Дисципліна зв'язку - це чітке і точне виконання особовим складом пожежної охорони встановленого порядку ведення обміну інформації .
Допуск до роботи на засобах зв'язку отримують особи, які пройшли спеціальну підготовку.
Дисципліна зв'язку забезпечується:
=> високими морально-політичними якостями особового складу;
=> незаперечним виконанням вимог, викладених в документах, регламентуючих експлуатацію засобів зв'язку;
-=> знанням і чітким виконанням особовим складом правил встановлення зв'язку, ведення переговорів і реєстрацій;
=> встановлення дійсного контролю за використанням по прямому призначенню засобів зв'язку і веденням переговорів.
Перевірка зв'язку проводиться в цілях підтримання технічних засобів в постійній готовності до дій і контролю несення служби черговим оператором.
До порушень дисципліни ведення зв'язку відносяться:
=> передача інформації, не підлягаючої розголошенню;
=> переговори особистого характеру;
=> передача позивних більше число разів, чим передбачено дійсною Настановою;
=> переговори з абонентами, які не передають свої позивні;
- розголошення позивних і частот робочих каналів.
Правила ведення всіх видів зв'язку:
1. Обмін інформацією передбачає передачу і приймання телефонограм, радіограм, телеграм, графічних і текстових зображень, сигналів команд.
2. По змісту сповіщення розділяються на оперативні і службові.
3. Обмін сповіщеннями повинен бути коротким.
4. Встановлення зв'язку здійснюється по формі:
"Ангара! Я, Сокіл! Відповідайте", "Сокіл, Я, Ангара! На прийомі!"
5. Передача сповіщень повинна вестись чітко і зрозуміло.
Всі радіостанції зобов'язані працювати на відведених їм частотах. Робота на інших частотних каналах, крім випадку проникнення в радіозв'язок взаємодіючих служб, забороняється.
В пожежній частині є такі засоби зв'язку:
"Віола", "Пальма", телефонний апарат
Експлуатація засобів зв'язку гарнізону пожежної охорони - це комплекс організаційно-технічних заходів, які забезпечують функціонування засобів зв'язку у відповідності з вимогами експлуатаційно-технічної документації.
Експлуатація засобів зв'язку включає застосування засобів зв'язку технічну експлуатацію.
Застосування засобів зв'язку передбачає:
=> підготовку до роботи в заданому режимі;
=> встановлення зв'язку;
=> передачу інформації;
=> контроль за станом зв'язку і режиму роботи обладнання;
=> оперативне переключення;
- ведення технічної документації.
Технічна документація включає:
=> введення засобів зв'язку в технічну експлуатацію;
=> технічне обслуговування, ремонт, планування експлуатації і облік засобів зв'язку;
=> контроль за технічним станом;
=> статистичний облік і аналіз відказів;
=> матеріально-технічне забезпечення;
=> рекламаційну роботу і технічне обслуговування;
=> категорування і списання.
За організацію технічної експлуатації засобів зв'язку і забезпечення їх постійної готовності до роботи несе відповідальність начальник служб зв'язку гарнізонів і підрозділів пожежної охорони.
Особи, які винні в використанні засобів зв'язку не прямому призначенню, розкомплектації, виводу із ладу обладнання, повинні нести відповідальність.
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Навчальну практику на посаді командира відділення проходив в управлінні державної пожежної охорони УМВС України в ____________ області .
Начальник УДПО УМВС _______________
Навчальна практика проходила в _________ по охороні _______________________начальником якої є вн.сл. ___________
Під час проходження практики мною, курсантом-стажистом ______________ було зроблено всі документи, згідно плану стажування. Згідно плану стажування вивчив:
-посадові обов'язки командира відділення;
-форми і методи виховної та навчальної роботи а особовим складом відділення ;
-роботу ради наставників частини, товариського суду рядового та молодшого начальницького складу;
-порядок і організацію проведення занять з особовим складом відділення;
-порядок підготовки ло проведення занять з особовим складом;
-порядок залучення сил та засобів на гасіння пожеж;
-порядок взаємодії пожежної охорони з іншими службами під час гасіння пожеж. ліквідації аварій та стихійного лиха;
-пожежно-технічну характеристику району виїзду підрозділу;
-тактико-технічні можливості основних та спеціальних пожежних автомобілів ,які
є на озброєні пожежної частини ,порядок їх експлуатації та утримання;
-засоби зв'язку ,які є на озброєнні, частини ,порядок експлуатації, порядок ведення радіообміну;
-організацію підготовки газодимозахисників в пожежній частині;
-технічні характеристики ізолюючих апаратів та пожежно-технічне озброєння ГЛЗС частини;
-порядок експлуатації та утримання пожежно-технічного обладнання.
ОЗНАЙОМИВСЯ:
-з документацією щодо питань техніки безпеки ,яка ведеться в пожежній частині.
Під час проходження практики на посаді командира відділення ознайомився з районом виїзду
Район виїзду Самостійної Державної пожежної частини дуже великий.
Ознайомився також з організацією і порядком проведення службової та бойової підготовки особового складу варти .Службу та бойову підготовку в частині проводить начальник варти. Для цього ним підбирається необхідна література, вивчаються накази, згідно яких проводяться заняття. настанови. складаються методичні розробки та план-конспекти.
Заняття в частині проводяться з пожежної профілактики, пожежної тактики. медичної та пожежно-стройової підготовки.
Під час навчальної практики я чергував разом з __________ вартою яку очолює __________________________________.
Технічна характеристика стволів.
СТВОЛИ РС-70; РС-50.
Ручні пожежні стволи в залежності від виду, форми і розмірів утворених струменів підрозділяються на два типи: 1- для одержання компактних струменів і 2- для одержання розпилених струменів. Пожежні стволи РС-50 і РС-70 для одержання компактних струменів мають однакову конструкцію і відрізняються геометричними розмірами. Вони складаються зі сполучної голівки, корпуса конічної труби, усередині якого встановлений заспокоювач, змінного насоса (сприску) і ременя для переносу ствола. Зовнішня поверхня має сплітку для термоізоляції корпуса і для зручності утримання ствола при роботі. Стволи РС-50 входять комплект пожежної техніки, що надходить у сільське господарство, а також внутрішніх пожежних кранів, стволи РС-70 ставиться до устаткування пожежних автомобілів і прищепних мотопомп, що знаходяться на охороні промислових об'єктів.
Лафетний ствол застосовують для одержання потужних водяних або пінних струменів при гасінні значних пожеж у випадки недостатньої ефективності ручних пожежних стволів. Лафетні стволи підрозділяються на переносні, вивізні і стаціонарні. Стаціонарні лафетні стволи вивчають у курсі "Пожежні автомобілі".
Переносні лафетні стволи входять у комплект пожежних автонасосів. Переносної лафетний ствол ПЛС-20П складається з напірних патрубків, приймального корпуса що фіксує устрій, ручки керування. У приймальному корпусі є обернений шарнірний клапан, що дозволяє приєднувати і заміняти рукавні лінії до напірного патрубка без припинення роботи ствола. Усередині корпуса труби ствола встановлений чотирьохлопасний заспокоювач. Поворотні з'єднання ущільнені кільцевими гумовими манжетами. Для подачі повітряно-механічної піни водяний насадок на корпусі труби заміняють на повітряно-пінний.
СТВОЛИ ПОВІТРЯННО-ПІННІ.
Повітряно-пінні стволи призначені для одержання повітряно-механічної піни, формування пінного струменя і подачі піни в осередок пожежі. Повітряно-пінні стволи дозволяють одержувати повітряно-механічну піну низкою (до 10) і середньої (до 200) кратності.
Повітряно-пінний ствол СПП надійний у роботі. Піна низької якості може утворитися через засмічення центрального отвору, влучення у вакуумну камеру сторонніх предметів або застосування піноутворювача зі зниженими властивостями. У цьому випадку ствол варто розібрати, а при необхідності замінити піноутворювач. При експлуатації повітряно-пінний ствол СПП не потребує особливого поводження. Необхідно стежити лише за тим, щоб поверхня кожуха не була зім’ята, прокладка на приєднувальній частині була справна, а ствол після роботи промити чистою водою.
СТВОЛ ГПС-600.
Для одержання з розчину і подачі на пожежу піни середньої кратності (до 200) застосовують генератори ГПС. Промисловість випускає три види піногенераторів, що розрізняють по продуктивності: ГПС-600. Принцип роботи генератора ГПС полягає в наступному. 6%-ний розчин піноутворювача по рукавах подається до розпорошувача піногенератора, у якому потік розбивається на окремі краплі. Конгломерат крапель розчину при прямуванні від розпорошувача до сітки підсмоктується повітря з зовнішнього середовища в дифузор корпуса генератора.
Суміш крапель піноутворювача розчину потрапляє на пакет сіток. На сітках деформування палиці утворить систему розтягнутих плівок, що, замикаються в обмежених обсягах, складає спочатку елементарну (окремі бульбашки), а за тим масову піну. Енергій крапель, що знову надходять, і повітря маса піни відштовхується від піногенератору.
Піногенератори ГПС частіше застосовують як ручні стволи, проте в деяких випадках їх установлюють стаціонарно. Аеродромні пожежні автомобілі комплектують не тільки ручні генератори ГПС, але і стаціонарними, встановленими в підбамперних просторах для створення пінної смуги перед пожежним автомобілем і за ним. Стаціонарно встановлюють піногенератори в пінних камерах резервуарів із пальними рідинами , а також у деяких установках автоматичного пожежегасіння.