Для забезпечення своєчасного касового обслуговування комерційні банки створюють резервні фонди в регіональних управліннях Національного банку України — фонди грошових знаків, з яких вони випускаються в обіг або до яких вони зараховуються після вилучення з обігу. Залишки коштів у касі банку лімітуються в розмірі внутрімісячної потреби в готівці. Понадлімітні залишки перераховуються до резервного фонду.
Комерційний банк зобов’язаний прогнозувати свою забезпеченість готівкою, для чого складається розрахунок майбутніх надходжень і виплат за 2-3 дня, виходячи з прогнозного розрахунку касових оборотів й особливостей розподілу за днями місяця. Якщо коштів не вистачає,то складається заявка на підкріплення каси, яка подається в управління НБУ. Доставка готівки здійснюється самим комерційним банком або через інкасаторів НБК.
Комерційні банки не менше одного разу в два роки перевіряють дотримання касової дисципліни на всіх підприємствах-клієнтах:
наявність всиновленого ліміту залишку каси;
відповідність записів касової книги підприємства про суми, отримані та здані в комерційний банк;
забезпечення щоденного дотримання строків і порядку здачі грошової виручки, своєчасності повернення до банку невитрачених у встановлений строк сум;
правильність витрачення готівки, отриманої в банку, на указані цілі;
правомірність витрачення готівки з виручки;
правильність ведення касової книги і своєчасність обліку надходжень і видачі готівки.
Якщо виявлені порушення, то матеріали подаються до правоохоронних органів.
3 Методика фінансового аналізу основних банківських операцій
У ролі конкретного прикладу теоретичних напрацювань попередніх розділів роботи хотілось би провести аналіз основних банківських операцій окремого банку — КБ “Приватбанк”, з викладенням методики цього аналізу.
З метою дотримання комерційної таємниці та нерозголошення фінансової інформації розрахунки, аналіз і висновки про ефективність основних операцій та фінансово-економічний стан банку проведені на основі умовних даних звітності та інших “умовних” джерел.
Розроблено: банківський баланс, звіт про прибутки і збитки, похідні форми (такі як групування балансу, окремих операцій за різними ознаками, динаміка складових доходів і витрат та інші), які представлені в цьому розділі або додаються до роботи у формі додатків.
3.1 Аналіз проведення кредитних операцій
Надання кредитів є однією з основних економічних функцій банків, і здійснюється вона для фінансування споживчих та інших інвестиційних цілей підприємницьких фірм, фізичних осіб і державних організацій від того, наскільки добре банки реалізують свої кредитні функції, залежить економічне становище регіонів, які вони обслуговують, оскільки Банківські кредити сприяють появі нових підприємств і збільшенню числа робочих місць у цих регіонах та забезпечують їхню економічну життєздатність.
Процес формування ринкових відносин в економіці України об’єктивно обумовлює необхідність підвищення ролі банківського кредиту.
Кредитний портфель, з одного боку, є “класичним” об’єктом активних операцій комерційних банків, який традиційно забезпечую найвагомішу частину доходів. Водночас у нестабільних макроекономічних умовах кредитні операції — це один із найризикованіших шляхів отримання прибутку.
Кредитний портфель — це сукупність усіх позик, наданих банком із метою отримання доходу. Аналізувати кредитний портфель можна за різними ознаками:
за терміном кредитування — виділити короткострокові, середньострокові та довгострокові кредити;
за контрагентами — виокремити кредити, надані суб’єктам господарювання, органам державного управління, місцевим органам державного управління, фізичним особам, а також міжбанківський кредит;
за ступенем ризику.
Розглянемо динаміку кредитних операцій нашого банку. Обсяг виданих кредитів за аналізований період не змінився і становив на 01.12.99 року 77925,73 тис. грн., але питома вага даної статті в загальному обсязі активів знизилася з 61,8 % до 61,5 %, тобто на 0,3 % (див. Додаток А).
Взагалі, питома вага кредитного портфеля у структурі активів дає змогу визначити напрям діяльності комерційного банку. Скажімо, чи банк націлений на кредитування кінцевого позичальника, чи надає перевагу іншим видам активних операцій, наприклад, купівлі цінних паперів. Як відомо, кредитні операції потребують значних затрат праці персоналу протягом тривалого часу, проте приносять відносно більший дохід, ніж ті ж операції із цінними паперами.
Надмірно високе значення показника питомої ваги кредитного портфеля у структурі активів не завжди є свідченням орієнтації комерційного банку переважно на кредитні операції. Іноді це може бути й ознакою певних фінансових негараздів у банківській установі.
Щодо нашого банку, то він надає перевагу кредитним операціям, які становлять (як зазначено вище) майже 62 % у структурі активів; його інвестиційна діяльність становить лише 3 %, тобто має незначну питому вагу, хоча від таких операцій банк може також отримувати чималий процентний дохід.
Оскільки КБ “Приватбанк” надає лише короткострокові кредити (терміном до 1,5 років), то для аналізу кредитного портфеля банку за терміном кредитування відокремимо наступні види кредитів на строк:
— до 1 місяця;
— від 1 до 6 місяців;
— від 6 місяців до 1 року;
— від 1 до 1,5 років.
Таблиця 3.1 Аналіз структури кредитного портфеля за терміном кредитування
| Класифікація кредитів за термінами | Сума, тис. грн. | Структура, % |
| До 1 місяця | 35845,84 | 46 |
| Від 1 до 6 місяців | 18702,18 | 24 |
| Від 6 місяців до 1 року | 14026,63 | 18 |
| Від 1 до 1,5 років | 9351,08 | 12 |
| Усього кредитний портфель | 77925,73 | 100 |
Дані таблиці 3.1 свідчать про те, що найбільшу питому вагу (46 %) в кредитному портфелі банку становлять кредити до 1 місяця в сумі 35845,84 тис. грн.
Однак, фактичний середній строк розміщення ресурсів не співпадає з первинним строком видачі кредитів, що свідчить про постійну практику пролонгації договорів.
За станом на 01.12.1999 року майже 30 % кредитних договорів було пролонговано. Найбільша кількість пролонгацій припадає на кредити юридичним особам.
Багаторазова пролонгація зумовлює необхідність донарахування коштів в страховий резерв на можливі втрати за позичками банку.
Далі розглянемо, як розподілялися кредитні ресурси комерційного банку між його контрагентами (таблиця 3.2).
Таблиця 3.2. Структура кредитного портфеля за контрагентами
| Класифікація кредитного портфеля | Сума, тис. грн. | Структура, % |
| Кредити, надані суб’єктам господарювання | 44651,44 | 57,3 |
| Кредити, надані органам держ. управління | — | — |
| Кредити, надані фізичним особам | 26332,69 | 33,8 |
| Міжбанківськи кредити | 6941,60 | 8,9 |
| Усього кредитний портфель | 77925,73 | 100 |
За даними таблиці 3.2 найбільшу питому вагу (57,3 %) серед кредитів становлять кредити, надані суб’єктам господарювання — 44651,44 тис. грн.; міжбанківським кредитам в сумі 6941,6 тис. грн. належить 8,9 % в структурі кредитного портфеля.
Слід відзначити, що банк надає кредити суб’єктам господарювання в рамках програми мікрокредитування за програмами Європейського банку реконструкції та розвитку і Німецько-Українського фонду.
Головна мета програми — підтримання розвитку мікро-та малих підприємств шляхом створення їм сприятливих умов для отримання банківських кредитів.
Право на отримання кредиту в рамках програми мають підприємства, які працюють в сфері торгівлі, послуг і виробництва.
Кредити можуть надаватися для поповнення оборотного капіталу або в інтересах інвестиційних проектів. В залежності від цього відзначається термін погашення кредиту — від 1 місяця до 1,5 років. Всі кредити повинні оплачуватися у формі щомісячних і рівних за розмірами внесків та забезпечуватися заставою
Приватним особам КБ “Приватбанк” надає в національній валюті у формі строкового кредиту, звичайної або поновлювальної кредитної лінії у формі встановлення кредитних лімітів за міжнародними пластиковими картками VISA Electron.
Кредити видаються під заставу нерухомості, автотранспорту, коштів на депозитному вкладі, а також під поручительство підприємств і фізичних осіб.
На наступному етапі проаналізуємо кредитний портфель банку за ступенем ризику.
Згідно з оцінкою фінансового стану позичальника та перспектив його розвитку позики слід поділити на кілька категорій:
клас “А” — фінансова діяльність відмінна, що дає змогу погашати основну суму позики та відсотки за нею в установлені строки;
клас “Б” — фінансова діяльність добра або дуже добра, але її неможливо підтримувати на такому рівні протягом тривалого часу;
клас “В” — фінансова діяльність задовільна, але спостерігається очевидна тенденція до погіршення;
клас “Г” — фінансова діяльність незадовільна: негаразди циклічно повторюються протягом коротких проміжків часу;
клас “Г” — фінансова діяльність збиткова, і очевидно, що ні основна сума позики, ні відсотки за нею не будуть сплачені.
Погашення позичальником кредитної заборгованості за основним боргом та відсотків за нею вважаються:
— добрим, якщо заборгованість за позикою та відсотки за нею сплачуються у встановлені строки. Це ж стосується заборгованості за позикою, пролонгованої один раз на строк не більше 30 днів;
— слабким, якщо прострочена заборгованість за позикою та відсотками за нею становить не більше 90 днів. Це ж стосується заборгованості за позикою із загальним строком пролонгації від 30 до 90 днів;