2) скасування рішення з направленням справи на новий розгляд;
3) скасування рішення суду із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду;
4) відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали суду без змін;
5) зміни ухвали суду першої інстанції;
6) скасування ухвали з направленням на новий розгляд або вирішенням питання по суті.
2. Апеляційний суд ухвалює рішення у випадках скасування судового рішення і ухвалення нового або зміни рішення.
1. За результатами розгляду справи суд апеляційної інстанції ухвалює рішення або постановляє ухвалу. Коментована стаття розмежовує випадки, за якими розгляд справи апеляційною інстанцією завершується постановленням ухвали, а за якими – ухваленням рішення. Так, ухвалення рішення апеляційним судом можливе лише у випадку скасування судового рішення і ухвалення нового або зміни рішення. У всіх інших випадках процесуальна діяльність апеляційного суду по розгляду апеляційної скарги повинна завершуватися постановленням відповідних ухвал.
Стаття 315. Зміст ухвали апеляційного суду
1. Ухвала суду апеляційної інстанції складається з:
1) вступної частини із зазначенням:
часу і місця її постановлення;
найменування суду;
прізвищ та ініціалів головуючого і суддів;
прізвища та ініціалів секретаря судового засідання;
найменування справи та повних імен (найменувань) осіб, які беруть участь у справі;
2) описової частини із зазначенням:
короткого змісту вимог апеляційної скарги і судового рішення суду першої інстанції;
узагальнених доводів особи, яка подала апеляційну скаргу;
узагальнених доводів та заперечень інших осіб, які беруть участь у справі;
встановлених судом першої інстанції обставин;
3) мотивувальної частини із зазначенням:
мотивів, з яких апеляційний суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався;
4) резолютивної частини із зазначенням:
висновку апеляційного суду;
розподілу судових витрат;
строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.
2. У разі відхилення апеляційної скарги в ухвалі зазначаються мотиви її відхилення.
3. У разі скасування рішення суду першої інстанції і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції в ухвалі повинно бути зазначено, які порушення закону були допущені судом першої інстанції.
1. Ухвала суду апеляційної інстанції за змістом повинна складатися з чотирьох частин: вступної, описової, мотивувальної та резолютивної.
У вступній частині ухвали мають бути зазначені: час і місце її постановлення; назва суду, прізвище та ініціали головуючого і суддів; прізвище й ініціали секретаря судового засідання; особи, які беруть участь у справі.
В описовій частині ухвали спочатку необхідно коротко викласти зміст заявлених вимог (вимоги позивача, заперечення відповідача, позиція третіх осіб), після цього — зміст резолютивної частини рішення суду першої інстанції. Виклавши зміст рішення, слід навести: узагальнені доводи апеляційної скарги чи апеляційного подання прокурора; надані додаткові докази; пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи в суді апеляційної інстанції. При викладенні змісту апеляційної скарги слід зазначити не лише прохання особи, яка її подала, а й доводи, відповідно до яких вона вважає рішення неправильним.
У мотивувальній частині ухвали суд апеляційної інстанції повинен вказати підстави, на грунті яких дійшов висновку про необхідність залишити рішення без зміни, скасувати або змінити його. Відповідним чином слід аргументувати і висновок суду про закриття провадження у справі або залишення заяви без розгляду. Висновок про законність (незаконність), обгрунтованість (необґрунтованість) судового рішенння суд апеляційної інстанції робить на основі аналізу як тих матеріалів, що містяться у справі, так і додатково наданих, відповідно до чинного законодавства, особами, котрі беруть участь у справі. Свої висновки він повинен порівняти з висновками, яких дійшов суд першої інстанції, що дозволяє з'ясувати питання про їх правильність або неправильність.
2. Суд апеляційної інстанції зобов’язаний викласти в мотивувальній частині ухвали свої міркування щодо правильності застосування судом першої інстанції матеріальних та процесуальних норм і послатись на закон, котрим керувався при постановленні ухвали. В ухвалі апеляційна інстанція вправі послатись і на роз'яснення Пленуму Верховного Суду України. Відхиляючи апеляційну скаргу чи подання, суд апеляційної інстанції повинен навести в ухвалі конкретні обставини й факти, що спростовують її доводи. У разі скасування рішення і направлення справи на новий розгляд до суду першоі інстанції, в ухвалі суду зазначається, в чому полягала неправильність рішення. В ухвалі, як правило, зазначається, які обставини справи необхідно з'ясувати, які докази слід витребувати, а також які інші дії належить виконати суду першої інстанції при новому розгляді.
У резолютивній частині ухвали слід зазначити наслідки розгляду апеляційної скарги. Висновки суду повинні узгоджуватись із мотивувальною частиною ухвали і відповідними повноваженнями, наданими суду апеляційної інстанції. Як при скасуванні рішення, так і при залишенні його без зміни, в резолютивній частині ухвали слід зазначити, рішення якого суду і в якій справі скасовується або залишається без зміни.
3. У разі скасування рішення суду і направлення справи на новий розгляд необхідно зазначити, які порушення допустив суд першої інстанції.
4. Ухвала суду апеляційної інстанції за апеляційною скаргою набирає чинності негайно після її постановлення.
Стаття 316. Зміст рішення апеляційного суду
1. Рішення апеляційного суду складається з:
1) вступної частини із зазначенням:
часу і місця його ухвалення;
найменування суду;
прізвищ та ініціалів головуючого і суддів;
прізвища та ініціалів секретаря судового засідання;
найменування справи та повних імен (найменувань) осіб, які беруть участь у справі;
2) описової частини із зазначенням:
короткого змісту позовних вимог і рішення суду першої інстанції;
короткого змісту вимог апеляційної скарги;
узагальнених доводів особи, яка подала апеляційну скаргу;
узагальнених доводів та заперечень інших осіб, які беруть участь у справі;
3) мотивувальної частини із зазначенням:
мотивів зміни рішення, скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення;
встановлених судом першої інстанції та не оспорених обставин, а також обставин, встановлених апеляційним судом, і визначених відповідно до них правовідносин;
чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду;
назви, статті, її частини, абзацу, пункту, підпункту закону, на підставі якого вирішено справу, а також процесуального закону, яким суд керувався;
4) резолютивної частини із зазначенням:
висновку апеляційного суду про зміну чи скасування рішення, задоволення позову або відмову в позові повністю чи частково;
висновку апеляційного суду по суті позовних вимог;
розподілу судових витрат;
строку і порядку набрання рішенням законної сили та його оскарження.
1. Структуру і зміст рішення суду апеляційної інстанції досить чітко регламентовано законом. У коментованій статті наводяться ті реквізити та відомості, котрі мають бути наявними в тексті рішення. Відповідно до загального правила, рішення суду апеляційної інстанції складається із вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин.
2. У вступній частині рішення зазначається час і місце його постановлення, назва суду, прізвище та ініціали головуючого, суддів і секретаря судового засідання, осіб, які беруть участь у справі.
Описова частина рішення повинна містити: короткий зміст заявлених вимог; посилання на рішення суду першої інстанції; узагальнені доводи апеляційної скарги. У мотивувальній частині рішення наводяться мотиви скасування рішення суду першої інстанції та необхідності постановлення нового рішення, встановлені факти й відповідні правовідносини, порушення прав і свобод, на захист яких спрямоване звернення до суду, невиконання зобов'язань або інші підстави для задоволення вимог. Крім того, у цій частині рішення має бути посилання на норми матеріального права, якими суд керувався при вирішенні спору (назва закону, стаття, її частина, абзац, пункт, підпункт закону, за яким вирішено справу), а також норми процесуального законодавства).
Резолютивна частина рішення містить у собі висновок суду про задоволення позову або відмову в позові повністю чи частково, а також вказівку на розподіл судових витрат.
3. Передбачені ЦПК вимоги щодо форми і змісту рішення апеляційної інстанції дають можливість для підготування зазначеного процесуального документа у більш короткому викладі з обмеженням виготовлення мотивувальної частини в повному (розширеному) вигляді.
4. Ухвалене судом апеляційної інстанції рішення проголошується в такому ж порядку, що і рішення суду першої інстанції, але набирає чинності негайно після його ухвалення.
Стаття 317. Проголошення рішення та ухвали апеляційним судом
1. Рішення та ухвали апеляційного суду проголошуються за правилами, встановленими статтею 218 цього Кодексу.
1.Рішення та ухвали проголошуються негайно після закінчення судового розгляду та виходу із нарадчої кімнати (Додатково див. коментар до ст.218 ЦПК). Проголошення рішення здійснюється публічно і урочисто(за винятками, передбаченими ЦПК). Рішення заслуховують стоячи. Після проголошення рішення , головуючий роз’яснює його зміст.