Смекни!
smekni.com

Організація, тактика та психологічні особливості накладання арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв’язку (стр. 7 из 13)

Одна з визначальних тенденцій розвитку слідчої практики — комплекс тактичних прийомів чи слідчих дій з метою рішення задач, що інакше вирішити важко взагалі чи неможливо. Ця тенденція відбита в криміналістиці у виді концепції тактичних операцій (комбінацій).

Вперше ідею тактичних операцій сформулював і висунув А.В. Дулов у 1972 р. У 1979 р. вийшла у світло його монографія "Тактичні операції при розслідуванні злочинів". А.В. Дулов і прихильники його поглядів Л.Я. Драпкин, В.И. Шиканов і деякі інші розглядають тактичну операцію лише як систему слідчих і інших дій, що істотно звужує це поняття і сферу його практичного використання.

Тим часом тактичні операції можуть являти собою комплекс не тільки різних слідчих дій і інших заходів, але і тактичних прийомів у рамках однієї слідчої дії. Це принципова відмінність у розумінні сутності розглянутого, поняття дозволило вирішити гостру проблему так званих слідчих хитростей чипсихологічних пасток, мова про яку піде далі.

При розгляді поняття тактичної операції виникло запитання і про точність терміна. Його аналіз привів до висновку, що більш адекватно зміст цього поняття відбиває термін не "операція", а "комбінація". Під операцією звичайно розуміють закінченудію чиряд зв'язаних між собою дій, спрямованих на рішення визначеної задачі, під комбінацією — поєднання, взаємне розташування об'єднаних загальним задумом прийомів, дій. З погляду криміналістичної тактики термін "комбінація" переважніше, оскільки містить у собі дуже істотна вказівка на об'єднуючий початок (єдиний задум) і розкриває зміст цього задуму — хитрування, виверт як засіб рішення задачі. Виходячи з цих розумінь нами використовується термін "тактична комбінація" (у літературі можна зустріти обоє ці термінів).

Тактична комбінація — це визначене поєднання тактичних прийомів чи слідчих дій і інших заходів, що переслідує ціль вирішити конкретну задачу розслідування, яка обумовлена цією метою і слідчою ситуацією.

Розглянемо основні ознаки цього поняття.

1. Тактична комбінація може полягати у визначеному поєднанні прийомів. Тактичний прийом — це найбільш раціональний і ефективний спосіб дійчи оптимальна в даних умовах лінія поводження особи, яка здійснює розслідування. Поєднання тактичних прийомів, детерминированное метою тактичної комбінації і слідчою ситуацією, у якій вони застосовуються, здійснюється в рамках однієї слідчої дії — допиту, обшуку, затримання і т.п. Варто спеціально підкреслити, що мова йде про комплекси тактичних прийомів відносно саме однієї слідчої дії.

2. Тактична комбінація може полягати у визначеному поєднанні слідчих дій у рамках розслідування конкретної справи. Вона не утворить ніякої "комбінованої" дії. У структурі комбінації кожна дія як елемент структури є самостійною і незамінною, а їхня послідовність — звичайно жорстко визначена, оскільки в цій послідовності і може полягати задум комбінації. Прикладом тому служать комбінації, проведені на початковому етапі розслідування справи, порушеної за даними, отриманим оперативної шляхом чи взагалі при реалізації оперативних даних.

3. Тактична комбінація може складатися з однойменних і різнойменних слідчих дій. У її склад нерідко входять організаційно-технічні заходи, що носять забезпечувальний характер; їх включення не відбивається на тактичної природі комбінації, оскільки вони не мають самостійного значення.

Якщо в ході розслідування, особливо на початковому його етапі, реалізуються дані, отримані оперативним шляхом, то тактична комбінація може являти собою поєднаня оперативно-розшукових заходів і слідчих дій. Таку тактичну комбінацію можна назвати оперативно-тактичною, але при цьому потрібно мати на увазі наступне:

а) з процесуальної точки зору значимі тільки вхідні в структуру подібної комбінації слідчі дії, шляхом проведення яких реалізуються, тобто здобувають процесуальне значення, оперативні дані;

б) оперативно-розшукові заходи як елемент комбінації служать цілям створення умов, що забезпечують результативність, цілеспрямованість і безпеку вхідних у структуру комбінації слідчих дій. У свою чергу слідчі дії можуть бути проведені для забезпечення ефективності наступних оперативно-розшукових мір, що виступають як проміжний ланцюг між слідчими діями в структурі однієї оперативно-тактичної комбінації;

в) комбінаційне поєднання слідчих дій і оперативно-розшукових заходів зовсім не означає виникнення на цій основі деяких комбінованих "оперативно-слідчих" дій. Оперативно-розшукові міри і слідчі дії поєнуються, а незмішуються, не переплітаються одна з одною у якомусь невідомому нашому процесуальному закону новотворі. Слідчий при цьому не здобуває права участі чи безпосереднього проведення оперативно-розшукових заходів, не визначає методи і засоби їх проведення. Оперативно-тактична комбінація здійснюється шляхом взаємодії між слідчим і оперативним працівником органа дізнання, кожний з який діє строго в межах своєї компетенції і своїх методів.

4. Метою тактичної комбінації завжди є вирішення конкретного завдання слідства, наприклад встановлення істини в справі, тобто процес доказування.

Але це загальна мета, а безпосередніми цілями тактичної комбінації можуть бути:

а) вирішення конфліктної ситуації за допомогою рефлексії, що дає слідчому визначений виграш;

б) створення умов, необхідних для проведення слідчої чи іншої процесуальної дії слідчим;

в) створення умов, що гарантують результативність слідчої дії;

г) забезпечення слідчої таємниці, у тому числі збереження в таємниці джерел доказової і орієнтуючої інформації;

д) забезпечення схоронності, до необхідного моменту, ще не використаних джерел доказової і орієнтуючої інформації;

е) інші тактичні впливи на слідчу ситуацію з метою її зміни чи використання.

Взаємозв'язок мети тактичної комбінації і слідчої ситуації може бути двоякій.

Якщо існуюча слідча ситуація сприятлива для ведення слідства, але комбінація по тим чи іншим причинам усе-таки необхідна, то ця ситуація просто використовується при здійсненні останньої, а її сприятливі бокі враховуються при плануванні і проведенні комбінації.

При несприятливій слідчій ситуації тактична комбінація покликана насамперед змінити її до кращої, виправити її "перешкоджаючий" слідству характер. Несприятлива слідча ситуація безпосередньо впливає на структуру комбінації, обмежує слідчого у виборі її елементів, не дозволяє застосувати ті чи інші слідчі дії як елементи комбінації. Більш того, вона взагалі може виключити можливість проведення тактичної комбінації в даний момент. Так, якщо необачні діїслідчого чиоперативного працівника насторожили злочинця, то комбінація по його захопленню на гарячому виявиться безрезультатною.

Тактичні комбінації підрозділяються на складні, змістом яких служить система слідчих дій, і прості, елементарні, що складаються із системи тактичних прийомів, застосовуваних у рамках однієї слідчої дії.

Складні тактичні комбінації класифікуються, по Л. Я. Драпкину, на однорідні, чи однойменні ( що складаються з однойменних слідчих дій), і різнорідні, чи різнойменні ( що складаються з різних слідчих дій), на наскрізні і локальні.

Прості тактичні комбінації підрозділяються на: рефлексивні, ціль яким — рефлексивне керування особою, яка протидіє слідству; забезпечуючи і контрольні, здійснювані для перевірки правильного ходу розслідування, ходу окремих слідчих дій, спрямованості розслідування і т.п.

Можливість тактичної комбінації визначається допустимістю її цілей, тактичних прийомів і слідчих дій, що складають зміст комбінації, а також правомірністю і моральністю їх поєднання.

Метою тактичної комбінації завжди служить вплив на слідчу ситуацію в цілому чи на її компоненти, а воно в кінцевому рахунку завжди впливає на людей, так чи інакше зв'язаних з розслідуваною справою. Правомірність такого впливу і служить основною умовою допустимості проведення тактичної комбінації.

За формою зовнішнього вираження вплив може бути фізичним і психічним. Правомірність фізичного впливу визначити порівняно нескладно. Слідчий вправі впливати на такі об'єкти в межах і випадках, обумовлених виниклої в справі необхідністю і розпорядженнями закону. Особисті і майнові права й інтереси громадян і юридичних осіб можуть бути обмежені в строгій відповідності з встановленням закону, коли заподіювана майнова шкода цілком обґрунтована. Так, при провадженні обшуку і виїмки слідчий вправі розкривати замкнені приміщення і сховища, якщо власник відмовляється добровільно відкрити їх, при цьому слідчий повинний уникати не викликуваного необхідністю ушкодження дверей і інших предметів.

Настільки ж ясним уявляється питання про фізичний примус, фізичний вплив на особистість у процесі судочинства. Воно припустимо лише при прямому розпорядженні закону й у точно зазначених випадках, коли мова йде про примусові заходи: затриманні, взятті під варту як міра примусового заходу, приводі, примусові огляді й одержання зразків для порівняльного дослідження в примусовому порядку. Більш складно зважується питання про психічний вплив. Розрізняють два види психічного впливу — неправомірний і правомірний. Неправомірний, як незаконне насильство над особистістю, беззастережно неприпустимо, але відразу виникає питання: який психічний вплив варто вважати неправомірним? Закон не тільки не дає відповіді на це питання, але і часом заплутує його.

Так, наприклад забороняється домагатися показань обвинувачуваного й інших осіб, що беруть участь у справі, шляхом насильства, погроз і інших незаконних мір, ігноруючи, що погроза — це форма насильства, що насильство може бути і правомірним, і, нарешті, те, що будь-який допит свідка чи потерпілого починається з правомірної погрози карним покаранням за відмовлення від дачі показань і за дачу завідомо неправдивих показань.