— недостатнім, якщо прострочена заборгованість за позикою та відсотками за нею перевищує 90 днів. Це ж стосується заборгованості за позикою із загальним строком пролонгації понад 90 днів.
Відповідно до зазначених критеріїв кредитний портфель банків класифікується за групами (таблиця 3.3).
Таблиця 3.3. Класифікація кредитного портфеля банку
| Погашення заборгованості | Добре | Слабке | Недостатнє |
| Клас кредитів | |||
| “А” | Стандартні | Під контролем | Субстандартні |
| “Б” | Під контролем | Субстандартні | Сумнівні |
| “В” | Субстандартні | Сумнівні | Безнадійні |
| “Г” | Сумнівні | Безнадійні | Безнадійні |
| “Г” | Безнадійні | Безнадійні | Безнадійні |
Залежно від класифікації позик встановлюється ступінь ризику, виходячи з якого комерційний банк формує резерв для відшкодування можливих витрат за позиками (таблиця 3.4).
Таблиця 3.4. Аналіз структури кредитного портфеля
| Класифікація кредитів у портфелі банку | Сума,тис. грн. | Структура,% | Коефіцієнт ризику,% | Сума резерву,тис. грн. |
| Стандартні | 12169,50 | 15,6 | 2 | 243,39 |
| Під контролем | 28797,70 | 37,0 | 5 | 1439,89 |
| Субстандартні | 25458,30 | 32,7 | 20 | 5091,66 |
| Сумнівні | 6406,03 | 8,2 | 50 | 3230,01 |
| Безнадійні | 5094,20 | 6,5 | 100 | 5094,20 |
| Усього кредитів | 77925,73 | 100 | — | 15099,15 |
Дані таблиці 3.4 свідчать про те, що кредитний портфель банку на 85,3 % сформовано за рахунок якісних кредитів, отже, його можна вважати якісним.
Якість кредитного портфеля характеризує також показник співвідношення резервів на випадок збитків за позиками та загальних позик. Чим менше його значення, тим якісніший, а відтак менш ризиковий кредитний портфель.
У нашому випадку він становить 19,06 %. Рівень сумнівної заборгованості характеризує якість кредитного портфеля, а саме: довгострокових, короткострокових та міжбанківських кредитів із точки зору проблематичності їх повернення. Значення цього показника не повинно перевищувати 0,5 %, тобто своєчасно непогашені кредити мають становити не більше 5 % від усього кредитного портфеля.
Безнадійні кредити
Рівень сумнівної заборгованості = ————————————— (3.1)
Всього кредитний портфель
У нашому випадку даний коефіцієнт становить 0,065 %.
У ході аналізу кредитних операцій можна обчислити показник загальної кредитної активності:
Усього наданих кредитів
Загальна кредитна активність = —————————————— (3.2)
Сукупні активи
Позитивної оцінки заслуговує банк, де значення цього показника перевищує 0,55 %. Якщо воно нижче, слід терміново зайнятися проблемою управління активами, а саме: змінити їх структуру. Якщо зазначений показник перевищує 0,8, це означає, що у банку серйозні проблеми з ліквідністю.
У нашому випадку загальна кредитна активність становить 0,61 %.
Проаналізуємо структуру доходів комерційного банку та виявимо, яку їх частку займають доходи від кредитної діяльності банку.
Доходи поділяються на Банківські і небанківські.
До банківських належать доходи, безпосередньо пов’язані з діяльністю банку, а саме:
— процентні;
— комісійні — за всіма послугами, наданими контрагентам;
— торговельні прибутки (збитки);
— інші Банківські операційні доходи.
Небанківськими вважаються доходи, які не стосуються основної діяльності банку, але забезпечують її здійснення (доходи від продажу основних засобів, нематеріальних активів та від фінансових інвестицій; надходження за аудиторські послуги, від орендних операцій тощо)
Аналіз структури доходів банку наведено в таблиці 3.5, яка складена за даними банківського звіту про прибутки та збитки (Додаток Б).
Як бачимо, за місяць у структурі доходів банку сталися зміни. Доходи збільшитися на 163,8 тис. грн. за рахунок зростання прибутку від торговельних операцій на 278,66 тис. грн., оскільки зменшення процентних доходів на 114,87 тис. грн. призвело до недотримання загального доходу на таку ж суму.
Таблиця 3.5. Аналіз структури доходів банку
| Показники | За жовтень | За листопад | Відхилення | |||
| тис. грн. | % | тис. грн. | % | тис. грн. | % | |
| Усього доходів | 1217,31 | 100 | 1381,11 | 100 | 163,8 | — |
| 1. Процентних: | 1217,31 | 100 | 1102,44 | 79,8 | -114,87 | -21,2 |
| За коштами, розміщеними у банківському секторі | 208,34 | 17,1 | 104,17 | 7,5 | -104,17 | -9,9 |
| За кредитами клієнтів | 933,80 | 76,7 | 979,48 | 70,8 | 45,68 | -5,9 |
| За цінними паперами | 75,17 | 6,2 | 18,79 | 1,4 | -56,38 | -4,8 |
| 2. Прибутки від торговельних операцій | — | — | 278,66 | 20,2 | 278,66 | 20,2 |
Найбільшу питому вагу в доходах посідають отримані проценти за кредитами клієнтів — 70,8 %. Їх питома вага знизилася на 5,9 %, але сума доходів зросла на 45,68 тис. грн.
Така зміна структури вказує на те, що банк потрапляє у залежність від нетрадиційних доходів. Їх зростання може свідчити про нездоровий інтерес до спекулятивних прибутків, спровокований необхідністю покрити дефіцит основного, процентного доходу банку.
Маючи баланс банку (Додаток А) та звіт про прибутки і збитки (Додаток Б), можемо розрахувати середню процентну ставку за виданими кредитами й цінними паперами:
Середня процентна ставка = Процентні доходи : (Видані кредити +
+ Цінні папері в портфельному банку на інвестиції) х 100 % (3.3)
Якщо, скажімо, за жовтень сума виданих кредитів і цінних паперів у портфелі банку на інвестиції становила 79660,33 тис. грн., процентні доходи 1217,31 тис. грн., то середня процентна ставка дорівнювала 1,53 %.
Аналогічно визначається процентна ставка за кредитами клієнтів —1,31 %, за міжбанківськими кредитами — 3,21 %.
Аналіз чистого спреду пов’язаний із процентною політикою банку, яка відображається у динаміці процентних ставок за активними и пасивними операціями. Мінімізувати процентний ризик дасть змогу узгоджена процентна політика за кредитними і депозитними операціями. Ступінь такої узгодженості характеризує чистий спред.
Проценти отримані Проценти сплачені
Чистий спред (%) = ——————————— х 100% — —————————— (3.4)
Позики Підпроцентні депозити
Чистий спред — це різниця між процентними ставками, отриманими і сплаченими. За його допомогою визначається необхідна мінімальна різниця між ставками за активними й пасивними операціями, яка дасть змогу банку покрити витрати, але не принесе прибутку (мінімальне значення показника 0). Оптимальне значення чистого спреду — не менше 1,25 %.
Чистий спред для нашого банку дорівнює 1,17 %.
Таким чином, кредитна діяльність приносить банку прибуток, проте її ефективність невисока.
Цей коефіцієнт повинен врахувати лише активи і пасиви, до яких застосовуються процентні ставки.
Аналізуючи процентну маржу, слід брати до уваги її призначення: маржа слугує для покриття витрат банку і ризиків, створення прибутку, покриття договірних угод. Розраховують її за формулою:
Доходи від процентів — Витрати на проценти
Чиста процентна маржа (%) = ————————————————————— (3.5)
Середні загальні активи
Оптимальним значенням даного показника є 4,5 %.
Зменшення процентної маржі сигналізує про загрозу банкрутства. Основними причинами зменшення процентної маржі є зниження процентних ставок за кредитними операціями; подорожання ресурсів; скорочення питомої ваги активів, що приносять дохід, у загальному їх обсязі; хибна процентна політика банку.
У нашому аналізі процентна маржа становить 0,70 %, тобто ефективність основної діяльності банку, пов’язаної із наданням кредитів, невисока.
Наприкінці аналізу кредитної діяльності комерційного банку слід звернути увагу на практику складання кредитних договорів банку з клієнтами, яка має деякі вади.
Особливістю сучасної практики використання кредитних договорів в Україні є в цілому їх однотипний характер, невеликий перелік умов, недостатньо високий правовий рівень. Однотипність кредитних договорів обумовлена наданням комерційними банками клієнтам головним чином короткострокових кредитів на їх поточні потреби, причому у формі разових позик. В результаті банки використовують обмежений кредитний інструментарій, який фіксується в кредитних договорах.
Кредитні угоди невеликі за обсягом, вони займають 2-3 сторінки. В скороченому виді представлені суттєві умови кредитного договору: сума, строк, мета, процентні ставки, порядок нарахування, порядок надання і погашення позики, способи гарантування повернення, зобов’язання сторін, строк дії договору, основні реквізити сторін, підписи, засвідчені печатками.
Головною вадою сучасної української практики використання кредитних договорів є їх формалізм, про що свідчіть значний обсяг пролонгованих і прострочених позик. В економічному плані кредитні договори не містять дійових засобів із запобігання прострочки платежу за основним боргом і процентам за кредит; в правовому відношенні кредитні договори не дозволяють забезпечити повернення виданих позик.
Основною причиною економічної слабкості кредитних договорів є низький рівень аналітичної роботи банку під час розглядання кредитної заявки.
Більшість клієнтів, які звертаються до банку з проханням отримати позичку, потребують ретельного аналізу їх правового статусу, в справжності наданих документів, характер бізнесу, міцності зв’язків з постачальниками і покупцями, фінансового стану та перспектив надходження грошової виручки, стан обліку і звітності. Без проведення ретельного і поглибленого аналізу моральних і ділових якостей позичальника, його кредитоспроможність майже короткостроковий кредит схильний до високого ризику повернення.