Зміна скарги після спливу строку на апеляційного оскарження не допускається, а заява скаржника залишається без розгляду.
2. Одним із розпорядчих повноважень, що складає зміст засади диспозитивності в цивільному процесі, є право особи відкликати апеляційну скаргу або відмовитись від неї.
Для апеляційної інстанції характерним є те, що особа, яка подала апеляційну скаргу вправі не тільки доповнити чи змінити її в межах строку на апеляційне оскарження, а й протягом усього часу розгляду справи відмовитись від неї повністю або частково. Крім того, особі, яка подала апеляційну скаргу, законом надано право відкликати її до початку розгляду справи в апеляційному суді. Для цього скаржник повинен подати заяву, яка розглядається суддею апеляційної інстанції з постановленням процесуального документа – ухвали про повернення апеляційної скарги (розгляд такої заяви здійснюється суддею-доповідачем одноособово, без виклику сторін, без обговорення підстав відкликання).
Відкликання апеляційної скарги є обов’язковим для суду. Результатом розгляду такої заяви про відкликання апеляційної скарги є ухвала суду про повернення скарги, яка не підлягає оскарженню. Особа, яка відкликала апеляційну скаргу, може знову звернутися з нею, тому що апеляційне провадження не відкривалось і не закривалось.
Про таке відкликання апеляційної скарги повинні бути повідомлені особи, які приєдналися до цієї скарги, бо з відкликанням останньої втрачає значення заява про приєднання до апеляційної скарги. Особа, яка отримала таке повідомлення про відкликання апеляційної скарги, може самостійно подати апеляційну скаргу, якщо не сплив строк апеляційного оскарження. Про відкликання апеляційної скарги необхідно також повідомити протилежну сторону, щоб вона не готувала пояснення, заперечення та інші документи, не несла витрати по даній справі.
3. Про прийняття відмови від апеляційної скарги суд (колегія суддів, а не суддя-доповідач як у випадку з відкликанням апеляційної скарги) постановляє ухвалу, якою закриває апеляційне провадження по справі.
Прийняття відмови від апеляційної скарги не тягне за собою закриття апеляційного провадження, якщо співучасники або треті особи, які приєдналися до цієї справи клопотатимуть про поновлення строків на апеляційне оскарження і самостійно оскаржуватимуть процесуальні документи суду першої інстанції.
Питання про прийняття відмови від апеляційної скарги вирішується апеляційним судом, що розглядає справу, в судовому засіданні. Це зумовлено тим, що апеляційний суд зобов’язаний перевірити законність такої відмови, і вправі не прийняти її, коли така відмова порушує права та законні інтереси будь-якої особи, або коли така відмова пов’язана з юридичною необізнаністю сторони, яка відмовляється від апеляційної скарги. Таким чином, в даному випадку апеляційний суд у визначений для слухання справи день за участю сторін відкриває судове засідання, оголошує склад суду, роз’яснює право на відвід суду і судді, роз’яснює сторонам їх процесуальні права і вже після цього оголошує заяву (клопотання) про відмову від апеляційної скарги. Обговорення цієї заяви відбувається за участі осіб, які беруть участь у розгляді справи, вислуховує їхню думку з приводу заявленого клопотання, а після цього особі, яка заявила клопотання про відмову від апеляційної скарги, роз’яснюється правила ст. 300 ЦПК про те, що у випадку прийняття судом такої відмови дана особа не матиме права повторного оскарження цього рішення, ухвали з тих самих підстав.
Оскільки ст.300 ЦПК не передбачає процесуальної форми вирішення судом апеляційної інстанції питання про прийняття відмови від апеляційної скарги, вважаємо, що виходячи із того, що суд зобов’язаний перевірити законність відмови і може закрити апеляційне провадження, або може не прийняти її, суду апеляційної інстанції слід вирішувати це питання в нарадчій кімнаті, з винесенням мотивованої ухвали.
Прийняття відмови від апеляційної скарги не залежить від згоди на те інших осіб, які беруть участь у розгляді справи. Така відмова не позбавляє цих осіб права самостійно оскаржити це рішення.
4. Надаючи особі, яка подала апеляційну скаргу, право відмовитися від неї повністю або частково, а сторонам у суді апеляційної інстанції – укласти мирову угоду, законодавець не визначив процедуру вчинення зазначених процесуальних дій, а обмежився вказівкою на необхідність додержання загальних правил щодо них, передбачених ЦПК.
Виходячи з вимог ст.27, 174, 175 ЦПК, а також судової практики відмова від апеляційної скарги або мирова угода у період вчинення підготовчих дій суддею-доповідачем мають бути викладені сторонами у письмовій формі, оскільки провадження підготовчих дій не передбачає ведення журналу судового засідання і здійснюється без виклику осіб, які беруть участь у справі.
Заява про відмову від апеляційної скарги, а також умови мирової угоди сторін, якщо вони надійшли до апеляційного суду разом із справою, підлягають розгляду цим судом в порядку, визначеному ст.27, 174, 175 ЦПК. У разі, якщо при розгляді справи апеляційним судом особа, яка подала апеляційну скаргу, зробила усну заяву про відмову від скарги, а сторони – про закінчення справи мировою угодою, зазначені процесуальні дії фіксуються за допомогою звукозаписувального технічного засобу. В іншому випадку, за наявності письмових заяв, ці заяви додаються до справи. Прийняття апеляційним судом відмови від апеляційної скарги та затвердження мирової угоди сторін позбавляє скаржника і сторін ( при затвердженні мирової угоди) права на повторне звернення до апеляційного суду.
5. Визнання апеляційної скарги протилежною стороною носить формальний характер і ніяким процесуальним документом не оформляється. Таке визнання враховується апеляційним судом в частині наявності або відсутності фактів, які мають значення для вирішення справи, але воно не звільняє суд апеляційної інстанції від перевірки обґрунтованості апеляційної скарги.
Стаття 301. Підготовка розгляду справи апеляційним судом
1. Протягом десяти днів з дня отримання справи суддя-доповідач вчиняє такі дії:
1) з'ясовує питання про склад осіб, які беруть участь у справі;
2) визначає характер спірних правовідносин та закон, який їх регулює;
3) з'ясовує обставини, на які посилаються сторони та інші особи, які беруть участь у справі, як на підставу своїх вимог і заперечень;
4) з'ясовує, які обставини визнаються чи заперечуються сторонами та іншими особами;
5) вирішує питання щодо поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції;
6) за клопотанням сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про виклик свідків, призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача;
7) за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання щодо вжиття заходів забезпечення позову;
8) вчиняє інші дії, пов'язані із забезпеченням апеляційного озгляду справи.
2. Підготовчі дії, визначені пунктами 6-8 частини першої цієї статті, здійснюються за правилами, встановленими главою 3 розділу III цього Кодексу.
1. Провадження в суді апеляційної інстанції – складова частина цивільного процесу. Діяльність суду та інших учасників процесу на цій стадії судочинства побудована на тих самих засадах, які діють у суді першої інстанції. Водночас, апеляційне провадження має свої специфічні цілі, предмет судового розгляду, зміст, які відрізняють його від інших стадій процесу.
По суті, коментована стаття відтворює ст.130 ЦПК з незначними змінами і доповненнями, які зумовлені різними завданнями, що ставляться відповідно перед судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції, а також від їх процесуального становища. І в першому, і в другому випадку підготовка справи до розгляду здійснюється з метою забезпечення правильного і швидкого розгляду цивільних справ.
Підготовка розгляду справи за апеляційною скаргою, незалежно від її складності є обов’язковою стадією процесу, і повинна проводитись з врахуванням особливостей тої чи іншої категорії справ, а також характеру конкретного спору. Належна підготовка справи до судового розгляду має важливе значення для ефективного і своєчасного її вирішення з метою захисту особистих і майнових прав громадян та організацій, укріплення правопорядку і підняття авторитету суду.
2. Щодо з’ясування складу осіб, які беруть участь у справі, і яких необхідно залучити у справу в апеляційному суді, то для вирішення цього завдання суддя перевіряє наявність сторін, третіх осіб, та інших осіб, які приймали участь у судовому засіданні як учасники процесу. З’ясування складу цих осіб необхідно не лише для того, щоб залучити їх по справі, але й для направлення їм повісток-повідомлень про день і час слухання справи, направлення повідомлення про відкликання скарги, про отримання змін і доповнень до апеляційної скарги, про залучення до розгляду справи осіб, які не були залучені судом при розгляді справи в суді першої інстанції. Наприклад, якщо судом першої інстанції було визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири, частина якої належала малолітній дитині, але для участі в розгляді справи не були залучені органи опіки і піклування, суд після закінчення підготовчих дій повинен залучити для дачі висновку по цій справі орган опіки і піклування, який підлягає виклику в апеляційний суд.