- Постанова виноситься в режимі, який забезпечує нерозголошення даних досудового слідства або оперативно-розшукової діяльності.
- Накладення арешту на кореспонденцію має на меті її огляд і виїмку, якщо вона має значення для розслідуваної справи. Арешт може бути накладено на кореспонденцію підозрюваного, обвинуваченого і зв'язаних з ним осіб, причому як на таку, що надходить на адресу певної особи, так і на ту, що відправляється певною особою[42, с.127].
1. Питання про строк, на який накладається арешт на кореспонденцію, вирішується слідчим залежно від обставин справи.
2. У постанові слідчого зазначаються, зокрема, підстава для накладення арешту, яка саме кореспонденція підлягає арешту, на яку установу зв'язку покладається її виконання, хто буде провадити огляд і виїмку кореспонденції.
3. Виїмка кореспонденції проводиться у присутності начальника поштово-телеграфної установи і співробітника, який здійснює операції з даним видом кореспонденції. Вони виконують роль понятих.
Закон не передбачає присутності понятих з числа сторонніх осіб, щоб виключити можливість розголошення факту накладення арешту на кореспонденцію, а також непотрібного ознайомлення сторонніх осіб з її змістом.
4. У протоколі огляду і виїмки кореспонденції необхідно зазначити, яка саме кореспонденція була оглянута і яка вилучається для приєднання до справи.
5. Слідчий вправі і не вилучати кореспонденцію, а зафіксувати в протоколі огляду її зміст або зняти з неї копію. Якщо кореспонденція ніякого значення для справи не має, вона надсилається адресату, але в протоколі це повинно бути відображено.
6. Постанова слідчого про скасування арешту на кореспонденцію санкції прокурора не потребує. Вона надсилається безпосередньо поштово-телеграфній установі для виконання.
Розділ 3. Організаційні, тактичні та психологічні особливості накладання арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв’язку .
3.1. Організаційні особливості накладання арешту на
кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв’язку
При підготовці накладання арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв’язку варто мати на увазі, що дані слідчі дії проводяться в рамках тактичних операцій, під якими розуміються комплекси слідчих дій, оперативно-розшукових, організаційно - технічних і інших заходів, спрямованих на досягнення конкретних тактичних цілей.
Тому підготовка до проведення накладання арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв’язку включає:
1. Визначення задач накладання арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв’язку.
2. Аналіз доказової інформації, що орієнтує, спрямованої на з'ясування зведень про осіб, що до яких проводиться слідча дія, про приміщеннях, де передбачається провести слідчу дію, вивчення
розташування будинків, у яких знаходяться ці приміщення.
3. Попереднє визначення інформації, яка цікавить слідство.
4. Провокування запідозрених на передачу інформації.
5. Одержання санкції на проведення накладання арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв’язку .
6. Визначення оптимального часу проведення накладання арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв’язку
7. Формування й інструктаж слідчо-оперативної
групи, що проводить слідчу дію.
8. Матеріально-технічне забезпечення проведення накладання арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв’язку і
організація його охорони.
9. Підготовка комплекту процесуальних і інших документів.
У першу чергу необхідно визначити послідовність дій, що передують проведенню накладання арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв’язку .Так, наприклад, нерідка ситуація, коли інформація передається своїм родичам або знайомим, а достатніми доказами цього для одержання санкції на проведення накладання арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв’язку слідчий не має.
Як правило, необхідною умовою ефективності накладання арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв’язку є якісна оперативна інформація, у якій можуть бути дані :
- про час передачі інформації, що цікавить слідство;
- про канал звязку;
Робочий етап накладання арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв’язку. Після проведення реалізації старші групи - слідчий і оперативний співробітник доповідають про виконання поставлених задач, пояснюють причини, по яких той або інший напрямок роботи не виконано. При цьому виробляється аналіз роботи кожної такої групи з відображенням допущених помилок або, навпаки, прийняття вдалих або нестандартних рішень. Це дозволяє якісно проводити навчання членів слідчо-оперативної групи, і в першу чергу молодих співробітників, виключає повторення допущених помилок. Під час обговорення плану реалізації приймається рішення про тактику, способах і часі реалізації. Далі слідчий у присутності понятих з числа співробітників пошти, а при необхідності — і з участю спеціаліста, в установі зв'язку провадить огляд кореспонденції. Вилучення не є обов'язковим. У присутності зазначених осіб слідчий відкриває й оглядає затриману кореспонденцію. Огляд та виїмка поштово-телеграфної кореспонденції провадяться в присутності понятих виключно з числа працівників поштово-телеграфної установи, що пояснюється необхідністю забезпечення таємниці листування, захисту приватного життя людини і нерозголошення конфіденційної інформації.
Процесуально-криміналістичне документування результатів накладання арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв’язку. Про кожен випадок проведення огляду, виїмки або затримання кореспонденції слідчий складає протокол. У протоколі повинно бути вказано, які саме відправлення були оглянуті, що з них вилучено і що повинно бути доставлено адресату або тимчасово затримано, з яких відправлень знято копії.
Отже, основним способом фіксації проведених накладання арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв’язку є складання протоколу цієї слідчої дії у відповідності з вимогами ст. 85 та ст. 188 КПК України. Додатковими способами фіксації є застосування фото, кіно, відео-зйомки.
Протокол накладання арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв’язку складається з двох примірників та містить вступну, описову та заключну частини.
У вступній частині протоколу зазначається: коли, де і ким складений протокол, прізвище, звання або класний чин посадової особи, яка проводила цю слідчу дію, підстави для накладання арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв’язку; особа, у якої проводився обшук або виїмка, хто брав участь у проведенні слідчої дії, прізвища та адреси понятих, відмітка про роз'яснення понятим їх прав та обов'язків.
В описовій частині протоколу містяться: відомості про виявлену інформацію. Інформація виявлена в ході проведення накладання арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв’язку пред'являється спочатку понятим, після чого детально описуються у протоколі. З носія інформації можуть зніматися копії, проводити його фотографування.
У заключній частині зазначаються: відомості про використання технічних засобів під час проведення накладання арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв’язку; їх назва, марка, тип використаної фото-, кіно-, відеоплівки; заяви та зауваження присутніх під час накладання арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв’язку на дії слідчого; перелік вилучених предметів, документів.
Обидва примірники протоколу та опис вилучених предметів підписують слідчий, поняті та інші запрошені учасники слідчої дії. Протокол накладання арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв’язку є джерелом доказів тільки у тих випадках, коли він складений із дотриманням усіх вимог закону.
Фотознімки, кіно- та відеострічки, фонограми, голограми, схеми, плани та малюнки додаються до протоколу.
Результати технічного документування телефонних розмов чи зняття інформації з технічних каналів зв'язку можуть мати значення доказів у справі при відповідності їх умовам належності до справи, допустимості та достовірності.
Допустимими до використання як доказ можуть бути лише такі матеріали, які одержані суб'єктом, уповноваженим на здійснення відповідної дії, одержані з винесеним відповідно до закону рішенням голови апеляційного суду чи його заступника, одержані з дотриманням гарантованих Конституцією України гарантій недоторканності особистого життя людини і таємниці телефонних та інших розмов (чинним законодавством України не передбачено фіксування розмов людей віч-на-віч без посередництва технічного каналу зв'язку і т. д.), самі матеріали всебічно досліджені, в тому числі експертами, і є достовірними, немає ніяких сумнівів щодо наявності ознак монтажу.
Для визначення достовірності фактичних матеріалів технічного документування може бути призначена криміналістична, а саме експертиза матеріалів та засобів звукозапису, основною метою якої є ідентифікація засобів звукозапису (відеомагнітофона, магнітофона, диктофона та ін.), що використовувались для отримання фонограм, ідентифікація особи за голосом та мовою на фонограмі, вирішення питань, пов'язаних з технологією виготовлення фонограм, вирішення питань, пов'язаних зі встановленням особливостей звукового середовища, в якому проводився запис фонограми, та умов запису.
Для ідентифікації засобів звукозапису на дослідження надається сам засіб (магнітофон, відеомагнітофон, відеокамера, диктофон) та фонограма.