Забороняється у приміщеннях пожежної частини:
а) тримати інвентар та устаткування на майданчиках і сходових маршах неподалік спускових стовпів та дверних проходів;
б) застилати ковдрою, килимком і т.ін. підлогу у вартовому приміщенні, навчальному класі, гаражі і на шляху руху особового складу за сигналом тривоги.
Паління у пожежній частині допускається тільки в установлених місцях.
Під час служби на постах, на чатах під час роботи на об'єктах народного господарства, робітники пожежної охорони зобов'язані суворо дотримуватись загально-об'єктових, а також цехових (у лабораторіях, на установках і т.ін.) правил охорони праці та виробничої санітарії.
Особи чергової варти, вперше направлені для служби на об'єкті, проходять інструктаж з безпеки праці і виробничої санітарії на ділянках постів і чатових маршрутах.
Інструктаж проводиться особисто начальником варти, про що робиться запис в журналі заліків (інструктажів).
Особовий склад, що несе караульну, постову, чатову службу повинен бути забезпечений плащ-накидкою, теплим одягом (валянки, кожух, рукавиці та т.ін.) відповідно до погодних умов.
Між особою, яка знаходиться в наряді та караульним приміщенням має бути налагоджений постійний зв'язок.
При гасінні пожежі можливо:
- наявність великої кількості людей, яким потрібна допомога і виникнення серед них паніки;
- складне планування приміщень;
- розповсюдження вогню по порожнечам конструкцій, каналам, системам пневмотранспорту, через вікна, лоджії, балкони, по займистим матеріалам, технологічному обладнанню як вертикальному, так і горизонтальному напрямку;
- швидке зростання температури і переміщення теплових потоків в напрямку відкритих прорізів;
- створювання газоповітряних і пароповітряних сумішей внаслідок термічної деструкції речовин та матеріалів;
- виділення диму, токсичних продуктів та швидке їх розповсюдження;
- наявність обладнання під напругою;
- вибух балонів, посудин, апаратів, що знаходяться під тиском;
- деформація і обвалення конструктивних елементів будівель, споруд, технологічного обладнання;
- наявність в будівлях значної кількості матеріальних, наукових та інших цінностей.
На пожежі (під час аварії, стихійного лиха) в непридатному для дихання середовищі особовий склад пожежної охорони має виконувати роботи в ізолюючих протигазах з дотримуванням вимог безпеки, установлених "Настанов по ГДЗС".
При недостатній видимості слід застосовувати додаткове освітлення.
У приміщенні (на ділянках), де застосовуються чи можуть виділятися (при гасінні пожеж чи ліквідації аварій) сильнодіючі отруйні речовини, робота особового складу здійснюється тільки в спеціальних захисних комплектах типу К-1, ізолюючих (фільтруючих, що застосовуються для робітників і службовців даного об'єкта) протигазах і спеціальному гумовому взутті. Для зниження концентрації пари газів необхідно зрошувати об'єм приміщень (ділянок) розпиленою водою. Груповий захист, що складається з особового складу і техніки, що застосовується на ділянках сильної теплової радіації, забезпечується водяними завісами (екранами), які створюються за допомогою розпилювачів турбінного (НТР) чи віяльного (РВ-12) типів, а індивідуальна - стволами-розпилювачами.
Не допускаються до роботи безпосередньо у зоні пожежі (на позиціях ствольників) і в задимлених приміщеннях особового складу пожежних частин, члени ДПД і ПСО, які прибули до місця пожежі без бойового одягу та спорядження.
Під час гасіння пожеж (ліквідації аварій і т.ін.) кожен працюючий зобов'язаний слідкувати за змінами обстановки, поведінкою будівельних конструкцій, станом технологічного обладнання і, у випадку виникнення небезпеки, негайно попередити усіх працюючих на небезпечній ділянці та керівника гасіння пожежі.
Забороняється при гасінні пожежі використовувати вантажні та пасажирські ліфти для підіймання особового складу, пожежно-технічного озброєння і устаткування.
При визначенні позицій стволів керівник гасіння пожежі (КГП) передбачає зрошування стольників і вказує рубежі, куди відводити особовий склад на випадок створення вихорів нагрітого повітря або вогневих смерчів.
При роботі на висоті слід застосовувати страхувальні засоби, що виключають можливість падіння осіб, які працюють. При цьому:
а) робота на драбині з стволом (ножицями та ін.) дозволяється тільки після закріплення пожежника карабіном;
б) для роботи зі стволом має бути виділено не менше двох чоловік;
в) забороняється залишати ствол без нагляду, навіть після подачі води, а також знаходження особового складу на покрівлі, що покрилася кригою, поряд з покриттями, що провисли, а також на ділянках перекрити з ознаками горіння;
г) забороняється одягати лямку ствола на плече.
У зимовий час, рухаючись по даху, необхідно придержуватись за коньок (верхню частину даху) та інші стійкі предмети.
Зимою КГП і весь керівний та начальницький склад має забезпечити безпечні умови праці працюючих на морозі: організувати своєчасну зміну людей, надання медичної допомоги; на довготривалих пожежах організовувати гаряче харчування і зміну спецодягу.
Щоб уникнути створення вибухонебезпечних концентрацій, усередині будівлі не допускається гасіння полум'я газів, що горять, або пари горючих і легкозаймистих рідин, що виходять (витікають) під тиском з апаратури і трубопроводів, без узгодження з адміністрацією об'єкта. У необхідних випадках і при безпосередньому контролі зі сторони адміністрації приймаються заходи для припинення витікання газів і пари (зачиняються засувки на лініях живлення, випускається газ на факел і т.ін.) та забезпечується охолодження виробничого обладнання і конструкцій будівель, які є в зоні дії полум'я. Особи, які беруть участь у гасінні пожежі, зобов'язані знати види і типи речовин та матеріалів, під час гасіння яких небезпечно застосовувати воду чи інші вогнегасні речовини (Додаток №7).
Під час гасіння пожеж на транспорті необхідно враховувати коди екстрених заходів при гасінні пожеж небезпечних вантажів (Додаток №10) і знаки безпеки (Додаток №11).
При зміні положення пожежної драбини необхідно попередити про це тих осіб, які піднялися по ній, для роботи на висоті, пожежників, показати нове місце її розміщення чи інші шляхи спуску.
Під час роботи з електроінструментом і прожекторами необхідно:
а) тримати і переносити інструменти і прилади тільки в гумових і прогумованих рукавичках;
б) перед запуском електроінструмента одягти захисні окуляри;
в) встановити прожектори і прилади на міцну і стійку основу у тих місцях, де немає небезпеки попадання на них води (піни);
г) виключати струмоприймачі у випадку попадання напруги на корпус електроінструмента або приладу, а також при виявленні інших несправностей;
д) виключати електроінструмент в момент перерви подавання струму і при переміщенні на нове місце роботи.
Забороняється передавати електрифікований інструмент особам, які непідготовлені і які не мають допуску.
Особовий склад на пожежі (під час аварії, стихійного лиха) зобов'язаний постійно слідкувати за появою обвислих (обірваних, обгорілих) електричних проводів у місцях роботи стольників, при розборі конструкцій будівель, при встановлюванні драбин і прокладанні рукавних ліній і своєчасно доповідати про них керівнику гасіння пожежі, а також негайно застерігати осіб, які працюють у небезпечній зоні. Доки не буде встановлено, що знайдені проводи не знаходяться під напругою, необхідно вважати їх під напругою і дотримуватись відповідних заходів безпеки.
Відключення електропроводів за допомогою різання допускається при фазній напрузі у мережі не вище 220 В і тільки тоді, коли іншими способами неможливо знеструмити мережу. Відключення цього електрообладнання може виконуватись особовим складом підрозділів пожежної охорони тільки по вказівці керівника гасіння пожежі, керівника бойової ділянки і під керівництвом командира.
При неможливості застосовувати до цього вимикаючі пристрої (рубильники, запобіжники і т. ін.) електродроти перерізають спеціальними електроножицями, при цьому необхідно виконувати вимоги безпеки праці.
Ця робота повинна виконуватись тільки особами, які пройшли раніше практичне навчання і споряджені ножицями для розрізання електропроводів, гумовими діелектричними рукавичками і калошами. При цьому необхідно:
а) визначити ділянку мережі, де розрізання проводів найбільш доступне, безпечне і забезпечить знеструмлення на потрібній площі (будівля, секція, поверх і т.ін.);
б) обрізати живильні зовнішні проводи тільки у ізоляторів зі сторони споживання електроенергії з розрахунком, щоб проводи, що падають або обвисають, не залишались під напругою. Розрізання проводів треба проводити, починаючи з нижнього ряду і закінчувати верхнім;
в) обрізати кожний провід (жилу) окремо від інших. Забороняється обрізати багатожильні проводи і кабелі, а також одножильні дроти і кабелі, прокладені групами в ізолюючих трубах (оболонках) і металевих рукавах. При наявності на об'єкті прихованої електропроводки, роботи необхідно проводити після знеструмлення всього обладнання об'єкта.
Водіям (мотористам) при роботі на пожежі забороняється без команди керівника гасіння пожежі подавати воду (піну, вогнегасні суміші, електроенергію і т.ін.) чи припинити їх подачу, переміщувати автомобіль (мотопомпу), проводити якісь рухи автодрабин і колінчастих підйомників, а також залишати без нагляду автомобілі, мотопомпи та працюючі насоси.
При виході з ладу будь-якого вимірювального приладу під час гасіння пожежі, водій (моторист) повинен негайно доповісти про це безпосередньому начальнику і до заміни автомобіля (мотопомпи) забезпечити контроль за режимом роботи обладнання за іншими характерними ознаками нормальної роботи агрегату. Під час роботи у нічний час насосні відділення автонасосів і автоцистерн, а також вимірювальні прилади (щити керування) іншої пожежної техніки повинні