У разі реальної небезпеки для життя та здоров’я жертви сімейного насилля можуть скористатися притулками-стаціонарами, кризовими центрами, притулками з комплексом соціальних послуг. Гострі економічні негаразди надають право звертатися по адресну соціальну або екстрену допомогу. Підтримка соціального функціонування може забезпечуватися соціально-психологічною реабілітацією у важкій життєвій ситуації, заходами з перепідготовки або перенавчання їх потрібнішим професіям, консультаціями або іншою правовою допомогою для захисту їхніх прав.
Усі ці завдання, як правило, фахівці із психолого-соціальної роботи виконують спільно з працівниками соціального комплексу, правоохоронними органами, службами зайнятості, медичними й освітніми установами тощо. Захист від насильства може відбуватися як в умовах стаціонарного спостереження, так і поза стаціонаром. Робота нестаціонарних установ поєднує, як правило, діяльність правоохоронних органів і установ соціального обслуговування. Перші припиняють насильство, другі — надають реабілітаційну, юридичну та інші види допомоги його жертвам (морально-психологічна реабілітація, інформування, консультування, надання соціальних ресурсів для їхнього захисту) [38, c. 43-46].
Важливо, щоб робота цих організацій не порушувала прав допомоги яким вони покликані, аби їхня діяльність булла прозорою у плані змісту і методів роботи, а також інформаційно-доступною всім.
Отже, слід відзначити, що діяльність соціальних організацій і кризових центрів має бути спрямована на розв’язання проблем жінок і дітей - жертв насильства. Створення і функціонування цих організацій є необхідною умовою існування будь-якого цивілізованого суспільства. Досягнення поставлених завдань реалізується в результаті спільної роботи професійних психологів, дитячих лікарів, фахівців із соціальної роботи. Так сім’ї підходять до розв’язання конфліктних ситуацій, а потерпілі від насильства отримують психологічну підтримку.
Створення нових центрів сприяє інформуванню населення, а також ефективнішій адаптації та включенню в нормальне життя жертв насильства.
Не менш важливим завданням у наданні допомоги людям, які зазнали сімейного насилля є ефективність створення програм, проектів, моделей боротьби із насильством в сім’ї. Змістовне формування послуг державної підтримки повинне мати чітке формулювання критеріїв допомоги та швидку дію у досягненні поставлених цілей протидії насильству.
РОДІЛ 3 ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА АПРОБАЦІЯ ФОРМ І МЕТОДІВ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ З ЛЮДЬМИ, ЯКІ ЗАЗНАЛИ НАСИЛЬСТВА В СІМ'Ї
3.1 Проект Кризовий Центр для жертв насильства в сім'ї «Родина»
В даний час популярним і ефективним є метод проектів. У рішенні соціальним проблем соціальне проектування знаходить також усе більш широке вживання.
Проект – завдання з певними вихідними даними і необхідними результатами (цілями), обумовлюючими спосіб її рішення.
У свою чергу, проектування, в найбільш спрощеному вигляді можна розглядати як процес розробки і створення проекту (прототипу, передбачуваного або можливого об'єкту або стану).
Проект є описом конкретної ситуації, яка має бути покращена, і конкретних методів і кроків по її реалізації.
Проектна діяльність – діяльність, направлена на розробку моделі об'єкту або бажаного майбутнього, програми і плани організаційної роботи по його досягненню. Соціальні проекти багатообразні. Їх можна розрізняти по суб'єктах, який розробляє проект. Залежно від розміру об'єктів виділяють проекти мікросистеми, системи середнього рівня і проекти системи на рівні держави.
Соціальне проектування є спосіб вираження ідеї поліпшення довкілля мовою конкретних цілей, завдань, заходів і дій з їх досягнення, а також опис необхідних ресурсів для практичної реалізації задуму і конкретних термінів втілення описуваної мети.
Соціальні проекти направлені на досягнення змін в соціальному середовищі.
Об'єктом соціального проектування можуть виступати різні соціальні групи.
Мета соціального проектування полягає в організації процесу, який дає початок змінам в соціальному середовищі.
Проект Кризовий Центр для жертв насильства в сім'ї «Родина» (Додаток А).
Тип проекту - соціальний.
Наш проект включатиме наступні компоненти:
1. Суб'єктна сторона, на який спрямований проект.
2. Зміст послуги.
3. Сфера діяльності.
4. Ресурси.
5. Індикатори життєздатності проекту.
1. Суб'єктна сторона, на який спрямований проект
1. Цільова група/клієнти, на якихспрямований проект.
Цільовою групою проекту виступають жінки, які зазнають/зазнавали насильства в сім'ї чи по відношенню до яких існує загроза вчинення насильства. Оскільки проект буде спрямований також на надання екстренноїдопомоги, що передбачає організацію цілодобового телефону довірито прямими бенефіціарами також будуть виступати люди, які перебувають в кризі, мають гострі емоційні проблеми (будь-який член громади).
До групи непрямих бенефіцаріїв належать: діти, які були свідками насильства в сім'ї чи зазнавали його; чоловіки, які здійснюють насильство всім'ї; родичі жертви, молодь; члени громади.
2. Характеристика тапотреби групи/клієнтів, на якихспрямований проект.
Порушення, які виникають внаслідок насильства над жінкою в сім'ї з боку чоловіка, мають прояви на всіх рівнях людського функціонування (психологічного, соціального, фізичного, поведінкового), і призводить до стійких особистісних змін. Такими характерними наслідками насильства в психічному стані жінок виступають явище набутої безпорадності, формування симптомів посттравматичного стресового розладу, депресія, віктимність. Вони проявляються при соціальній взаємодії жінки з іншими людьми та оцінюванні її стану при проведенні втручання. Тому процес надання допомоги жінці, яка зазнала насильства, потребує відповідної кваліфікації спеціалістів соціальних служб та дотримання стандартів професійної діяльності. Окрім того, широкий спектр фізичних, психологічних та соціальнихнаслідків насильства в сім'ї над жінкою свідчить про різноманіття специфічних потреб у цієї групи жінок. Основними потребами жінок, які зазнають насильства в сім'ї є:
- потреба у захисті;
- потреба в спілкуванні та приналежності до соціальної групи;
- потреба в любові та прийнятті;
- потреба у самоповазі та впевненості в собі;
- потреба у матеріальному забезпеченні;
- потреба у працевлаштуванні для забезпечення проживання окремо від кривдника;
- потреба в емоційній підтримці;
- потреба у лікуванні чи реабілітації;
- потреба у догляді за дітьми;
- потреба в самореалізацїї.
3. Зовнішня ситуація та положення цільової групи/клієнтів в громаді.
Про характер та поширення проблеми насильства над жінками в сім'ях у місті свідчать дані Старокостянтинівського РВ УМВС України в Хмельницькій області. Згідно з даними на 19.02.2010 року, на обліку перебували 4 особи чоловічої статі. У той же час, за даними від 01.06.2010 року їх кількість зросла і становила відповідно 43 особи. Інформація про факти насильства надійшла від органів внутрішніх справ, лише в одному випадку від Управління у справах сім'ї та молоді. Жодна з сімей, де чоловік перебував на обліку не була охоплена соціальним супроводом. Водночас, за оперативними даними, їм були надані інформаційні (11), психологічні (5), юридичні 10) послуги. Уже за даними на 4 квартал 2010 року за вчинення насильства сім'ї поставлені на облік 14 громадян міста (усі чоловічої статі віком від 21-го до 53-х років). В середньому 6 чоловік на місяць стають на облік, що визначає потенційну цільову групу Кризового Центру.
2. Зміст послуги
Основні послуги аудиторії прямих та непрямих бенефіціарів з координовані в таких напрямках діяльності (Додаток Б, В):
- забезпечення захисту від різних форм насильства;
- надання короткотривалого притулку для жінок та їх дітей, які опинились в загрозливій для життя та здоров'я ситуації;
- робота з клієнткою, членами її сім'ї щодо корекції сімейних стосунків;
- психотерапевтична та соціальна робота з клієнтом;
- навчання навиків самооборони;
- профілактика насильства в сім'ї;
- робота з громадськими організаціями, ЗМІ, соціальними службами і метою роз'яснення небезпеки насильства, його витоків, способів новонародження насильницької поведінки;
- координація діяльності з органами охорони здоров'я в плані надання медичної допомоги тим, хто зазнав насильства, проведення програм статевого виховання;
- взаємодія з правоохоронними органами з метою захисту прав жінок, які зазнали насильства в сім'ї; виявлення випадків насильства та швидким реагування на них.
Надання екстреної допомоги жертвам насильства при гострій травмі чи в кризі.
Основна мета екстреного супроводу: оцінка безпеки членів сім'ї, заходи по забезпеченню їх фізичної та психологічної безпеки, нормалізація психічного стану.
Основні види послуг.
- «гаряча лінія»;
- кризове втручання;
- індивідуальне консультування;
- групове консультування (дебрифінг, дефузування);
- притулок (транзитне житло, захисне проживання);
- направлення (переадресація) до медичних та правоохоронних органів.
Надання тривалої психологічної підтримки та супроводу.
Основна мета: забезпечення задоволення потреб цільової групи в соціальній, психологічній, юридичній допомозі у випадках реальної небезпеки для їх життя та здоров'я.
Основні види послуг:
- психотерапевтичне індивідуальне та групове консультування (екзистенціально-гуманістичний підхід, психодрама, арт-терапія, когнітивно-поведінкова терапія);