Смекни!
smekni.com

Малий бізнес України (стр. 18 из 24)

Яке місце знайшов собі малий бізнес? Я накидав основні принципи, якими він керується сьогодні в своєму житті. Основний принцип - чим менше тебе бачать, тим краще. Чим менше розмовляєш, чим менше тебе можуть знайти, тим краще для малого підприємства. Крім цього, є ще деякі принципи, які є основними в життєдіяльності малого і середнього підприємництва.

По-перше, треба знайти "міцного дядька". Представник малого або середнього підприємництва, на жаль, не може існувати самостійно. Цілком відповідально заявляю, що в Україні вже немає жодного малого або середнього підприємства, яке б не мало серйозного "дядька" - покровителя, який його захищає перед державними установами.

Другий принцип життєдіяльності - не платити чиновнику не можна. Я не знаю жодного підприємця в Україні, який би не платив чиновнику в тій чи іншій формі. Якщо не платить прямо, він має його в якості "друга", і кожного тижня заносить йому пляшку чи запрошує в ресторан. Чи в іншій формі, коли своїх представників лобіюють і висувають на якісь державні позиції. В цьому випадку не треба платити чиновнику, тому що "імплантований" чиновник від бізнесу вирішує завдання, коли сидить в державному кріслі.

Наступний принцип - недовіра до офіційних публічних дій, в тому числі недовіра до офіційних публічних структур. За останні два роки кількість підприємців малого і середнього бізнесу - членів в радах і спілках стала меншою саме через недовіру до публічних дій. Представники бізнесу, на жаль, не бачать, що ті чи інші публічні дії через засоби масової інформації можуть приводити до якогось результату. Навпаки, результат може бути гіршим, ніж очікувався напочатку.

А основний принцип життя українського підприємця малого і середнього розміру визначається типовим українським прислів'ям "моя хата з краю - нічого не знаю". Це основна внутрішня установка представника малого і середнього бізнесу.

Резюме. Місце яке знайшов собі малий і середній бізнес - погане, і сам знайти "місце під сонцем" він не зможе. Що робити?

Кажучи образно, "против лома нет приема, окромя другого лома". Коли запитуєш у підприємця: "Хто зробив тобі таке погане життя?", він відповідає: "Держава". Якщо державні установи роблять таке, то саме вони і повинні займатись тим, щоби вивести представника малого та середнього бізнесу на нормальний, серйозний соціальний рівень, вивести його з "тіні". Це повинно бути державним завданням.

Для того, щоб змінити місце малого і середнього бізнесу, треба, щоб це зробили перш за все вищі посадовці нашої країни - Президент, прем'єр-міністр. Тому що наша країна є абсолютно адміністративно керованою. Якщо перші особи нашої країни будуть щодня питати своїх підлеглих: "А що ти зробив, щоби малому і середньому підприємцю було краще? А скільки в твоїй "губернії" з'явилося нових представників малого і середнього бізнесу? А яким чином ти вивів їх з "тіні"?", тоді є, можливо, шанс, що найближчим часом щось може змінитися.

Необхідно приклади того, як вищі посадові особи і державні установи борються за малий та середній бізнес, обов'язково доводити до широкого загалу. Підприємці і громадськість бояться щось казати, тому треба будь-який вислів - чи Президента, чи прем'єр-міністра, обов'язково транслювати через засоби масової інформації, розповсюджувати серед людей, які займаються бізнесом. Вони повинні повірити, що щось відбувається, що хтось зверху бажає, щоб зміни були.

Ще одна норма стосується громадського контролю над використанням будь-яких державних коштів чи державних посад. Вважаю за необхідне саме представникам громадськості, різних громадських об'єднань, не обов'язково підприємницьких, брати участь у громадському контролі над діями виконавчої влади. Всі знають, що гроші збираються, але ніхто не знає, на що вони витрачаються. І потрібно, щоб громадськості було зрозуміло, чому призначається або знімається з посади та чи інша фігура. Потрібно, щоб суспільство втрутилося в механізм життєдіяльності нашої країни.

Можна навести низку негативних прикладів щодо спроб втручання в діяльність державних установ. Наприклад, наша "Нова формація" була ініціатором і засновником Ради підприємців при Кабінеті Міністрів. Крім цього, при Кабінеті Міністрів працює Рада громадських об'єднань. Ці установи зовсім не працюють. Просто не збираються представники, які туди увійшли. Тому що на перших зустрічах вони осмілилися задати деякі питання щодо фінансів, посад тощо.

Ще один показовий приклад - наш негативний досвід співпраці з Київською міською державною адміністрацією. Об'єднання "Нова формація" було одним із ініціаторів створення, відповідно до Указу Президента України, Координаційної ради з питань розвитку підприємництва при міському голові. Після того, як ми створили цю структуру і почали активно висувати меру якісь пропозиції, ми побачили, що нас почали лякатися. Перше, що зробили, - змінили повністю весь склад, вивели громадсько-активних людей, залишили тих, хто, як правило, не розмовляє, в кращому випадку приходить, а то й не приходить взагалі. По-друге, навіть ту решту, яка залишилася, перестали збирати. За останні півроку жодного разу не зібрали, при тому, що мінімум раз на місяць ми надсилаємо листа з такою пропозицією. Бояться, бо розуміють, що після засідання через засоби масової інформації виллється якась інформація. Щоправда, в нас є й позитивний приклад співпраці з Держпідприємництвом. Громадська рада при цій організації і при Ліцензійній Палаті працюють.

У випадку, якщо існуватиме протистояння інтересів державного і громадського секторів, треба щось терміново зробити, щоб, по-перше, пріоритет і у громадської думки, і у законодавчих органів був не на боці державної установи, а на боці людини. Я як громадянин не вважаю, що інтереси держави вищі, ніж інтереси людини, яка живе в цій країні. У випадку, якщо існує конфлікт інтересів, наприклад, представника громадськості і представника державної установи, треба, щоб представник цієї державної установи пішов у відставку, і лише після того доводив, правий він був чи не правий, через суд. Щоб отримати можливе, треба побажати неможливого.

Малый бизнес, прежде всего, это индикатор. По состоянию малого бизнеса можно судить, что никакого роста, и даже оживления, по-настоящему, у нас нет. Потому что импульсы малому бизнесу должны идти от крупных предприятий, последние должны ощущать потребность в разделении труда и кооперации, давать работу. Но они сами едва имеют работу, заполняют пустующие мощности. У них нет избытка спроса, который они должны удовлетворить и искать кооперацию, чтобы увеличить свои возможности. Второй импульс малому бизнесу должно давать население. Но наш потребительский спрос - весьма "убогий". Нет импульса к развертыванию сферы услуг, и даже стихийную торговлю все время разгоняют, ограничивают. Это кстати, мелкий, но симптом. Дайте же людям заработать кусок хлеба! Придет время, и мы наведем порядок, но сегодня для них это - кусок хлеба. Это самое малое и жалкое предпринимательство, но с чего-то же люди должны начинать. Поэтому дела хуже, чем мы все время везде представляем, и об этом говорит малый бизнес как индикатор.

В чем дело? Прежде всего, частные ошибки вытекают из общих. Дело в том, что и Президент, и вся череда премьеров находятся во власти догматических установок. Сейчас у нас монетизация ВВП уже больше 19 %. И ничего, живем, инфляции нет, и это дало какой-то толчок к улучшению, способствует среднему предпринимальству. Но налоговая система нерациональна. Она мешает и упрощенной системе, она не позволила до конца провести Черновицкий эксперимент. Нерациональность - в НДС, который платят, а дальше он начинает идти по всем участникам, а в бюджет попадает лишь 20 % уплаченного. Как только ввели упрощенную систему, оказалось, что недоплачивается НДС. Возникает противоречие с фундаментальными положениями нашей экономики. Поэтому мелкий и средний бизнес в этом положении не может найти себе место. Его действительно вытесняют. НДС, государственные интересы, борьба с инфляцией - красивые слова, но они подавляют экономику, и прежде всего - более нежный, более беззащитный мелкий и средний бизнес.

Коротко попытаюсь структурировать проблемы, которые надо решать. Прежде всего, надо облегчать вхождение в бизнес. Надо требовать минимум документов. Вхождение в бизнес надо сделать максимально простым и бесплатным, стоимость всех услуг по вхождению в бизнес отнеся на кредит. Пусть государство на год выдает вексель, и через год предприниматель расплачивается. К тому же, на первое время нужны налоговые каникулы. Человек должен начать с нуля. А сегодня он сначала должен платить. У него этих денег нет. Надо сделать "пусковой механизм" для мелкого и среднего бизнеса, защитить от коррупции. Спросите любого предпринимателя: он платит больше взяток, чем налогов! Кстати говоря, не обязательно проверяющим, он платит чиновникам, всему аппарату.

Вторая проблема. Бесспорно, надо бороться за упрощение налогов. Правительство попросту уничтожает упрощенную систему, а, если ее вообще не будет, незачем будет вообще говорить о малом и среднем бизнесе.

Третья проблема - облегчение кредитования. Денег стало больше, но кредитной политики у нас по-прежнему нет. Деньги крутятся у крупных спекулянтов, крупных корпораций. А до мелкого бизнеса они не доходят. Нужны системы, кредитные товарищества, союзы, нужно применить к мелкому и среднему бизнесу систему субсидированных кредитов, которые мы начали применять в сельском хозяйстве.

Необходимо законодательно гарантировать облегчение условий аренды, противодействовать повышению арендной платы.

Еще один стратегический вопрос. Настоящий средний бизнес развивается на инновациях. Тот, который приносит дополнительный ВВП, у нас совершенно не защищен. Я знаю людей, которые имеют изобретения и "ноу-хау" мирового уровня, но они боятся их пристроить, потому что они моментально будут украдены. Каков порядок патентования в Украине? Я должен запатентовать в Украине, и только через год имею право патентовать на международном уровне. Да оно будет утащено на второй день после сдачи документов! Это стратегический вопрос. Многие предприниматели не могут начать дело, потому что боятся этого грабежа.