Зміст
Вступ
Розділ 1. Виділення когнітивних компонентів фрейма «жіночність»
1.1 Поняття “ жiночнiсть” у лінгвістиці
1.2 Фреймовий підхід в дослідженнях семантики
1.3 Виділення облігаторних і не облігаторних компонентів
Розділ 2. Ядро і периферія фрейма “ жiночiнсть”
2.1 Природа фрейму, його категоризація і типи фреймів
2.2 Ядерні номінації і компоненти фрейма “ жiночнiсть”
2.3 Периферійні номінації і компоненти фрейма “ жiночiсть”
2.4 Емоционально-оценочниє і концептуальні номінації
Розділ 3. Семантичні особливості репрезентації фрейма
3.1 Метод фреймової семантики
3.2 Семантичний аналіз лексичних одиниць, що складають далеку периферію фрейму “жіночність”
3.3 Семантичний аналіз лексичних одиниць, що складають ближню периферію фрейму “жіночність”
Висновки
Список використаних джерел
Вступ
В сучасних дослідженнях по лінгвістиці, як, втім, і в інших галузях знань, спостерігається поступове просування до поєднання в одному фокусі власне наукових, філософських і релігійних уявлень про світ і людину. Показовою віхою зміни парадигми гуманітарного знання є стрімкий розвиток когнітології і її самостійного відгалуження — когнітивної лінгвістики.
Ключові позиції когнітивної лінгвістики пов'язані із спільною теорією інформації і її обробкою людиною. Вона оперує особливими за своєю природою одиницями, які є провідниками найрізноманітнішої інформації і повністю або частково матеріалізуються в мові. Для найменування цих одиниць закріпився термін концепт.
Сучасний напрямок лінгвістичних досліджень розглядає мовну діяльність як один з модусів когниції, що становить вершину айсберга, у основі якого лежать когнітивні здібності, що не є чисто мовними [1, c.306].
Один із центральних постулатів когнитивізму - постулат про примата когнітивного [2.с.21] - визначає розгляд концепту в напрямку від ментальних феноменів до способів їхньої вербалізації, від одиниць концептуальної системи автора - до їхнього мовного втілення.
У більшості робіт, що зачіпають когнітивний аспект, центральною категорією дослідження є індивідуально-авторський концепт. Ось чому актуальними є завдання створення типології концептів авторської свідомості, виявлення форм їхнього ментального уявлення, розгляду їхнього співвідношення з типами ментальних репрезентацій, з одного боку, і з більшими одиницями - когнітивними структурами - з іншого.
В основу нашого дослідження покладена гіпотеза про дворівневу будову індивідуальної концептосфери: на першому рівні нами виділяються індивідуальноавторські концепти як одиниці поетичної свідомості автора, на другому - когнітивні структури, що являють собою процес і результат взаємодій між концептами.
Поняття художнього концепту перебуває в стадії осмислення.
У статті Л.В.Міллер цей феномен визначається як «складне ментальне утворення, що належить не тільки індивідуальній свідомості, але й ... психоментальній сфері певного етнокультурного співтовариства», як «універсальний художній досвід, зафіксований у культурній пам'яті й здатний виступати як фермент і будівельний матеріал при формуванні нових художніх змістів» [3, c.41-42].
У роботі О.Е.Беспалової під художнім концептом пропонується розуміти «одиницю свідомості поета або письменника, що отримує свою репрезентацію в художньому творі або сукупності творів і виражає індивідуально-авторське осмислення сутності предметів або явищ» [4, c.6].
Таким чином, при різних підходах художній концепт може займати нежорстке положення на шкалі «універсальне/індивідуально-авторське».
Вважаємо продуктивним розглядати концепт насамперед як одиницю індивідуальної свідомості, авторської концептосфери, вербалізовану в єдиному тексті творчості письменника (що не виключає можливості еволюції концептуального змісту від одного періоду творчості до іншого).
Форми уявлення шарів концепту можуть бути різними. Предметний і понятійний шари репрезентуються через фрейми-структури, що розуміють, слідом за В.В.Червоних [5, c.167], як носії типової, логічно впорядкованої інформації; образний шар адекватно описується за допомогою метафоричних інваріантів, нарешті, асоціативний і символічний шари концепту вимагають для свого розкриття польової моделі.
У даній статті ми зупинимося докладніше на питанні про співвідношення понять концепту, з одного боку, фрейму й поля як когнітивних структур, з іншого боку, а потім проілюструємо отримані нами теоретичні результати на прикладі концепту «жіночність»
Не буде перебільшенням сказати, що концепт і фрейм є центральними категоріями когнітивної лінгвістики.
У низці робіт спостерігається перетинання об'ємів цих понять. Так, на думку А.П.Бабушкіна, серед інших типів ментальних структур варто виділяти концепти-фрейми, що представляють собою сукупність, збережених у пам'яті типових асоціацій [7, c.19].
А.П. Бабушкін розглядає фрейм як тип концепту (поряд зі схемами, інсайтами, сценаріями, концептами, які логічно конструюються й розумовими картинками), що, на наш погляд, не цілком коректно. Справа в тому, що типологія, запропонована автором, зводиться фактично до різних типів ментальних репрезентацій: образних, пропозиціональних, змішаних (гештальтам).
У цьому випадку фрейм, зрозумілий як свого роду «кадр», побачений внутрішнім зором, повинен бути співвіднесений з аналоговими репрезентаціями й виступати в одному ряді з «розумовими картинками» як «мислимий у цілісності його складових частин багатокомпонентний концепт» [8, c.73].
Дане дослідження знаходиться на стику актуальних на сьогоднішній день лінгвістичних підходів: когнітивного і гендерного.
Виникнення гендерної лінгвістики, що вивчає прояв гендерного чинника в одиницях мови, з'явилося результатом усвідомлення того факту, що відмінності між статей, що настільки значно проявляють себе в різних структурах суспільного життя вельми своєрідно реалізуються і в процесі мовної комунікації. Якщо на перших етапах свого існування гендерна лінгвістика зосереджувала на проблемах гендеру переважно в аспекті аналізу живої мови представників різної статі то зараз у сфері її інтересів знаходяться найрізноманітніші питання, що зачіпають зв'язок мови зі всіма видами людської діяльності.
Згідно новим концепціям основна функція мови полягає не стільки в передачі інформації і здійсненні відзиву до незалежної від нього реальності, скільки в орієнтації особи в її власній когнітивній області, тобто мова розглядається як система орієнтуючої поведінки, де прагматична функція грає вирішальну роль.
Названі факти говорять про актуальність теми дослідження, яка багато в чому визначається якісним зсувом парадигми лінгвістики у бік ментальної семантики. Крім того, сучасній науці властивий антропоцентрізм. Значущість індивідуальних параметрів суб'єкта, що говорить, у зв'язку з цим істотно зростає. Стать людини - одна з важливих характеристик особи, що багато в чому визначає її соціальну, культурну і когнітивну орієнтацію в світі, у тому числі за допомогою мови.
Останнім часом особливої значущості набуває вивчення суті і мовної репрезентації концепту “жіночність”. В цьому відношенні особливо сприятливим для аналізу стереотипів, що існують в суспільстві, пов'язаних з даними концептами, виявляється художній текст оскільки за його допомогою здійснюється відображення картини світу зі всіма ритуалами, традиціями, тобто всієї структури знань, придбаних людством в процесі свого існування. Крім того, текст може впливати на модель світу в свідомості реципієнта, змінювати її. Текст при цьому знаходить «социальную силу» [94, з. 105-114].
Виходячи з викладеного, метою дослідження є опис концепту «жіночність» за допомогою аналізу мовних одиниць різних рівнів з урахуванням особливостей їх функціонування в художньому тексті.
Відповідно до поставленої мети в роботі вирішуються наступні завдання:
1. Виділити когнітивні компоненти фрейма “ жіночність”, визначити поняття “ жіночність” у лінгвістиці.
2. Виділити облігаторні і не облігаторні компоненти.
3. Виділити ядро і периферію фрейма “ жіночність”.
4. Розглянути ядерні номінації і компоненти фрейма “ жіночність” і периферійні номінації і компоненти фрейма “жіночність”, а також його емоционально-оціночні і концептуальні номінації.
5. Виділити семантичні особливості репрезентації фрейма методом фреймової семантики.
6. Провести семантичний аналіз лексичних одиниць, що складають периферію фрейма “жіночність”.
Об'єктом дослідження є процес концептуалізації понять “жіночність” у сучасній англійській мові.
Людська мова, будучи гнучким засобом віддзеркалення миру, рясніє засобами для передачі існуючих гендерних стереотипів і вербалізації концептів фемінінності.
Основою дослідження є положення когнітивної лінгвістики про мовну картину світу [34, c.22-28], концепт [21, c.12-34], стереотип [44, c.2-7], а також теорія про соціальну і культурну обумовленість гендеру [3, c.8-23] основні положення теорії соціального статусу [18, c.6], теорія значення слова [8, c.45-50], теорія функціональної семантики оцінки [66, c.192].
Матеріалос для дослідження були тексти художніх творів британських і американських авторів XX століття (Ст Вулф, Д.Г. Лоренса, У.С. Моема, А. Мердок, Д. Стіл, Ф.С. Фіцджеральда і ін.) що містять понад 2000 контекстів, мовну репрезентацію концептів «жіночність» і пов'язаних з ними стереотипів.
Мета і завдання зумовили вживання різних взаємодоповнюючих методів і методик: комплексна методика лінгвістичного дослідження, і, зокрема, методика опису культурного концепту, що включає аналіз словарних дефініцій, метод компонентного аналізу методи контрастівного і контекстуального аналізу, метод інтерпретації художнього тексту.
Наукова новизна проведеного дослідження полягає в наступному:
- вперше такий опис фрейма за допомогою комплексного аналізу мовних одиниць;