4) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.
2. Неявка представника в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки не є перешкодою для розгляду справи. За клопотанням сторони та з урахуванням обставин справи суд може відкласти її розгляд.
3. У разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, без поважної причини або неповідомлення ним про причину повторної неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду.
4. Якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
5. Наслідки, визначені частинами другою - четвертою цієї статті, настають і в разі, якщо сторона залишить залу судового засідання.
1. Коментована стаття встановлює наслідки неявки у судове засідання осіб, які беруть участь у справі, а не будь-яких учасників процесу.
Неявка у судове засідання – це відсутність особи в залі судового засідання під час розгляду справи, незалежно від причин, або залишення залу судового засідання.
Всесторонність, об'єктивність та правильність розгляду справи та постановлення правосудного рішення залежить від участі в розгляді справи усього складу осіб, які беруть участь у справі по конкретному правовому спору, що переданий на розгляд суду.
Законодавець передбачив право осіб, які беруть участь у справі, брати участь у судових засіданнях, а також гарантії реалізації цього права. Це право витікає з вимог таких принципів цивільного судочинства, як змагальність, диспозитивність, процесуальна рівноправність сторін, демократизм, законність тощо. Тому дана стаття передбачає наслідки неявки в судове засідання когось із осіб, які беруть участь у справі. Ці наслідки є досить демократичними та відповідають диспозитивним засадам цивільного судочинства.
2. Правові наслідки неявки залежать від чотирьох обставин: 1) належності повідомлення особи, яка не з‘явилася, про час і місце розгляду справи; 2) причини неявки; 3) процесуального статусу особи; 4) угляду суду.
3. Суд зобов‘язаний відкласти розгляд справи у таких випадках:
- у разі неявки в судове засідання однієї із сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких нема відомостей, що їм вручені судові повістки. Цей правовий наслідок настає і у випадках, коли суду достеменно відомо, про те, що особа знає про час та місце розгляду справи, але відомостей про вручення судових повісток, заповнених належним чином, у справі не має;
- разі неявки в судове засідання сторони або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, оповіщених у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, якщо вони повідомили про причини неявки, які судом визнано поважними. Часто особи, які беруть участь у справі звертаються до суду з клопотаннями про відкладення розгляду справи, покликаючись на обставини, що їм перешкоджають взяти участь в засіданні: хвороба, відрядження, участь в інших судових засіданнях тощо. Ці причини, як правило, визнаються судом поважними;
- у разі першої неявки без поважних причин належним чином повідомленого позивача в судове засідання або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Іншими словами, якщо позивач не з‘явиться в судове засідання вперше, то розгляд справи буде відкладено завжди, за виняток випадку, коли сам позивач письмово просив справу розглядати без нього;
- у разі, якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Це може бути викликано недостатньою поінформованістю представника про фактичні обставини справи, недостатністю засобів доказування, необхідності з‘ясування дійсного волевиявлення позивача. Для того, що б суд мав підстави визнати явку сторони обов‘язковою, про це зацікавлена особа повинна заявити клопотання. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.
4. Неявка представника в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки не є перешкодою для розгляду справи. Але за клопотанням сторони та з урахуванням обставин справи суд може відкласти її розгляд.
Ця норма стосується, насамперед, договірних представників. Норма застосовується у випадку, коли сторона з‘явилася, а представник – ні. Якщо не з‘явилися ні сторона, ні її представник, то застосовуються наслідки, передбачені для неявки сторони.
Вирішуючи питання про відкладення розгляду справи, суд враховує складність справи, попередню участь представника у справі, стадію розгляду, готовність сторони до самостійного захисту своїх інтересів, добросовісність дій представника, який не з‘явився, доведеність поважності причини неявки, думку інших осіб, які беруть участь у справі.
Сама по собі неявка представника, якщо при цьому не заявлено відповідне клопотання, не може бути підставою для відкладення розгляду справи.
5. У разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, без поважної причини або неповідомлення ним про причину повторної неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду.
Аналогічна правова ситуація в ЦПК 1963 р. вирішувала по іншому. Відповідно до ч.3 ст. 172 ЦПК УРСР у разі повторної неявки в судове засідання, незалежно від причин, позивача або відповідача, яким повідомлено у встановленому порядку про час і місце судового засідання, суд розглядає справу за наявності у справі достатніх матеріалів про права та взаємовідносини сторін.
Коментована стаття такого права суду не надає. Наслідок неявки позивача, передбачений у ч.3 коментованої статті є імперативним, тобто застосовується в усіх випадках повторної неявки, незалежно від того чи є можливість вирішити спір по суті.
Неявка до суду позивача може свідчити про втрату ним інтересу до вирішення справи. Вирішення спору в такому випадку було б порушенням принципу диспозитивності.
Повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
6. Якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). При цьому застосовуються умови, необхідні для постановлення заочного рішення, передбачені ст. 224 ЦПК, а саме:
- позивач не заперечує проти такого вирішення справи, тобто згідний із заочним розглядом справи;
- у разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів;
- відповідач повинен знати про предмет, підстави та розмір позову.
Коментована норма не передбачає, як повинен діяти суд, якщо позивач згоди на заочний розгляд справи не дає. Вважаємо, що в цьому випадку, суд зобов‘язаний відкласти розгляд справи.
7. Слід також враховувати, що за проявлену неповагу до суду настає відповідальність за ст.185-3 КпАП у порядку, передбаченому цим Кодексом. Йдеться про злісне ухилення від явки до суду свідка та експерта згідно правил цивільного судочинства, непідкорення розпорядженню головуючого чи порушення порядку під час судового засідання свідком, позивачем, відповідачем та іншими громадянами; повторну неявку сторін або однієї з них без поважних причин чи неповідомлення ними про причини неявки на другий виклик (за умов, зазначених у ЦПК) або вчинення будь-яких інших дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил (п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді цивільних справ по першій інстанції” від 21.12.1990р. №9).
Стаття 170. Наслідки неявки в судове засідання свідка,
експерта, спеціаліста, перекладача
1. У разі неявки в судове засідання свідка, експерта, спеціаліста, перекладача суд заслуховує думку осіб, які беруть участь у справі, про можливість розгляду справи за відсутності свідка, експерта, спеціаліста, перекладача, які не з'явилися, та постановляє ухвалу про продовження судового розгляду або про відкладення розгляду справи на певний строк. Одночасно суд вирішує питання про відповідальність свідка, експерта, спеціаліста, перекладача, які не з'явилися.
1. У разі неявки в судове засідання свідка, експерта, спеціаліста, перекладача суд заслуховує думку осіб, які беруть участь у справі, про можливість розгляду справи за відсутності свідка, експерта, спеціаліста, перекладача, які не з'явилися. Можливість продовження розгляду справи залежить від того на якій стадії перебуває судовий розгляд, чи є можливість вчинення процесуальних дій, які не потребують участі експертів, спеціалістів, перекладачів, які не з‘явилися.
У разі неявки перекладача, судовий розгляд слід відкласти, оскільки в іншому випадку, будуть порушені процесуальні права особи, яка не володіє українською мовою.
Про продовження судового розгляду або про відкладення розгляду справи на певний строк суд постановляє ухвалу.
2. Одночасно з вирішенням питання про продовження або відкладення розгляду справи і незалежно від цього, суд вирішує питання про відповідальність учасника, який не з‘явився.
Відповідальність за неявку до суду може наставати за чт. 185-3 КпАП України. Реальне притягнення до відповідальності за цієї номою ускладнюється тим, що суд не може встановити усі елементи адміністративного правопорушення, а головним чином вину особи, яка не з‘явилася.