Стосовно товарів (робіт, послуг), які за певних умов можуть бути небезпечними для життя, здоров'я споживача та його майна, виготівник (виконавець, продавець) зобов'язаний довести до відома споживача інформацію про такі товари (роботи, послуги) і можливі наслідки їх впливу.
2.Інформація, передбачена пунктом 1 цієї статті, доводиться до відома споживачів виготівником (виконавцем, продавцем) у технічній документації, що додається до товарів (результатів робіт, послуг), на етикетці, а також маркуванням чи іншим способом, прийнятим для окремих видів товарів (робіт, послуг) або в окремих сферах обслуговування.
Продукти харчування, упаковані або розфасовані в Україні,
повинні забезпечуватись інформацією про місце їх походження. ,
3. Громадянин, який здійснює підприємницьку діяльність, на етикетці товару (роботи, послуги) повинен надати інформацію про номер документа, що засвідчує право на заняття підприємницькою діяльністю, та найменування органу, що його видав, а в разі необхідності - відомості про їх сертифікацію.
4. Якщо надання недостовірної або неповної інформації про товар (роботу, послугу), а також про виготівника (виконавця, продавця) спричинило:
-придбання товару (роботи, послуги), який не має потрібних споживачеві властивостей, - споживач має право розірвати договір і вимагати відшкодування завданих йому збитків;
-неможливість використання придбаного товару (роботи, послуги) за призначенням - споживач має право вимагати надання у розумно короткий, але не більше місяця, термін належної інформації. Якщо інформацію в обумовлений термін не буде надано, споживач має право розірвати договір і вимагати відшкодування збитків;
-заподіяння шкоди життю, здоров'ю або майну споживача - він має право пред'явити продавцю (виготівнику, виконавцю) вимоги, передбачені статтею 17 цього Закону, а також вимагати відшкодування збитків, завданих природним об'єктам, що перебувають у його володінні на праві власності або на інших підставах, передбачених законом чи договором.
5.Збитки, завдані споживачеві товарами (роботами, послугами), придбаними в результаті недобросовісної реклами, підлягають відшкодуванню винною особою у повному обсязі.
6. Під час розгляду вимог споживача про відшкодування збитків, завданих недостовірною або неповною інформацією про товари (роботи, послуги) чи недобросовісною рекламою, необхідно виходити з припущення, що у споживача немає спеціальних знань про властивості та, характеристики товарів (робіт, послуг), які він придбаває.
7. Держава створює умови для набуття споживачами потрібних знань з питань реалізації їх прав. прав.
19. Права споживача у сфері торговельного та інших видів обслуговування.
1 .За всіма громадянами однаковою мірою визнається право на задоволення їх потреб у сфері торговельного та інших видів обслуговування. Встановлення будь-яких переваг, прямих або непрямих обмежень прав споживачів не допускається, крім випадків, передбачених законодавчими актами.
2.Споживач має право на вільний вибір товарів і послуг у зручний для нього час з урахуванням режиму роботи продавця (виконавця).
Продавець (виконавець) зобов'язаний всіляко сприяти споживачеві у вільному виборі товарів і послуг, і
Забороняється примушувати споживача придбавати товари і послуги неналежної якості або непотрібного йому асортименту.
3.Продавець (виконавець) зобов'язаний надати споживачеві достовірну і доступну інформацію про найменування, належність та режим роботи свого підприємства.
4.Споживач має право на перевірку якості, комплектності,
міри, ваги та ціни товарів, що придбаваються, демонстрацію
безпечного та правильного їх використання. На вимогу споживача продавець зобов'язаний у цих випадках надати йому контрольно-вимірювальні прилади, документи про ціну товарів. В тому разі, коли під час гарантійного терміну необхідно визначити причини втрати якостітовару, продавець зобов'язаний
у триденний з дня одержання письмової заяви від споживача
термін направити цей товар наекспертизу. Експертиза провадиться за рахунок продавця.
5. В разі порушення прав споживача на підприємствах сфери торговельного та інших видів обслуговування продавець (виконавець) і працівники цих підприємств несуть відповідальність, встановлену законодавством.
Стаття 20. Право споживача на обмін товару належної якості
1 .Споживач має право обміняти непродовольчий товар належної якості на аналогічний, у продавця, у якого він був придбаний, якщо товар не підійшов за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним використаний за призначенням.
Споживач має право наобмін товару належної якості протягом 14 днів, не рахуючи днякупівлі.
ЗАКОН УКРАЇНИ
ПРО ЗАСТОСУВАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ КОНТРОЛЬНО-КАСОВИХ АПАРАТІВ І ТОВАРНО-КАСОВИХ КНИГ ПРИ РОЗРАХУНКАХ ІЗ СПОЖИВАЧАМИ У СФЕРІ ТОРГІВЛІ, ГРОМАДСЬКОГО ХАРЧУВАННЯ ТА ПОСЛУГ
Стаття 1.Застосування електронних контрольно-касових апаратів і товарно-касових книг
Підприємства, установи і організації всіх форм власності та
громадяни-суб'єкти підприємницької діяльності (далі-суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють розрахунки із споживачами у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг заготівку, зобов'язані:
1) проводити розрахунки із споживачами через належним чином зареєстровані електронні контрольно-касові апарати;
2) обов'язково видавати споживачеві касовий чек;
3) вести журнал використання електронного контрольно-касового апарата, складати звіт з операцій, здійснюваних на цьому апараті;
4) забезпечувати зберігання зазначених документів протягом строку, встановленого чинним законодавством;
5) подавати до державних податкових інспекцій звітність, пов'язану із застосуванням електронних контрольно-касових апаратів, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця. У разі допущення порушень відповідальність за які передбачено статтею 6 цього Закону, звітність подається до державних податкових інспекцій за місцем виявлення правопорушення;
6) реалізовувати товари, надавати послуги за наявності цінника на товар (прейскуранта на послугу, що надається).
За відсутності або при неможливості використання електронного контрольно-касового апарата суб'єктам підприємницької діяльності тимчасово дозволяється здійснювати розрахунки із споживачами з використанням товарно-касової книги, форма, порядок ведення та реєстрації якої затверджуються Міністерством фінансів України і Міністерством статистики України. ,
Перелік окремих форм діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, специфіка яких дозволяє здійснювати розрахунки із споживачами без застосування електронних контрольно-касових апаратів з використанням товарно-касових книг, затверджуються Міністерством економіки України за погодженням з Міністерством зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України і Міністерством фінансів України.
Порядок реєстрації і застосування електронних контрольно-касових апаратів, форми та порядок звітності затверджуються Головною державною податковою інспекцією України.
Терміни переведення субєктівпідприємницької діяльності, на розрахунки із споживачами з використанням електронних контрольно-касових апаратів визначаються Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства економіки України і Міністерства фінансів України.
Електронні контрольно-касовіапарати та товарно-касові книги не застосовуються при проведеннірозрахунків у касах на підприємствах, в установах іорганізаціях всіх форм власності, де проводяться ці операціїз оформленням прибуткових і видаткових касових ордерівз видачею відповідних квитанцій, підписаних і завіренихпечаткою у встановленому порядку.
Стаття 5. Контроль за додержанням порядку застосування електронних контрольно-касових апаратів, товарно-касових книг, комп'ютерних систем
Контроль за проведенням суб'єктами підприємницької діяльності розрахунків із споживачами з використанням електронних контрольно-касових апаратів і товарно-касових книг здійснюють Головна державна податковаінспекція України, Державний комітет України у справах захисту прав, споживачів, Державна інспекція з контролю за цінами Міністерства
економіки України, Міністерство внутрішніх справ України та їх
органи на. місцях. Контроль за проведенням обмінних операцій у пунктах обміну валюти з використанням електронних контрольно-касових апаратів або комп'ютерних систем здійснюють Національний банк України і Головна державна податкова інспекція України та їх органи на місцях.
Порядок перевірки роботи пунктів обміну валюти встановлюється Національним банком України за погодженням з Головною державною податковою інспекцією України.
Стаття 6. Відповідальність за порушення цього Закону
За порушення суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків із споживачами, встановленого статтями 1 і 2 цього Закону, за рішенням Головної державної податкової інспекції України, державних податкових інспекцій в Автономній Республіці Крим, областях, районах, містах і районах у містах стягуються до місцевого бюджету за місцем реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності фінансові санкції в розмірі:
від десяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі проведення розрахунків із споживачами за готівку без застосування електронного контрольно-касового апарата (комп'ютерної системи) чи товарно-касової книги, з використанням не зареєстрованого належним чином електронного контрольно-касового апарата (комп'ютерної системи) або у разі порушення встановленого порядку застосування електронного контрольно-касового апарата (комп'ютерної системи) чи товарно-касової книги та порушення встановленого порядку проведення розрахунків в касах на підприємствах, в установах і організаціях всіх форм власності, де ці операції проводяться з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів з видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою в установленому порядку;