Смекни!
smekni.com

Польські інвестиції в Україну в світлі східної політики ЄС (стр. 27 из 30)

На початок реалізації партнерства ЄС призначив – за пропозицією Єврокомісії – до 2013р. 600 млн євро, з яких 250 млн видвлено на цю ініціативу з фонду Європейського інструменту сусідства і партнерства та додатково 350 млн. буде виділено з резервних фондів бюджету ЄС на так звані зовнішні цілі. Ці кошти є доповненням виділених раніше для цих країн засобів на реалізацію двосторонніх програм у розмірі близько 3,5 млрд євро. У багатьох випадках може розглядатися додаткове фінансування проектів із держбюджетів країн-членів, у тому числі Польщі.

Для Польщі партнерські країни, Україна передусім, є пріоритетним напрямком фінансування з Фонду закордонної допомоги. ЄС виділить додаткові кошти на реалізацію енергетичних програм, зокрема, модернізації української газотранспортної системи та на розвиток проету Набукко. Партнерство фінансуватиметься також за рахунок міжнародних фінансових інституцій, зокрема, Європейського інвестиційного банку, який вже передбачив на ці цілі 3,7 млрд євро, а також ЄБРР. Особливо ефективними є кошти із інструменту сусідської інвестиційної підтримки (NIF), який розрахований на довготривале фінансування із європейських фінансових інституцій і слугує кредитними коштами на інвестиції у інфраструктуру. На 2008-2013рр. Єврокомісія призначила у рамках цього інструменту 700 млн. євро, а внески країн-партнерів до створеного спеціального фонду становлять нині 37 млн євро. Польша сплатила у NIF 3 млн євро з указанням,що їх необхідно використати на проекти у Східній Європі, що становить 3 місце (після Німеччини і Франції) серед держав ЄС за розмірами такого внеску.

У рамках Секторної операційної програми ЄС «Зростання конкурентності підприємств» передбачено м.ін., ряд заходів, що дозволяють одержання дотацій на інвестиції для польських фірм: це стосується пунктів 2.3 - ,,Збільшення конкурентності малих і середніх підприємств шляхом залучення інвестицій» та підпункт 2.2.1 - ,,Підтримка підприємств – нових інвесторів''[136].

Таблиця Рецепієнти дотацій

Підпункт 2.2.1 Пункт 2.3
Кінцеві отримувачі/ бенефіцієнти Малі, середні та великі підприємства, які ведуть діяльність на території Польщі і здійснюють нові інвестиції Малі, середні та або гранично малі підприємства, у яких працюють менше ніж 10 осіб і які діють менш ніж 3 роки, або новостворені підприємства, що спираються на нові технології.


Таблиця Фірми, на які не поширюється дотаційна програма

ПП 2.2.1 П 2.3
Не поширюється програма дотацій Фірми, що ведуть діяльність у секторі:

- синтетичних волокон,

- гірництва,

- виробництва сталі,

- суднобудування,

- рибальства,

- транспортним із закупівлею або лізингом транспортних засобів

Підприємці, які займаються переробкою сільгосппродукції
Проекти з секторів:

- сільського господарства,

- рибальства,

- риборозведення,

- виробництва, переробки та внесення в оббіг продукції, що згадується у Додатку 1 до Трактату ЄС,

- видобування вугілля


Таблиця: Проекти, що фінансуються

ПП 2.2.1 П 2.3
Обрані проекти - пов’язані із створення або розширенням підприємства із виробництва або послуг,

- ініціювання діяльності, що полягає на докорінних змінах виробництва, продукції та процсу виробництва,

- пов’язані із підтримкою для створення робочих місць, пов’язаних із новими інвестиціями.
- модернізація, яка повинна призвести до значної зміни продукції або виробничого процесу,

- започаткування спільних інвестиційних заходів підприємства,

- закупівля підприємством результатів дослідницьких робіт та/або прав промислової власності,

- започаткування і комерційне використання інноваційних продуктів і технологій,

- використання електронних технологій,,

- використання інформаційних технологій у процесах управління підприємством,

- пристосування технологій і продукції до вимог ЄС, зокрема, у галузі охорони праці.

Додатковими критеріями для фірм є участь у так званих горизонтальних векторах політики ЄС – рівні права жінок і чоловіків, розвиток інформаційного середовища і охорона навколишнього середовища. Також враховується іноваційність проекту. За ПП 2.2.1. підприємець може отримати дотацію у випадку, якщо він виконає одну з вимог, зокрема, сума нової інвестиції не менша ніж 10 млн євро, або 500 тисяч, якщо інвестиція стосується розбудови або модернізації вже існуючого підприємства і призведе до відкриття щонайменш 100 робочих місць на термін не менший, ніж 5 років, або ж у результаті нової інвестиції було відкрито щонайменш 20 робочих місць на період не менший, ніж 5 років, було одночасно запроваджено технологічну іновацію, вона дозволила покращити стан навколишнього середовища у місцевості, або ж нова інвестиція розташована на терені технологічного або промислового парку.

Таблиця: Розмір дотації

ПП 2.2.1 П 2.3
Дотація - для малих і середніх підприємств максимальна інтенсивність допомоги може бути підвищена на 15% (окрім транспортного сектора)- не визначено максимальних або мінімальних обсягів дотацій.


- мінімум 10 000 зл

- максимум 1 250 000 зл

- якщо обсяг дотації перевищує 125 тис. злотих кошти проекту повинні бути залучені за рахунок кредиту щонайменш у розмірі 25%

Наочним прикладом дофінансування дотаціями ЄС діяльності польського інвестора в Україні є діяльність фірми-виробника деревяної паркетної дошки BarlinekInvest, дочірнього підприємства АТ Barlinek, зокрема Європейський банк реконструкції і розвитку (ЕБРР) виділив 9,5 млн євро на фінансування інвестиції у виробництво біопалива (пелет) і тартак у м.Косів (Україна) – загальна вартість інвестиції 12 млн євро. Критеріями виділення дотації стало твердження, що,згідно звіту ЄБРР, участь Барлінка в українській економіці призведе до підвищення ефективності лісового господарства, трансферу технологій та залучення нових прямих іноземних інвестицій. Окрім того, інвестиція реалізується на території, де віддавна є виробничі будівлі, що не використовуються, і в яких раніше відбувалося виробництво з обробки деревини.

У 2008 році «BarlinekInvest», компанія групи «Барлінек», офіційно відкрила у Винниці своє перше закордонне підприємство із випуску барлінецької дошки. Завдяки виробництву 2 мільйонів квадратних метрів багатошарової дошки для підлоги у рік фірма перетворилася на найбільшого постачальника на українському ринку. При обранні локалізації вирішальне значення мав доступ до сировини, передусім, динамічний розвиток ринку місцевого і сусідніх країн. Загальна вартість будівництва підприємства склала 50 млн євро [112]. Було залучено власні кошти від випуску акцій, зовнішнє фінансування із ЄС.

Так само, як і на підприємствах компанії у Польщі, у Винниці відбувається повний процес обробки деревини, від сировини до готової підлоги. Тому, окрім виробничої лінії із випуску дошки для підлоги, було створено повну виробничу базу: склад сировини, тартак для різних порід деревини із фризовим цехом, сушильним відділенням, пакувальну лінію, склад продукції та логістичний центр. Окрім цехів, безпосередньо пов’язаних із виробництвом, на території підприємства розташовано котельню і завод біопалива (пелет) із потужністю 17 тис. тон на рік, який використовує навіть мокрі залишки деревини і тирсу. Політика компанії полягає у максимально економічному використанні сировини, тому технологія виробництва барлінецької дошки та біопалива є безвідходним і сучасним, яке спирається на перевірені євростандарти. Барлінек виступає із цікавими екологічними ініціативами, зокрема, акцією висаджування молодих дерев (Акція «1 за 1»), яка проводиться одночасно в Україні і Польщі.

Початково планувалося, що напівфабрикати з хвойних порід деревини постачатимуться українськими підприємствами, проте це виявилося неможливим через слабкий розвиток місцевої деревообробної промисловості. Було закуплено тартак, що відповідав вимогам інвестиції, у місцевості Косів (390 км від Винниці). Об’єкт було значно модернізовано і відкрито на його базі підприємство із випуску напівфабрикатів із деревини хвойних порід. Так само, як і у Винниці, у Косові діятиме завод із виробництва пелет із потужністю близько 35 тис. тон на рік, у фінансуванні якого взяв участь ЄБРР. Таким чином Барлінек став найбільшим підприємством деревообробної промисловості в Україні і найбільшою і найсучаснішою інвестицією у цю галузь.

Українське підприємство Барлінек дозволило створити 800 робочих місць. Більшість працівників, у тому числі і на керівних посадах, є громадянами України. Річна навчальна програма для обраних кандидатів дозволила їм повністю підготуватися до участі у виробництві. Участь Барлінек дозволяє більш ефективно управляти лісовим господарством України і залучати нові технології.

Найчастіше польські фірми отримують дотації на рекламну діяльність. Так, з 23 проектів, на які фірма MAKRO-PLAST одержала часткове (до 60%) фінансування ЄС за різними програмами (PHARE 2001, PHARE 2002, SPOWKP, RPOWP 2007-2013) і які стосувалися виставкової і рекламної діяльності фірми на теренах колишнього СРСР (Росія, Україна, Казахстан, Узбекистан, Азербайджан, а також Румунія і Франція), консультативної і технічної допомоги, закупівлі обладнання і впровадження нових технологій, лише кілька мікродотацій стосувалися України: участь у Міжнародній виставці «Архітектура і будівництво 2005» (Київ, 9 722 зл.), «КИЇВБІЛЬД-2006» (14 865 зл.), «КИЇВБІЛЬД-2007» (9 510 зл.), «КИЇВБІЛЬД-2008» (16 191 зл.) із виразною тенденцією до зростання виділених коштів, для порівняння – участь у аналогічній виставці у Москві дофінансовано на суму 20 тис. злотих. Проте навіть така можливість створює сприятливий грунт для польсько-української співпраці, більш активна участь наших підприємців у виставках дозволить інвесторам реалізувати проекти.