1.2 Основні теореми
Теорема 1 (про диференційовність композиції відображень). Нехай

– лінійні нормовані простори й задані відображення

, де

,

– відкрита множина;

, де

,

– відкрита множина. Якщо множина

не порожня , відображення

диференційовне в точці

, а

диференційовне в точці

, то складне відображення

диференційовне в точці

і

.
Доведення. Насамперед, якщо

достатньо мале, то в силу відкритості множин

та

й неперервності відображень

і

відповідно в точках

та

, точки

і

не вийдуть за границі множин

та

. Далі маємо

.
Оскільки

диференційовне в точці

, то

,
де

, якщо

. В свою чергу,

де

, якщо

. Тому

Вираз

є лінійним оператором по

, і залишається довести, що

, якщо

.
Маємо

.
Перший доданок справа прямує до нуля, оскільки

, якщо

. Прямування до нуля другого доданка можна довести так. Оскільки

диференційовне в точці

, то

, якщо

. Тому для будь-якого

знайдеться

, таке, що

, якщо

. В свою чергу, в силу неперервності

в точці

для даного

знайдеться

таке, що

, якщо

. Далі, оскільки

диференційовне в точці

, то знайдеться

таке, що

, якщо

. Нехай

. При

маємо

,
і оскільки

довільне, то це означає, що

, якщо

.
Теорему доведено.
Приклад 5. Розглянемо відображення

, диференційоване на відкритій множині

, і точки

такі, що

. Тоді функція

, визначена рівністю

,
диференційовна на

і

.
Приклад 6. Нехай відображення

диференційоване на

і

– лінійний неперервний оператор. Тоді

– відображення, диференційовне на

, і

.
Наступна теорема є аналогом теореми Лагранжа про скінченні прирости дійсних функцій дійсних аргументів.
Теорема 2 (про скінченні прирости). Нехай відображення

диференційовне на

і відрізок

цілком входить до

. Тоді

.
Доведення. Розглянемо відображення

, де

. Це відображення неперервне на

як композиція неперервних відображень

та

, і в силу теореми 1 диференційовне всередині

, при цьому

.
Тому для будь-якого лінійного функціоналу

дійсна функція

дійсного аргументу

неперервна на

і диференційовна принаймні всередині

. Тобто, за теоремою Лагранжа