Статистичне спостереження як перший етап статистичного дослідження суспільно-економічних явищ (стр. 5 из 6)
На практиці досліджувані соціально-економічні явища надзвичайно широкі і багатообразні, тому охопити всі явища неможливо. Дослідник вимушений проводити збір даних лише по частині сукупності. Виводи ж робляться по всій сукупності.
Можна відзначити ще одну важливу вимогу - це зіставність даних, або одноманітність. Кожне явище або сукупність, що вивчаються в часі або в просторі, повинні бути сопоставіми. Для цього необхідно використовувати єдині вартісні оцінки, що особливо важливе в умовах інфляції, єдині територіальні межі, що також актуально для України на сучасному етапі, тобто строго дотримувати єдність в методології.
В умовах ринку зростає значення ще однієї вимоги до збираних в результаті спостереження даним - своєчасності. Достовірна, повна, але така, що запізнилася інформація виявляється практично непотрібною.
Певні особливості на статистичне спостереження накладає та, що склалася в країні в цілому практика статистичних досліджень. Вона дозволяє виділити відособлені і невідособлені системи організації статистичного спостереження. Відособлена система може бути також централізованою і децентралізованной.
Загальне керівництво і методологічне забезпечення статистичних спостережень, що проводяться в країні, здійснює Держкомстат. Безпосередній збір статистичних даних ведеться регіональними статистичними управліннями, окремими відомствами, які представляють інформацію в центральні статистичні органи.
Оскільки в Україні становлення структури державних і відомчих статистичних органів ще не завершене, це веде до недостатньо ефективному використанню інформації в управлінні, а нерідко і до невикористання її взагалі. Все це накладає відбиток і на етапи статистичного спостереження.
2.2 Аналізи та прогнози за статистичними даними
Результати угрупування і зведення даних масових статистичних спостережень на третій стадії статистичних досліджень піддаються подальшій обробці і осмисленню (або аналізу), тобто на їх базі обчислюються статистичні показники. Кожен статистичний показник виражає в кількісній формі той або інший факт щодо явища, що вивчається, встановлений за допомогою засобів статистики.
Порівняльні і зв'язні розгляди статистичних даних, числення статистичних показників, отримання статистичних фактів, їх узагальнення і осмислення в цілях отримання цілісної картини стану і розвитку явища, що вивчається, виявлення і якісної оцінки закономірностей і чинників, що визначають це розвиток, складає зміст статистичного аналізу. Аналіз статистичних даних може здійснюватися стосовно різних об'єктів (явищам і процесам) і виконується окремими особами або організаціями на основі використання різних статистичних даних і різних статистичних методів і прийомів. Останні (статистична інформація і використовувані методи і прийоми її обробки і аналізу) багато в чому зумовлюються завданнями і цілями статистичних досліджень. Обгрунтованість і правильність статистичних фактів і результатів статистичних досліджень базується на дотриманні основних принципів статистичного аналізу.
Існує два способи виразу інформації про об'єктивну реальність - описовий і кількісний. Самі по собі описовий і кількісний методи можуть лише характеризувати ті або інші видимі риси і властивості досліджуваних об'єктів, але не їх внутрішню, найчастіше приховану суть. Ця суть на основі інформації, представленої в описовому або кількісному вигляді, розкривається в результаті сутнісно-змістовного, якісного аналізу.
Таким чином, описовий і кількісний аналіз характеризують явище, а якісний аналіз - суть. У цьому полягає їх функціональна відмінність в процесі наукового пізнання. Оскільки насправді явище і суть органічно взаємозв'язані, остільки і в науковому дослідженні нерозривно взаємозв'язані описовий і кількісний аналіз, з одного боку, і якісний - з іншою. Фактично в науковому дослідженні має місце або сутнісно-описовий, або сутнісно-кількісний аналіз. Щоб виводи аналізу мали об'єктивне значення і доказову силу, аналіз (і статистичне дослідження в цілому) повинен бути всестороннім, комплексним: необхідно розглядати всю сукупність фактів, що відносяться до явища, що вивчається, і характеризувати явище з різних сторін, потрібно використовувати різні статистичні джерела і певні поєднання різних методів.
Проаналізуємо стан безробіття в Україні за наступними даними :
Проаналізуємо рівень безробіття населення в 2000-2008 роках за причинами незайнятості:
Таблиця 1. Безробітне населення (за методологією МОП) за причинами незайнятості у 2000-2008 рр. (у середньому за період)[1]
| Рік | Безробітне населення у віці 15-70 років, усього, тис. осіб | за причинами незайнятості, відсотків | ||||||
| вивільнені з економічних причин | звільнені за власним бажанням | демобілізовані з військової строкової служби | не працевлаштовані після закінчення загальноосвітніх та вищих навчальних закладів І–ІV рівнів акредитації | звільнені за станом здоров’я, через оформлення пенсії за віком, інвалідністю | звільнені у зв’язку з закінченням строку контракту | інші причини безробіття | ||
| 2000 | 2655,8 | 40,2 | 29,8 | 2,3 | 18,3 | 1,1 | 5,1 | 3,2 |
| 2001 | 2455,0 | 37,1 | 33,8 | 2,3 | 17,5 | 1,2 | 4,8 | 3,3 |
| 2002 | 2140,7 | 33,6 | 37,5 | 2,2 | 16,8 | 0,9 | 5,6 | 3,4 |
| 2003 | 2008,0 | 33,2 | 38,9 | 1,7 | 15,6 | 1,1 | 5,9 | 3,6 |
| 2004 | 1906,7 | 32,9 | 37,8 | 1,7 | 18,0 | 1,3 | 3,6 | 4,7 |
| 2005 | 1600,8 | 31,3 | 35,1 | 1,5 | 16,3 | 1,7 | 7,7 | 6,4 |
| 2006 | 1515,0 | 30,0 | 37,4 | 1,1 | 17,0 | 1,2 | 10,3 | 3,0 |
| 2007 | 1416,7 | 28,9 | 38,2 | 1,2 | 17,4 | 0,8 | 10,3 | 3,2 |
| 2008 | 1425,1 | 28,1 | 38,6 | 1,2 | 18,3 | 0,7 | 10,9 | 2,2 |
Проілюструємо динаміку загальної кількості безробітного населення у віці 15-70 років ппротягом розглянутого періоду:
Бачимо, що протягом 2000-2007 років кількість безробітного населення зменшувалась, а в 2008 році спостерігалося деяке зростання кількості безробітного населення.
Для характеристики інтенсивності розвитку в рівня безробіття в Україні використаємо статистичні показники, що отримуються порівнянням рівнів між собою, внаслідок чого отримуємо систему абсолютних і відносних показників динаміки: абсолютний приріст, коефіцієнт зростання, темп зростання, темп приросту, абсолютне значення 1% приросту:
Таблиця 2. Аналіз динаміки рівня безробіття в Україні в 2000-2008 рр.
| Рік | Безробітне населення у віці 15-70 років, усього, тис. осіб | Абс приріст баз | Абс приріст ланц | Темп зростання баз | Темп зростання ланц | Темп приросту баз | Темп приросту ланц | Абс значення 1% приросту |
| 2000 | 2655,8 | - | - | - | - | - | - | |
| 2001 | 2455 | -200,8 | -200,8 | 92,44% | 92,44% | -7,56% | -7,56% | 26,558 |
| 2002 | 2140,7 | -515,1 | -314,3 | 80,60% | 87,20% | -19,40% | -12,80% | 24,55 |
| 2003 | 2008 | -647,8 | -132,7 | 75,61% | 93,80% | -24,39% | -6,20% | 21,407 |
| 2004 | 1906,7 | -749,1 | -101,3 | 71,79% | 94,96% | -28,21% | -5,04% | 20,08 |
| 2005 | 1600,8 | -1055 | -305,9 | 60,28% | 83,96% | -39,72% | -16,04% | 19,067 |
| 2006 | 1515 | -1140,8 | -85,8 | 57,04% | 94,64% | -42,96% | -5,36% | 16,008 |
| 2007 | 1416,7 | -1239,1 | -98,3 | 53,34% | 93,51% | -46,66% | -6,49% | 15,15 |
| 2008 | 1425,1 | -1230,7 | 8,4 | 53,66% | 100,59% | -46,34% | 0,59% | 14,167 |
Бачимо, що за період 2000-2008 рр. безробіття населення України скоротилося на 53,66% або 1230,7 осіб. При цьому Найбільше зменшення (на 16,04% або 305,9 тис. осіб) спостерігалося в 2005 році відносно рівня 2004 року. У 2008 році спостерігалося деяке збільшення рівня безробіття (на 0,59% або 8,4 тис. осіб) у порівнянні із рівнем 2007 року.
Проаналізуємо динаміку структури безробітних за причинами незайнятості:
Бачимо, що в 2008 році порівняно із 2000 роком збільшилась доля звільнених за власним бажанням та доля звільнених у зв’язку із закінченням строку контракту, і суттєво зменшилась доля звільнених з економічних причин.
Проаналізуємо рівень безробіття населення України за регіонами в 2008 році:
Таблиця 3. Безробітне населення (за методологією МОП) за регіонами у 2008 році (за матеріалами вибіркового обстеження населення з питань економічної активності)
| Регіон | всього, у віці 15-70 років | з них працездатного віку |
| Україна | 1425,1 | 1424,0 |
| Автономна Республіка Крим | 45,7 | 45,7 |
| Вінницька | 49,7 | 49,3 |
| Волинська | 39,6 | 39,6 |
| Дніпропетровська | 84,1 | 83,9 |
| Донецька | 128,5 | 128,5 |
| Житомирська | 53,9 | 53,9 |
| Закарпатська | 37,8 | 37,8 |
| Запорізька | 53,9 | 53,9 |
| Івано-Франківська | 46,5 | 46,5 |
| Київська | 49,2 | 49,2 |
| Кіровоградська | 40,1 | 40,1 |
| Луганська | 75,2 | 75,2 |
| Львівська | 89,7 | 89,7 |
| Миколаївська | 49,7 | 49,7 |
| Одеська | 50,6 | 50,2 |
| Полтавська | 47,7 | 47,7 |
| Рівненська | 46,2 | 46,2 |
| Сумська | 43,7 | 43,7 |
| Тернопільська | 41,1 | 41,1 |
| Харківська | 73,6 | 73,6 |
| Херсонська | 46,1 | 46,1 |
| Хмельницька | 51,6 | 51,6 |
| Черкаська | 51,9 | 51,9 |
| Чернівецька | 34,9 | 34,9 |
| Чернігівська | 41,5 | 41,5 |
| м.Київ | 45,5 | 45,4 |
| м.Севастополь | 7,1 | 7,1 |
На основі цих даних можно проаналізувати структуру безробіття населення в Україні за регіонами: