У разі заявлення відводів, клопотань і заяв особами, які беруть участь у справі, з усіх питань, пов'язаних з розглядом справи в касаційній інстанції, вони вирішуються судом після заслуховування думки інших осіб, які беруть участь у справі, в порядку, встановленому ЦПК.
Суддя-доповідач в необхідному обсязі доповідає зміст рішення суду, що оскаржується та доводи касаційної скарги, подання. Особи, які беруть участь у справі, дають свої пояснення. Суд може обмежити тривалість пояснень, встановивши для всіх осіб, які беруть участь у справі, рівний проміжок часу, про що оголошується на початку судового засідання.
В своїх поясненнях сторони, прокурор, інші особи, які беруть участь у справі, вправі наводити тільки ті доводи, які стосуються підстав касаційного розгляду справи.
Судових дебатів в касаційному провадженні не передбачено.
Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, суд виходить до нарадчої кімнати.
У разі потреби, яка визначається на розсуд суду, під час розгляду справи може бути оголошено перерву або розгляд її відкладено
Стаття 334. Відмова позивача від позову та укладення
сторонами мирової угоди
1. Незалежно від того, за касаційною скаргою кого з осіб, які беруть участь у справі, було відкрито касаційне провадження, у суді касаційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони мають право укласти між собою мирову угоду з додержанням правил цього Кодексу, що регулюють порядок і наслідки вчинення цих процесуальних дій.
1. Позивач і відповідач на даній стадії наділені правами як учасники процесуальних відносин внаслідок касаційного оскарження рішення суду, так і правами, які випливають з їхнього статусу як цивільного позивача та відповідача, тобто вони мають права двоякого характеру. Даними правами вони розпоряджаються на власний розсуд.
Дія принципу диспозитивності в цій стадії цивільного процесу проявляється також у праві позивача на відмову від позову, а сторін — у праві на укладення між собою мирової угоди і ці їх права не залежать від того, за касаційною скаргою кого з осіб було порушено касаційне провадження.
2. До прийняття відмови від позову або визнання мирової угоди суд роз'яснює позивачеві або сторонам наслідки їх процесуальних дій. Про відмову від позову та визнання мирової угоди суд постановляє ухвалу, якою скасовує ухвалені судом першої та апеляційної інстанції рішення і закриває провадження у справі.
Суд, вирішуючи дані питання має перевірити, чи дана відмова від позову або мирова угода не порушує законні права інших. Суд не вправі прийняти відмову від позову або не визнати мирову угоду сторін, коли встановить, що вони порушують чиї-небудь права або охоронювані законом інтереси. В такому разі суд постановляє відповідну мотивовану ухвалу і розглядає справу в касаційному порядку.
В разі відхилення відмови від позову або відхилення мирової угоди сторін, суд розглядає справу в касаційному порядку.
Стаття 335. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції
1. Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
2. Касаційний суд перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
3. Суд не обмежений доводами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
1. Перевірку справи суд здійснює в межах доводів касаційної скарги. Межі перевірки справи касаційним судом обмежуються лише питаннями права, тобто суд перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права. Питання, що стосуються встановлення фактичних обставин справи, суд не може розглядати, не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Разом з тим, суд касаційної інстанції може і повинен перевіряти доводи касаційної скарги, що стосуються порушень норм процесуального права, що стосуються порядку виявлення, фіксації, дослідження та оцінки доказів. Суд перевіряє правильність застосування норм матеріального і процесуального права. І якщо при одержанні доказів, їх оцінці судом було допущено порушення норм процесуального або матеріального права, то суд касаційної інстанції має право дати цим порушенням відповідну оцінку відповідно до своїх повноважень, передбачених статтею 336 ЦПК.
2. Принцип обмеження суду позовними вимогами, який діє при розгляді справи в суді першої інстанції, діє і при розгляді справи в касаційному порядку, завдяки чому в повній мірі реалізується принцип змагальності.
3. Суд не обмежений доводами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення. Зазначена норма діє в сукупності із нормою ст. 338 ЦПК, яка перебачає підстави для обов‘язкового скасування рішення суду.
Стаття 336. Повноваження суду касаційної інстанції
1. За наслідками розгляду касаційної скарги на рішення суд касаційної інстанції має право:
1) постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги і залишення рішення без змін;
2) постановити ухвалу про повне або часткове скасування рішення і передати справу на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстанції;
3) постановити ухвалу про скасування рішення апеляційного суду і залишити в силі судове рішення суду першої інстанції, що було помилково скасоване апеляційним судом;
4) постановити ухвалу про скасування судових рішень і закрити провадження в справі або залишити заяву без розгляду;
5) скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
2. За наслідками розгляду касаційної скарги на ухвалу суд касаційної інстанції має право:
1) постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги і залишення ухвали без змін;
2) скасувати ухвалу і передати питання на розгляд суду першої або апеляційної інстанції;
3) змінити або скасувати ухвалу і вирішити питання по суті;
4) скасувати ухвалу і залишити в силі ухвалу, що була помилково скасована апеляційним судом.
1. Коментована стаття визначає повноваження суду касаційної інстанції.
Відхилення касаційної скарги має місце тоді, коли суд касаційної інстанції визнає, що судові рішення відповідають принципу законності, постановлені з додержанням вимог матеріального і процесуального права, або з мотивів рішення вбачається, що мало місце порушення закону, але саме рішення є правильним за іншими підставами, що були чинними на час його постановлення, або допущені при постановленні рішення порушення закону носять формальний характер і не вплинули на правильність оскарженого судового рішення.
2. Повне або часткове скасування оскаржуваного рішення і направлення справи на новий розгляд в суд першої або апеляційної інстанції має місце, якщо його незаконність виявилася в порушенні або неправильному застосуванні норм цивільного процесуального права. Відповідно до ст. 338 ЦПК судове рішення підлягає скасуванню у всякому разі з направленням справи на новий розгляд за таких підстав: 1) справа розглянута неправомочним суддею або складом суду; 2) рішення постановлено чи підписано не тим суддею чи суддями, які розглянули справу; 3) справу розглянуто у відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, не повідомлених про час і місце судового засідання; 4) суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не були притягнуті до участі в справі; 5) суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не може бути усунений ухваленням додаткового рішення;
Зазначені підстави співпадають з підставами для скасування рішення суду і передачі справи на новий розгляд, визначеними ст. 311 ЦПК для суду апеляційної інстанції, і які розглянуті у коментарі до відповідної статті.
3. Скасування оскарженого рішення і залишення в силі судового рішення, що було помилково скасовано судом апеляційної інстанції має місце, коли касаційним судом буде встановлено, що апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції, постановлене у відповідності з вимогами норм матеріального і процесуального права, правильно застосував належну норму матеріального права, яка регулює спірні правовідносини сторін, і розглянув справу відповідно до порядку, встановленого нормами Цивільного процесуального права. В таких випадках суд касаційної інстанції скасовує помилково постановлене рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі рішення суду першої інстанції.
4. Касаційна інстанція скасовує судове рішення і закриває провадження в справі з підстав, передбачених статтею 205 ЦПК або скасовує судове рішення і залишає заяву без розгляду з підстав, передбачених ст. 207 ЦПК, які були розглянуті вище. Відповідно до п. 6 ст. 205 ЦПК суд закриває провадження в справі, якщо після смерті громадянина, який був однією з сторін у справі, спірні правовідносини не допускають правонаступництва. Але якщо судом першої або апеляційної інстанції постановлено законне, обґрунтоване і справедливе рішення, сама по собі смерть фізичної особи-сторони в спірних правовідносинах, після постановлення рішення, що не допускає правонаступництва, не може бути підставою для скасування такого рішення і закриття провадження в справі.