МОВНІ КОНКУРСИ
Мовні конкурси — це змагання, під час яких виявляються найсильніші, найкраще підготовлені з мови учні. Різного типу мовні змагання — досить популярна форма позакласної роботи, яка позитивно впливає на організацію навчально-виховного процесу взагалі й усієї позакласної мовної роботи зокрема.
Добре сплановані конкурси сприяють поглибленню і систематизації знань учнів з мови та повторенню окремих тем і розділів шкільного курсу. Вони розвивають мислення, пам'ять, увагу, виховують кмітливість, уміння вправно орієнтуватись у питаннях мови. Намагаючись довести свою озброєність знаннями з мови, вийти із змагань переможцями, учні наполегливо готуються до конкурсу, читають додаткову літературу, розв'язують мовні задачі й завдання. Інтерес, активність учнів посилюється при вдалому доборі завдань, особливо таких, що створюють проблемні ситуації. У зв'язку з цим мовні конкурси часто використовуються як заохочувальний захід, що допомагає залучити до мовної позакласної роботи в різних її формах якнайбільшу кількість учнів. Позитивною рисою конкурсів є й те, що порівняно з іншими формами позакласної роботи вони не вимагають трудомісткої попередньої праці вчителя з учнями. До конкурсів не проводяться репетиції, не готуються доповіді, повідомлення і т. ін.
Мовні конкурси тісно пов'язані з усіма позакласними заходами з мови. Однак ні за змістом, ні за формою організації вони не дублюють їх. Змагання з мови включаються в заняття гуртка, вечори, ранки, обов'язково проводяться під час тижня мови. Поряд з цим мовні конкурси досить часто практикуються і як самостійні заходи. Різноманітні за особливостями організації і методикою проведення, вони відзначаються масовістю, охоплюють велику кількість активних учасників.
Конкурси з мови повинні старанно плануватись. Кожний з них мусить мати мету, головну думку, що проходить через усе змагання. Щоб мовні конкурси були результативними, учні виносили з них цілісне враження, досвідчені вчителі часто проводять їх під девізами, які відповідають змісту дібраного мовного матеріалу. Використовуються, наприклад, девізи: «У мовах народів блищить один зміст» (П. Тичина); «Як парость виноградної .лози, плекайте мову» (М. Рильський); «Нове життя нового прагне слова» (М. Рильський); «Нема приповідки без правди» (нар. тв.) та ін.
Література.
1. Аркушин Г.Л. На заняттях мовного гуртка. УМЛШ. – 1986. - №4. – с.62-65
2. Благослови, Мати: Уроки укр. Народознавства в школі – К. Освіта, 1995 – с.190
3. Бібліотека укр. усної нар. творчості: Дитячий фольклор. – К.: Дніпро, 1986.
4. Гамалій А.П. Ігри та цікаві вправи з рідної мови. – К. 1980
5. Гальорка О.А. Виховна спрямованість позакл. роботи УМЛШ. – 1982. - №3. с.60-65
6. Дудик П.С. Вивчення укр.. мови у 8 класі. К: Рад. Шк., 1981, с.108
7. Єфімова О.М. До свята рідної мови. УМЛШ. – 1988. №6. – с.58-65
8. Запорожець О.В. Психологія. Підручник для дошкільних педагогічних училищ. – К.: Рад. Шк., 1967 – с.99
9. Запорожець О.В. Психологія. Підручник для дошкільних педагогічних училищ. – К.: Рад. Шк., 1967 –с.104
10. Зубчевський А. Пізнай себе і народ через слово УМЛШ. – 1990. №1. – с.81-83
11. Могила Н.М. З живого джерела. Позакласна робота з мови. К. 1997
12. Могила Н.М., Вовк І.М. Диференційовані завдання на уроках укр.. мови. Початкова школа. – 1996. - №2. – с.12-16
13. Моргун В. „Розвиток інтелектуально-евристичних здібностей учня”. Психологічна підтримка творчості учня. К. „Редакції загально педагогічних газет”, 2003 с.4;6
14. Неліпа Т.П. О слово рідне, хто без тебе я... УМЛШ. – 1989. №1. – с.74-76
15. Національна школа в концепції Сергія Єфремова. Колоїз Ж. Журнал „Дивослов” К. „Освіта” №1, 1994, с.37
16. Основи психології і педагогіки. Навчальний посібник/ Р.К.Серьожнікова, Н.Д.Пархоменко, Л.С.Яковицька та ін.; - К., 2003.
17. Олійник О. Світ укр. слова. – К. 1999
18. Передрій Г.Р., Смалянінова Г.М. Цікава граматика. К., Рад. шк. 1967 с.15
19. Передрій Г.Р. „Позакласна робота з мови в 4-8 класах Київ „Радянська школа” 1979
20. Психологія: Підручник/ Ю.Л.Трофімов, В.В.Рибалка, Я.А.Гончарук та ін.; - 2-ге вид., - К.: Либідь, 2000. – с.558
21. Стріха А.Д.; Гуревич А.Ю. Цікава граматика К. Рад. шк. 1991
22. Сухомлинський В.О. Джерело невмирущої криниці. УМЛШ. – 1989. - №7. – с.3-8
23. Скуратівський В. Місяцелік. К. Мистецтво, 1993. – с.206
24. Укр. мова в школі. Конспекти нетрадиційних уроків. Піддубний М. А. Рівне, 1998
25. Фасоля А.М. Свята рідної мови в школі УМЛШ. – 1989. - №7- с.51-56
26. Явір В.В., Білоусенко П.І. Виховна робота на уроках укр. мови. Посібник для вчителів. – К.: Рад. Шк.., 1986 – с.15
ДОДАТКИ
Вікторина.
Мовні загадки-жарти.
1. Назвіть слово, в якому один звук позначається трьома буквами. (Дзьобати — [дз'].)
2. Які дві букви завжди позначають звукосполучення: одна — приголосного й голосного, друга — двох приголосних?
(Ї,Щ.)
3. Від слів лак, рама, міль, міст, мова, лин, він утворіть нові слова, додавши до початку їх дзвінкий приголосний. (Злак, брама, драма, джміль, зміст, змова, млин, дзвін.)
4. Назвіть звук, спільний для кожних чотирьох слів: мати, явір, зв'язок, поява [а]; поїзд, район, ясень, юнь [й]; директор, ллється, моє, з'єднати [е]; дощ, чесно, речі, щастя [ч].
5. Доберіть п'ять слів, у яких останній звук позначається двома буквами. (День, тінь, мідь, сіль, міць.)
6. Назвіть п'ять слів, у яких два останні звуки позначаються однією літерою. (Армія, подвір'я, ательє, мамою, події.)
7. Як перетворити простий замок у великий і гарний будинок? (Замок — замок — змінити наголос.)
8. 3 якої тканини можна зробити набір географічних карт? (Атлас — атлас.)
9. Що необхідно зробити, щоб повільне діяння висипати швидко закінчилось? (Висипати — висипати — змінити наголос.)
10. Чим закінчується і зима, і весна? (Буквою а.)
11. Чим закінчується і вечір, і ніч? (Приголосним.)
12. Як написати слово робота п'ятьма, чотирма літерами? (Праця, труд.)
13. Що треба зробити, щоб майка злетіла? (Замінити початкову літеру на ч.)
14. Які алфавіти складаються з 6 літер? (Азбука, абетка.)
15. За який приголосний звук треба сховати інший приголосний, щоб почути разом кілька гармат? (Залп.)
16. Від назв яких двох букв стає жарко, гаряче? (Пе-че.)
17. Чи можна із слова доля, не міняючи звуків, зробити дві музичні ноти? ("до" і "ля".)
18. Чи можна з кози зробити козака? (Можна, додавши букву к, коза + к = козак.)
19. Чи можна з сухої трави зробити частину сільської хати? (Суха трава — сіно. Останню букву о замінити на и, і буде сіни.)
20. Чого багато має золото, менше має озеро, ще менше море, і зовсім не має його річка? (Букву о.)
21. Що мають береза, дуб, бук, яблуня й бузок, але не мають того ні клен, ні вишня? (Звук б.)
22. Що знаходиться в середині школи? (Буква о.)
23. Що стоїть між підлогою і стелею? (Буква і.)
То не просто мова, звуки.
Мета: Розширити і закріпити знання учнів з фонетики; розвивати діалогічне мовлення, увагу та пам'ять; виховувати любов до рідної мови.
Хід заняття
1 ведучий. Багато чуєш звуків навкруги:
Прислухайся, як хлюпочуться у річки береги.
Завжди, безперестанно морський прибій шумить,
Дзвінок до школи кличе, з гудінням джміль летить.
Нам треба розрізняти ці звуки мови,
З яких ти можеш скласти яке захочеш слово.
2 ведучий. Як звуки мови виникають?
Що творить їх і де?
1 ведучий. Повітря до гортані
З легень спочатку йде.
Там звуки завібрують —
І голос всі почують.
2 ведучий. Шість звуків вільно можна
Співати, як пісні.
Ці звуки знає кожен.
Як звем їх? Підкажіть.
Учні (із зали). Го-лос-ні!
2 ведучий. Назвати голосні звуки і проспівати кожен з них гамою. (Переможцеві нараховується 2 бали.)
1 ведучий. Чому приголосні звуки так важко вимовляти?
2 ведучий. Тому що перепони їм треба подолати.
Ведучі пропонують бажаючим назвати приголосні звуки.
Переможцям нараховується по 2 бали.
Гра "Знайди пару"
Ведучі роздають картки з словами: ґава, кава; діло, тіло; жир, злива; біб, піп; сиджу, сичу; глід, хліб.
Гра вимагає кмітливості, тому принцип, за яким знаходиться пара, учням не пояснюється. Серед учнів проводиться конкурс. Перемагає той, хто добирає найбільшу кількість прикладів з парою приголосних за дзвінкістю і глухістю. (Переможцеві нараховується 4 бали).
1 ведучий. Отже, як ви побачили, звуки бувають дзвінкі та глухі. А на які групи ще поділяються приголосні звуки?
Учні. На тверді й м'які.
2 ведучий. А тепер ще раз знайдіть свою пару.
Учні одержують картки з такими словами: синь, син; стань, стан; кінь, кинь; ліс, лис; ряд, рад; саду, сяду; лук, люк.
1 ведучий. (Демонструє таблицю із зображенням звука [ч] і читає вірш.)
Хоч я твердий і непохитний,
Мене спотворюють помітно:
Пом'якшуючи, вимовляють,
Хоча підстав на це не мають.
А я на м'якість право маю,
Коли подовженим буваю,
А неподовженим мене
Лиш [і] пом'якшує одне.
Ведучий пропонує школярам правильно вимовити слова із звуком [ч]. чай, черешня, чудеса, чималий, човен, чіпати, ключі, очі, калачі, трубачі, силачі, нічка, звичка, гніздечко, обличчя, піччю.