Аналіз надходження та руху виробництва (стр. 6 из 8)

Якби мали місце перевитрати сировини і матеріалів це свідчило б про нераціональне їх витрачання і потребувало з’ясування конкретних причин і винних осіб. Економії ж можна досягти у результаті використання більш дешевих матеріалів, заміни одних матеріалів іншими більш економними, впровадження нової техніки і передової технології і т. ін.

При дотриманні планових норм витрат матеріалів на один виріб можна розрахувати і можливий резерв збільшення випуску продукції. Який розраховується за формулою (4.2)[31, С.121]:

, (4.2)

де: DВод. – відхилення по витраті матеріалу на одиницю продукції;

Фвип. – фактичний випуск виробів тис. шт;

ПВод. – планова витрата матеріалу на один виріб.

При завершенні аналізу матеріалів необхідно узагальнити всі виявлені резерви збільшення виробництва продукції за всіма основними факторами виробництва і виявити реальну його величину, збалансовану по всім ресурсам.

Зазначивши всі показники, можна сказати, що базове підприємство, має певні труднощі щодо планування і використання матеріалів. Проаналізувавши показники матеріаломісткості, планових витрат та інші, складається враження, що на підприємстві не створюється ніяких умов щодо подальшого розширення виробництва, модернізації виробничих технологій, завдяки яким скоротились би витрати сировини і матеріалів.

5. Аналіз ефективності використання матеріалів

Головною умовою ефективної роботи підприємства є раціональне використання матеріальних ресурсів. Тому застосовують методи систематичного контролю та виявлення резервів зниження матеріальних витрат, як на весь випуск продукції так і на окремі її види.

На базовому підприємстві аналітичний відділ для визначення рівня ефективності використання матеріальних ресурсів використовують ряд показників, які в свою чергу поділяються на узагальнюючи і часткові.

До узагальнюючих можна віднести - матеріаломісткість продукції, матеріаловіддачу, питома вага матеріальних витрат у собівартості продукції, коефіцієнт використання матеріальних витрат.

Розрахунок матеріаловіддачі здійснюється на основі даних про вартість матеріальних ресурсів і вартості товарної продукції (формула 5.1) [26, С. 248].

, (5.1)

де: M_v – матеріаловіддача;

V_tp – вартість товарної продукції;

V_mv –розмір матеріальних затрат.

На базовому підприємстві у 1999 році цей показник склав 1,64, а в 2000 році – 1,83, що показує підвищення ефективності використання матеріалів і збільшення випуску продукції з кожної гривні матеріальних ресурсів.

Крім матеріаловіддачі узагальнюючим показником використання матеріальних ресурсів виступає матеріаломісткість (формула 5.2)

На ВАТ «ВКП Бучанський завод скловиробів» за даними 1999 року вона склала 0,61, а в 2000 році – 0,54, що показує скільки матеріальних витрат припадає фактично на виробництво 1-ці продукції (формула 5.2) [26, С.249] :

(5.2)

де: МВ – сума матеріальних витрат;

ВП – вартість випущеної продукції.

Тобто за цими даними питома вага матеріальних витрат у собівартості (54%) – це співвідношення суми матеріальних витрат до повної собівартості, скоригованої на фактичний випуск продукції.

Зміна матеріаломісткості показує на скільки ефективно (економно) використовує базове підприємство матеріальні ресурси, тобто скільки матеріальних ресурсі припадає на 1 гривню випущеної продукції. Необхідно зазначити, що якщо цей показник буде перевищувати 1, то у виробничому процесі має місце явище перевитрат матеріальних ресурсів. В цьому випадку потрібно прийняти міри по підвищенню ефективності використання матеріалів за рахунок зменшення витрат на одиницю продукції або зниженню закупівельної ціни на сировини та матеріали.

До часткових показників, які характеризують ефективність використання матеріалів відносять енергомісткість, палевомісткість та інші. Вони надають можливість проаналізувати частину витрат.

Коефіцієнти, які характеризують використання матеріалів доцільно визначати не лише по всьому випуску продукції, але і по окремих виробах. При цьому отримані результати будуть точніше відбивати результат ефективного їх використання.

Багато авторів дають факторний аналіз або аналіз на основі факторних систем. Але ці методики не завжди відповідають вимогам поставлених перед аналітиком. В багатьох випадках випускається з уваги, що є причиною, а що є наслідком. Беручи до уваги можливі прорахунки працівники ВАТ "ВКП Бучанський завод скловиробів" намагається досягти щоденного ефективного використання матеріальних ресурсів, тобто намагається скоротити матеріаломісткість.

Підсумовуючи слід зазначити, що загальна матеріаломісткість залежить від структури випущеної продукції, норм витрат на одиницю продукції, цін на матеріальні ресурси і відпускних цін.

При дотриманні планових норм витрат матеріалів на один виріб можна розрахувати і можливий резерв збільшення випуску продукції (за рахунок економії можливо збільшити випуск продукції на 249.3 тон), за формулою (5.3) [26, С. 255]:

, (5.3)

де: DВод. – відхилення по витраті матеріалу на одиницю продукції;

Фвип. – фактичний випуск виробів тис. шт;

ПВод. – планова витрата матеріалу на один виріб.

При вивченні вивчити матеріаломісткості окремих видів продукції та причини зміни її рівня можна застосувати схему факторної системи матеріаломісткості (рис.5.1).

Рис. 5.1. Факторна система матеріаломісткості

Дана схема надає можливість визначити загальну матеріаломісткості за рахунок структури виробленої продукції та питомої матеріаломісткості. Виявлення матеріаломісткості може зробити підсумок аналізу матеріальних ресурсів і надати змогу зробити узагальнюючий висновок, щодо використання матеріальних ресурсів.

Для узагальнення результатів необхідно провести факторний аналіз показників матеріаломісткості і матеріалоємності (таблиці 5.1).

Таблиця 5.1

Факторний аналіз узагальнюючих показників використання матеріалів на ВАТ "Бучанський завод скловиробів" за 9 місяців 1999 і 2000 рр.

Показник	9 місяців		Абсолютне відхилення +,-
	1999 р.	2000 р.
Обсяг виробництва продукції, тис. грн.	15381	12204	-3177
Матеріальні затрати, тис. грн.	9376	6655	-2721
Матеріаловіддача	1,64	1,83	+0,19
Матеріаломісткість	0,61	0,55	-0,06

Як видно з даних таблиці матеріаловіддача збільшилась на 0,19 (матеріаломісткість відповідно зменшилась на 0,06), що позитивно характеризує діяльність базового підприємства, а в порівнянні з 1999 роком у 2000 році кожна гривна матеріальних затрат принесла додатково 19 копійок товарної продукції. Розрахунок впливу факторів на показники матеріаловіддачі і матеріаломісткості подано у додатку . Із розрахунку видно, що за рахунок зменшення обсягів виробництва матеріаловіддача зменшилася на 0,33, а за рахунок зменшення матеріальних витрат на 2721 тис. грн. – збільшилася на 0,52. Матеріаломісткість збільшилася на 0,16 за рахунок зменшення об’єму виробництва на 3177 тис. грн., а за рахунок зменшення матеріальних витрат – зменшилася на 0,22.

Розрахунок впливу факторів на ефективність виробництва продукції надає можливість знайти можливі резерви збільшення обсягу випуску продукції, резерви зниження матеріаломісткості продукції. Тому для більш ефективної роботи підприємства потрібно проводити регулярні розрахунків цих показників.

Отже, розрахунок ефективності використання матеріальних ресурсів дуже важливий для базового підприємства. При аналізі резервів збільшення випуску продукції, показників ефективності надходження та використання матеріалів слід розглянути підсумкове питання по узагальненню та удосконаленню аналітичної роботи.

6. Узагальнення результатів аналізу та шляхи удосконалення аналітичної роботи

Узагальнення результатів аналізу показників ефективності надходження та використання матеріальних ресурсів включає в себе можливі шляхи зниження матеріаломісткості, тобто норм витрачання матеріалів на одиницю продукції та закупівельних цін на матеріальні ресурси.

Базове підприємство повинно звернути увагу на економію матеріалів, удосконалення технології виробництва, яке б надало можливість зменшити відходи і збільшити обсяги продукції. При чому заплановане зниження показників ефективності, зокрема матеріаломісткості повинно бути розраховане і підкріплене документальне.