Смекни!
smekni.com

Формування споживних властивостей меблів та митне оформлення при перетині митного кордону (стр. 9 из 19)

Експериментальна частина

ІІІ Об'єкти і методи досліджень

3.1 Меблі. Укрдіпромеблі.

Для проведення будь-якого дослідження, яке включає в себе збирання, обробку і аналіз даних з обов'язковим формуванням висновків та пропозицій, в першу чергу, необхідно визначити об'єкт дослідження.

Об'єктами дослідження є меблеві товари вітчизняного та закордонного виробництва з оздоблених ДСП, а також дослідження якості та асортименту, їх функціональне призначення, споживчі властивості, матеріали, які використовують при виготовленні меблів їх характеристики, екологічність та безпечність.

Об'єктом дослідження данного питання виступають меблі, які проходять сертифікацію в випробувальному центрі меблів інституту "Укрдіпромеблі".

Інститут "Укрдіпромеблі" розташований у м. Києві по вулиці Польовій 21. Основу діяльності інституту "Укрдіпромеблі" на споживчому ринку складає процес проектування та сертифікації меблів.

Для об’єктивного дослідження якості меблів, необхідно визначитись в першу чергу з поняттям меблі.

Поняття меблі охоплює велику групу предметів оточуючих людину у її повсякденному житті. Для сучасних масових меблів характерні висока функціональність і комфортабельність. Дати однозначне визначення меблів складно, оскільки тут поєднуються різні поняття, обумовлені різноманітністю їх функціональних ознак. Тому визначення меблевого виробу включає декілька складових[42] .

Як сказав сучасний класик, меблі категорія вища, бо “... об них кожен день треться душа людини”. Меблі можуть багато розповісти про свого власника, про країну, де їх виробляють, про життя, що визвало до життя їх самих.

Кристоф Пійє, французький дизайнер – інтелектуал, вважає, що тільки такі речі здатні “до спілкування”, потрібно робити і мати. Це вищий пілотаж, і шлях до подібного рівня довгий, навіть враховуючи толерантність і вседозволеність сучасного дизайну.

Меблі - невід’ємна частина інтер’єру, у їх формі, розмірах чітко просліджується зв'язок з архітектурно-планувальними особливостями приміщення, яке являє собою архітектуру малих форм, меблі забезпечують художнє формування об'ємів, приміщень, при цьому з їх допомогою намагаються досягти внутрішньої єдності, утилітарної доцільності та художньої насиченості інтер’єру [30].

Меблі - частина побуту людини, вона пов’язана з людиною безпосередньо або через предмети якими вона користується. Тому меблі відображають особливості фізіології людини, а також предметів її побуту.Згідно УКТ ЗЕД меблеві товари класифікуються в товарній групі 94 "Меблі; постільні приналежності, матраци, матрацні основи, диванні подушки й аналогічні набивні приналежності меблів".

За товарознавчою характеристикою до меблевих товарів відносять побутові меблі для різних приміщень, квартир, дач та використання на відкритому повітрі.

За товарознавчими признаками меблеві вироби класифікують:

- по призначенню;

- експлуатаційним ознакам;

- комплектності;

- способу виробництва;

- величині деформації м'якого елемента;

- конструктивно – технологічним ознакам;

- видам виробу;

- виду вихідного матеріалу.

Митне оформлення а також нарахування мита та митних платежів залежить від митного режиму, точного визначення коду товару по УКТ ЗЕД, відповідність виробів договору контракту, сертифікатам, визначення країни походження, матеріалів та технології виготовлення, екологічності та безпечності експлуатації.

3.2 Методи дослідження

Якість товару - це ступінь установленого технічного рівня при виробництві кожної одиниці товарної продукції. Саме визначення якості меблевих товарів є основною митою дослідження в даній роботі.

Оцінка рівня якості продукції – це сукупність операцій, які включають вибір номенклатури показників якості продукції, що, оцінюється, визначення значень цих показників і співставлення їх з базовими.

Вибір номенклатури показників за якими буде проводитись дослідження якості меблевих виробів здійснюється згідно ДСТУ 16371-93 "Меблі. Загальні технічні умови" . Для знаходження значень цих показників можна використовувати дві групи методів: за способами одержання інформації і за джерелами одержання інформації.

В залежності від способу одержання інформації методи поділяються на:

· вимірювальний, що ґрунтується на використані інформації, яку одержують з використанням технічних вимірювальних засобів;

· реєстраційній, що ґрунтується на використанні інформації, яку одержують шляхом підрахунку кількості подій, предметів або затрат на створення, експлуатацію продукції, кількість частин складного виробу. Цим методом визначають показники уніфікації, патентно-правові тощо;

· органолептичний, що ґрунтується на використанні інформації, яку одержують за допомогою органів чуття: зору, слуху, нюху, дотику, смаку. При цьому значення показників знаходять методом аналізу одержаних відчуттів на основі колишнього досвіду і виражають в балах;

· розрахунковий, що ґрунтується на використанні інформації, яку одержують за допомогою теоретичних або емпіричних залежностей. Цим методом можна користуватися для визначення показників продуктивності, довговічності, ремонтоздатності виробу тощо.

В залежності від джерела інформації, методи знаходження значень якості продукції поділяють на:

· традиційні (знаходження значень показників якості здійснюються спеціалістами лабораторій, конструкторських відділів, обчислювальних центрів тощо);

· експертні (знаходження значень показників якості здійснюють групи спеціалістів – експертів, як правило користуються експертним методом одержання інформації про якість продукції.);

· соціологічні (знаходження значень показників якості здійснюються шляхом попиту фактичних або потенційних споживачів за допомогою даних опитувань або спеціальних анкет).

В базовій лабораторії інституту “Укрдіпромеблі”по державним випробуванням меблів проводять державні випробування по закріпленій продукції на відповідність стандартам, технічним умовам і іншій нормативно-технічній документації з ціллю визначення фактичних показників її якості, зупинення поставлення на виробництво технічно недосконалої, конструктивно і технологічно невідпрацьованої продукції, здійснення контролю за стабільністю її якості в процесі виробництва .

Лабораторія приймає на кваліфікаційні, періодичні і атестаційні випробування лише ті зразки продукції, що були відібрані за участі представників органів Держстандарту, при наявності в супровідних документах акту відбору зразків. На відібраних зразках повинна бути етикетка з підписом і печаткою замовника і Держстандарта.

Лабораторія представлені зразки на випробування приймає згідно з накладної замовника після проведення їх перевірки на відповідність конструкторській документації. В випадку невідповідності конструкторській документації, лабораторія повертає їх замовнику.

Вироби меблів, що отримали пошкодження в процесі транспортування (відрив задніх стінок, порушення кріплення дверей, руйнування несучих конструктивних елементів і т.д ) випробуванням не підлягають .

Лабораторія, по результатам проведених досліджень , видає протокол державних досліджень з висновком встановленої форми. В разі отримання негативних результатів випробувань виробів мебелі замовнику видається пртокол державних випробувань з рекомендацією прийняти відповідні заходи по усуненню виявлених недоліків .

Дослідні зразки меблі , що не витримали випробувань на відповідність вимогам діючих НТД, повинні бути поставлені на повторні випробування тільки після усунення виявлених недоліків в конструкції виробу. З цією метою лабораторія в письмовому вигляді сповіщає виробнику причину негативних результатів з додаванням протоколу випробувань.

Для проведення випробування від партії відбирають методом випадкового відбору (при загальній кількості партії до 400 шт.) 2 зразки. Для того, щоб визначити функціональні розміри побутових меблів слід користуватися ДСТУ 13025.1-85 "Функціональні розміри, відділення для зберігання", який розповсюджується на побутові меблі та встановлює функціональні розміри відділень для зберігання одягу, головних уборів, білизни, книг посуду взуття у виробах всіх видів; користуватися ДСТУ 13025.2-85 "Функціональні розміри, відділення для зберігання" який розповсюджується на побутові меблі та встановлює функціональні розміри стільців, робочих крісел, диванів, крісел для відпочинку, диван-ліжок, крісел-ліжок з підлокітниками та без підлокітників, табуреток, ліжок та матраців; ДСТУ 1302.3-85 "Функціональні розміри столів", який розповсюджується на функціональні розміри збірних столів, кухонних збірних столів, письмових столів, секретарів та виробів для встановлення телевізорів.