4. У разі пропуску строку подання зауваження (тобто 7 днів) і відсутності підстав для його поновлення, головуючий залишає їх без розгляду. У разі пропуску строку подання зауважень з поважних причин, зацікавлена особа повинна одночасно із поданням зауважень подати клопотання про поновлення строку.
Слід мати на увазі, що відповідно до ч.4 ст. 297 ЦПК при надходженні до апеляційного суду неналежно оформленої справи, з нерозглянутими зауваженнями на правильність і повноту фіксування судового процесу технічними засобами або з нерозглянутими письмовими зауваженнями щодо повноти чи неправильності протоколу судового засідання, ... суддя-доповідач повертає справу до суду першої інстанції, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку, протягом якого суд першої інстанції має усунути недоліки.
Наведена норма може використовуватися для затягування апеляційного розгляду справу, оскільки заінтересовані особи можуть після спливу строку для подання зауважень і надіслання справи до апеляційного суду подати зауваження з клопотанням про відновлення строку, що призведе до необхідності повернути справу до місцевого суду.
Зауваження залишаються без розгляду також у зв'язку з вибуттям головуючого, оскільки інший суддя, який не розглядав справу не може оцінити правильність поданих зауважень.
5. Якщо фіксація розгляду справу відбувала у протоколі судового засідання, то керуватися потрібно п. 2-1 Перехідних положень ЦПК. Особи, які беруть участь у справі, мають право знайомитися з протоколом судового засідання і протягом трьох днів після їх повідомлення про підписання протоколу або після закінчення строку на підписання протоколу подавати свої письмові зауваження щодо неповноти або неправильності протоколу.
Головуючий розглядає зауваження до протоколу і в разі згоди з ними посвідчує їх правильність. У разі незгоди головуючого із поданими зауваженнями вони розглядаються судом з повідомленням осіб, які брали участь у справі, про час і місце проведення судового засідання.
Розглянувши зауваження, суд постановляє ухвалу, якою посвідчує правильність зауважень або відхиляє їх. У разі пропуску строку подання зауважень і відсутності підстав для його поновлення суд залишає їх без розгляду.
Зауваження повинні бути розглянуті не пізніше п'яти днів з дня їх надходження до суду.
Зауваження приєднуються до матеріалів справи, в тому числі, якщо їх не було розглянуто у зв'язку з вибуттям головуючого.
Стаття 200. Порядок складання та оформлення протоколів про окремі процесуальні дії
1. Під час вчинення окремої процесуальної дії поза судовим засіданням складається протокол. При його складанні можуть застосовуватися технічні засоби.
2. У протоколі вчинення окремої процесуальні дії зазначаються такі відомості:
1) рік, місяць, число і місце вчинення процесуальної дії;
2) час початку вчинення процесуальної дії;
3) найменування суду, який розглядає справу, прізвище та ініціали судді, секретаря судового засідання;
4) справа, що розглядається, імена сторін та інших осіб, які беруть участь у справі;
5) відомості про явку осіб, які беруть участь у справі, експертів, спеціалістів, перекладачів, свідків;
6) відомості про роз'яснення сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їх процесуальних прав та обов'язків;
7) усі розпорядження головуючого та постановлені ухвали;
8) заяви і клопотання сторін та інших осіб, які беруть участь у справі;
9) основний зміст пояснень сторін, третіх осіб, їх представників та інших осіб, які беруть участь у справі, а також показання свідків, усне роз'яснення експертами своїх висновків і відповідей на поставлені йому додаткові питання; консультацій та висновків спеціалістів;
10) докази, а в разі якщо докази не додаються до справи, - номер, дата та зміст письмових доказів, опис доказів;
11) час закінчення вчинення процесуальної дії;
12) інші відомості, визначені цим Кодексом.
3. Протокол повинен бути оформлений не пізніше наступного дня після вчинення окремої процесуальної дії.
4. Протокол приєднується до справи.
1. Усі процесуальні дії суду повинні бути зафіксовані у відповідних документах. Про кожну окрему судову дію, проведену поза судовим засіданням, складається протокол, який є важливим процесуальним документом.
Протокол не складається у разі вчинення судом процесуальних дій, до яких особи, які беруть участь у справі не залучаються (наприклад питання, пов‘язані із рухом справи) і з питань, які вирішуються увалами суду.
В протоколі зазначається суть і зміст процесуальних дій, пов'язаних з розглядом справи, що були виконані судом, сторонами, іншими особами, які беруть участь у справі, іншими учасниками процесу в судовому засіданні під час її розгляду чи поза засіданням, зокрема, оглядом на місці (ст.55, 189 ЦПК ), забезпечення доказів (ст.36 ЦПК), виконання окремих доручень по збиранню доказів (ст. 33 ЦПК).
2. Змісту протоколу передбачений ч.2 коментованої статті. Зокрема, у протоколі зазначаються: рік, місяць, число і місце вчинення процесуальної дії; час початку вчинення процесуальної дії; найменування суду, який розглядає справу, прізвище та ініціали судді, секретаря судового засідання; справа, що розглядається, імена сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; відомості про явку осіб, які беруть участь у справі, експертів, спеціалістів, перекладачів, свідків; відомості про роз'яснення сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їх процесуальних прав та обов'язків; усі розпорядження головуючого та постановлені ухвали; заяви і клопотання сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; основний зміст пояснень сторін, третіх осіб, їх представників та інших осіб, які беруть участь у справі, а також показання свідків, усне роз'яснення експертами своїх висновків і відповідей на поставлені йому додаткові питання; консультацій та висновків спеціалістів; докази, а в разі якщо докази не додаються до справи, - номер, дата та зміст письмових доказів, опис доказів; час закінчення вчинення процесуальної дії; інші відомості, передбачені ЦПК України.
Протокол підписується головуючим та особою, яка його скаладала. Особи, які брали участь у справі, мають право висловити свої зауваження щодо повноти та правильності змісту протоколу, дотримання порядку проведення процесуальної дії, які приєднуються до нього. Ці зауваження окремо судом не розлядаються.
3. Протокол про окрему процесуальну дію повинен бути оформлений не пізніше наступного дня після вчинення такої дії і приєднується до матеріалів справи. На нашу думку, протокол потрібно складати і остаточно оформляти безпосередньо під час проведення процесуальної дії. В іншому випадку особи, які брали участь у справі, фактично будуть позбавлені права подати свої зауваження, а суд – перепровірити їх та усунути помилки вчасно.
ГЛАВА 6
ЗУПИНЕННЯ І ЗАКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ.
ЗАЛИШЕННЯ ЗАЯВИ БЕЗ РОЗГЛЯДУ
У процесі судового розгляду цивільних справ можуть виникати обставини суб'єктивного і об'єктивного характеру, які перешкоджають суду розглянути справу по суті і постановити рішення в першому судовому засіданні або роблять неможливим його постановлення взагалі у даній справі. За наявності одних обставин переноситься розгляд судом справи на інший точно визначений строк, при виникненні других - тимчасово припиняється провадження на невизначений строк до усунення таких обставин, за наявності третіх - провадження в справі закінчується без постановлення по ній рішення. При цьому в одних випадках повністю виключається можливість постановлення у даній справі рішення, в інших - тільки в цьому провадженні, а при усуненні обставин, що викликали такі наслідки, розгляд і постановлення рішення можливі, але в іншому самостійному провадженні у справі.
Отже, ускладнення в процесі судового розгляду цивільних справ можливі в процесуальних формах тимчасового припинення здійснення процесуальних дій у справі і закінчення провадження в ній без постановлення судового рішення. Тимчасове припинення здійснення процесуальних дій настає внаслідок відкладення розгляду справи і зупинення провадження в справі.
Закінчення провадження без постановлення судового рішення настає в результаті закриття провадження у справі і залишення заяви без розгляду.[69]
Стаття 201. Обов'язок суду зупинити провадження у справі
1. Суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі:
1) смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво;
2) злиття, приєднання, поділу, перетворення юридичної особи, яка була стороною у справі;
3) перебування позивача або відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан;
4) неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства;
5) призначення або заміни законного представника у випадках, передбачених частинами першою - третьою статті 43 цього Кодексу. (Пункт 5 частини першої статті 201 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3551-IV від 16.03.2006)
2. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.
1. Зупинення провадження по справі – це врегульована законом і оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні по цивільній справі, викликана наявністю однієї з передбачених в законі обставин, які заважають здійснювати її розгляд.
Зупинення провадження в справі - це також, як і відкладення провадження в справі, перенесення судового засідання в справі на інший час, але на відміну від відкладення при зупиненні час нового судового засідання суд точно позначити не може. Судове засідання при зупиненні провадження переноситься до припинення дії перешкод, що послужили підставою зупинення провадження в справі.[70]