Проблем розвитку малого і середнього бізнесу в Україні вистачає. Серед них - регуляторні проблеми. Досить сказати, що сьогодні право здійснювати перевірки малих і середніх підприємств мають близько 30 різних органів. Бізнесмени платять близько 40 загальнодержавних і місцевих податків. Непоодинокі випадки, коли місцеві органи влади прагнуть сформувати систему "неформальних відносин" з підприємцями, створюючи для цього адміністративні бар'єри у процесі реєстрації, ліцензування, використовуючи різного роду перевірки тощо. При цьому контролюючі органи не несуть жодної відповідальності за збитки, яких вони завдають підприємствам такими необґрунтованими перевірками.
Ще один головний біль підприємців - дуже складна система звітності, ведення якої вимагає як великих зусиль, так і залучення висококваліфікованих працівників, які досить дорогі. Спрощена ж система звітності не завжди вигідна для підприємців. Про високий рівень оподаткування і складність в отриманні кредитів внаслідок високої реальної кредитної ставки навіть немає сенсу й згадувати - це має бути предметом окремого обговорення.
Сподіваюсь, що в ході дискусії на сьогоднішньому "круглому столі" ми зможемо запропонувати шляхи подолання труднощів, існуючих в цій сфері. Організатори не підтримують точку зору, яка іноді нав'язується іноземними експертами, що саме малий і середній бізнес має визначальне значення для становлення національної економіки, і що саме з його розвитком Україна зможе долучитися до держав з високим рівнем життя населення. Віддаючи данину малим і середнім підприємствам, слід зазначити, що вони функціонують ефективно, коли співпрацюють з великими підприємствами, які здатні профінансувати розробку нових технологій і забезпечити інноваційний розвиток свого сегмента економіки. Порівняння великих підприємств з "океанськими лайнерами", поміж якими існують малі кораблі і кораблики малого і середнього бізнесу, вже дуже тісно увійшло в характеристику розвиненої ринкової економіки. У нас, на жаль, такого не спостерігається, а самостійні малі підприємства не зможуть забезпечити високотехнологічний інноваційний розвиток.
Фонд Конрада Аденауера працює в Україні з 1994 року, і одним із напрямів нашої роботи є підтримка розвитку малого і середнього підприємництва. Ми намагаємося організовувати семінари, "круглі столи" та конференції, сприяти розвитку середнього класу в Україні, сприяти діалогу, який надає імпульс для цього розвитку.
Я хотів би особливо підкреслити важливість теми сьогоднішнього "круглого столу". В суспільстві малі і середні підприємства є опорою середнього класу. Вони відіграють ключову роль у трансформації економіки в напрямі до ринку. Не буде перебільшенням сказати, що малі і середні підприємства є двигуном демократичних реформ. Вони працюють гнучкіше та інноваційніше, ніж великі підприємства. Таким чином, їм легше адаптуватися до змін ринкової кон'юнктури та потреб споживачів.
Малі і середні підприємства відіграють визначальну роль в Німеччині. Вони виробляють понад 50 % ВВП, забезпечують найбільшу частину робочих місць - приблизно 70 % працездатного населення. Кількість малих і середніх підприємств на тисячу чоловік населення в Німеччині сягає 37, а в Європі в цілому - 45. В Україні таких підприємств на тисячу чоловік населення лише 5.
Останнім часом я ознайомився з результатами опитування населення. 59 % опитаних висловилися на користь того, що мале і середнє підприємництво є опорою соціальної та економічної стабільності в Україні.
61 % опитаних вважає, що правові умови є несприятливими для розвитку малого підприємництва в Україні. Все це підштовхує до висновку про те, наскільки важливими є реформи в цій сфері.
Фонд Конрада Аденауера працює в Україні з 1994 року, і одним із напрямів нашої роботи є підтримка розвитку малого і середнього підприємництва. Ми намагаємося організовувати семінари, "круглі столи" та конференції, сприяти розвитку середнього класу в Україні, сприяти діалогу, який надає імпульс для цього розвитку.
Я хотів би особливо підкреслити важливість теми сьогоднішнього "круглого столу". В суспільстві малі і середні підприємства є опорою середнього класу. Вони відіграють ключову роль у трансформації економіки в напрямі до ринку. Не буде перебільшенням сказати, що малі і середні підприємства є двигуном демократичних реформ. Вони працюють гнучкіше та інноваційніше, ніж великі підприємства. Таким чином, їм легше адаптуватися до змін ринкової кон'юнктури та потреб споживачів.
Малі і середні підприємства відіграють визначальну роль в Німеччині. Вони виробляють понад 50 % ВВП, забезпечують найбільшу частину робочих місць - приблизно 70 % працездатного населення. Кількість малих і середніх підприємств на тисячу чоловік населення в Німеччині сягає 37, а в Європі в цілому - 45. В Україні таких підприємств на тисячу чоловік населення лише 5.
Останнім часом я ознайомився з результатами опитування населення. 59 % опитаних висловилися на користь того, що мале і середнє підприємництво є опорою соціальної та економічної стабільності в Україні.
61 % опитаних вважає, що правові умови є несприятливими для розвитку малого підприємництва в Україні. Все це підштовхує до висновку про те, наскільки важливими є реформи в цій сфері.
Питання, яке сьогодні обговорюється, є надзвичайно важливим і болючим. Я зупинюся на проблемі інвестування діяльності підприємств малого і середнього бізнесу.
Перше питання - законодавче врегулювання усіх сфер малого і середнього бізнесу. Вчора відбулося засідання Правління УСПП, де зібралися, в тому числі, й народні депутати, які представляють Союз. Перед ними було поставлено завдання, перш за все, вирішити питання, які мають стимулювати розвиток середнього бізнесу на законодавчому рівні. Це й Податковий кодекс, і врегулювання положень Земельного кодексу, який вже прийнятий, і управління корпоративними правами всіх учасників фондового ринку. Безумовно, сьогодні питання номер один - встановлення "правил гри", без яких не може розвиватися малий і середній бізнес.
Другий пласт - структурний. Малий і середній бізнес починався з торгівлі, сфери побуту, переробки сільськогосподарської продукції. Але якщо ми зараз подивимося на розвинені країни, то побачимо, що малий бізнес є сателітом великих підприємств, виробляючи для них до 70 % комплектуючих. В Україні великі підприємства використовуються лише на 15-20 %, але, на жаль, не всі ці підприємства реструктуризовані для того, щоб створити на базі цехів, підрозділів окремі малі підприємства, які б самостійно виконували роботу з виготовлення комплектуючих для великих підприємств. Це проблема державної промислової політики, без цього неможливий подальший розвиток цього напряму, він може залишатися на рівні торгівлі, тих напрямів, які не забезпечують промисловий розвиток.
Ще одне дуже важливе сьогодні питання - науково-технічний розвиток, питання трансферу технологій. Зовсім нещодавно Президент підписав два закони про створення ще двох технопарків на території міста Києва: на базі НТУУ "КПІ" і на базі Інституту технічної теплофізики, де передбачається поєднання науки і виробництва. Та, коли ми подивимося на цю законодавчу базу, то побачимо, що для того, щоб підприємство могло бути зареєстроване на території технопарків, встановлено бар'єр на рівні приблизно 50 тисяч доларів. Це не стимулює розвиток малого і середнього бізнесу.
Основне питання - доступ до фінансів: проблема обігових коштів, проблема отримання кредитних ресурсів. Проблема залучення хоча б невеликого інвестиційного ресурсу для розвитку малого і середнього бізнесу. В останні 8 місяців, завдяки зростанню промисловості, інших галузей народного господарства, Нацбанк пішов на зниження кредитної ставки. На жаль, комерційні банки не відгукнулися на пропозицію Нацбанку, і кредитна ставка досі є неприйнятною для розвитку промислового підприємництва. Може, сьогодні комерційна структура і могла б собі дозволити взяти на місяць кредит під 30 %, але для того, щоб запустити виробництво, ці відсотки неприйнятні. Вони можуть загубити виробництво.
Два місяці тому Кабінет Міністрів затвердив Програму розвитку інвестиційної діяльності до 2010 року. У квітні на засіданні Кабміну повинні бути прийняті основні заходи щодо реалізації цієї інвестиційної програми, зокрема - розвиток небанківського фінансового сектора, який сьогодні має забезпечувати розвиток малого і середнього бізнесу. Одна кредитна спілка в Сумській області проінвестувала фермерські господарства за рік більш ніж на мільйон гривень. Відділення одного із системних банків, які працюють в цій області, прокредитувало фермерів на значно меншу суму.
Є Указ Президента про створення кредитно-гарантійної установи, згідно з яким вона повинна бути наповнена на 50 мільйонів гривень за рахунок акцій державних підприємств. На жаль, це рішення не виконується. Понад рік ми ведемо переговори з Фондом державного майна, але він віддає зовсім неліквідні пакети акцій, збиткові підприємства, які не можуть бути введеними в якості акціонерів до кредитно-гарантійної установи, і не можуть сформувати статутний фонд для того, щоб можна було кредитувати і стимулювати малий і середній бізнес.
Ще одне питання потребує вирішення і на рівні держави, і зусиллями підприємницьких спілок, зокрема, УСПП. Йдеться про створення венчурних фондів для малого і середнього бізнесу. Особливо це стосується бізнесу, пов'язаного з високими технологіями, де є ідея, є розробка, але абсолютно немає основних фондів, які могли б виступити предметом застави або страхування. Тому створення венчурних фондів на території України є одним з головних напрямів фінансування малого і середнього бізнесу, який співпрацює з наукою. Щоправда, є не зовсім позитивний досвід венчурних закордонних фондів, які зібрали інформацію про наукові розробки, і не профінансувавши жодної програми, перепродали її за кордон.