визначається множенням 17 грн. на показник кількісного складу працівників |
| Ставка комунального податку | 04 | Проставляється ставка, визначена в Положенні (не повинна перевищувати 10 %) |
| Нараховано податку за базовий податковий (звітний) період (р. 03 х р. 04) | 05 | Визначається множенням показника річного фонду оплати праці на ставку податку |
| Нараховано податку за даними раніше поданого розрахунку, що уточнюється, усього (р. 05 розрахунку, що уточнюється) | 06 | Заповнюються в разі подання уточнюючого розрахунку, що містить виправлені показники (цей розрахунок надається, якщо помилка в раніше поданому звітному розрахунку самостійно виявлена платником у періоді, коли граничні строки подання такого звітного розрахунку вже минули) |
| Сума недоплати (заниження податкового зобов'язання), яка збільшує податкове зобов'язання у зв'язку з виправленням помилки (помилок) (р. 05 - р. 06), якщо р. 05 > р. 06 | 07 | |
| Сума податку, яка зменшує податкове зобов'язання у зв'язку з виправленням помилки (помилок) (р. 06 - р. 05), якщо р. 06 > р. 05 | 08 | |
| Сума штрафу (р. 07) х 5 % | 09 | Самостійно нарахований платником п'ятивідсотковий штраф, передбачений п. 17.2 Закону N 2181 |
| Зміст помилки (помилок) | 10 | Наводиться зміст помилки. Наприклад: «заниження кількісного складу працівників, яке призвело до заниження податкового зобов'язання», «заниження річного фонду оплати праці в результаті арифметичної помилки, яке призвело до заниження податкового зобов'язання» та ін. |
Як показує практика, найбільш поширеним показником кількісного складу працівників, що зазначається міськими (сільськими) радами в Положеннях, є показник середньооблікової кількості штатних працівників (СКШП).
Відповідно до розд. 3 Інструкції N 286 СКШП розраховується на підставі щоденних даних про облікову кількість штатних працівників, які повинні уточнюватись відповідно до наказів про приймання, переведення працівника на іншу роботу та припинення трудового договору. Облікова кількість штатних працівників за кожний день має відповідати даним табельного обліку використання робочого часу працівників, на підставі якого визначається кількість працівників, які з'явились або не з'явились на роботу.