Наша держава, не маючи достатнього практичного досвіду й наукового обґрунтування фінансової політики, рухалася експериментальним шляхом, нерідко роблячи на ньому хибні кроки. З метою усунення тиску накопичених помилок і забезпечення комплексного підходу до системи оподаткування в Україні проводиться робота з розробки Податкового кодексу держави [30,31]. Уряд і законотворчі змушені весь час шукати такий варіант податкового законодавства, який, з одного боку, враховував би досвід економічно розвинутих країн, а іншого – відповідав би «традиціям» та «звичкам» платників податків. Закони можна змінити швидко, а звички змінюються тільки поступово. Інституційні зміни – найважчі й найтриваліші, і якщо не врахувати цього фактора, то законодавство можна змінювати щороку, а ефект буде той самий. Тому в процесі вдосконалення податкового законодавства необхідно враховувати специфічні економічні, соціальні та політичні умови України [33]. Враховуючи, що в попередні роки основним негативним чинником в оподаткуванні були не стільки вади у справлянні податків, скільки нестабільність податкового законодавства, слід, нарешті, реалізувати ідею мораторію на внесення змін у систему оподаткування.
Податкова діяльність останніх років була нестабільною. Тенденція до зростання ролі прибуткового податку з громадян є позитивною. Однак необхідно оцінювати чинники такого зростання: чи відбувається воно за рахунок збільшення ставок податку та його частки, чи за рахунок розширення об’єкта оподаткування, чи за рахунок збільшення податкової бази. Для того щоб тенденція зростання прибуткового оподаткування була позитивною, необхідно, щоб доходи населення зростали випереджуючими темпами.
У процесі податкової діяльності необхідно визначити оптимальний розмір податкового тягаря, адже він є основою функціонування податків. Це підтверджується теорією Лаффера: встановлюючи податкові ставки, слід брати до уваги певний критичний рівень і не порушувати так званої забороненої зони. Тільки в цьому разі податки позитивно впливатимуть на діяльність суб’єктів господарювання, сприятимуть економічному зростанню [34].
Зростання податкового тягаря призводить до такого явища, як ухилення від податків, що дуже впливає на величину податкових надходжень. Масштаби ухилення від оподаткування в Україні набули загрозливого характеру. Закономірним є явище, коли надмірне підвищення норм оподаткування призводить до збільшення доходів тіньової економіки і згортання легального бізнесу, а заразом і до скорочення податкової бази.
Економічні передумови ухилення від сплати податків мають такі риси й особливості:
– тінізація економіки внаслідок збільшення податкового тягаря;
– інфляційні явища в економіці;
– бартеризація господарських зв’язків.
Зазначені проблеми ухилення від податків зумовлюють необхідність подальшого удосконалення чинного податкового законодавства, усунення його суперечностей та прогалин, посилення санкцій за порушення, надання органам податкової міліції реальної можливості проведення професійних розслідувань і техніко-криміналістичної експертизи, що прискорить становлення національної системи оподаткування і формування ринкових відносин.
Проаналізуємо новації щодо оподаткування прибутку підприємств, які пропонує Проект Податкового кодексу України, який зараз прийнятий у першому читанні та знаходиться на доопрацюванні у Кабінеті міністрів України. Основні новації, які стосуються оподаткування прибутку підприємств викладені у Додатку Б. [21]
Розглянемо позитивні зміни, які мають відбутися за новим кодексом [31].
1) Позитивні зміни. Податковий та бухгалтерський облік.
Собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг – витрати, що прямо пов’язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.
Платник податку повинен забезпечувати накопичення в регістрах бухгалтерського обліку інформації про доходи, витрати, тимчасові та постійні податкові різниці, визначені згідно з цим розділом, для складення декларації з податку.
Більш тісна прив’язка податкового обліку до бухгалтерського.
2) Позитивні зміни. Основні засоби [31].
Класифікація груп основних засобів та інших необоротних активів. Методи нарахування амортизації:
-16 груп для основних засобів
- 6 груп для нематеріальних активів
- Прямолінійний або прискорений метод (останній можливий для машин та обладнання, транспортних засобів)
- Окремий облік об’єктів.
3) Позитивні зміни. Оподаткування авансів та передплат.
Для визначення об’єкта оподаткування не враховуються доходи:
- сума попередньої оплати та авансів у рахунок оплати товарів, виконаних робіт, наданих послуг;
- дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.
Аналогічні зміни торкнулися і валових витрат.
Відмінено правило першої події по відношенню до доходів та витрат
4) Позитивні зміни. Ставка податку.
Основна ставка податку становить 20 відсотків (з 01.01.2011 р. застосовується ставка – 20 відсотків; з 01.01.2012 р. застосовується ставка – 19 відсотків; з 01.01.2013 р. застосовується ставка – 18 відсотків; з 01.01.2014р. по 31.12.2014 р застосовується ставка – 17 відсотків). Шкала наведена у табл. 3.1.
Додаткова ставка:
- до 2 відсотків (встановлюється, Верховною Радою Автономної республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами);
- до 3 відсотків (встановлюється районними, міськими радами (міст обласного значення)
Таблиця 3.1
Максимальна ставка податку [31]
| Рік | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | 2015- |
| Ставка податку | 25% | 24% | 23% | 22% | 25% |
5) Позитивні зміни. Авансовий податок на прибуток.
Обов’язок із нарахування та сплати авансового внеску з цього податку за визначеною пунктом ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав, що є резидентом, незалежно від того, є такий емітент або отримувач дивідендів платником податку чи має пільги зі сплати податку, надані цим розділом або іншими законодавчими актами, чи у вигляді застосування ставки податку іншої. Обов’язок із нарахування та сплати авансового внеску з цього податку не поширюється на суб’єктів господарювання, які перебувають на спрощеній системі оподаткування або є платниками фіксованого сільськогосподарського податку згідно з розділом XVII Податкового Кодексу.
Авансовий внесок, передбачений підпунктом 22.3.2 цього пункту, не справляється у разі виплати дивідендів:
а) у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих платником податку, за умови, що така виплата ніяким чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента, незалежно від того, чи були такі акції (частки, паї) належним чином зареєстровані (відображені у зміні до статутних документів) чи ні;
б) інститутами спільного інвестування;
в) на користь власників корпоративних прав материнської компанії, що сплачуються в межах сум доходів такої материнської компанії, отриманих у вигляді дивідендів від інших осіб [29]. Якщо сума виплат дивідендів на користь власників корпоративних прав материнської компанії перевищує суму отриманих такою компанією дивідендів, то дивіденди, сплачені в межах такого перевищення, підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими Кодексом.
6) Позитивні зміни. Облік дивідендів [31].
Юридичні особи-резиденти, які отримують дивіденди, не включають їх суму до складу доходу (крім постійних представництв нерезидентів).
Якщо дивіденди отримуються платником податку-резидентом із джерелом їх виплати від нерезидента, то платник податку включає суму отриманих дивідендів (крім дивідендів, отриманих від юридичних осіб, які перебувають під його контролем відповідно до Кодексу, і не є нерезидентами, що мають офшорний статус) до складу доходу за наслідками податкового періоду, на який припадає отримання таких дивідендів.
Під контролем господарської діяльності платника податку слід розуміти:
а) володіння безпосередньо або через пов’язаних фізичних та/або юридичних осіб часткою (паєм, пакетом акцій) статутного фонду платника податку в розмірі не менш як 20 відсотків статутного фонду платника податку....
Дивіденди отримані від нерезидента, який перебуває під контролем, не включаться до складу оподатковуваного доходу.
7) Позитивні зміни. Інвестиційно-інноваційний податковий кредит [31].
Порядок надання інвестиційно-інноваційного податкового кредиту
Суб’єктам господарювання в межах виконання інвестиційного (інноваційного) проекту (програми) надається право на отримання інвестиційно-інноваційного податкового кредиту.
Договір про надання інвестиційно-інноваційного податкового кредиту укладається між суб’єктом господарювання та органом державної податкової служби
Інвестиційно-інноваційний податковий кредит надається на період виконання інвестиційного (інноваційного) проекту (програми), але не більше, ніж на три роки, шляхом відстрочення податкових зобов’язань із податку, нарахованих із прибутку від діяльності суб’єкта господарювання в межах виконання інвестиційного (інноваційного) проекту (програми) в загальному порядку, встановленому цим розділом. Проценти за користування зазначеним кредитом нараховуються на суму відстроченого податкового зобов’язання з цього податку у розмірі 50 відсотків облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день користування кредитом, та сплачуються щомісяця.