3. В тому випадку, коли по справі було ухвалено додаткове рішення, передбачене ст.220 ЦПК, строк на апеляційне оскарження цього додаткового рішення обчислюється з наступного дня після його ухвалення.
Спірною тут виглядає ситуація з огляду на те, що ЦПК передбачено право на подання заяви про ухвалення додаткового рішення до закінчення строку на виконання рішення, і не передбачено термін протягом якого суд повинен ухвалити таке додаткове рішення. Виходячи з позиції Верховного Суду України з цього питання, згідно якої рішення суду і додаткове рішення є одним цілим, (вважаємо, що малася на увазі „рівнозначність” цих двох видів судових рішень) вважаємо, що строк на апеляцію починається з наступного дня після проголошення судового рішення. Інакше право на апеляційне оскарження буде нівельоване можливістю подання заяви про ухвалення додаткового рішення, яка може бути подана протягом 3 років з моменту проголошення „основного” рішення суду. Крім того п.4 ст.297 ЦПК передбачає право суду (судді-доповідача) апеляційної інстанції у випадку надходження справи без вирішення питання про ухвалення додаткового рішення повернути справу до суду першої інстанції, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку, протягом якого суд першої інстанції має усунути цей недолік.
У випадку ухвалення додаткового рішення, воно теж може стати самостійним об’єктом апеляційного оскарження у ті ж строки (але не в їхніх межах), що й рішення суду, постановлене за результатами розгляду справи (як різновид рішення суду, рівнозначне йому по-суті рішення), бо ст.220 ЦПК передбачає, що на додаткове рішення може бути подана скарга.
Підлягає також оскарженню в апеляційному порядку, окремо від рішення суду ухвала про відмову ухвалити додаткове рішення.
4. Час подання заяви про апеляційне оскарження впливає на загальний строк апеляційного оскарження. Строк для подання апеляційної скарги обчислюється з дня подання заяви, а не з дня прийняття (проголошення) судового рішення. Тому якщо рішення оскаржується декількома особами, які беруть участь у справі, цей строк сливає у різні дні, залежно від того, коли кожним із них була поданана заява про апеляційне оскарження. З огляду на це, дострокове подання заяви про апеляційне оскарження не має практичного значення.
5. Заява про апеляційне оскарження або апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо скаржник не звернувся в суд з заявою про поновлення строків.
Відмова у прийнятті заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги повинна бути оформлена ухвалою, в якій суд зобов’язаний навести мотиви такої відмови. Ухвалу про відмову в прийнятті апеляційної скарги чи заяви про апеляційне оскарження може бути оскаржено в касаційному порядку, оскільки вона перешкоджає подальшому руху справи. Установлені законом строки на подання відповідної заяви та скарги не можуть бути скорочені чи продовжені судом.
Лише за наявності заяви особи, яка подала заяву про апеляційне оскарження чи апеляційну скаргу із пропущенням вищезазначених строків суд розглядає клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Суд, розглядає таку заяву за правилами, встановленими в ст.73 ЦПК України. Так, суд поновлює строк у разі його пропущення з поважних причин (поважність причин повинен доводити скаржник).
Питання про поновлення строку на апеляційне оскарження вирішується відповідним судом апеляційної інстанції в колегіальному складі, а не одноособово суддею-доповідачем, як це передбачено в касаційному провадженні (ч. 4 ст. 325 ЦПК).
Стаття 295. Форма і зміст заяви про апеляційне
оскарження та апеляційної скарги
1. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються у письмовій формі.
2. У заяві про апеляційне оскарження мають бути зазначені:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) ім'я (найменування) особи, яка подає заяву, її місце проживання або місцезнаходження;
3) рішення або ухвала, що оскаржуються.
3. В апеляційній скарзі мають бути зазначені:
1) найменування суду, до якого подається скарга;
2) ім'я (найменування) особи, яка подає скаргу, її місце проживання або місцезнаходження;
3) ім'я (найменування) осіб, які беруть участь у справі, їх місце проживання або місцезнаходження;
4) дата подання заяви про апеляційне оскарження;
5) в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність встановлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин);
6) нові обставини, які підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів у суд першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції;
7) клопотання особи, яка подала скаргу;
8) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
4. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
5. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга підписуються особою, яка їх подає, або її представником.
6. До заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги, поданих представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо ці документи раніше не подавалися.
7. До заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги додаються копії заяви, скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
1.Чинним ЦПК досить детально регламентовано вимоги до форми та змісту заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга обов’язково повинні містити всі передбачені цією статтею реквізити.
До апеляційної скарги, яка не оформлена до вимог, встановлених цією статтею, а також у разі несплати суми судового збору чи неоплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом апеляційної інстанції (через постановлення відповідної ухвали суддею-доповідачем по справі) застосовуються положення статті 121 цього Кодексу, тобто апеляційна скарга залишається без руху з наданням строку для виправлення недоліків, а у разі невиправлення недоліків у встановлений строк, апеляційна скарга повертається. Ухвала про повернення апеляційної скарги може бути оскаржена в касаційному порядку, як така, що перешкоджає подальшому провадженню по справі відповідно до ст.324 ЦПК.
2. Заява про апеляційне оскарження – це письмове звернення до суду, в якому особа, яка бере участь у справі повідомляє суд про намір оскаржити судове рішення, яке не набрало законної сили.
Заява подається у письмовій формі і повинна містити:
1) найменування суду, до якого подається заява. Слід мати на увазі, що заява про апеляційне оскарження подається до апеляційного суду (адресується йому), але через місцевий суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Тому судом, до якого подається заява, завжди буде відповідний апеляційний суд.
2) ім'я (найменування) особи, яка подає заяву, її місце проживання або місцезнаходження. Достатньо зазначати повне ім‘я (найменування) особи, яка подає заяву, її повну адресу та процесуальний статус. Відомості про інших осіб, які брали участь у справі можна не зазначати.
3) рішення або ухвала, що оскаржуються. Необхідно зазначити яка справа розглядалася (між якими сторонами і щодо якого спору), який суд і коли постановив оскаржуване рішення.
В заяві також зазначається найменування документа “Заява про апеляційне оскарження”, вказівка на те, що особа, яка подає заяву, із рішенням не згідна і бажає його оскаржити, дата подання заяви, додатки. Заява підписується заявником.
3. Апеляційна скарга повинна містити значно більший обсяг інформації, порівняно з заявою про апеляційне оскарження. В апеляційній скарзі мають бути зазначені:
1) найменування суду, до якого подається скарга. Слід мати на увазі, що скарга подається до апеляційного суду (адресується йому), але через місцевий суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Тому судом, до якого подається скарга, завжди буде відповідний апеляційний суд. В апеляційній скарзі часто зазначають, що вона подається через Такий-то місцевий суд.
2) ім'я (найменування) особи, яка подає скаргу, її місце проживання або місцезнаходження. Необхідно зазначати повне ім‘я (найменування) особи, яка подає апеляційну скаргу, її повну адресу та процесуальний статус. Наприклад: “Особа, яка подає апеляційну скаргу – відповідач Кравчук Володимир Миколайович. Адреса: 79008, м.Львів, вул. Винниченка, 12. тел. (0322) 742053”. Часто особу, яка подає скаргу, називають апелянтом. Однак такий термін не передбачено законом, тому його бажано уникати.