підготовка, скликання і проведення Загальних зборів акціонерів;
вирішення питань щодо здійснення банківських операцій;
призначення на посаду та звільнення посадових осіб дочірніх підприємств, філій та представництв і визначення умов оплати їх праці;
затвердження Положень та внутрішніх документів, регулюючих діяльність банку;
Голова Правління керує поточною дiяльнiстю банку, забезпечує виконання рішень Загальних зборів акціонерів та Спостережної ради банку. Без доручення представляє банк в органах державної влади і управління, на підприємствах, організаціях і установах, укладає угоди, підписує від імені банку документи, пов`язані з виконанням Статутних завдань банку та виконує інші функції, що передбачені Статутом банку, рішеннями Загальних зборів акціонерів та Ради банку.
Розділ 2. Аналіз діючої системи формування та управління конкурентоспроможністю банків України
2.1 Сучасні проблеми конкурентоспроможності українських банків в умовах глобалізації та лібералізації руху капіталу
Становлення і розвиток ринку фінансових послуг України відбувається в період значних змін у світовій економіці, які визначаються процесами глобалізації фінансових ринків, міжнародною інтеграцією фінансових інститутів та монополізацією ними окремих сегментів ринку.
Проте вихід на вітчизняний ринок фінансових послуг провідних банків світу та інших міжнародних фінансових компаній – не лише характерна особливість сучасного етапу розвитку банківської системи держави, а й прояв на теренах України тенденцій подальшої глобалізації фінансових ринків, підтвердження потенційних можливостей та досить високої прибутковості банківського бізнесу в Україні [43].
Декілька років тому ситуація на вітчизняному банківському ринку суттєво відрізнялася від ситуації, що склалася на той час в багатьох країнах Східної Європи. Це було зумовлено низкою чинників як суто фінансових, так і загальнополітичних, серед яких слід виділити досить незвичну для сучасної держави ситуацію з участю іноземного капіталу у економічному житті країни.
На відміну від західних сусідів, зростаюча економіка України гостро відчувала брак вільних коштів, проте не мала змоги залучити їх на внутрішньому ринку. В значній мірі це було пов’язано з відсутністю на той період хоч яких-небудь значних іноземних учасників на фінансовому ринку держави, тобто вітчизняні банки майже повністю контролювали ситуацію на фінансовому ринку України.
Певна кількість банківських установ навіть не намагались конкурувати між собою за долю банківського ринку, що зумовлювало досить низький рівень конкуренції. Ці установи майже не займалися роздрібним бізнесом, не будували власні мережі та не намагалися збільшити власний капітал.
За таких умов в країні з’явилась велика кількість невеликих, так би мовити «кишенькових» банків, що обслуговували суто корпоративні потреби окремих фінансово–промислових груп. Але при цьому сформувалася і група банків, що добре розуміли недовговічність такого положення справ та які намагалися як найшвидше підготуватися до змін пов’язаних з неминучим виходом на український ринок потужних іноземних кампаній.
Саме достатньо низький (по західним стандартним) рівень конкуренції, велика норма прибутків та темпи зростання економіки були основним чинником неминучого приходу іноземного капіталу в Україну.
За період з 2002 по 2009 рр. ситуація на банківському ринку кардинально змінилась. Привабливість української економіки, політична та економічна стабільність призвели до стрімкого приходу багатьох потужних фінансових установ. Серед них виділяються надпотужні національні гравці: Raiffeisen International, BNP Paribas, Citigroup. Державну належність материнських груп відображає наступна діаграма (рис. 2.1).
З наведеної схеми видно, що сумарна доля європейських установ, які вийшли на вітчизняний ринок, складає левову частку усього іноземного капіталу в Україні. Конкретні дані, які висвітлюють загальні масштаби діяльності іноземних інвесторів в сучасних умовах, наведені у наступній таблиці (табл.2.1).
Таблиця 2.1
Українські банки, що підконтрольні іноземному капіталу
| № п/п | Банк | Материнська група | Капітал млн. грн., на 01.12.08р. | Кредити населенню, млн. грн. |
| 1. | Райффайзен Банк Аваль | Raiffeisen International | 2202,5 | 10146,9 |
| 2. | УкрСиббанк | BNP Paribas | 1977,8 | 8618,8 |
| 3. | УкрСоцбанк | Banca Intesa | 1588,5 | 6398,4 |
| 4. | ОТП Банк | OTP Bank | 921,9 | 4350,8 |
| 5. | ВАБанк | TBIF | 550,3 | 442,8 |
| 6. | Альфа-Банк (Україна) | Альфа-групп | 493,1 | 310,1 |
| 7. | ІНГ Банк Украина | ING Bank | 484,6 | 20,7 |
| 8. | «Престиж» | Erste Group | 300,1 | 215,8 |
| 9. | Унікредитбанк | UniCredit | 293,9 | 9,3 |
| 10. | Внешторгбанк (Україна) | ВТБ | 288,1 | 80,6 |
| 11. | Банк «Мрія» | ВТБ | 262,4 | 215,4 |
| 12. | Сітібанк Україна | Citigroup | 259,1 | 6,3 |
| 13. | Кредобанк | РКО | 253,8 | 525,0 |
| 14. | ХФБ Україна | UniCredit | 239,1 | 103,2 |
| 15. | Індекс-Банк | CreditAgricolle | 185,6 | 427,3 |
| 16. | Каліон Банк Україна | CreditAgricolle | 183,6 | 5,5 |
| 17. | ПроКредит Банк | ProCreditHolding | 133,9 | - |
| 18. | Банк НРБ | Ощадбанк РФ | 118,3 | 238,6 |
| 19. | СЕБ-Банк | SEB Group | 115,4 | 82,0 |
| 20. | Електронбанк | Volksbank International | 93,0 | 203,2 |
| 21. | Банк Ренесанс Капітал | Ренесанс Капітал | 89,2 | 77,8 |
| 22. | Енергобанк | Національний резервний банк (НРБ) | 82,1 | 44,3 |
| 23. | Агробанк | Home Credit | 78,2 | 324,7 |
| 24. | «Універсальний» | EFG Eurobank | 76,0 | 213,5 |
| 25. | Петрокомерцбанк(Україна) | Петрокомерц | 72,6 | 98,8 |
| 26. | БМ Банк | «Банк Москви» | 62,0 | 18,6 |
| 27. | УКТБ | БТА | 61,5 | 33,3 |
| 28. | «Львів» | Нью-Прогрес Холдинг | 60,1 | 26,3 |
| 29. | «Приватінвест» | Home Credit | 50,0 | - |
| 30. | АИС-Банк | «Русcкий Стандарт» | 40,0 | - |
| 31. | «Прикарпаття» | Getin-Holding | 39,6 | 41,6 |
| 32. | МИБ | WNISEF | 29,2 | 289,5 |
| Всього по групі, млрд. грн. | 12,3 | 34,8 | ||
На сьогодні можна констатувати, що з’явилось більш ніж 30 іноземних учасників банківської сфери економіки. Стратегія виходу на новий ринок у кожного з учасників своя: дехто намагається створити новий банк та самотужки розвивати роздрібну мережу, дехто купує вже сформовані банківські установи разом з власною мережею та клієнтською базою.
Така різниця в підходах зумовлена стрімким зростанням цін на українські банки першої двадцятки, деякі потенційні покупці вважають сьогоднішні ціни надмірними і будують власний банківській бізнес з нуля (UniCredit, Альфа-групп, Erste Group).
Проте, незважаючи на різні напрямки стратегій на початковому етапі в подальшому усі дії нових банківських установ було спрямовано на збільшення вже існуючої або найшвидше захоплення суттєвої долі фінансового ринку. Завдяки підтримці материнських структур, частка вітчизняного банківського капіталу, яку утримують іноземні інвестори значно зросла. Тому на сьогодні ситуація виглядає наступним чином.
Тільки за останній рік частка іноземного капіталу в сукупному статутному капіталі банківської системи зросла з 19,5% (на 01.01.2008р.) до 33% (на 01.01.2009р.) (рис. 2.2).