2. Розпорядження головуючого – це усні владні вказівки суду учасникам процесу, спрямовані на забезпечення порядку в судовому засіданні та проведення засідання у встановленому законом та судом порядку.
Розпорядження головуючого, які він дає під час судового засідання, є обов‘язковими для всіх учасників процесу та глядачів. Розпорядження повинні беззастережно виконуватися учасниками цивільного процесу, а також іншими особами присутніми у залі судових засідань. Цей обов‘язок учасники процесу мають і тоді, коли вони не згідні з діями та розпорядженнями головуючого. В цьому випадку особа може подати свої заперечення проти дії головуючого.
Щодо осіб, які порушують порядок в судовому засіданні, головуючий може застосувати відповідні заходи реагування, передбачені законом. Зокрема, особі, яка порушила порядок під час розгляду справи, головуючий від імені суду робить попередження. При повторному порушенні порядку особи, які беруть участь у справі, свідки, експерти, перекладачі можуть бути видалені із залу судового засідання за ухвалою суду, а громадяни, присутні в залі судового засідання, - за розпорядженням головуючого.
3. Особи, які беруть участь у справі, передають документи та інші матеріали головуючому через судового розпорядника. Це положення є формальним, підкреслює нейтральність суду та його незалежність. Однак якщо документ переданий суду не через розпорядника, а особисто, то це не впливає на законність чи обгрунтованість рішення.
Стаття 163. Відкриття судового засідання
1. У призначений для розгляду справи час головуючий відкриває судове засідання і оголошує, яка справа розглядатиметься.
2. Секретар судового засідання доповідає судові, хто з викликаних у справі осіб з'явився в судове засідання, чи вручено судові повістки та повідомлення тим, хто не з'явився, та повідомляє причини їх неявки, якщо вони відомі.
3. Суд встановлює особи тих, хто з'явився, а також перевіряє повноваження представників.
1. Судове засідання відкривається тим, що у призначений для розгляду час (якщо суддя не запізнився) суд входить в зал засідань, а секретар у цей час промовляє “Встати, суд йде!”. Всі учасники процесу встають, вітаючи суд.
Далі головуючий присідає сам, пропонує присісти усім присутнім, і оголошує, яка справа розглядатиметься. Як правило, називаються лише сторони. Наприклад, “Слухається справа за позовом Кравчука до Сидорука”.
2. Після відкриття судового засідання починається його підготовча частина. Підготовча частина судового засідання має на меті з'ясування та вирішення питання про те, чи можливо розглянути справу у цьому судовому засіданні. Іншими словами, підготовча частина судового засідання складається з сукупності процесуальних дій, спрямованих на перевірку наявності умов, які необхідні для розгляду та вирішення справи в даному судовому засіданні. Ці процесуальні дії, перш за все, спрямовані на з'ясування таких основних питань: 1) чи може бути справа розглянута даним складом суду; 2) чи може бути розглянута справа при даній явці учасників процесу; 3) чи може бути розглянута справа при наявності зібраних доказів у справі.
3. Підготовча частина судового засідання розпочинається з доповіді секретаря судового засідання про те, хто з викликаних у справі осіб з'явився в судове засідання, чи вручено судові повістки та повідомлення тим, хто не з'явився, та причини їх неявки, якщо вони відомі.
Дане положення покладає на секретаря судового засідання обов’язок перевірки явки у судове засідання тих суб’єктів процесуальної діяльності, які були викликані в судове засідання або повідомленні про час та місце судового розгляду ще до початку судового засідання. Крім того, секретар зобов’язаний перевірити відомості про вручення судових повісток та повідомлень, а саме чи є у справі відповідні докази.
4. Несвоєчасне повідомлення учасників процесу про час розгляду справ, безпідставне перенесення часу їх розгляду викликають справедливе обурення громадян. У зв'язку з цим необхідно мати на увазі, що суддя несе особисту відповідальність за своєчасний і якісний розгляд справ. Навмисне порушення закону чи несумлінне його виконання, якщо це призвело до тяганини при розгляді справи й істотно обмежило права і законні інтереси громадян, слід розглядати як неналежне виконання суддею професійних обов'язків, яке тягне передбачену законом відповідальність (п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про посилення судового захисту прав та свобод людини та громадянина” від 30.05.1997р. №7).
5. Далі суд встановлює особу тих, хто з’явився у судове засідання. Встановлення осіб здіснюється в такому порядку: позивач, його представники, відповідач, його представники, треті особи, їх представники, перекладач. Особа свідка, експерта, секретаря судового засідання у підготовчій частині не з‘ясовується.
Встановлення особи полягає у встановленні її прізвища, імені та по-батькові, а також тотожності особи, яка бере участь у справі, особі, яка зображена на фотокартці документа, який встановлюює особу. Ці данні встановлюються за паспортом або іншим документом, що виключає сумнів в особі.
Часто суди не перевіряють документів, що встановлюють особу. Це може призвести до постановлення судових рішень щодо осіб, які насправді участі в процесі не брали. Був випадок, коли за протоколом судового засідання у справі про розлучення брала участь жінка, яка насправді в той час перебувала в Італії.
Для уникнення такої ситуації, доцільно запровадити у практику приєднувати до справи копію паспорту чи іншого документу, який посвідчує особу, а також довідки про присвоєння ідентифікаційного коду.
Одночасно суд з‘ясовує інші персональні данні, які мають значення для справи: рік народження (для встановлення обсягу процесуальної дієздатності), місце проживання та місце роботи (для надсилання повісток), рівень володіння українською мовою (для вирішення питання про залучення перекладача). Повідомлені суду відомості спеціально не перевіряються і вважаються достовірними. Ці відомості не входять до предмету доказування по справі.
В цій частині доцільно встановлювати також ідентифікаційний код особи, оскільки він є обов‘язковим елементом виконавчого документа.
При перевірці повноважень представника необхідно вияснити наявність документів, які посвідчують повноваження представника (ст.42 ЦПК), а також обсяг повноважень, які має представник (ст.44 ЦПК). Крім того необхідно перевірити відсутність обставин, які виключають можливість даної особи бути представником (ст.41ЦПК).
Стаття 164. Роз'яснення перекладачеві його прав та обов'язків.
Присяга перекладача
1. Головуючий роз'яснює перекладачеві його права та обов'язки, встановлені цим Кодексом, і попереджає перекладача під розписку про кримінальну відповідальність за завідомо неправильний переклад і за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
2. Головуючий приводить перекладача до присяги: "Я, (прізвище, ім'я, по батькові), присягаю сумлінно виконувати обов'язки перекладача, використовуючи всі свої професійні можливості".
3. Текст присяги підписується перекладачем. Підписаний перекладачем текст присяги та розписка приєднуються до справи.
1. Коментована стаття застосовується судом тільки в тому випадку, якщо в справі бере участь перекладач.
Про процесуальний статус перекладача див. коментар до ст. 55 ЦПК.
Перекладач зобов’язаний здійснювати по можливості дослівний та повний переклад змісту всього, що відбувається в засіданні, кожного пояснення і заяви осіб, які беруть участь у справі, показання свідків, зміст запитань та відповідей, які ставить суд свідкам, особам, що беруть участь у справі, та останні один одному і свідкам, робити переклад матеріалів справи та судових постанов, а також документів, які складає для суду особа, що не володіє мовою, тощо.
2. Головуючий роз'яснює перекладачеві його права та обов'язки, встановленні ЦПК, тобто зачитує ст.55 ЦПК, і попереджає перекладача під розписку про кримінальну відповідальність за завідомо неправильний переклад і за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
З цього часу перекладач бере участь у справі і здійснює переклад.
3. Формальним елементом є присяга перекладача, яка проголошується усно і текст якої підписується перекладачем і приєднується до справи. Присяга є підтвердженням того, що перекладач готовий здійснювати належним чином свою функцію. Водночас це і важливий психологічний момент, який настроює перекладача належним чином виконувати свою функцію.
Стаття 165. Видалення свідків із зали судового засідання
1. Свідки видаляються із зали судового засідання у відведені для цього приміщення.
2. Судовий розпорядник вживає заходів щодо того, щоб свідки, які допитані судом, не спілкувалися з тими, яких суд ще не допитав.
1. Свідки повинні бути об‘єктивними та неупередженими, а тому вони не повинні знати, що відбувається в залі засідань, що ці події не вплинули на їх показання.
Для цього свідки видаляються із залу судового засідання у відведені для цього приміщення. Таким приміщенням може бути будь-яке інше приміщення, окрім залу засідань, з якого вони не можуть спостерігати за засіданням. Традиційно свідки видаються в коридор.
Свідки видаляються із залу судового засідання в підготовчій частині ще до початку вирішення питань, пов'язаних із відводами, можливістю слухання справи за відсутності учасників процесу, які не з'явились, тощо.
Те, що свідки видаляються із залу засідань, означає, що вони там повинні бути присутні. Іншими словами, свідки повинні брати участь у підготовчій частині судового засідання, а отже їх слід викликати на той самий час, що й осіб, які беруть участь у справі. Однак свідок може бути зайнятим і не може проводити весь день в суді, очікуючи, коли саме його викличуть дати показання. Тому поширена практика виклику свідка на інший, більш пізній час. Це робиться з розрахунку на те, що допиту свідка передує підготовча частина, а також пояснення та запитання осіб, які беруть участь у справі. З урахуванням інтересів учасників процесу, цю практику можна визнати обгрунтованою та такою, що не суперечить процесуальному законодавству.