Розглянемо асортимент продукції, виробляємої «Тетра» із визначенням собівартості виробництва одиниці продукції. Вихідні дні щодо найменування продукції та її собівартості наведені у Додатку А. (таблиця А.1).
Розрахуємо ціни на продукцію за умови того, що планова рентабельність фірми становить 25%, отже ціна одиниці виробу:
Ці = С + П + ПДВ; (2.1)
Розраховані ціни на вироби «Тетра» наведені у таблиці А.2 додатку А.
Виручку від реалізації кожної номенклатури виробів визначають за формулою:
В = Р – Ц, (2.2)
де В – виручка,
Р – кількість реалізованих виробів,
Ц – ціна реалізації кожного виробу.
Обсяг реалізації можна розрахувати укрупненим методом виходячи з товарного випуску виробів у плановому періоді, додаючи залишки виробів на початок планового періоду і віднімаючи такі на кінець планового періоду. Плановий обсяг реалізації розраховують за формулою:
Р = З1 + Т – З2, (2.3)
де Р – обсяг реалізації в плановому періоді;
З1 – залишки кожного виду готових виробів на складі та відвантажених на початок планового періоду;
Т – випуск товарної продукції в плановому періоді;
З2 – залишки кожного виду виробів на складі на кінець планового періоду.
Порядок обчислення обсягу реалізації та виручки від реалізації продукції фірми «Тетра» методом прямого рахунку наведено в табл. 2.1. Розрахунок здійснено за умов того, що на початок року залишок готової продукції (у вартісному виразі становив) 25589,4 тис. грн., а наприкінці періоду цей показник становив 40456,4 тис. грн.
Отже, розрахувавши виручку від реалізації продукції підприємства «Тетра» можна довести, що найбільшою є виручка від реалізації за наступними видами продукції: сканери НР, сканери (для штрих-кодів) та підсилювачи.
Загальна виручка від реалізації продукції фірми «Тетра» становила 123540 тис. грн. у звітному 2009 році.
Таблиця 2.1
Обчислення обсягу реалізації продукції, тис. грн.
На підставі попередніх розрахунків щодо формування виручки від реалізації продукції, складемо звіт про фінансові результати фірми «Тетра» (табл. 2.2), щоб дослідити як використовується виручка від реалізації продукції та трансформується у складову частину чистого прибутку підприємства.
Отже, чистий прибуток підприємства «Тетра» зріс наприкінці звітного періоду на 5,16%, але це сталося не за рахунок підвищення виторгу від реалізації продукції. Причини такого зменшення виручки від реалізації продукції розглянемо у наступному підрозділі.
Таким чином, ми розглянули основні етапи, які проходить виручка від реалізації продукції, до своєї подальшої трансформації у чистий прибуток підприємства та розрахували суму податку на прибуток підприємства..
Таблиця 2.2
Складання та аналіз звіту про фінансові результати фірми «Тетра»
Схематично цей процес можна зобразити наступним чином (Рис. 2.2):
Рис. 2.2. Схема напрямків використання виручки від реалізації продукції
3. Шляхи вдосконалення системи оподатковування прибутку підприємств. Переваги та недоліки Проекту Податкового кодексу
Порушення встановлених законом принципів побудови податкової системи свідчить про неефективність податкової політики, воно також породжує прецедент невиконання правових норм владними структурами, а це дає можливість окремим платникам податків виправдовувати ухилення від сплати податків. Ефективна податкова система має базуватися на науково обґрунтованій, реалістично розробленій на основі економічної теорії концепції виходу України з економічної кризи. Нерозв’язаність цієї проблеми призводить до нестабільності податкової політики і зумовлює використання податків не як засобу регулювання економічних процесів, а як засобу мобілізації доходів до бюджету [21].
Подальше вдосконалення системи оподаткування потребує практичної реалізації принципів її побудови, оскільки вони фактично тільки продекларовані в Законі «Про систему оподаткування». Для вирішення цього завдання в країні немає соціально-економічних умов. До того ж і у суб’єктів господарювання, і у працівників податкових органів немає досвіду застосування загальноприйнятих світових правил і норм оподаткування, які закладаються в податкове законодавство. Тому необхідно обережно підходити до використання світового досвіду формування податкової системи і закладати принципи, які б відповідали специфічним умовам функціонування світової економіки. За таких умов фіскальний і регулятивний потенціал податкової діяльності повною мірою можна використати в тому разі, коли вона здійснюватиметься на таких основних принципах [28]:
– наукова обґрунтованість політики доходів;
– активне використання податкових методів регулювання темпів і пропорцій розвитку економіки;
– інвестиційна й соціальна спрямованість;
– пріоритетність прямого оподаткування;
– диференційоване застосування податкових ставок;
– надання податкових пільг тільки на визначені державою цілі.
Реформування сучасної системи оподаткування, надання їй нормальних цивілізованих рис – це найгостріша проблема для економіки України. Нині податкова система перебуває у стані змін. Однак практика її реформування свідчить про недостатню з’ясовність питання щодо того, як взагалі мають проводитися податкові реформи.
Необхідність будь-якої податкової реформи зумовлена трьома моментами [17]:
1) зміною умов економічного розвитку та соціально-політичної організації суспільства, що становлять об’єктивну основу реформування податкової системи і визначають характер та соціально-економічні межі в оподаткуванні. Внаслідок цієї об’єктивної причини в процесі податкової реформи не можна створити податкової системи, ступінь зрілості якої вищий, ніж ступінь зрілості економіки, суспільного устрою та соціальних процесів у державі. З огляду на це сумнівними здаються спроби реалізувати в процесі реформування ідеї, які є революційними навіть для розвинутих країн;
2) зміною економічних концепцій щодо оподаткування, яка є наслідком розвитку об’єктивних економічних процесів і відбиває цей розвиток;
3) діалектичною суперечністю між прагненням будь-якого суспільства до оптимізації податкової системи і неможливістю досягти цього оптимуму раз і назавжди та й взагалі практичною неможливістю реалізації ідеалу оптимальності й досконалості в оподаткуванні, що зумовлює періодичність вдосконалення податкової системи.
Досвід проведення податкових реформ у розвинутих країнах дає змогу сформулювати певні висновки, важливі для постсоціалістичних країн [29]:
– успішними бувають тільки ті податкові реформи, які передбачають зміни в системі оподаткування, що відповідають умовам і потребам соціально-економічного розвитку країни;
– результативність податкової реформи залежить також від того, в якій фазі економічного циклу вона проводиться. Найкращі наслідки дають ті реформи, що відбуваються у фазі економічного піднесення, коли інвестиційні рішення економічних суб’єктів доповнюються політикою зменшення податків;
– реакція економічних суб’єктів на зниження рівня податків не є швидкою й однозначною. Вона залежить від цілої низки чинників, які можуть її модифікувати;
– вплив податкових реформ на економічне зростання виявляється у довгостроковій перспективі;
– вплив податкової політики на соціально-економічні процеси взагалі має характер не жорстко детермінованих, а ймовірнісних зв’язків внаслідок складності соціально-економічних явищ, зумовлених великою кількістю чинників. Це підтверджує складність прогнозування наслідків податкової реформи і свідчить про необхідність врахування у прогнозуванні якомога більшої кількості факторів та про необхідність комплексного реформування соціально-економічних процесів;
– засоби стимулюючої податкової політики (в тому числі податкові пільги) мають суперечливий вплив на економічний розвиток [17]. З одного боку, вони активізують інвестиційні процеси, структурні зміни, прогресивні соціальні явища, а з іншого – впливають на умови конкуренції, відкривають додаткові можливості для зловживань, ухилення від сплати податків;
– рівень податкових ставок – явище відносне. Одні й ті самі податки в одних країнах вважаються високими і викликають протест, в інших – нормальними і сприймаються спокійно;
– зниження рівня податкового тягаря не може бути самоціллю. Воно має сенс тільки тоді, коли ґрунтується на такому зниженні державних видатків, яке позитивно впливає на соціально-економічні процеси, не стримує розв’язання стратегічно важливих завдань, яких не в змозі розв’язати ринок і мусить брати на себе держава.
Відсутність інститутів системи оподаткування призводить до нестабільності податкового законодавства. Безсистемність розробки та прийняття податкових законів викликає нагальну потребу в єдиному Податковому кодексі. Підвищення рівня досконалості цього законодавства та прискорення процесу його розгляду і прийняття сприятимуть створенню більш ефективної системи оподаткування. Вдосконалення податкової системи може бути пов’язане насамперед із забезпеченням її передбачуваності, надійності й стабільності. Коригування податкового законодавства повинне мати не перманентний характер, а здійснюватися через досить великі проміжки часу в межах планової, науково обґрунтованої податкової реформи. Невідпрацьованість і неузгодженість податкового законодавства, яке визначає склад системи оподаткування та механізм визначення і сплати податків, – одна з найболючіших проблем сьогодення.