НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОГО НАВЧАННЯ
МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ПО ВИВЧЕННЮ КУРСА
„МІЖНАРОДНІ ФІНАНСИ”
для слухачів інституту післядипломного навчання
Поліщук О.В.
2009
МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ПО ВИВЧЕННЮ ДИСЦИПЛІНИ
Тема 1. СУТЬ, НЕОБХІДНІСТЬ І ФУНКЦІЇ МІЖНАРОДНИХ ФІНАНСІВ
Суть міжнародних фінансів. Їх місце у світогосподарських зв’язках. Мотиваційні фактори функціонування міжнародних фінансів, об’єктивна необхідність
При вивченні даної теми необхідно з’ясувати сутність міжнародних фінансів як економічної категорії, специфічні особливості; складові міжнародних фінансів їх функції; поняття національної, світової та регіональної фінансових систем.
Наука “Міжнародні фінанси” вивчає потоки грошових коштів і пов’язані з ними суспільно-економічні відносини у сфері міжнародної економіки. Однією з фундаментальних закономірностей розвитку сучасного суспільно-історичного процесу є інтернаціоналізація економічних відносин і формування на цих засадах структурно-цілісної системи світового господарства. Сучасна світова фінансова система функціонує і розвивається в умовах фінансової глобалізації. Зростання потоків світового капіталу посилює фінансову конкуренцію між країнами, що впливає на скорочення втручання держави до функціонування внутрішніх фінансових ринків та приводить до лібералізації міжнародного ринку капіталів.
Найбільш доцільно в основу структуризації фінансів покласти рівень економічної системи, виділивши відповідні сфери фінансів. Безпосередньо міжнародні фінанси включають дві ланки – фінанси міжнародних організацій та міжнародні фінансові інституції. До складу міжнародних фінансів належать: фінанси міжнародних організацій; міжнародні фінансові інституції; міжнародний валютний та фінансовий ринки. Міжнародні фінанси відображають відносини, що складаються на рівні світового господарства і характеризують діяльність на цьому рівні як національних суб’єктів господарювання і держави, так і міжнародних організацій та фінансових інституцій. Міжнародні фінанси розрізняють у широкому та вузькому розумінні.
Для розуміння сутності міжнародних фінансів і правильної побудови міжнародної фінансової політики необхідно усвідомлювати притаманні їм властивості, їх суспільно-економічну роль.
Для кращого розуміння даної теми необхідно з’ясувати сутність фінансового потоку; основні мотиваційні фактори переливу капіталу, місце і роль у цьому процесі світових фінансових центрів. Поняття фінансового потоку та його структурні складові. Основні принципи функціонування, фактори впливу. Роль та місце головних світових фінансових центрів у координуванні міжнародних фінансових потоків. Специфіка та особливості становлення і функціонування світових фінансових центрів. Типи світових фінансових центрів.
Функціонування фінансових потоків породжує закономірності кругообігу капіталу, що виступає об’єктивним началом розвитку фінансових ринків, а відкритість фінансового кругообігу та інтеграція фінансових потоків проявляється в глибинній тенденції до інтернаціоналізації фінансових ринків окремих країн. Слід пам’ятати, що “фінансовий потік” відрізняється від звичайного “грошового потоку” низкою особливостей.
Стрижнем світових фінансових потоків є матеріальні процеси відтворення. Напрям та розмір цих грошових потоків залежить від низки факторів: стану економіки в цілому; ритмічності, аритмічності, синхронності чи асинхронності; структурні зміни в економіках; диференційований розрив у рівнях процентних ставок та темпах інфляції; зміщення вектору низько технологічних виробів у напрямок масштабного перенесення за кордон; зростання дефіцитів платіжних балансів у наслідок незбалансованості міжнародних розрахунків; взаємна лібералізація торгівлі; відставання обсягів торгівлі товарами та послугами від обсягів міграції капіталу то його інтернаціоналізації.
Світові фінансові центри є важливим елементом світового господарства. Вони розглядаються як ланки міжнародного ринку капіталів. Сучасні світові фінансові центри є двох видів: тi, що виникли на базі національних ринків капіталів (foreign capital market) i тi, що сформувалися на основі руху міжнародних капіталів (євро-капiталiв) (international capital market).
У свiтi переважають фінансові центри на базі національних ринків капіталів - Нью-Йорк, Франкфурт-на-Майнi, Токіо, Париж, Лондон два останніх відносять і до другої групи, поряд із Люксембургом і Цюріхом.
Характеристика світових фінансових центрів, їх роль i значення тепер залежить головним чином від того, наскільки значною є концентрація міжнародного капіталу у тому чи іншому фінансовому центрі i наскільки великою є свобода проведення у них фінансових операцій. В першу чергу це: Лондон, Люксембург, Нью-Йорк, Париж, Токіо, Франкфурт-на-Майнi, Цюрих.
Міжнародні фінансові центри в країнах, що розвиваються (країнах нової індустріальної хвилі) - Гонконг, Сінгапур, Бахрейн та інші - виникли переважно в результаті швидкого господарського розвитку цих країн або на базі пільгового податкового i валютного режиму в податкових гаванях i центрах “офшор” - на Антильських, Багамських островах, в Макао та ін.
Для міжнародних фінансових центрів характерна висока концентрація банків та інших кредитно-фінансових інструментів (місцевих та іноземних), тут, як правило, існують ліберальний податковий i валютний режим для фінансово-кредитних операцій, є потужні системи комп‘ютерного зв‘язку. Посилюється спецiалiзацiя світових фінансових центрів. (Наприклад, Париж, Франкфурт-на-Майнi, Цюрих - спеціалізуються на облігаційних позиках та операціях з акціями. Гонконг i Сінгапур - на короткотермінових міжбанківських кредитах, Бахрейн на операціях з переказом нафтодоларiв).
Тема 2. ВАЛЮТНІ ВІДНОСИНИ ТА ВАЛЮТНІ СИСТЕМИ
При вивченні даної теми слід з’ясувати місце, роль, значення та основні риси валютних відносин та валютних систем у світовому фінансовому середовищі. Генезис валютних систем. Поняття та сутність валюти національної, колективної (євро), резервної та міжнародних грошових лічильних одиниць SDR (СПЗ); (ЄВРО). Суть, необхідність та види валютних курсів. Котирування валют: пряме і непряме. Конвертованість валют. Види конвертованості валют.
При розгляді даної теми доцільним є з’ясування економічної сутності та ролі золота. Міжнародна торгівля золотом. Ринки золота. Золото як головний резервний актив.
Функціональні структури валютних відносин втілюються в історично конкретних валютних системах, які розглядаються як сукупність економічних відносин, пов’язаних з функціонуванням валюти, що історично сформувалися на основі інтернаціоналізації господарських зв’язків, з державно - правовою організацією валютних відносин. Розрізняють національну, світову та міжнародну (регіональну) валютні системи. Зв’язок та відмінність національних і світової валютних систем проявляється в їх структурно-функціональних елементах. Якщо національна валютна система базується на національній валюті - грошовій одиниці країни, то світова валютна система - на одній чи декількох резервних валютах чи міжнародній грошовій (лічильній) одиниці.
Поряд із резервною валютою формуються так звані міжнародні резервні активи - валютні активи держав, що становлять резерви міжнародних платіжних засобів.
Міжнародні резервні активи включають: золото і різні міжнародні вимоги в іноземних валютах; депозити, скарбницькі векселі, чеки, державні та муніципальні облігації, ринкові цінні папери. Країни - члени МВФ до Міжнародних резервних активів відносять авуари в СПЗ та резервну позицію в МВФ.
Наступний елемент валютної системи характеризує ступінь конвертованості валют, який поділяється на: повну і часткову, внутрішню і зовнішню, по поточних операціях і по переміщенню капіталів і кредитів. У міжнародній системі розрахунків немає якогось єдиного платіжного засобу. Тому для міжнародних валют склалися певні мінові відношення – так званий валютний курс.
Найбільш поширеним у валютних операціях, торгових угодах, фінансово-кредитних розрахунках та угодах загалом є використання валютних курсів, що встановлюються шляхом котирування іноземних валют. Валютне котирування - визначення і встановлення курсу іноземної валюти до національної. Котирування валют дозволяє визначити співвідношення двох грошових одиниць, запропонованих для обміну. Це співвідношення не може бути величиною constanta, бо постійно змінюється попит і пропозиція на валютному ринку. Історично склалося два методи котирування валют-прямий і непрямий (зворотній).
Міжнародна валютна система має особливості, щодо свого розвитку. Вона пройшла 4 основних етапи: Паризька конференція (1867); Генуезька валютна конференція (1922); Бреттон-Вудс (1944), Ямайська валютна конференція (1976).
У сфері міжнародних фінансів важливе та особливе значення має золото. Економічне значення золота - у його використанні протягом тривалого історичного періоду в якості грошового товару поряд із сріблом, а з кінця ХІХ ст. - монопольно. Золото служило основою грошової і валютної систем. У результаті демонетизації, золото відійшло з обігу у скарб, а операції з ним сконцентровані на особливих ринках.
З економічної точки зору розрізняють такі джерела попиту на ринку золота: промислово-побутове споживання у ювелірному виробництві, галузях промисловості, радіоелектроніці, атомній та ракетній техніці, зубопротезній галузі та інших. (Підвищений попит ювелірної промисловості на золото пояснюється тенденцією тезавраторів (купувати) придбати ювелірні вироби із високопробного золота).
Тема 3. МІЖНАРОДНІ ФІНАНСОВІ РИНКИ: СУТЬ, СТРУКТУРА
Вивчення даної теми передбачає з’ясування сутності поняття міжнародного фінансового ринку; фінансових ресурсів. Міжнародний кругообіг фінансових ресурсів. Сутність та структура фінансових ринків. Фінансові інструменти міжнародного ринку. Особливості та принципи функціонування Євроринку, специфіку ведення операцій на ньому. Поняття міжнародного ринку облігацій; особливості іноземних облігацій та єврооблігацій; міжнародний ринок позичкових капіталів; ринок середньо- та довгострокових кредитів. Сутність, основні принципи та механізм оптового ділінгу.