Основним завданням аналізу можливого банкрутства підприємства є оцінка результатів господарської діяльності за попередній та поточний роки, виявлення факторів, які позитивно чи негативно вплинули на кінцеві показники роботи підприємства, прийняття рішення про визначення підприємства платоспроможним (неплатоспроможним) та подання пропозицій щодо доцільності внесення цього підприємства до Реєстру неплатоспроможних підприємств і організацій [27].
Методика прогнозування ймовірності банкрутства передбачає аналіз:
· динаміки валюти балансу та його структури;
· джерел власних коштів на основі коефіцієнтів автономії, фінансової стабільності, фінансового лівереджу, забезпеченості власними коштами;
· структури кредиторської заборгованості. Особлива увага звертається на наявність простроченої заборгованості перед бюджетом, з оплати праці та соціального страхування та перед іншими кредиторами;
· активів підприємства та їх структури як з погляду їх участі у виробництві так і з погляду рівня їх ліквідності;
· структури оборотних засобів на базі коефіцієнта оборотності оборотних засобів, часу обороту, коефіцієнта оборотності запасів та середньої тривалості одного обороту запасів;
· власних обігових коштів і платоспроможності;
· витрат на виробництво;
· прибутковості підприємства;
· використання прибутку.
Результати аналізу заносять у зведену форму “Основні фінансово-економічні показники та коефіцієнти” (дод. Ю). Після цього комісія робить висновок щодо доцільності чи недоцільності внесення підприємства до Реєстру неплатоспроможних підприємств та організацій.
Оскільки у попередніх розділах було проведено всі етапи даної методики, розраховано основні фінансово-економічні показники, то можна зробити висновок, що підприємство недоцільно вносити до Реєстру неплатоспроможних підприємств, тому що єдиною проблемою ВАТ “КЗРК” є недостатність грошових коштів. До того ж дане підприємство належить до стратегічної галузі і його діяльність знаходиться під пильним наглядом держави.
Тому проводити фінансову санацію або реструктуризацію підприємства не має необхідності. Але оскільки підприємство належить до пріоритетної галузі економіки, то держава може надавати комбінату дотації та субвенції за рахунок коштів бюджету з метою недопущення банкрутства, або проводити державне пільгове кредитування, тоді підприємство могло б зекономити кошти на сплаті банківських відсотків, також держава може виступати гарантом по кредитах, що видаються підприємству комерційним банком тощо.
Згідно Методики оцінки вартості майна під час приватизації статутний фонд відкритого акціонерного товариства визначається шляхом застосування процедур стандартизованої оцінки цілісного майнового комплексу підприємства.
До переліку майна, що включається у сукупну вартість цілісного майнового комплексу, включаються всі активи підприємства. З метою визначення чистої вартості цілісного майнового комплексу сукупна вартість цілісного майнового комплексу зменшується на суму: забезпечення наступних витрат і платежів; довгострокових зобов'язань; поточних зобов'язань.
Чиста вартість цілісного майнового комплексу підприємства (ЦМКчв) визначається за формулою [28]:
ЦМКчв = ( Ан + Ао + Вм) - ( Зв + Зд + Зп) (11.1.)
де Ан - вартість необоротних активів;
Ао - вартість оборотних активів;
Вм - вартість витрат майбутніх періодів;
Зв – вартість забезпечень наступних витрат і платежів;
Зд – вартість довгострокових зобов'язань;
Зп - вартість поточних зобов’язань .
Розрахуємо вартість ВАТ “КЗРК” як цілісного майнового комплексу:
на 1.01.2002 р.:734329+88132+6-(2348+67581)=752538
на 1.01.2003 р.: 775474+85553+7-(6522+93921)=760591.
Як бачимо вартість майна ВАТ „КЗРК” на кінець звітного періоду збільшилась на 8053 тис. грн. або на 1,07%.
Таким чином, існують різні підходи діагностики можливого банкрутства підприємства, в Україні – це Методика проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського стану неплатоспроможних підприємств. Основним завданням аналізу можливого банкрутства є оцінка результатів господарської діяльності підприємства. Результати аналізу заносять у зведену форму „Основні фінансово-економічні показники”. ВАТ „КЗРК” недоцільно вносити до Реєстру неплатоспроможних підприємств, оскільки єдиною проблемою комбінату є недостатність грошових коштів, до того ж дане підприємство належить до стратегічної галузі економіки. Чиста вартість цілісного майнового комплексу підприємства збільшилась на 1,07%.
РОЗДІЛ 12.
ВИВЧЕННЯ СТАНУ ФІНАНСОВОГО ПЛАНУВАННЯ НА
ПІДПРИЄМСТВІ
Фінансовий план – це найважливіший елемент в системі фінансового планування, який складається як для обґрунтування конкретних інвестиційних проектів, так і для управління поточною і стратегічною фінансовою діяльністю. Фінансовий план вважається ключовим розділом бізнес-плану, а його головною метою є розробка фінансових показників, які забезпечують вартісну форму вираження усім показникам, що включаються до бізнес-плану.
З 2001 року річне фінансове планування є обов’язковим, результати його проведення мають єдиний вид, а для підприємств, які не передбачають отримання прибутку надано додаткову форму розрахунку фінансового результату. Складання річного фінансового плану регламентується Наказом Міністерства економіки України “Про затвердження Положення про порядок складання річного фінансового плану державним підприємством” від 25.12.2000 р. № 277 [9].
Фінансовий план складається на рік з поквартальною розбивкою і включає наступні розділи: джерела формування та надходження коштів; приріст активів підприємства; повернення залучених коштів; витрати, пов'язані з унесенням обов'язкових платежів до бюджету та державних цільових фондів; покриття збитків минулих періодів.
Керівник підприємства подає проект фінансового плану на затвердження органу, який уповноважений управляти відповідним державним майном, в даному випадку – це ДАК “Укррудпром”, до 1 травня року, що передує планованому, разом із пояснювальною запискою щодо його обґрунтування.
Орган управління в місячний термін розглядає проект фінансового плану підприємства та приймає рішення про його затвердження або відхилення. У разі відхилення проекту орган управління в письмовій формі повідомляє підприємство про підстави відхилення і підприємство протягом 15 днів доопрацьовує його відповідно до висловлених зауважень та повторно подає на затвердження.
Зміни до затвердженого фінансового плану державного підприємства можуть вноситись не більше двох разів протягом планованого року з дозволу органу управління, що затвердив фінансовий план. Проект змін до фінансового плану подається підприємством органу управління підприємством після закінчення звітного періоду (кварталу) не пізніше 25-го числа місяця, наступного за звітним кварталом.
Контроль за виконанням фінансового плану здійснює орган управління, який затвердив фінансовий план.
З метою перевірки правильності складання річного фінансового плану на ВАТ “КЗРК” розробляється шахова таблиця. Цей документ не регламентовано на макроекономічному рівні, тому підприємство має право самостійно визначати її зміст. Зарубіжні фахівці схиляються до думки складання шахового балансу до фінансового плану. Баланс відрізняється від таблиці тим, що він передбачає включення статей фінансової звітності по підприємству. Розбивка інформації в шаховій таблиці проводиться на основі цільового призначення кожного джерела фінансування.
Система оперативного фінансового планування передбачає включення до функціональних обов’язків службовців фінансового відділу укладання і розробку документів, які пов’язані з поточною фінансовою діяльністю. Оперативне фінансове планування передбачає складання платіжного календаря, кредитного плану та касової заявки. Серед зазначених документів тільки касова заявка виступає обов’язковим видом планування, а кредитний план та платіжний календар складаються підприємством в залежності від самостійного рішення керівництва.
Методика розробки платіжного календаря передбачає групування в ньому інформації на підставі терміну його розробки. Інформаційною базою для складання платіжного календаря є планові матеріали про видобування та реалізацію залізної руди, кошторис витрат на виробництво та угоди на постачання матеріальних ресурсів; термін виплати заробітної плати та інших нарахувань на зарплату; термін оплати податків тощо.
При складанні платіжного календаря важливою величиною вважається залишок коштів на розрахунковому рахунку, що сприяє становленню платоспроможності та абсолютної ліквідності підприємства на конкретну дату.
Касовий план є обов’язковим для складання кожною юридичною особою незалежно від виду діяльності та форми власності. Він враховує особливості формування взаємовідносин банку та підприємства та вказує на обсяги готівкового обороту. Касовий план ВАТ “КЗРК” надає своєму обслуговуючому банку (КФ АКБ “Правекс-банк”) раз в квартал. Оскільки касова заявка є документом, який передають за межі підприємства, то вона повинна бути підписана керівником та головним бухгалтером підприємства. Касова заявка укладається в двох екземплярах, один з яких залишається на підприємстві, а другий передається до банківської установи за 70 днів до кварталу, на який розробляється заявка.