Витрати підприємства та їх вплив на фінансові результати (стр. 4 из 6)

2.2 Аналіз динаміки фінансових результатів підприємства

Особливе значення набуває своєчасна та об'єктивна оцінка фінансового стану підприємств за виникнення різноманітних форм власності, оскільки жодний власник не повинен нехтувати потенційними можливостями збільшення прибутку (доходу) фірми, які можна виявити тільки на підставі своєчасного й об'єктивного аналізу фінансового стану підприємств.

Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної та фінансово-господарської діяльності. Тому на нього впливають усі види діяльності підприємства. Передовсім, на фінансовому стані підприємства позитивно позначаються безперебійний випуск і реалізація високоякісної продукції.

Зробимо аналіз динаміки фінансових результатів підприємства за 2006-2008 роки (табл. 2.2).

Таблиця 2.2

Аналіз динаміки фінансових результатів ВАТ «Павлоградський завод автоматичних ліній і машин» за період 2006-2008рр.

тис. грн.

Статті	2006р.	2007р.	2008р.	Відхилення 2008 р. до 2006 р.		Відхилення 2008 р. до 2007 р.
				Абсолютне, тис. грн.	Відносне,%	Абсолютне, тис. грн.	Відносне,%
Валовий прибуток	0	0	197	197	197	197	197
Валовий збиток	1770	460	0	-1770	-354	-460	-920
Фінансові результати від операційної діяльності (прибуток)	0	0	0	0	0	0	0
Фінансові результати від операційної діяльності (збиток)	4272	3022	890	-3382	-765,4	-2132	-515,4
Чистий прибуток	0	0	0	0	0	0	0
Чистий збиток	3899	1012	909	-2990	-688,9	-103	-111,5

На рис. 2.4 графічно представлена динаміка статті «чистий збиток» ВАТ «Павлоградський завод автоматичних ліній і машин» за період 2006-2008рр.

Рис. 2.4. Динаміка статті «чистий збиток» ВАТ «Павлоградський завод автоматичних ліній і машин» за період 2006-2008рр.

Не дивлячись на позитивну динаміку зростання доходу від реалізації, підприємство продовжує працювати збитково, хоча обсяги чистого збитку мають тенденцію до зменшення [2, 11].

Зробимо аналіз структури елементів операційних витрат підприємства за 2008р., який представленій на рис. 2.5.

Рис. 2.5. Аналіз структури елементів операційних витрат підприємства ВАТ «Павлоградський завод автоматичних ліній і машин» за 2008р.

В першу чергу керівництву підприємства потрібно звернути особливу увагу по зменшенню матеріальних, інших операційних [3, 21]. Зменшення матеріальних затрат можливо за рахунок зменшення матеріалоємності виробляємої продукції, впровадження прогресивних технологій.

В інших операційних витратах потрібно звернути увагу на:

− собівартість реалізованих виробничих запасів;

− суму безнадійної дебіторської заборгованості та відрахування до резерву сумнівних боргів;

− втрати від знецінення запасів;

− нестачі і втрати від псування цінностей;

− визнані штрафи, пені, неустойки;

− інші витрати.

Розділ 3. Проблеми управління витратами підприємств в сучасних економічних умовах та шляхи їх вирішення

Управління витратами – це процес цілеспрямованого формування витрат щодо їхніх видів, місць та носіїв за постійного контролю рівня витрат і стимулювання їхнього зниження. Воно є важливою функцією економічного механізму будь-якого підприємства. Система управління витратами має функціональний та організаційний аспекти. Вона включає такі організаційні підсистеми:

− пошук та виявлення чинників, що впливають на економію усіх видів ресурсів;

− планування витрат за їхніми видами;

− нормування витрат ресурсів;

− облік та аналіз витрат;

− економічне стимулювання економії ресурсів та зниження витрат.

За кожен елемент цієї системи відповідають певні виконавці, структурні підрозділи підприємства. Вони розробляють комплекс заходів, спрямованих на зниження сукупних витрат на виробництво і реалізацію продукції. В загальному можна сказати, що управління витратами – це вміння економити ресурси і максимізувати віддачу від них [9, 26].

Вміння планомірно і раціонально керувати витратами в періоди погіршання кон’юнктури ринку підвищує шанси на виживання. Також за сприятливих економічних умова важливою стає задача оптимального розподілу ресурсів між поточною та інвестиційною діяльністю [4, 6].

Це можливо зробити, якщо на підприємстві діє продумана система управління витратами.

Побудову та вдосконалення системи управління витратами на підприємствах пропонується здійснювати шляхом:

− виділення основних понять і процедур, системи управління витратами;

− виявлення існуючих проблем формування та контролю витрат на підприємстві;

− формування моделі управління витратами з урахуванням особливостей галузі та підприємства;

− побудови інформаційної системи;

− адаптації документообороту до обраної інформаційної системи;

− розподілу відповідальності за формування витрат та створення механізму

мотивації і стимулювання їх зниження.

Основні поняття та процедури в системі управління витратами розглядаються за трьома напрямками:

− планування витрат;

− облік та план - фактний контроль витрат;

− корегуючий вплив на процес формування витрат.

Планування витрат передбачає такі дії:

− складання класифікації витрат;

− визначення норм витрат ресурсів, виходячи із запланованого обсягу випуску продукції та необхідності підтримки оптимального режиму роботи технологічного обладнання;

− розрахунок вартості витрат на основі даних про заплановані витрати ресурсів та існуючі ціни на них;

− визначення умов, за яких можлива економія ресурсів або допустима їх перевитрата порівняно з нормами;

− розробка програми ресурсозбереження;

− складання плану-кошторису на витратному горизонті планування.

Класифікація витрат за статтями означає розбити їх на групи за тією, чи іншою ознакою однорідності. Наприклад, матеріали можна об’єднати в статтю «допоміжні матеріали» за ознакою їх ролі у виробництві, а послуги, що споживаються – по постачальниках і т.п.

Разом з тим, при планування витрат у цехах потрібно розробити (на основі загальної схеми статей витрат) свою власну класифікацію, яка б деталізувала загальні статті витрат у вигляді, зручному для планування та управління ними [5, 12].

Наступним кроком у плануванні витрат має бути розроблення норм та нормативів витрачання ресурсів, виходячи з планових завдань з виробництва продукції та необхідності нормального функціонування технологічного обладнання. При цьому відповідна увага має приділятися «прив’язці» норми чи нормативу, тобто тому чи нормуються витрати ресурсу на одиницю продукції, на умовну одиницю технологічного обладнання, на одиницю часу використання ресурсу, чи інше в залежності від змісту бізнес процесу. Розрахунок вартості витрат у плановому періоді стає можливим, коли на основі плану випуску продукції, норм і нормативів витрат ресурсів будуть отримані дані про необхідні ресурси. Таким чином за допомогою довідника діючих цін на ресурси можна визначити вартісну оцінку запланованих витрат. При цьому треба мати на увазі, що не завжди отримана вартісна оцінка витрат відповідає поточним можливостям підприємства або його довгостроковому плану розвитку [13].

В цьому разі на рівні підрозділів має розроблятися програма ресурсозбереження. Основним принципом ресурсоекономії є скорочення втрат в процесі здійснення технологічної операції чи підвищення ефективності використання ресурсу.

Бажаним варіантом планування витрат є складання двох кошторисів:

− на основі діючих завдань з виробництва продукції та прийнятих норм і нормативів;

− з корекцією першого кошторису на основі програми ресурсозбереження.

Тому, враховуючи ефект економії по мірі реалізації програми ресурсозбереження, потрібно заохочувати авторів програми. Спланувавши витрати, необхідно налагодити їх облік і план – фактний контроль. Під оперативним обліком витрат розуміють їх однорідне відображення в цехових облікових формах із заданою періодичністю і заданим терміном готовності даних. За своєю структурою облікова форма має співпадати з плановою (цеховим кошторисом), бути її «дзеркальним відображенням». Тобто, облікова форма повинна забезпечувати можливість прямого порівняння планових та фактично досягнутих показників. У цьому і полягає один із важливих елементів всієї системи управління витратами, а саме план - фактний контроль.

Облік витрат із заданою періодичністю означає необхідність відображати в обліковій формі всі практично здійснені витрати на відповідний період часу. На практиці деякі види витрат обліковують за більший термін. Так, акт прийому - передачі виконаних робіт може складатися у кінці місяця.

Відповідно в системі оперативного обліку витрат необхідно передбачити можливість поетапної оцінки виконаних робіт з терміном етапу - один тиждень. З другого боку, потрібно однорідно визначити і термін готовності даних для звіту. Якщо облік здійснюється з тижневою періодичністю, то терміном готовності даних може бути понеділок, наступний за звітним тижнем.