Indikativ | Singular | Plural | Konjunktiv | Singular | Plural |
1.Person | i deaf | mia deaffan/deafma | 1.Person | i deaffad | mia deaffadn |
2.Person | du deafst | eЯ deafts | 2.Person | du deaffaast | eЯ deaffats |
3.Person | er deaf | se deaffan(t) | 3.Person | er deaffad | se deaffadn |
kina (kцnnen)
Indikativ | Singular | Plural | Konjunktiv | Singular | Plural |
1.Person | i kе/i ko | mia kinan/kimma | 1.Person | i kаnt/kunt | mia kаntn/kuntn |
2.Person | du kеst | eЯ kints | 2.Person | du kаnst/kunst | eЯ kаnts/kunts |
3.Person | er kе | se kinan(t) | 3.Person | er kаnt/kunt | se kаntn/kuntn* |
meng (mцgen)
Indikativ | Singular | Plural | Konjunktiv | Singular | Plural |
1.Person | i mеg | mia meng(ma) | 1.Person | i mкchad | mia mкchadn |
2.Person | du mеgst | eЯ megts | 2.Person | du mкchast | eЯ mкchats |
3.Person | er mеg | se meng(t) | 3.Person | er mкchad | se mкchadn |
miaЯn (mьssen)
Indikativ | Singular | Plural | Konjunktiv | Singular | Plural |
1.Person | i muaЯ | mia miддaЯn/miaЯma | 1.Person | i miassad | mia miassadn |
2.Person | du muaЯt | eЯ miaЯts | 2.Person | du miassast | eЯ miassats |
3.Person | er muaЯ | se miaЯn(t) | 3.Person | er miassad | se miassadn |
woin (wollen)
Indikativ | Singular | Plural | Konjunktiv | Singular | Plural |
1.Person | i wui/woi | mia wuin/wuima woin/woima | 1.Person | i wuiad/woiad | mia wuiadn/woiadn |
2.Person | du wuist/woist | eЯ wuits/woits | 2.Person | du wuiast/woiast | eЯ wuiats/woiats |
3.Person | er wui/woi | se wuin(t)/woin(t) | 3.Person | er wuiad/woiad | se wuiadn/woiadn |
Партицип І у баварському діалекті формується за допомогою суфіксу
-ad.
· drenzad → weinend → плачучи
· drдgad → tragend → несучи
· (g)schiaglad → schielend; flunkernd→ брешучі
· (g)spinnad → spinnend → прядучи
· stingad → stinkend → плохо пахнучи
· brennad → brennend → палаюче
· blearad → plдrrend → ревячи
· bliarad → blьhend → квітну ще
· bewahnad → frierend → мерзнучи
· blizznad → tauschend → міняючи
· boffenad → schlafend → сплячи
· boingad → biegend → гнучи
· busselad → kьssend → цілуючи
· neinad → weinend → плачучи
· oschaugnad → anschauend → споглядаючи
Усі слабкі дієслова формують другий прийменник за допомогою суфіксу -t, -d . Префікс g-завжди зникає у слабких дієсловах, у сильних дієсловах він зникає перед g, b, d, t, k, p.Сильні дієслова, що закінчуються на -f, -s, -z, -ch використовують суфікс -t-:
· butzn → butzt → putzen → geputzt
· dдnzn → dдnzt → tanzen → getanzt
· drдtzn → drдtzt → piesacken → gepiesackt
· hoffa → ghofft → hoffen → gehofft
· kocha → kocht → kochen → gekocht
· lдcha → glдcht → lachen → gelacht
· mдcha → gmдcht → machen → gemacht
· rдffa → grдft → raufen → gerauft
· schwдnzn → gschwдnzt → schwдnzen → geschwдnzt
· simsn → gsimst → smsen → gesmst
· soacha → gsoacht → pissen → gepisst
· stessn → gstesst → stoЯen → gestoЯen
Скорочені дієслова:
· drдn → drдd → drehen → gedreht
· mдn → gmдd → mдhen → gemдht
· nдn → gnдd → nдhen → genдht
· sдn → gsдd → sдen → gesдt
· rean → gread → weinen → geweint
· spцin → gspцid → spielen → gespielt
· wдn → gwдd → wehen → geweht
· wцin → gwцid → wдhlen → gewдhlt
Досліджуючи історичні аспекти формування німецької мови, ми побачили, що німецька мова була утворена від трьох діалектів прагерманської мови – інгвеонського, іствеонського та гермінонського. Завдяки широкому варіюванню, німецька мова насичена територіальним поділом мови, тобто має дуже багато діалектів, що ускладнює спілкування двох німців із різних регіонів за відсутності літературної мови, як посередника. Баварський діалект був першою мовною карикатурою верхньонімецької у спілкуванні. Це була мова сільського населення та звичайних мешканців, бо високоосвічені міські жителі завжди турбувалися про “бездоганну” верхньонімецьку мову. Згодом мовним стандартом була прийнята нижньонімецька у спілкуванні та поступово й як писемна мова.
Емігранти та іноземці, що приїздили до Баварії, не розуміли цього діалекту, тож робили свої нововведення, а деякі, наприклад росіяни, створили свій власний діалект, що поступово перейшов до баварського.
Баварці не полюбляють дуже складних мовних конструкцій та скорочують речення, опускаючи деякі важливі для стандартної мови та розуміння частини, займенники тощо. Тож кожне речення баварця може бути сприйнято, як негативно, так і позитивно. Культура баварського діалекту відрізняється тим, що не має агресивних образ та, навіть скептичні жарти та насмішки сприймаються на слух м’якіше, ніж у літературній німецькій.
Дивлячись на виконану роботу, ми можемо із упевненістю сказати, що ми виконали всі завдання, що переді мною стояли. Ми прослідили виникнення баварсько-австрійського діалекту німецької ще з часів прагерманської мови, розкрила його морфологічні особливості. Але баварський діалект поступово змінюється, як і літературна мова – щодня з’являються нові мовні вирази, лексичні одиниці та змінюється граматика. Тож ми матимемо багатий матеріал у вигляді цієї науково-дослідницької роботи для подальших досліджень.
1) Cordula Maiwald: Das temporale System des Mittelbairischen, Heidelberg 2002.
2) Johann Andreas Schmeller: Bayerisches Wцrterbuch, Oldenburg, 2002.
3) Ludwig Merkle: Bairische Grammatik, Mьnchen 1975
4) Ludwig Zehetner: Bairisches Deutsch. Lexikon der deutschen Sprache in Altbayern, 1997.
5) Schrijen-Fischer: Einfьhrung in das Studium der indogermanischen Sprachwissenschaft, 1921.
6) Tosa: Sprechen Sie Bayerisch? Fьr Bayern und solche, die es noch werden wollen, 2006
7) В. Жермунський: Немецкая диалектология, Москва, 1996
8) В. Краузе: Лингвистика германских языков, Москва, 2003
9) В. Левицький: Основи германістики, Вінниця
10) Г.Романова: Грамматика немецкова языка в анегдотах, Москва,2007
Aang →Augen bzw. Eiche(n)
aba → abgetaut (unmittelbar nach der Schneeschmelze)
abgefeimt → schlechter Mensch
Abradradra → Apparat herunter tragen
ach godderla → ach du mein lieber Gott
a affela Hulz → ein armvoll Holz
afhaxt → kaputt gemacht
balouos → bodenlos
Bamhackl → Schwielige Haut an den Fingern
Biafuizl → Bierfilz (Bierdeckel)
Bibala → Kьcken
d`wadl vier richt`n → jemandem zeigen wo es lang geht
s Christkindl → das Christkind
Dддz → Kopf
Dadda → Papa (Kosewort)
dдhamm → daheim
dahannana → da hinten hin
Dakrobotsi → Die Krдhe badet sich
dangschee → dankeschцn
Depp → Idiot
dermeern → kaputt machen
des werd scho → das wird schon
Diwan → Sofa
ebbes → etwas
Ellabogn → Ellbogen
eppan → jemand
feier Hund → Fauler Mensch
Himme → Himmel
hinna → herinnen
Hoamweh → Heimweh
hocka, hock di her → sitzen, setz dich her
hoi ! → Ausdruck des Erstaunens, wie ""wirklich?"", ""ehrlich?""
Hцllamobbr → Teufel
in Gotts nam → In Gottes Namen
kдff → kaufen
Katzahell → Katzenhцhle
Knerz → Alter Mann
Krautschau → Chaos
Kuung→ Kuchen
letz → nervig / lдstig
liab → lieb (mit emotionalem Zwischenton)
loffe → laufen
Luada → Luder.
Mafia-Datschi → Pizza
Mandel → Menschlein
me → warum
Migga → Mittwoch
Moda → Montag
naa → nein
nasch → narrisch
nimma → nicht mehr
o → auch
oba → oben
Цha → Ausruf, wenn man verwundert ist
oschaugn → anschauen
Oufrau → GroЯmutter
obadoba →ganz oben am hцchsten Punkt.
Ouanhцllerer →Ohrwurm
oualoualou →o la la oder auch: o weh o weh
ou! →Halt!
obadoba →ganz oben am hцchsten Punkt.
Ouanhцllerer →Ohrwurm
Pfeifenkopf →Depp
Pfin(g)sta →Donnerstag
p'friedn →zufrieden
Plocha → Plane
Popperle →Puppe
quant →gut, schцn
Rama Dama →Rдumen tun wir
RuaЯnosn →RuЯnase
sд →da, hier (nimm es)
Saibababierl →Silberpapier
Samas ? →Seit ihr alle fertig ?
Salod →Salat
schдd →nur
Schmarrabeni →Dummkopf
schnapseln →einen Schnaps trinken
Schualhдs →Kleidung fьr die Schule
Seegerer →Sackerer
Seges →Sense
send →sind
siarisschowora /siar is scho wor aa →sieh, es ist tatsдchlich wahr
Soad →Quatsch, Unsinn
ssдh →da hast es (wenn man jemandem etwas ьberreicht)
striale →stцbern
Sunda →Sonntag
Trudschiwack →Baby
uib →euch
ukamott →unkomfortabel, umstдndlich
Umus →Umtrieb
url →oh je
valiad →etwas ist nicht ganz so geworden, wie es hдtte werden sollen
vanдs →wenn es, wenns
virnдcht →vorgestern
visimatendla →Fisimatenten
Waawa →Oma