Ультрафіолетове випромінювання, роблячи вплив на взаємодію газів в атмосферному повітрі, сприяє утворенню смогу. При ультрафіолетовому опромінюванні можлива сенсибілізація організму до дії деяких отрут. Разом з тим ультрафіолетове опромінювання може знижувати чутливість організму до деяких шкідливих речовин унаслідок посилення окислювальних процесів в організмі і більш швидкого знешкодження отрути.
Велике практичне значення має проблема комбінованого впливу іонізуючого випромінювання і хімічного чинника.
Особливо злободенні два аспекти цієї проблеми: перший — зменшення руйнуючої дії радіації шляхом одночасної дії шкідливої речовини, використовуючи явище антагонізму. Наприклад, встановлено, що гостра дія отрут, що викликає в організмі гіпоксію (зниження кисню в тканинах) і одночасну і послідовну дію іонізуючої радіації супроводиться ослабленням тяжкості радіаційної поразки, тобто сприяє більшій радіостійкості організму.
Другий аспект — посилення ефекту дії унаслідок синергізму радіаційної дії і теплоти, радіації і кисню.
Важка фізична праця супроводиться підвищеною вентиляцією легенів і посиленням швидкості кровотоку, що приводить до збільшення кількості отрути, що поступає в організм. Крім того, інтенсивне фізичне навантаження може приводити до виснаження механізмів адаптації з подальшим розвитком професіонально обумовлених захворювань.
Оцінюючи поєднаний вплив несприятливих чинників на організм, слід мати на увазі, що, як правило, ранні зміни в організмі неспецифічні для дії якого-небудь з них і відображають лише зрив пристосовних реакцій. При дії, що продовжується, понад дозові рівні росте частота професіонально обумовлених загальних захворювань або формуються різні форми професійних захворювань.
Список літератури
1. Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності.-К.2005.
2. Заверуха Н.М. Безпека життєдіяльності. -К.1998.
3. Захарченко М.В., Орлов М.В., Голубєв А.К. Безпека життєдіяльності.. .-К.1996.
4. Коржик Б.М. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності. -К. 1995.
5. Лапнін В.М. Безпека життєдіяльності людини. К. 1999.
6. Хижняк М і., Нагорна А.М. Здоров’я людини та екологія. —К. 1995.