Зміна податкового законодавства вкрай необхідно і для поліпшення інвестиційного клімату в Україні. У ситуації, коли можливості виділення судноплавними компаніями власних засобів на відновлення і поповнення флоту практично дорівнюють нулю, банківські кредити стають найбільш реальними джерелами інвестицій. Однак практика показує, що в даний час будівництво флоту здійснюється головним чином за рахунок кредитів іноземних банків. Така ситуація абсолютно неприйнятна, тому що тільки національне інвестування здатне вивести з кризи морське судноплавство.
А поки що залишається сподіватися, що енергійні зусилля, початі останнім часом Урядом і Міністерством транспорту по висновку українського судноплавства з кризи, вагу ж почнуть приносити плоди.
1.2 Класифікація організаційних форм морського судноплавства
Класифікація організаційних форм морського судноплавства, застосовувана в спеціальній літературі протягом останніх десятиліть, має на увазі як регулярні, так і нерегулярні форми руху судів. До регулярних форм руху флоту відноситься лінійне плавання і робота флоту послідовними рейсами, а до нерегулярних – рейсове плавання. При цьому основними ознаками регулярних форм руху судів є визначений і постійний напрямок перевезень, закріплення тоннажу і робота його по заздалегідь заданій стійкій схемі руху, дотримання визначеного режиму руху з обумовленим ступенем точності.
Якщо при визначенні роботи судів у трамповій і лінійної формах судноплавства питань не виникає, то положення з роботою флоту послідовними рейсами трохи інше. Прийнята класифікація не дає чіткого, однозначного поняття роботи флоту послідовними рейсами, трактуючи її як частину лінійного чи трампового судноплавства або відзначаючи, що вона не є різновидом ні однієї з зазначених форм. У той же час, незважаючи на розходження поглядів, у них мається загальний висновок, що це – форма регулярного судноплавства, заснований на перевезенні великої кількості різноманітних масових вантажів без оголошеного розкладу.
Звернемося до регламентації роботи флоту послідовними рейсами, прийнятої у світовій практиці. Організації, що мають потребу в перевезеннях значних обсягів власних вантажів, змушені оперувати своїми судами в такій своєрідній формі судноплавства.
Визначимо, що роботою флоту послідовними рейсами є така форма організації перевезень, при якій одне чи кілька судів протягом обговореного періоду часу працюють на перевезеннях масових вантажів між постійними портами. При цьому забезпечується регулярне перевезення товарів на заданому напрямку, виходячи з потреб клієнтури на основі тривалих міжурядових чи торгово-економічних угод.
Відповідно до цього визначення робота флоту послідовними рейсами в самому загальному виді представляє форму судноплавства, основною задачею якої є максимальне забезпечення перевезень пропонованих вантажів. Ціль компанії-судновласника при здійсненні подібних перевезень спрямована на одержання максимального прибутку за рахунок оптимізації перевезень пропонованої кількості вантажу. Це говорить про те, що найбільш важливе місце в організації роботи флоту послідовними рейсами займає вивчення вантажопотоків.
Обсяг, структуру, і напрямок вантажопотоку визначають наступні фактори:
– рівень промислового і сільськогосподарського виробництва в країні;
— розміщення продуктивних сил по окремих економічних районах країни, внутрірайонні і міжрайонні економічні зв'язки;
— розвиток окремих видів транспорту і їхнє розміщення по території країни.
Вантажною базою для роботи флоту послідовними рейсами служать усілякі вантажі, що визначаються міжурядовими чи торгово-економічними угодами. Вивчення вантажопотоків виробляється по двох напрямках.
По-перше, виробляється вивчення кількісної характеристики вантажопотоків, що охоплює визначення розміру вантажопотоку, аналіз тенденцій його розвитку і сезонних факторів, а також визначення напрямків частин вантажопотоку по портах.
За результатами узагальнення статистичної інформації виявляються наступні тенденції:
– зміни структури зовнішньої торгівлі по основних товарних групах (роздільно для експорту й імпорту);
— зміни географічного розподілу перевезень по країнах і портам даного регіону;
— динаміки співвідношення обсягів експорту й імпорту в цілому по районі і роздільно для кожної з країн.
По-друге, виробляється вивчення властивостей кожного товару з погляду вимог перевезення і установлення фрахтової ставки.
З загального вантажопотоку в кожнім напрямку перевезень виділяються найбільш характерні вантажі, на частку яких приходиться не менш 65% загального обсягу перевезень, і вантажі, що вимагають особливих приміщень і устаткування: небезпечні, швидкопсувні, рідкі, великовагові, колісна техніка і т.д. Аналізується розподіл цих вантажів по портах. Отримані дані використовуються для уточнення вимог до техніко-експлуатаційних характеристик судів, що закріплюються для роботи послідовними рейсами, виділення найбільш важливих питань технології перевезень І організації обробки судів у портах.
При аналізі сезонних перевезень визначається обсяг перевезень по кварталах і місяцям.
Аналіз умов організації роботи флоту послідовними рейсами в Україні дозволяє зробити висновок про наявність стійкої вантажної бази подібних перевезень, оскільки для українських портів у цілому була і залишається пріоритетної переробка масових вантажів. Основу вантажопотоків масових вантажів в Україні складають метали і такі навалювальні, як хімічні, мінеральні добрива, вугілля, будматеріали але. Українські судновласники володіють і необхідним складом флоту багатоцільового призначення, найбільш придатного для здійснення подібних перевезень. Однак стійкої залишається тенденція освоєння вантажопотоків українських експортно-імпортних вантажів судами іноземних судновласників. У деяких портах число суден під іноземним прапором перевищує 50% від загальної кількості судів, що заходять. Судна іноземних компаній активно працюють на перевезеннях українських експортно-імпортних вантажів той час як національний тоннаж поступово витісняється с власної вантажної бази. Причинами подібної ситуації є значний вік національного тоннажу, відсутність державної підтримки будівництва і відновлення національного флоту, а також цілеспрямованих програм по створенню сприятливих умов для національних судновласників при перевезеннях експортно-імпортних вантажів. Забезпечення зайнятості і затребуваності флоту національних судновласників можливо на основі практичного використання теоретичного і методичного забезпечення організації роботи флоту послідовними рейсами.
Технічна база роботи флоту послідовними рейсами включає транспортний флот для перевезення масових і генеральних вантажів судновими партіями на основі довгострокових угод (прямих договорів), а також перевантажувальні комплекси морських портів, судноремонтні заводи і засоби укрупнення вантажів
Основною ланкою технічної бази роботи флоту послідовними рейсами є універсальний флот, що пристосований до широкої номенклатури вантажів. У 90-х роках був здійснений перехід від будівлі традиційних універсальних судів до будівництва судів багатоцільового призначення.
Універсальні судна призначаються для перевезення як генеральних тарно-штучних вантажів, так і для перевезення масових сипучих і навалочних вантажів. Універсальні судна по своїх конструктивних особливостях дуже різні, однак для них характерним є можливість здійснення перевезень усіх видів вантажів. Ці судна звичайно повнонаборні, двопалубні, з високим ступенем розкриття палуби, що полегшує погрузо-розгрузочні роботи з будь-якими вантажами.
Для перевезення насипних і навалочних вантажів у них передбачені подовжні перебирання, що одночасно створюють зручність і для розміщення генеральних вантажів, тому що збільшується кількість вантажних приміщень, особливо при твиндечному варіанті. Велику кількість вантажних приміщень необхідно також і тому, що звичайно судно перевозить багато різних вантажних партій, приймаючи і вивантажуючи їх у проміжних портах заходу. Крім того, наявність окремих ізольованих приміщень дає можливість доставляти вантажі, що по своїх властивостях не можуть знаходитися разом.
Універсальні судна мають високий міжнародний простір, щоб уникнути надмірної остійності і щоб прийняти баласт із метою збільшення остійності під час перевезення палубного вантажу. Вони мають також повне вантажне озброєння, у тому числі великовагові стріли, а також підвищену вентиляцію.
Універсальні судна різноманітні по розмірах і швидкості ходу. Однак переважають суду вантажопідйомністю 10–15 т зі швидкістю від 15 до 20 вузлів.
Другим за значенням ланкою технічної бази при роботі флоту послідовними рейсами є перевантажувальні комплекси морських портів, здатні здійснювати обробку судів у встановлений термін. При такій формі судноплавства це особливо важливо для портів навантаження, де повинна бути забезпечене рівномірне відправлення вантажів і мінімізований час їхнього збереження на складі. Немаловажними є і принципи розміщення вантажів на складських територіях, що давали би можливість оптимального комплектування суднових партій вантажів.
Важливою ланкою технічної бази при роботі флоту послідовними рейсами є і судноремонтні заводи, здатні виконувати ремонт і технічне обслуговування в заданий термін, щоб забезпечити ритмічну роботу флоту на заданому напрямку.