Через 1 млн. років, при подальшому розширенні й охолодженні речовини до температури 3000 К, утворились атоми водню. Випромінювання відділилось від речовини. Всесвіт став прозорим. Настала наступна ера в історії Всесвіту - ера речовини, яка триває і дотепер.
Із речовини через 1 млрд. років після Великого Вибуху утворилися надскупчення, скупчення галактик, окремі галактики, а в галактиках – окремі зорі.
Цей сценарій утворення і розвитку Всесвіту підтверджується такими спостереженими даними:
· відсотковий вміст гелію у речовині, що відповідає розрахунковому за теорією Великого Вибуху (25% гелію і 75% водню в загальній масі);
· однорідність простору у великих масштабах (100 Мпк);
· наявність неоднорідностей у невеликих масштабах;
· співвідношення між випромінюванням і речовиною.
Чи буде Всесвіт продовжувати розширятися вічно чи він у кінці кінців знов стискатиметься, перейдучи у стан із надвеликою густиною? Сьогод-ні ми маємо конкретні методи спостережливої перевірки цього припущення, та вона має ряд значних труднощів. Тому покищо ми невзмозі відповісти на усі ці питання.
В И С Н О В О К
Настало золоте століття астрономії. Спостереження небесних об'єктів проводяться скрізь у космосі та на Землі. Розкриті таємниці джерел енергії зірок, становляться зрозумілими шляхи еволюції зірок та галактик протягом мільярдів років.
Двадцяте століття було дуже прогресивним у плані дослідження Світу. Ці дослідження зв'язані з можливістю вивчати Всесвіт у широкій області спектру електромагнітних хвиль. Тут перший великий крок було зроблено одразу ж після ІІ Вітчизняної Війни, коли з'явилися нові методи спостережень – радіоастрономічні. Після цього, у 1957 році із запуском першого штучного супутника Землі почалася нова ера – з'явилася можливість виносити наукові прилади у космос й вести дослідження звідти. Для дослідження став під силу увесь спектр електромагнітного випромінювання, а також довгохвильове радіовипромінювання.
Та все ще багато питань залишаються без відповідей. Наприклад, яка планета знаходиться далі за Плутоном – Смайлі, Карла чи ще якась? Або чи буде Всесвіт нескінченно розширюватися, чи почне стискатися до свого першопочаткового стану?
Зараз впевнено можна сказати лише одне: наші уявлення про Всесвіт будуть безперервно змінюватись – так, як вони змінювалися в минулі століття.
ІІІ. ВИСНОВОК
Образно кажучи, повна відсутність знань законів будови Всесвіту – це глибока, безпросипна ніч історії людства. Але за кожною ніччю приходить ранок та день, після періоду незнань завжди приходить розквіт істини, що є таким бажаним у кожному цивілізованому суспільстві.
Під час написання навчально-дослідницької роботи я намагалася встановити взаємозв'язок між розвитком цивілізацій та еволюцію поглядів на будову Всесвіту. На мій погляд, в мене це достатньо вдало вийшло, адже зміст роботи повністю відповідає назві: “Еволюція уявлень людства про будову Всесвіту”.
Спостереження за нічним небом здаються мені одним з найцікавіших та найповчальнішим зайняттям у свій вільний час. Коли я вибирала тему своєї першої дослідницької роботи, то перш за все керувалася власним інтересом у предметі. Мені захотілося не тільки більше дізнатися про астроно-мічні дослідження, а й у доступній формі викласти цю інформацію для широких мас.
Літератури на астрономічну тематику у бібліотеках міста дуже багато, тому її пошук не склав особливої проблеми. Найцікавіша, проте найдовша частина роботи, - це обробка літератури, хоча, якщо вважати предмет цікавим, цей процес буде задоволенням для кожного дослідника.
Звичайно, у роботі такого малого об'єму марно намагатися викласти усі подробиці астрономічних досліджень того чи іншого століття. У роботі було викладено факти лише у загальному вигляді. Це розширити світогляд учнів на питання про будову Всесвіту та історію астрономічної науки.
Для дійсно зацікавлених даною темою, я раджу ознайомитися з літературою, список якої поданий нижче.
IV. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Бруно Дж., “Диалоги”. “Госполитиздат” – 1949 рік;
2. Воронцов-Вельямінов Б.А., “Очерки о Вселенной”. Мінськ “Наука” – 1980 рік;
3. Гомер, переклад Жуковського В.А., “Одиссея”. Москва “Маяк” – 1959 рік, с.76;
4. Зигель Ф.Ю., “Астрономия в ее развитии”. Москва “Просвещение” – 1988 рік;
5. Клімішин І.А., “Астрономия вчера и сегодня”. “Наукова думка” – 1977 рік, с. 45;
6. Клімішин І.А., Крячко І.П., “Астрономия”. Москва “Просвещение” –2001 рік.
7. Під редакцією Кроткова Л.М., “Сказки народов мира”. Москва “Правда” – 1987 рік;
8. Мітчелл Дж., енциклопедія “Наука и Вселенная”. Москва “Мир” – 1983 рік;
9. Мучнікова І.В., атлас “Человек и Вселенная”. Москва “Картография”– 1994 рік, с. 185;
10. Тарапов І.Є., журнал “Університети”. “Золоті сторінки” – 2001 рік, №1;
11. Шкловський І.С., “Вселенная, Жизнь, Разум”. Мінськ “Наука” – 1987 рік;
12. Щеглов П.В., “Отраженные в небе мифы Земли”. Мінськ “Наука” – 1986 рік;
*Гомер, “Одиссея”, переклад Жуковського В.А., “Маяк” – 1959 рік, с. 76
*Мучнікова І.В., “Человек и Вселенная”, Москва “Картографія” – 1994 рік, с. 185
*Клімішин І.А., “Астрономия вчера и сегодня”, вид. “Наукова думка” – 1977 рік, с.45