Смекни!
smekni.com

Підвищення ефективності діяльності підприємства ВАТ "Поліпромінвест" на основі використання економіко-математичних методів (стр. 2 из 10)

3. Оцінка ефективності заходів, що рекомендуються .

У даній дипломній роботі використаний матеріал бухгалтерської звітності за 2006-2007 роки та різноманітні методичні джерела.


1 АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ТОВ „ПОЛІПРОМІНВЕСТ” ЗА 2006-2007 РОКИ

1.1 Цілі і задачі фінансового аналізу в сучасних умовах

Головна ціль любого підприємства на ринку в сучасних умовах – це отримання максимального прибутку, що є неможливим без ефективного управління капіталом. Пошуки резервів для підвищення прибутковості підприємства складають основну задачу управлінця.

Очевидно, что от эффективности управления финансовыми ресурсами и предприятием целиком и полностью зависит результат деятельности предприятия в целом. Если дела на предприятии идут самотеком, а стиль управления в новых рыночных условиях не меняется, то борьба за выживание становится непрерывной.

Аналіз фінансово-економічної діяльності підприємства є одним з найбільш дієвих методів управління, основним елементом обґрунтування управлінських рішень. В умовах становлення ринкових відносин він має ціллю забезпечити стійкий розвиток доходного, конкурентоспроможного ведення бізнесу і включає різні направлення – правове, економічне, фінансове та інші.

Зміст аналізу фінансово-економічної діяльності підприємства припускає різностороннє вивчення існуючих постачальників вугілля, його якість, конкурентоспроможність даного виду бізнесу. Він оснований на системному підході, комплексному врахуванні різноманітних факторів, якісному підборі достовірної інформації та є важливою функцією управління.

Головною задачею фінансово-економічного аналізу є виявлення можливостей підвищення ефективності функціонування господарчого суб’єкту за допомогою раціональної фінансової політики.

Основним результатом діяльності підприємства є реалізація вугілля, витрати на його закупку, різниця між ними – прибуток, котрий є джерелом поповнення коштів підприємства, завершенням і початковим етапом нового витку роботи підприємства.

Оцінка результатів фінансово-економічної діяльності підприємства здійснюється у рамках фінансового аналізу, основною метою якого є забезпечення керівництва підприємства інформацією для прийняття рішення з керування фінансовими ресурсами.

За допомогою фінансового аналізу можливо об’єктивно оцінити внутрішні та зовнішні відносини об’єкта, що аналізується: характеризувати його платіжну спроможність, ефективність та доходність діяльності підприємства, перспективи розвитку, а потім по його результатам прийняти обґрунтовані рішення.

Фінансовий аналіз – це процес, заснований на вивченні даних про фінансовій стан підприємства та результатів його діяльності в минулому для оцінки майбутніх умов і результатів його діяльності. Таким чином, головною задачею фінансового аналізу є зниження неминучої невизначеності, пов’язаної з прийняттям економічних рішень, орієнтованих на майбутнє.

У широкому смислі фінансовий аналіз фінансовий аналіз може використовуватися як інструмент обґрунтування короткострокових та довгострокових рішень, доцільність інвестування, як засіб оцінки майстерності та якості управління, як спосіб прогнозування майбутніх результатів.

Прийняття рішень по результатам фінансового аналізу повинен бути направлений, перед усім, на створення фінансових ресурсів для розвитку підприємства, з метою забезпечення росту рентабельності, інвестиційної привабливості, тобто покращення фінансового стану підприємства.

1.2 Значення фінансового аналізу як інструменту для прийняття рішення

Фінансовий стан підприємства характеризується системою показників, що показують присутність, розміщення та використання фінансових ресурсів підприємства та усю господарську діяльність підприємства.

Ціль фінансового аналізу складається не тільки і не стільки у тому, щоб встановити та оцінити стан підприємства, але й утому, щоб постійно проводити роботу, направлену на поліпшення.

Аналіз фінансового стану показує по яким конкретним направленням потрібно вести роботу, надає можливість впливати на найбільш важливі аспекти, найбільш слабкі позиції у фінансовому стані підприємства.

Джерела інформації для аналізу фінансового стану підприємства, формування й розміщення капіталу служить звітний бухгалтерський баланс (Форма №1) та „Звіт про фінансові результати” (Форма №2)(дивись додаток 1,2)

Фінансовий стан підприємства, його стійкість та стабільність залежать від результатів його комерційної та фінансової діяльності. Якщо фінансові плани успішно виконуються, то це позитивно впливає на фінансовий стан підприємства. І, навпаки, у результаті невиконання плану по закупці та реалізації продукції підвищується Ії собівартість, зменшується виручка та сума прибутку та як результат погіршується фінансовий стан підприємства та його платіжна спроможність. Таким чином, стійкий фінансовий стан не є випадковість, а висновком вмілого управління усім комплексом факторів, що визначають результати господарської діяльності підприємства.

Головна ціль фінансової діяльності зводиться до однієї стратегічної цілі – збільшенню активів підприємства, для цього воно повинно постійно підтримувати платіжну спроможність та рентабельність, а також оптимальну структуру активу та пасиву.

Оцінка фінансового стану та його зміна за звітний період по зрівняльному аналітичному балансу, а також аналіз показників фінансової стійкості складають вихідний пункт, із котрого повинен логічно розвиватися заключний блок аналізу фінансового стану. Аналіз ліквідності балансу повинен оцінити поточну платіжну спроможність та давати висновки про можливості зберігання фінансової рівноваги та платіжної спроможності у майбутньому. Порівняльний аналітичний баланс та показники фінансової стійкості показують сутність фінансового стану. Ліквідність балансу характеризують зовнішнє проявлення фінансового стану, котрі зумовлені його сутністю.

Аналіз сутнісних характеристик фінансових результатів заключається у дослідженні рівня, структури та динаміки їх абсолютних показників. Поглиблення даного направлення у рамках внутрішнього аналізу приводить до вивчення та оцінки факторів прибутку від реалізації продукції. Аналіз зовнішніх проявлень фінансових результатів трапляється у ході дослідження відносних показників рентабельності та ділової активності. Нормативні рівні даних показників вивчаються у рамках внутрішнього аналізу оптимальних значень об’ємів закупок, прибутку та витрат. При аналізі динаміки фінансових коефіцієнтів, що розраховуються на основі балансу, та відносних показників рентабельності та ділової активності виявляються різноманітні взаємовпливи даних двох типів показників між собою, відбивають тісний взаємозв’язок фінансового стану та фінансових результатів діяльності підприємства, досліджуючи можливість закріплення стійкості та підвищення ефективності фінансової діяльності.

1.3 Система показників, що характеризують фінансовий стан підприємства

Аналіз фінансового стану підприємства проводиться по системі абсолютних та відносних показників, що характеризують різноманітні сторони його фінансового стану, котрі називають фінансовими коефіцієнтами. Розрахунок цих коефіцієнтів заснований на здійсненні співвідношенні між окремими статтями звітності. Ці коефіцієнти дозволяють достатньо швидко поставити діагноз фінансовому стану підприємства.

Аналіз фінансових коефіцієнтів заключається у порівняні їх значень з балансними величинами, а також у вивченні їх динаміки за звітний період та за декілька років. По групі ключових показників визначені нормативні значення, котрі дозволяють дати кількісну оцінку фінансового стану підприємства. Важливо тільки, щоб кожен з цих показників показував найбільш суттєві сторони фінансово-господарської діяльності підприємства. В умовах інфляції аналіз фінансового стану підприємства повинен засновуватися головним чином на відносних показниках, так як абсолютні показники практично неможливо привести у співвідносний вид.

Система відносних фінансових коефіцієнтів по економічному сенсу може бути розділена на ряд характерних груп:

- показники фінансової стійкості;

- показники ліквідності балансу та платіжної спроможності.

Параметри ліквідності дозволяють визначити можливість підприємства протягом року сплатити свої короткострокові боргові зобов’язання.

Параметри платіжної спроможності характеризують ступінь захищеності інтересів кредиторів та інвесторів, що мають довгострокові вкладення у підприємство.

Коефіцієнти ділової активності надають можливість оцінити ефективність (швидкість) використання своїх засобів підприємством.

Показники рентабельності показують відносну характеристику фінансових результатів та ефективність фінансово-господарчої діяльності підприємства.

За допомогою фінансових коефіцієнтів можливо:

1) виявити тенденцію розвитку підприємства, шляхом співвідношення фактичних значень звітного періоду та минулих періодів;

2) виявити найбільшу інвестиційну перевагу підприємства, шляхом співвідношення фінансових показників звітного періоду по групі близьких підприємств, що відносяться до однієї галузі;

3) встановити підприємство з високою ступінню фінансового ризику можливості банкротства, виявити сильні та слабі сторони діяльності підприємства шляхом співвідношення фактичних значень фінансових коефіцієнтів з їх нормативними значеннями;

4) прогнозувати стратегію фінансового управління підприємством.

1.4 Аналіз прибутку і рентабельності підприємства

Оскільки отриманні прибутку є обов’язковою умовою комерційної діяльності , а фінансова стійкість підприємства у значній мірі визначається розміром отриманого прибутку, аналіз фінансових реззультатів стає дуже актуальним.