І сьогодні не втрачає своєї культуротворчої сили “Празька школа” — поетичний феномен української еміграції, який не має аналогів у ХХ столітті, оскільки найповніше віддзеркалює процеси національного становлення і ті катастрофи, що випали на долю української політичної нації. А тогочасні вищі школи, щиросердечно відкриті чеською владою для українства, — Український Вільний Університет, Українська господарська академія в Подебрадах, Український високий педагогічний інститут імені Михайла Драгоманова — стали світовим мегаполісом українського інтелектуального життя на еміграції.
З настанням короткої “празької весни” у 1968 році “завесніло” і в серцях українських шістдесятників, які палко сприйняли ідеї демократизації соціалістичного ладу, безстрашно відстоювали ідеали правозахисного руху, відроджували національні основи рідної культури. Скрегіт гусениць радянських танків вулицями Праги гострим болем відлунював у братньому Києві.
Ці почуття — історичної вдячності та правдивої поваги один до одного — надихають нас сьогодні на усвідомлений рух у нову Європу, об'єднану віковими цивілізаційними цінностями й безпечну для всіх її громадян.
Задекларувавши ще в 90-х роках ХХ століття європейську стратегію розвитку, Україна нібито рухалася в європейському напрямі економічної і військово-політичної інтеграції. Позитивний досвід суспільно-політичних трансформацій, здійснюваних з кінця 80-х років сусідніми Україні Чехією та Польщею, сповнював нас вірою у можливість і навіть відносну легкість цього шляху для України. Насправді ж мав відбутися потужний струс національного організму, щоб остаточно позбутися євроінтеграційної риторики і самокритично визнати: за останні п'ять-сім років ще не досягнуто належних зрушень у напрямку відповідності економічним і політико-демократичним критеріям Європейського союзу і Ради Європи.[13]
Чеська Республіка займає 9-е місце серед країн-партнерів Запорізької області. Основні статті експорту продукції підприємств області: залізна руда, шлаки, чорні метали. Найбільшими експортерами є ВАТ “Запоріжсталь”, “Дніпроспецсталь”, Запорізький залізорудний комбінат, “Мотор Січ”, корпорація “Кераміст”. У свою чергу запоріжці імпортують із Чехії електричні машини та устаткування, зокрема, наша АЕС є потужним споживачем такого устаткування.[14]
Україна — єдина з країн СНД, з якою в Чехії спостерігається динаміка зростання товарообороту. Цей процес триває вже п’ять років, темпи зростання становлять близько 20% на рік.
Чехія вступила до Європейського Союзу. Зміни в економічних відносинах між країнами
Перед вступом Чехії до ЄС велося багато розмов про те, як це вплине на українсько-чеські відносини. Насправді це питання є дуже глобальним і непростим. Крім чинника вступу Чехії до Євросоюзу є багато компонентів, які впливають на процес взаємного торгового обміну. Хоча, як мені відомо, в Україні багато експертів прогнозують, що саме зміниться у відносинах вашої країни з новими членами ЄС.
Для нових членів ЄС відкривається ринок Союзу за нових, позитивніших умов. Однак до практичної діяльності на цьому ринку конкретні фірми і навіть міністерства Чехії тільки пристосовуватимуться. Те саме стосується й цін. Наприклад, візьмімо питання про те, як вступ Чехії до ЄС позначиться на житті пересічних громадян країни. За винятком того, що змінився режим на кордонах Чехії з ЄС, поки що не можна чітко простежити, в який бік змінилися ціни: деякі з них спочатку підвищилися, потім впали, деякі відразу знизилися. Потрібен час на адаптацію до реальності життя в Євросоюзі.
Чи мають намір чеські фірми перенести виробництво в Україну, адже робоча сила тут дешевша, ніж у будь-якій іншій країні ЄС?
З цього погляду вступ Чехії до ЄС для України об’єктивно відіграватиме позитивну роль. Уже торік було помітне реальне пожвавлення економічного життя в прикордонних регіонах України. Тому що сьогодні іноземним інвесторам вигідніше приходити на східний бік від кордону ЄС (тобто до вашої країни), ніж у регіони, розташовані на захід від кордону ЄС. Особливо це стало помітним на Закарпатті, де інвестори відкривають нові виробництва. Це дає нові робочі місця і позитивно впливає на економічне зростання цього регіону. Крім того, масовий прихід іноземних інвесторів сприяє підвищенню підприємницької культури: західний інвестор приносить в Україну не тільки гроші, а й стиль роботи на західних підприємствах, технології виробництва і просування продукції.
Товарооборот між Україною і Чехією 2003 року становив $660 млн, якщо враховувати і українську, і чеську статистику. Причому Україна має позитивне сальдо в $35-40 млн. Структура чеського експорту в Україну різноманітніша, ніж українського до Чехії. Це основна причина того, чому ми ще не досягли зрівноваженої позиції або не змогли вийти на рівень, коли Чехія мала позитивне сальдо. З України ми привозимо передусім сировину. Зокрема, більшу частину всього українського експорту до Чехії становить залізна руда. Крім неї ми імпортуємо з вашої країни титанові руди, алюміній, хімікати, добрива. Їх привозять у великих обсягах, що дає змогу зекономити на сертифікації. Також ми імпортуємо нафтопродукти, деревину.
У чеському експорті головну роль відіграють товари високотехнологічного рівня. Торік знову пожвавилася співпраця в атомній енергетиці — на перших позиціях чеського експорту з’явилися комплектуючі для реакторів українських АЕС. Близько 20% експорту — автомобільна продукція, яка має в Україні високий попит. Значну частину займають ліки, а також алюмінієва фольга, папіросний папір. Серед тих позицій, які раніше не з’являлися в двосторонньому товарообороті, — чеське виробниче обладнання для електротехнічної промисловості, машинобудування, легкої промисловості.
За рахунок постачання в Україну чеських будівельних матеріалів — в Україні будівельний бум. І виставка чеської будівельної індустрії, яка відбулась у березні цього року в Києві, засвідчила дуже великий попит практично на весь діапазон наших будматеріалів.
Крім того, триває процес модернізації української харчової промисловості. Чеське обладнання для харчової промисловості, пакувальні матеріали тощо мають дедалі більший попит в Україні. Нарешті, ця вже згадана співпраця у сфері машинобудування.
Реалізація проекту Одеса—Броди — Гданськ
Участь Чехії у цьому проекті полягає в тому, що НПЗ у Кралупах технологічно готовий приймати каспійську нафту і обробляти її, тому що нафту, подібну за складом до каспійської, вже давно добувають у Моравії. Україна і Польща знають про зацікавленість Чехії в цьому проекті, але вирішуватиме долю використання нафтопроводу передусім Україна.
Проблема українських нелегалів
За даними офіційної статистики, що стосуються тільки легально працевлаштованих, у Чехії перебувають близько 40 тисяч українців. Можна припустити, що нелегальних робітників більше. Структура цієї проблеми така: є слабкі місця на ринку праці, куди охоче приймають саме українців, причому це не тільки низькокваліфікована праця. Був план навіть запрошувати потрібну кількість представників цих професій з України. Але його поки що не реалізовано.
Крім того, закінчився термін чинності договору про взаємне працевлаштування між Україною і Чехією. Тепер наша країна вивчає пропозиції України щодо нового такого договору. Тож коли ми говоримо про українських нелегалів, слід мати на увазі невелику частину трудової міграції до нашої країни загалом. Але українські нелегали лідирують за чисельністю серед нелегальних робітників з інших країн. Тому Чехія вдосконалює внутрішнє законодавство щодо нелегалів. Потрібно почекати, поки буде допрацьовано договір про взаємне працевлаштування, і тоді можна буде говорити про перспективи розв’язання цієї проблеми.
На досвіді Чехії можна стверджувати, що приєднатися до НАТО трохи простіше, ніж до ЄС. Крім того, частково стандарти НАТО і Євросоюзу збігаються, зокрема у сфері демократичних прав і свобод. Керівні органи Альянсу ставляться до України позитивно, враховуючи, приміром, відправку військового контингенту до Іраку. Це виявилося в рішенні НАТО запросити Україну на саміт у Стамбул на найвищому рівні. Водночас оцінюється успішність виконання цільового плану співпраці між Україною і Альянсом. На сьогодні успіхи України в цьому напрямі є, але вони не дуже переконливі.
З огляду на перспективи євроатлантичної інтеграції України потрібно враховувати труднощі, що виникають, оскільки Україна отримує інтеграційні пропозиції з боку Росії. І елементи деяких з них несумісні з інтеграцією в ЄС. Наприклад, пропозиція Росії створити митний і валютний союз у межах ЄЕП: в правилах вступу до ЄС чітко зазначено, що членом Союзу не може стати держава, яка планує стати членом іншого валютного союзу.[15]
3.2. Можливості використання досвіду Чехії для здійснення ринкових перетворень в Україні
У відносинах з Євросоюзом Україна намагається діяти за принципом step-by-step: спочатку отримати від ЄС статус країни з ринковою економікою, потім створити зону вільної торгівлі і т. ін. Однак ЄС назустріч Україні не йде.
Про необхідність переходу від «євроромантизму» до «європрагматизму» часто говорив колишній заступник міністра закордонних справ України Олександр Чалий. При цьому він акцентував увагу на тому, що це його особиста думка. Йдеться про те, щоб, використовуючи можливості, які дає проект «Розширена Європа: нове сусідство», досягнути між Україною і Євросоюзом чотирьох свобод — пересування людей, товарів, послуг і капіталів. Досягнення цих цілей означає глибоку економічну інтеграцію з Євросоюзом. Тут багато залежить від України. Якщо вона діятиме успішно, то її шанси вступити до ЄС будуть набагато реальнішими. Чехія, готуючись вступити до Євросоюзу, також прагнула досягнути цих чотирьох свобод. Однак, вступивши тепер до Союзу, вона зазнає проблем з працевлаштуванням своїх громадян у «старих» членах ЄС — ще кілька років чехи матимуть проблеми з влаштуванням на роботу в Німеччині та деяких інших країнах.[16]