3. Виконавчі документи про стягнення судового збору надсилаються судом до місцевих органів державної податкової служби.
4. Якщо судом було вжито заходів щодо забезпечення позову за заявою осіб, на користь яких ухвалено судове рішення, суд разом із виконавчим листом видає копію документів, які підтверджують виконання ухвали суду про забезпечення позову.
1. Усі питання, що виникають в процесі виконання рішення, що набрало законної сили або виконується негайно, вирішуються судом першої інстанції.
2. Відповідно до принципу диспозитивності виконавчий документ видається на прохання стягувача. Не суперечить закону видача виконавчого документа представнику, в тому числі адвокату. Заява про видачу виконавчого листа полдається в письмовій формі. В заяві зазначається найменування суду, до якого подається заява, найменування особи, яка подає заяву, рішення, на виконання якого заявник просить видати виконавчий лист, прохання особи, дата та підпис. Заява подається в одному примірнику. Судового збору за видачу виконавчого документа не передбачено.
3. За загальним правилом, суд видає лише один виконавчий лист. Якщо на підставі ухваленого рішення належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, або якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів чи проти кількох відповідачів, суд має право за спільною заявою стягувачів видати кілька виконавчих листів, точно зазначивши, яку частину рішення треба виконати за кожним виконавчим листом. Зміст виконавчого листа повинен відповідати резолютивній частині рішення суду.
4. Виконавчі документи про стягнення судового збору надсилаються судом до місцевих органів державної податкової служби. Це суд робить з власної ініціативи в інтересах держави.
5. Якщо судом було вжито заходів щодо забезпечення позову за заявою осіб, на користь яких ухвалено судове рішення, суд разом із виконавчим листом видає копію документів, які підтверджують виконання ухвали суду про забезпечення позову. Таким документом є постанова відповідної державної виконавчої служби про закінчення виконавчого провадження (якщо ухвала виконана) або постанова про відкриття виконавчого провадження (якщо ухвала не виконана).
Стаття 369. Оформлення виконавчого листа, виправлення помилки в ньому
та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню
1. Виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України “Про виконавче провадження”.
2. Суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.
3. Суд розглядає заяву в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити стягнення за виконавчим листом, а також витребувати виконавчий лист.
4. Суд ухвалою вносить виправлення до виконавчого листа, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким виконавчим листом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом. (Стаття 369 в редакції Закону № 3538-IV від 15.03.2006р.)
1. У виконавчому листі повинні бути зазначені:
а) назва документа, дата видачі та найменування суду, що видав документ;
б) дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ;
в) найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб – платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо;
г) резолютивна частина рішення;
д) дата набрання чинності рішенням;
е) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Виконавчий документ має бути підписаний уповноваженою осадовою особою і скріплений печаткою. Законом можуть бути встановлені також інші додаткові вимоги до виконавчих документів.
2. Суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника:
- виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі;
- визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню;
- стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.
Суд розглядає заяву в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити стягнення за виконавчим листом, а також витребувати виконавчий лист. Фактично ці заходи мають забезпечувальний характер, тому ухвала суду виконується негайно.
3. Суд ухвалою вносить виправлення до виконавчого листа, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.
Якщо стягнення за таким виконавчим листом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.
Стаття 370. Видача дубліката виконавчого листа
або судового наказу
1. Замість втраченого оригіналу виконавчого листа або судового наказу суд, який видав виконавчий лист або судовий наказ, має право за заявою стягувача або поданням державного виконавця видати його дублікат.
2. Заява про видачу дубліката розглядається в судовому засіданні з викликом сторін і заінтересованих осіб. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про видачу дубліката.
3. За видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу стягувачу справляється плата в розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України.
1. Дублікатом називається документ, який видається замість втраченого оригіналу і має силу первісного акта. Від останнього його відрізняє спеціальна позначка “Дублікат”.
Дублікат видається судом, який ухвалив рішення, після розгляду заяви про видачу дубліката в судовому засіданні. Заява про видачу дубліката подається стягувачем, якщо втрачено оригінал стягувачем. Якщо оригінал виконавчого документу втрачено державним виконавцем, то з поданням до суду звертається державний виконавець.
Сторони та заінтересовані особи викликаються в судове засідання, але їх неявка не перешкоджає вирішенню питання та постановленню відповідної ухвали.
2. При розгляді питання про видачу дубліката перевіряється чи не виконано рішення, чи не втратило воно законної сили. У випадку часткового виконання змінювати у дублікаті загальну суму не можна. Це враховується в ході подальшого виконавчого провадження.
На ухвалу щодо видачі дубліката виконавчого листа може бути подано апеляційну скаргу окремо від рішення суду.
3. За видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу стягувачу справляється плата у розмірі 3 гривень (Постанова Кабінету Міністрів України від 15.02.2006 р. № 151 “Про встановлення розмірів плати за роздрукування технічного запису судового засідання в адміністративних та цивільних справах і видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу”).
Стаття 371. Поновлення пропущеного строку для пред'явлення
виконавчого документа до виконання
1. Стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
2. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який видав виконавчий лист, або до суду за місцем виконання і розглядається в судовому засіданні з повідомленням сторін, які беруть участь у справі. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.
1. Поновлення пропущеного строку слід відрізняти від переривання строку давності для пред’явлення виконавчого листа до виконання (ст. 22 Закону “Про виконавче провадження”). Заява про поновлення строку подається одночасно з пред’явленням виконавчого документа до суду, який видав виконавчий документ або до суду за місцем виконання.
Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк у судовому засіданні, про час і місце якого мають бути повідомленні сторони. Проте їхня неявка не перешкоджає для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. У разі, якщо суд визнає причину пропуску строку поважною, він продовжує строк пред’явлення виконавчого документу до виконання, про що постановляє ухвалу.
2. Відповідно до ст. 23 Закону “Про виконавче провадження” суд може поновити лише строк для пред’явлення до виконання виконавчого документа, виданого судом. Щодо інших виконавчих документів пропущені строки поновленню не підлягають.