Смекни!
smekni.com

Педагогічні умови формування любові до української мови учнів середніх класів в позашкільний час (стр. 8 из 10)

Слова можуть бути написані на плакаті чи на дошці.

2 ведучий. Коли із звуком [ш] єднаюсь,

Однаково я вимовляюсь.

Ось послухайте як:

Щодня щіткар щітки робив,

Цим щиро захопився,

Борщу не їв, води не пив,

Щоранку не голився.

Щодалі більше заростав,

Як кущик, кожна щічка.

У клітці щиглик щебетав:

"Нова з'явилась щітка!"

1 ведучий. Проведемо змагання "Вимовляй правильно".

Учні читають записані на дошці скоромовки Г. Бойка:

1 Качечка кряче, каченят не бачить

Кличе качечка курчат:

— Чи не бачили качат?

— НІ, качечко, ми качат

Не бачили й в вічі,

А качура без качат

Зустрічали двічі.

2 Щедрий дощик площу полоще.

3 В чаплі чорні черевички,

Чапля чапа до водички.

4 Щиглі в кущах пищали,

Щоранку сповіщали:

— В пущах вітрище свище,

— Щипає морозище.

Перемагає той, хто, правильно вимовляючи звук [ч] і

звукосполучення [шч], читатиме скоромовки у потрібному

темпі, на одному диханні і не зіб'ється. Нараховується 5 балів.

1 ведучий. А тепер мені скажіть, яка ж наука вивчає в нашій мові звуки?

Учні. Фонетика.

2 ведучий. Чому ця наука так називається?

Хтось із учнів відповідає: "Назва походить від грецького слова phonetikos — звуковий. " За правильну відповідь нараховується 1 бал.

1 ведучий. Звуки і букви навчись розрізняти

— Глибоко будеш фонетику знати.

Букви бувають настільки ледачі,

Що лиш удвох звук спроможні позначить.

Є й працьовиті, як я, ю, є, ї.

Ролі виконують вправно свої.

Ось послухайте пісеньку букви я.

На сцену виходить дівчинка з великою літерою я, вирізаною з червоного паперу. На мелодію української народної пісні "Ой джиґуне, джиґуне" співає.

А у мене добра вдача,

Працьовита, неледача.

Раз лише звук [а] позначу,

Ну, а вдруге — [й] в додачу,

[йа] і [а], [а] і [йа] –

Ось і служба вся моя.

На початку слова [йа],

На початку складу [йа],

Де апостроф — тільки [йа]:

[йама, сійати, сімйа].

Тільки [а] я позначаю,

Коли з [й] не зустрічаюсь.

Буде [л'],чи [н'],чи [сг],

[д'],чи[т'),чи[з'],чи[цг].

[л 'ал 'а, н 'ан 'а, ц 'ац 'а, с 'ад'] —

Кожне слово можна взять.

[йа] і [а], [а] і [йа],

Ось і служба вся моя.

2 ведучий. Звук можна чути і вимовляти.

1 ведучий. Букву ж читати або лиш писати.

2 ведучий. Звуки бувають глухі і дзвінкі.

1 ведучий. Буквам незвичні наймення такі.

2 ведучий. Твердість і м'якість у звуків буває.

1 ведучий. Буква цю м'якість лише позначає.

Разом. Знаючи це, у команди ставай

І капітана свого відшукай!

Гра "Знайди свого капітана"

На сцену викликаються учні-капітани. Кожен капітан має табличку з словами:

1 капітан. Кількість букв у слові відповідає кількості звуків.

2 капітан. У слові букв більше, ніж звуків.

3 капітан. У слові звуків більше, ніж букв.

Учні отримують картки зі словами.

1 картка. Хата, рука, стіл, вікно, земля, любов, мати, край,

школа, Батьківщина, буфет, чудово, Оля.

2 картка. Кінь, мідь, дзиґа, джміль, стань, сіль, пень, день,

кукурудза, джерело, джаз, майстер, батько.

3 картка. Маяк, єдиний, щастя, Юра, ялинка, країна, Київ,

кущик, з'їсти, екскурсія, сіяти, щодуху.

Відповідно до звуко-буквенного складу слова кожен учень шукає свого капітана. Який капітан отримає найбільше правильних відповідей, той і переможе. (За цей конкурс нараховується 3 бали.)

На сцену виходять 2 дівчинки. Між ними відбувається діалог.

1 дівчинка. Ми завтра йдемо на екскурсію на хвабрику чи хверму?

2 дівчинка. А чому це тебе так филює?

1 дівчинка. Та я ще хочу встигнути у хвотографію.У мене брат працює хвотограхвом, хвото зробить чудове!

2 дівчинка. Ти не фастайся... А скажи, ти коси заплетеш чи фіст зав'яжеш?

1 дівчинка. Мабуть, фіст. Хворму і хвартух не одягну.

Виходить третя дівчинка і сміється з них.

З дівчинка. Дівчата, невже ви й досі не навчилися вимовляти Звук [ф] і звуки [хф]. (Звертається до дівчат і до слухачів.)

Пам'ятайте таку науку:

[ф] і [хф] — то різні звуки.

Ось послухайте вірш, де зустрічаються ці звуки.

У буфеті хвастав Федя:

"Я у фізиці професор,

В фотографії мастак,

Я футбольну форму маю,

Я хвороб не нахватаю,

Всі це знають, бо це факт".

На сцену виходять два хлопчики і ведуть між собою розмову.

1 хлопчик. Я сьогодні виконав в вправі вісім речень, як нам задавали ...

2хлопчик. Як ти можеш так говорити: "Виконав в вправі...". Язика можна зламати. Що треба зробити, щоб легше було говорити?

1 хлопчик. Ну ... в замінити на у.

2хлопчик. Ось і заміни.

1 хлопчик. Я виконав в управі вісім речень ...

2 хлопчик (весело сміється). А ти знаєш, що таке управа?

1 хлопчик. Ні.

2хлопчик. Тоді слухай і запам'ятовуй!

Звуки міняють значення слів,

Треба, щоб їх розрізнять ти умів.

Вправа — завдання, що виконав ти,

Управу на когось можна знайти.

Цінне досягнення в чомусь — це вклад,

Спосіб життя називають уклад.

Небажаних зустрічей ти уникаєш.

У слово вчителя вдумавсь — вникаєш.

І не міняєм [в] і [у] у словах,

Щоб збереглася їх сила жива:

Влада, вказівка, урок, установа.

Внутрішній, вплив, узбережжя, умова,

Вдалий, взуття, упаковка, удар.

Вдячний, взаємний, узгір'я, удав.

Вдумайся в значення кожного слова

— Стане у тебе багатшою мова!

На сцені з'являються 2 дівчинки. Вони ведуть розмову. Відгадайте, про що вони говорили.

1 дівчинка. Завтра у мене день народження. Мені пошили плаття із а́тласу.

2 дівчинка. З а́тласу? Та ти що?

1 дівчинка. З а́тласу. Він такої рідкісної біли́зни!

2 дівчинка. Біли́зни? Так з чого ж тобі плаття пошили? З біли́зни чи а́тласу?

1 дівчинка. Та з а́тласу ж!

2 дівчинка. Не розумію, як можна пошити плаття з паперу?

1 дівчинка. З якого паперу? Якої біли́зни?

2 дівчинка. Ти ж сама кажеш.

1 дівчинка. Я кажу — з шовку, а ти — з паперу.

1 ведучий (до слухачів). Чи всі зрозуміли, про що говорили дівчата? Якщо ні, то послухайте віршик-загадку.

Нас з братом зовні розрізняють

Лиш за наголосом, друже.

Коли ж серйозно зіставляють,

То бачать: схожі ми не дуже.

Я — збірник карт географічних,

Таблиць, малюнків ботанічних.

Дорослий зна мене й дитина,

Мій брат.— відома всім тканина.

(А́тлас — атла́с)

2 ведучий. Часто у вимові роблять помилки.

Пам'ятай, де наголос у словах таких:

Ко́мпас необхідний в орієнтуванні.

В школі на заня́ттях задають завда́ння.

Де лікують хворих — буде диспансе́р,

В театральній залі унизу — парте́р.

1 ведучий. Українську нашу мову

І російське братнє слово

Ми вивчаєм залюбки.

Дуже мови ці близькі,

Та закон у кожній свій,

Непорушний і міцний.

Ти про нього пам'ятай,

Будь уважним, розрізняй:

Ве́рба кажуть по-російськи,

А верба́ — по-українськи.

Українці кажуть кре́мінь,

Ще ім'я́, й петля́, і ре́мінь,

У Росії ж це креме́нь,

Пе́тля, и́мя і реме́нь.

Сто́ляр ми вживаєм слово,

А столя́р — в російській мові.

В нас тонки́й, у них же — то́нкий,

Нам дзвінки́й, у них же — зво́нкий,

їхній но́вий, наш нови́й,

їхній ста́рий, наш —стари́й,

До́чка в них, у нас — дочка́,

Ось різниця тут яка!

Би́ло, кажуть по-російськи,

А було́ — по-українськи.

Спи́на в нас, у них — спина́,

Адже мова не одна.

2 ведучий. Різний наголос в словах —

Це для нас не диво.

В українців — кропива́,

В росіян — крапи́ва.

Кличе хтось до телефону,

Будуть з вами говорить.

В українців кажуть — дзво́нить,

Мовлять в росіян — звони́т.

1 ведучий. Хто по тундрі вволю

Скаче ніч і день?

Українці кажуть — о́лень,

Росіяни звуть — оле́нь.

2 ведучий. "При́ятель прийшов до тебе", —

Каже вихователь.

По-російськи ж мовить треба:

"К вам пришел прия́тель".

1 ведучий. Нам відомо, що в ознаки

Є прикмети й різні знаки,

За якими визначають,

Що ж озна́ки означають.

2 ведучий. Ми були в такій країні,

Яку на карті не знайти.

Ми бажані тут гості нині,

І нам її шляхами йти.

1 ведучий. Країну цю в нас добре знають,

Бо звуки мови в ній живуть,

Разом. Фонетика — країну звуть.

Українські вечорниці.

„Барви рідної мови”

Сценарій

Зал прикрашений рушниками, плакатами, українським орнаментом, висловами про рідну мову:

Як парость виноградної лози,

Плекайте мову. Пильно й ненастанно

Політь бур'ян. Чистіша від сльози

Вона хай буде. Вірно і слухняно

Нехай вона щоразу служить вам,

Хоч і живе своїм живим життям.

(М. Рильський)

"Мова така ж жива істота, як і народ, що її витворив, і коли він кине свою мову, то вже буде смерть задля його душі, смерть задля всього того, чим він відрізняється від других людей ..."

(П. Мирний)

О мово моя!

О місячне сяйво і спів солов'я,

Півонії, мальви, жоржини!

Моря бриліантів — це мова моя,

Це мова моєї Вкраїни.

(В. Сосюра)

Буду я навчатись мови золотої

У трави веснянки, у гори крутої,