Платник податку має право вибору місця отримання (застосування) податкової соціальної пільги, якщо має два і більше місць праці. Податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого місячного доходу платника податку у вигляді заробітної плати виключно за одним місцем його нарахування (виплати).
В зв’язку з цим платник податку подає працедавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги за формою, визначеною центральним податковим органом. Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання працедавцем заяви платника податку про застосування пільги. Пільга нараховується за основним місцем праці у випадку відсутності заяви про призначення пільги.
Нарахований оподатковуваний дохід особи та податок з даного доходу відображається в податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ)
В цілому Нормативна картка податку з доходів фізичних осіб (ПДФО) наведена у таблиці 2.2.
Таблиця 2.2 - Нормативна картка податку з доходів фізичних осіб (ПДФО)
№ з/п | Ознаки | Характеристики |
1. | Код податку | 11010100 - 11010800 |
2. | Платники податку | Резидент, який отримує доходи як в Україні, так і за її межами. Нерезидент, який отримує доходи в Україні. |
3. | База оподаткування | Загальний місячний оподатковуваний дохід, зменшений на суму внесків до Пенсійного фонду, фондів соціального страхування та податкового кредиту (за наявності права на нього). До загального оподаткованого доходу включаються (п.4.2):доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору; інші доходи відповідно до пп.4.2.2 – 4.2.17. |
4. | Ставки податку | 15 % (на перехідний період до 01.01.2007 була 13%) – п.7.1; п.7.2 – 5% від об’єкта оподаткування, нарахованого податковим агентом, як: · відсоток на поточний або депозитний банківський рахунок; · процентний або дисконтний дохід за іменним ощадним (депозитним)сертифікатом; · інвестиційний дохід, який виплачується компанією, що управляє активами інституту спільного інвестування, відповідно до закону; · дохід за іпотечним сертифікатом участі, іпотечним сертифікатом з фіксованою дохідністю, відповідно до закону. п. 7.3 – подвійний розмір ставки в п.7.1 при виграші чи отриманні призу (крім державної лотереї у грошовому виразі) |
5. | Податковий період | Квартал – за доходами у вигляді заробітної плати та інших виплат і винагород; Рік – дохід, отриманий у спадщину у вигляді коштів, майна, майнових чи немайнових прав |
6. | Дата та форма декларування податку | Податковий розрахунок Сум доходу, нарахованого (слаченого) на користь платників податку, і Сум, утриманого з них податку (форма № 1 ДФ). Протягом 40 днів після закінчення звітного кварталу |
7. | Дата сплати податку | Одночасно з виплатою доходу, Але незалежно від стану ваплати не пізніше 20 календарних днів після звітного періоду |
8. | Джерело покриття податку | Доходи працівників |
9. | Пільги | |
10. | Нормативне забезпечення | 1.Закон України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.03р. №889-ІV (зі змінами та доповненнями) ; 2. Закон України про Державний бюджет на відповідний рік |
3. Розрахунок показників фінансової стійкості
Умовою життєздатності та основою стабільності становища підприємства служать його стійкість. На стійкість підприємства впливають різні фактори:
1. положення підприємства на товарному ринку
2. виробництво та випуск дешевої продукції, яка користується попитом.
3. потенціал підприємства в діловому співробітництві.
4. ефективність господарських та фінансових операцій.
5. ступінь залежності від зовнішніх кредиторів і інвесторів.
6. наманіть неплатежостпроможних дебіторів.
Таке різноманіття факторів поділяє і саму стійкість по видах. Так, стосовно до підприємства вона може бути в залежності від факторів, що впливають на неї, - внутрішній та зовнішній, загальною (ціновою), фінансовою.
- Внутрішня стійкість – це такий загальний фінансовий стан підприємства, при якому забезпечується стабільно високий результат його функціонування. В основі його досягнення лежить принцип активного реагування на зміну внутрішній і зовнішніх факторів.
- Зовнішня стійкість підприємства зумовлена стабільністю економічного середовища в межах якого здійснюється його діяльність. Вона досягається відповідною системою управління ринковою економікою в масштабах всієї країни.
- Загальна стійкість підприємства – це такий рух грошових потоків, який забезпечує постійне перевищення поступлення засобів (доходів) над їх витрачанням (витратами).
- Фінансова стійкість – це додавання стабільного перевищення доходів над витратами, забезпечує вільне маневрування грошовими коштами підприємства і шляхом ефективного їх використання сприяє безперебійному процесу виробництва та реалізації продукції. Тому фінансова стійкість формується в процесі всієї виробничо-господарської діяльності і є головним компонентом загальної стійкості підприємства.
Аналіз стійкості фінансового стану на ту чи іншу дату дозволяє відповісти на запитання: наскільки правильно підприємство управляло фінансовими ресурсами на протязі періоду, що передував цій даті. Важливо, щоби стан фінансових ресурсів відповідав вимогам ринку і потребам розвитку підприємства, оскільки недостатня фінансова стійкість може привести до неплатоспроможності підприємства і відсутності в нього засобів для розвитку виробництва, а надлишкова – перешкоджати розвитку, збільшуючи витрати підприємства надлишковими запасами та резервами. Таким чином, суть фінансової стійкості визначається ефективним формуванням, розподіленням та використанням фінансових ресурсів, а платоспроможність виступає її зовнішньою проявою.
Зовнішньою формою стійкості підприємства є його спроможність розвиватися в умовах певного внутрішнього та зовнішнього середовища. Для цього воно повинно володіти гнучкою структурою фінансових ресурсів та за необхідністю мати можливість притягати займані засоби, тобто бути кредитоспроможним.
Можна зробити висновок, що фінансовий стійкість підприємства – це такий стан його фінансових ресурсів, їх розподіл та використання, який забезпечує розвиток підприємства на основі росту прибутку і капіталу при збереженні платоспроможності та кредитоспроможності в умовах допустимого ризику.
На фінансову стійкість підприємства впливає велика кількість факторів:
За місцем виникнення – зовнішні та внутрішні;
По важливості результату – основні та другорядні;
По структурі – прості та складні;
За часом дії – постійні та змінні.
Показники фінансової стійкості характеризують стан і структуру активів підприємства та забезпеченість їх джерелами покриття (пасивами). Фінансова стійкість оцінюється за співвідношенням власних і позичених коштів у активах підприємства, за темпами нагромадження власних коштів у результаті господарської діяльності, співвідношенням довго- і короткотермінових зобов’язань підприємства, достатнім забезпеченням матеріальних оборотних засобів власними джерелами (таб. 3.1)
Таблиця 3.1 Показники фінансової сталості.
Показник | Алгоритм розрахунку | Реком. знач. | Розрахункове значення | |
2006 | 2007 | |||
1.К1-коефіцієнт автономії (фінансової незалежності, концентрації власного капіталу) | р380ф1/р280ф1 | >0,5 | 0,05 | 0.03 |
2.К2-коефіцієнт маневрування власних коштів | (р380ф1-р080ф1)/р380ф1 | >0,4-0,6 | 0,87 | 0,89 |
3.К3-частка власних обігових коштів у всій сумі обігових коштів (коефіцієнт забезпеченості власними коштами) | (р380ф1-р080ф1)/ (р260ф1+р270*ф1) | >0,1 | ||
4.К4-коефіцієнт забезпеченості запасів і товарів власними обіговими коштами | (р380ф1-р080ф1)/ рр.з100до140ф1 | >1 | ||
5.К5-коефіцієнт заборгованості | (р280ф1-р380ф1)/р280ф1 | <0,5 | ||
6.К6-коефіцієнт інвестування | р080ф1/р380ф1 | <1 |
Завдання аналізу фінансової стійкості – оцінити величину і структуру активів і пасивів, щоб відповісти на інші питання: наскільки підприємство незалежне з фінансової точки зору, росте чи знижується рівень цієї незалежності і чи відповідає стан його активів і пасивів завданням його статутної діяльності. Показники характеризують незалежність (автономність) підприємства по кожному елементі активів (основні засоби і оборотні засоби) і майні в цілому. Вони дають можливість виміряти, чи достатньо стійке підприємство в фінансовому відношенні, щоб продовжувати безперебійно працювати.